asyan.org
добавить свой файл
1
Способи творення прикметників
1. Змоделюй слово.

Тильда (-) — означає твірну основу або корінь.

Моделі для гри.
Префіксальний спосіб: най~ий, пре-ий, над-ий, все~ий, пра~ий, за~ий, не~ий, про~сь~кий, при - ий, акти~ий;

суфіксальний спосіб: ~авий, ~явий, ~атий, -астий, -анний, -енний, -ивний, -истий, ~ичний, -ічний, -уважний, ~аний, ~евий, ~овий, ~ильний, -ичний, -ський, -цький, ~зький, -шній.
2. Півслова за тобою.

Наприклад: багато багаторічна рослина.

Босо-, високо-, віськово-, вогне-, вузько-, глибоко-, гостро-, густо-, дерево-, десяти-, коротко-, легко-, ме­тало-, миро-, одно-, рівно-, само-, своє-, сметро-, сон­це-, твердо-, трудо-, злібо-, червоно-, швидко-, широ­ко-, яскраво-.
3. Будь уважний.

Завдання. Назвати слово, від якого утворено прик­метник, і суфікс, за допомогою якого він утворений.

Наприклад: квартальний квартал, -н-.

Дзеркальний — суфіксальний, бюрократичний — граматичний, колючий — гадючий, мускулистий — гостролистий, канікулярний — легендарний, спор­тивний — колективний, легендарний — прегарний, ласкавий — цікавий, національний — оригінальний.
4. Одним словом.

1. Префіксальний: дуже чудовий (пречудовий).

2. Суфіксальний: з довгим дзьобом (дзьобатий).

3. Складання: солодкий із кислим присмаком (кис-ло-солодкий).

4. Префіксальний: який охоплює весь народ (усе­народний).

5. Суфіксальний: укритий квітами (квітчастий).

6. Складання: який віє з південного сходу (півден­но-східний).

7. Префіксальний: дуже давній (прадавній).

8. Суфіксальний: дуже великий (величезний).

9. Склад: білий зі сріблястим відтінком (сріблясто-білий).

10. Префіксальний: який не любить багато говори­ти (небалакучий, неговіркий).

11. Суфіксальний: який говорить і діє по правді (правдивий).

12. Складання: зроблений власними руками (влас­норучний, саморобний).

13. Префіксальний: який перебуває при школі (пришкільний).

14. Суфіксальний: який дає високий результат (результативний).

15. Складання: який любить волю (волелюбний).

16. Префіксальний: який виступає проти війни (антивоєнний).

17. Суфіксальний: з широкими плечима (плечис­тий).

18. Складання: з широкими плечима (широкопле­чий).

19. Префіксальний: який має виняткову силу, мо­гутність (всесильний, всемогутній).

20. Суфіксальний: властивий героєві (героїчний).

21. Складання: стійкий до засухи (засухостійкий).
Вікторина

1. Перекладіть українською мовою російські сло­восполучення:

натянутые отношения — напружені стосунки;

почтенный возраст — поважний вік;

вещественное доказательство — речовий доказ;

плотная бумага — цупкий папір.
^ 2. Пригадайте кілька прикметників, які вживаються лише з одним чи кількома іменниками. (Вороний (кінь), глевкий (хліб), гнідий (кінь), двоюрідний (брат).
^ 3. Доберіть кілька прислів'їв і приказок, у яких прикметники перейшли в іменники. (Весна ледачого не любить.* Голодному і опеньки м'ясо.* Два хитрих мудрого не переважать. * Чого розумний стидається, тим дурний величається. * Старому та слабкому годи, як молодому. * Заздрий від чужого щастя сохне).
Якісні, відносні, присвійні прикметники


1.






















2.






















3.






















4.






















5.






















6.























1. Такий, що має відтінок білого кольору.

(білястий)

2. Який любить багато говорити, сперечатися, сва­ритися,

(Язикатий)

3. Який виражає тугу, печаль, журливий

(Жалібний)

4. Синонім слова гарний.

(Красивий)

5. Антонім слова білявий.

(Чорнявий)

6. Який завжди підкоряється, не суперечить: слухняний.

(Покірний)

1. Виграє останній.

Виграє той, після кого ніхто не зможе назвати прикметника цієї групи.

1. Розмір (великий, високий, вузький, довгий, дрібний, короткий, крупний, куций, малий, низький, просторий, тісний, товстий, тонкий, широкий).

2. Колір (бежевий, бурий, вишневий, Жовтавий, зе­ленавий, зелений, землистий, золотистий, лимонний, оранжевий, рудий, рум'яний, рябий, яскравий, ясний).

3. Смак (Гіркий, гіркуватий, гострий, смачний, со­лоний, солодкий, терпкий).

4. Температура (жаркий, крижаний, спекотний, теплуватий, теплий, холодний).

5. Внутрішні якості людини (бадьорий, байдужий, веселий, відважний, відвертий, гордий, добрий, дотеп­ний, завзятий, здібний, наївний, ніжний, обережний, ро­зумний, смутний, тактовний, чесний, хазяйновитий).
2. Загадки-жарти.

1. Який журавель не літає?

(Колодязнпй)

2. Яким гребенем не розчісуються?

(Півнячим )

3. Яке поле не можна засіяти?

(Магнітне)

4. Який вузол не можна розв'язати?

(Залізничний)

5. З якого посуду ніколи не їдять?

(Із порожнього)

Ступені порівняння якісних прикметників
1. Ланцюжок.

Напишіть подані нижче прикметники у вищому ступені.
1. Важкий, 2. Дужий. 3. Вузький. 4. М'який. 5. Тяж­кий. 6. Товстий. 7. Тонкий. 8. Хороший.

Відповідь. 1. Важчий. 2. Дужчий. 3. Вужчий. 4. М'як­ішій. 5. Тяжчий. 6. Товщий. 7. Тонший. 8. Кращий.
2. Учись порівнювати.

Завдання. Утворити вищий і найвищий ступінь (просту і складену форму).

Слова для гри. Близький, важкий, веселий, вузь­кий, глибокий, гнучкий, гострий, дешевий, довгий, дорогий, завзятий, злий, короткий, крутий, легкий, милий, молодий, мудрий, м'який, простий, прямий, спілий, суворий, сухий, твердий, темний, теплий, ти­хий, товстий, хитрий, чіткий, швидкий.
3. «Своє» речення.

Утворити найвищий ступінь порівняння прикмет­ників і скласти невеликі речення пізнавального ха­рактеру.
Слова. Короткий, високий, глибокий, широкий, ве­ликий, малий, швидкий, дорогий, рідний, твердий, міцний, важкий, легкий, товстий, тонкий, потужний, гуманний, важливий, справедливий.
Вікторина
1. Пригадайте кілька прислів'їв та приказок із прикметниками вищого та найвищого ступенів порівняння. (Воля дорожча за життя. Правда світліша за сонце. Нема гіршого ворога, як дур­ний розум. Голод — найкращий кухар).
2. Який якісний прикметник логічно не може мати ступенів порівняння? (Мертвий).
3. Чи може найвищий ступінь порівняння прикметників утворюватися у розмовній мові без префіксів? (Може — шляхом дублювання якісного прикметника: високий-високий, чистий-чистий).

^ Дієслово як частина мови


1






















2






















3






















4






















5






















6






















7






















8






















1. Синонім дієслова доопрацювати.

(Доробити)

2. Бути в дійсності.

(Існувати)

3. Зливати, поєднуватися.

(Єднатися)

4. Антонім слова веселитися.

(Сумувати)

5. Антонім слів ламати, псувати.

(Лагодити)

6. Синонім слова крутити (навколо осі)

(Обертати)

7. Настирливо просити що-небудь у когось.

(Вимагати)

8. Повертати до життя; робити живим, цікавим.

(Оживляти)

1. Уточни дієслово.

Завдання. Замінити у словосполученнях дієслова си­нонімами, які точніше й виразніше називають дану дію.

Закрити очі (заплющити). Дуги на вогонь (дмуха­ти). Попасти в «яблучко» (влучити). Опустити у воду (занурити). Записати свої враження (занотувати). Гратися з немовлям (бавитися). Вжити на практиці (застосувати). Надокучати балаканиною (набрида­ти). Наповнити автомашину цеглою (навантажити). Гордитися успіхами (пишатися). Запізнитися з відповіддю на листа (забаритися). Думати над розв'язанням задачі (міркувати).
2. Добери дієслово.

Дружити (ворогувати), сваритися (миритися), лю­бити (ненавидіти), поважати (зневажати), веселити­ся (сумувати), допомагати (заважати), захищатися (нападати), вітатися (прощатися), схвалювати (осуд­жувати), доводити (спростовувати), визволяти (по­неволювати), з'являтися (зникати), перебільшувати (применшувати), наближатися (віддалятися), будува­ти (руйнувати), стверджувати (заперечувати), озбро­ювати (роззброювати).


3. Добери синонім.

Дібрати якнайбільше синонімів. За кожний дібра­ний синонім зараховується 1 бал.

^ Думати (мислити, міркувати, розмірковувати, гада­ти). Хотіти (бажати, жадати, прагнути, воліти). Кри­чати (волати, галасувати, репетувати, горланити, ве­рещати). Говорити (казати, розмовляти, балакати, базікати). Сіяти (ясніти, зоріти, променіти). Виднітися (бовваніти, маячити, мріяти). Перемогти (подола­ти, здолати, побороти). Псувати (пошкоджувати, ла­мати, нівечити). Будувати (зводити, споруджувати). Жити (мешкати, проживати). Діяти (чинити, коїти). Доглядати (пильнувати, стерегти, берегти). Дивувати {вражати, приголомшувати, потрясати). Прикрашати (оздоблювати, уквітчувати, закосичувати). Хвилюва­тися (тривожитися, непокоїтися). Вередувати (капри­зувати, коверзувати, комизитися).
4. Хто більше?

За 3—5 хв. пропонується записати якнайбільше фразеологізмів з дієсловами.

^ 1. Прислів'я та приказки. (Було, та загуло. Ні сіло, ні впало. Як гукнеш, так і відгукнеться. Що посієш, те й пожнеш. Знайшов не скач, загубив не плач. Праця годує, а лінь марнує).

2. Фразеологізми. (Життя прожити не поле пе­рейти. Вовків боятися в ліс не ходити).
5. Віднови дієслово.

Наприклад: місцем комусь... (поступитися).

Байдики (бити), сухим з води (виходити), за ніс когось (водити), у три шиї когось (гнати), слово ко­мусь (давати), крізь пальці на щось (дивитись), шку­ру невбитого ведмедя (ділити), на свій аршин щось (міряти), з ноги на ногу (переступати), приклад ко­мусь (давати), в скрутне становище (потрапляти), до відповідальності когось (притягати), до висновку (приходити), вибачення в когось (просити), на шиї у когось (сидіти), воду у ступі (товкти), за чужу спи­ну (ховатися), опір комусь (чинити).
6. Перехрестя.





1




2




3





































4
































Усі слова у цьому перехресті — дієслова в неозна­ченій формі.
1. Синонім слова працювати (робити). 2. Антонім слова ходити (стояти). 3. Синонім слова гострити (то­чити). 4. Антонім слова написати (стерти).
7. Згрупуйте дієслова.

Завдання — розподілити дієслова на три групи:

а) які вживаються з –ся і без –ся;

б) які вживаються тільки з –ся;

в) які вживаються без –ся;
а) веселити б) вагатися в) благати

зосереджувати боятися блищати

задовольняти намагатися блукати

починати пишатися загрожувати

рятувати метушитися існувати
Вікторина

1. Пригадайте якнайбільше дієслів у різних формах, які співзвучні з іменниками в різних формах. (Мило, шило, покривало, рило, світило, віз, ніс, клей, діти).

2. Поясніть, чи можна поза контекстом визначити точний зміст дієслів «виривати», «вити», «налітати», «поставити». (Це омоніми).

3. Поясніть різницю у значеннях дієслів «борони­ти» і «боронувати», «зараховувати» і «заліковувати». (Боронити — захищати; боронувати — обробляти ріллю боронами; зараховувати — включати до скла­ду; заліковувати — лікувати, загоювати щось).
^ Відмінювання дієслів

1. Хто більше?

За певний час записати якнайбільше:

а) дієслів із чергуванням голосних о-е (возити — везу, носити — несу, водити — веду); е-и — нульо­вий звук (стерти — стирати — зітру); (спертись — спиратись — зіпрусь);

б) дієслів із чергуванням приголосних: г(бігти — біжу);

з-ж (мазати — мажу); к-ч (товкти — товчу); т(крутити — круту); с-ш (косити — кошу); д-дж (ходити — ходжу); зд-ждж (їздиш — їжджу); ст-щ (чистити — чищу); п-пл (ліпити — ліплю); в-вл (ловити — ловлю).

Часи і способи дієслів

1. Згрупуй дієслова.

Записати у три стовпчика — окремо теперішні: минулий і майбутній час.

Теперішній: Минулий:

зараз читаємо учора вивчали

тепер малюю нещодавно купили

нині відпочиваю ненароком перекину

у цю хвилину слухаю змалку мріяла

в цей час обідаємо

Майбутній:

неодмінно перейду

ось-ось надійде

незабаром прийдуть

невдовзі поїдемо

заздалегідь приготуюсь

2. Хто більше?

Записати якнайбільше прислів'їв і приказок з дієсловами:

а) теперішнього часу. (Правда суду не боїться. Правда очі коле. Як дбаєш, так і маєш. Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить);

б) минулого часу (Пожалів вовк кобилу — зоставив хвіст та гриву. Попав, як швед під Полтавою. Задер носа — і кочергою не дістанеш. Високо літав, та низько сів);

в) майбутнього часу (Що посієш, те й збереш. Як гукнеш, так і відгукнеться. Сльозами горю не зара­диш. У дитини заболить пальчик, а в матері серце. З ким поведешся, від того і наберешся).
3. Виділи три способи.
Дійсний Умовний

попрацюємо попрацювали б

простежимо простежили б

побудуєте побудували б

сподіваємося сподівалися б

дотримуємось дотримувалися б
Наказовий

попрацюймо

простежте

побудуйте

сподіваймося

дотримуймось
4. У тій же особі.

Наприклад: ходимо — ходімо (наказовий спосіб)

(І ос. мн.)

вивчаємо — вчімо

дістаєш — дістань

дізнаєтесь — дізнайтесь

виконуємо — виконаймо

змагаємось — змагайтесь

бережеш — бережи

заощаджуємо — заощаджуймо

обираєш — обирай

прислухаєтесь — прислухайтесь

листуємось — листуймось

дбаєте — дбайте

вирощуєте — вирощуйте

звертаємось — звернімось

передплачуєте — передплачуйте

перевіряєте — перевірте
5. Добери антонім.

Згадай (забудь), заборони (дозволь), запаліть (загаси), пригадайте (забудьте), сядьмо (встаньмо), пишайтесь (соромтесь), заперечуй (стверджуй), погодьтесь (відмов­тесь), засни (прокинься), схваліть (засудіть), нагрій (охолоди), відступайте (наступайте), посилюй (послаблюй), підтвердьте (спростуйте), краймо (заохочуймо), наближайся (віддаляйся), розширюйте (звужуйте).
Вікторина

1. Пригадайте дієслово, яке вживається тільки в наказовому способі. (Стривай, стривайте).

2. Пригадайте кілька складних іменників, до яких входять дієслова наказового способу. (Перекотиполе, горицвіт, пройдисвіт, варивода, Котигорошко, Вершигора, Нечуй-Левицький).

Займенник як частина мови
1.Добери речення із займенником.

Наприклад. Він узув братові кросівки — Чиї кросівки він узув?

1. Я ніс портфель сестри. 2. Додому ми йшли з то­варишем. 3. Сьогодні за твір ми одержали вісім п'ятірок. 4. Учитель послав мене за глобусом. 5. Бабу­ся спекла нам смачні пиріжки. 6. Це ми хочемо зро­бити без сторонньої допомоги.

2. Хто більше?

Записати якнайбільше словосполучень або речень, які містять займенники.

1. Прислів'їв та приказок. (Не все те золото, що блищить. На тобі боже, що мені не гоже. Яка совість, така й честь. Не той друг, що медом ма­же, а той, що правду каже).

2. Рядки з народних пісень. (Взяв би я бандуру та й заграв, що знав. Ніколи так буйно вона не цвіла).

3. Народні загадки.

Хто завжди правду каже? (Дзеркало). Що в хаті замерзає, а надворі ні? (Вікно). Що можна бачити із заплющеними очима? (Сон). Що у світі найшвидше? (Думка).

3. Запитання-жарти.

1. Які два займенники заважають автотранспор­тові? (Я, ми).

2. Які три займенники найчастіші? (Ви, ми, ти).

3. Який займенник у спорті може задовольнити су­перників, але розчарувати болільників? (Нічия).

Вікторина

1. Антонім якого займенника є прикметником?

(Свій — чужий).

2. Назвіть займенник, який не має називного відмінка.

(Себе)

3. Назвіть кілька сталих словосполучень із займенниками-антонімами.

(І нашим і вашим. Ні в сих ні в тих. Усе або нічого)


Розряди займенників

1. Добери синонім.

Замінити в поданих реченнях виділені слова зай­менниками синонімічними і вказати їхній розряд.

1. Окремі уривки з поеми я вивчив напам'ять. (Де­які). 2. Цілий (весь) вечір ми майстрували. 3. Батьки кудись пішли, і діти залишились одні (самі). 4. Ми ділили цукерки порівну: вийшло по три на брата (на кожного). 5. Тепер уже перший-ліпший (будь-який) учень нашого класу розв'яже таку задачу.'