asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
А.І. Богосвятська,

кандидат філологічних наук,

м. Чернівці
БІОАДЕКВАТНА (НООСФЕРНА) ПРАКТИКА

ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ
Як давно ви мандрували у власний внутрішній світ? Спробуємо? Включіть приємну спокійну музику, по можливості запаліть аромалампу з улюбленою ефірною олією (троянда, сандал, конвалія). Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, плечі, руки, тіло, ноги. Відчуйте свою розслабленість. Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть предмети або об’єкти, які вам хочеться бачити в цьому місці спокою. Які кольори вас оточують, які звуки лунають у вашому місці спокою? Уявіть себе. Як ви виглядаєте, коли відпочили, коли звільнились від непотрібних думок? Як ви себе відчуваєте, коли ви вільні? Як гадаєте, що допоможе вам стати легким та невагомим? Знайдіть це в своєму місці спокою. Чи подобається вам це відчуття легкості, свободи, невагомості? Будьте щирі із собою.

А тепер уявіть собі найсмачніше яблуко, яке ви їли в своєму житті. Якого воно кольору, якого розміру, який має смак і аромат? Включіть свою пам'ять, уяву, спробуйте відчути це яблуко всіма органами чуттів. Розмістіть його у вашому місці спокою там, де цього хоче ваша душа. Попросіть це яблуко стати для вас символом цілісного мислення, гармонійної, синхронної роботи головного мозку. Подумки розділіть це яблуко на дві частини. Ліву половинку яблука подумки підпишіть: «ліва півкуля», а праву половинку – «права півкуля головного мозку». На тій половинці, яку ви підписали «ліва півкуля», додайте інформацію про те, за що вона відповідає: логіка, рахунок, мова, мовлення, письмо, аналіз, кількість. На другу половинку вашого яблука – там, де підписано «права півкуля», – нанесіть інформацію: творчість, образне мислення, фантазії, емоції, якість. Тепер за допомогою уяви з’єднайте дві половинки свого яблука. Подивіться, як зручно їм стало разом, як тонко засяяло ваше яблуко, який аромат пішов від нього, яким цілісним, гармонійним, природним воно виглядає…

Коли ви уявляли місце свого спокою і яблуко, в роботу активно включалися функції правої півкулі вашого головного мозку; коли подумки ділили своє яблуко, підписували його – лівої півкулі. У процесі осягнення інформації, таким чином, у вас одразу були активними обидві півкулі. Пригадуючи своє найсмачніше яблуко, ви повернулися у той пережитий вами момент, коли його куштували, поринули у особисто вами прожитий емоційно-позитивний стан, а це вже сама по собі ознака психологічного здоров’я, зняття напруження і стресу.

Існує два типи мислення, основні характеристики яких можна розглянути в таблиці:


^ ТИПИ МИСЛЕННЯ:

ЦІЛІСНЕ:

екологічне,

двопівкульне,

природне,

здорове,

гармонійне,

універсальне

НЕЦІЛІСНЕ:

негармонійне,

неекологічне,

переважно

однопівкульне,

нездорове,

неуніверсальне


Розвиток тільки однієї півкулі головного мозку, коли іншій півкулі не додається належного природного навантаження, може призвести до порушень психічних функцій. Яскраво виражені правопівкульні люди (інтуїція, творчість, образне мислення) нерідко не вміють узагальнювати, мислити аналітично, повільно шукають необхідні слова, у них може порушуватись оцінка часової орієнтації завдань. А люди, акцентовані на лівопівкульне навантаження свого мозку (логіка, розрахунок, аналіз), можуть втратити здатність сприйняття цілісної картини світу, у них виникають складнощі з виконанням наочнопросторових завдань, неясне сприйняття чуттєвого образу тощо.

Стрибаючи тільки на одній нозі, ми не зможемо далеко і довго пройти. Але чомусь гадаємо, що можемо все життя «стрибати» на одній півкулі головного мозку.

^ Цілісне мислення – це сукупна робота двох півкуль головного мозку при опорі на всі канали сприйняття інформації.

Видатні вчені світу (Леонардо да Вінчі, Джордано Бруно, Михайло Ломоносов, Дмитро Чижевський, Нікола Тесла, Альберт Ейнштейн та багато інших) володіли цілісним мисленням, вміли використовувати сповна ресурси обох півкуль головного мозку, запускати їх синхронну (когерентну) роботу. У пам’яті людства більшість із них залишилась яскравим прикладом універсальної гармонійної людини – мети педагогічних систем усіх часів і народів.

На планеті сьогодні мешкає 90% лівопівкульних людей. Це тактики, виконувачі, споживачі. Основні функції лівої півкулі ними використовуються сповна: розрахунок, аналіз, розчленування реальності, дослідження матеріального світу.

Однопівкульне мислення може бути охарактеризовано як:

  • нездорове,

  • негармонійне,

  • однобічне,

  • лінійне.

Неадекватне законам природи використання функцій головного мозку призвело до кризи мислення (втрати цілісності) наприкінці ХХ – початку ХХI століття. Перед освітою постала необхідність впровадження нової універсальної системи, яка б інтегрувала найкращі революційні досягнення і відкриття у області різних наук за останні роки.

Біоадекватна (ноосферна) методика викладання відноситься до однієї з моделей інновацій. Автор даної методики – професор психології, член-кореспондент Російської академії природничих наук, академік Наталія Володимирівна Маслова. Їй належить праця «Ноосферна освіта: концепція, технологія, методика», головне гасло якої – генетична єдність: «Творець – Світ – Природа – Людина – Суспільство».

Ноосферна освіта – універсальна педагогічна система, яка інтегрує найкращі наукові та педагогічні напрацювання. Вона орієнтується на суму вищих ціннісних фізіологічних, інтелектуальних та духовних можливостей людини. Жоден елемент методології, технології, інструментарію цієї системи не здатний порушити біоритми вчителя та учня, тому інша назва даної методики – «біоадекватна», тобто біологічно адекватна універсальним природним законам розвитку людини.

Метою ноосферної освіти є формування психологічного здоров’я дитини (стресостійкість, гармонія та духовність), мотивація екологічно здорового типу мислення, заснованого на свідомому сукупному володінні логічним (лівопівкульним) та образним (правопівкульним) мисленням. Саме двопівкульний тип мислення може дати людині цілісну картину світу.

Наукову базу біоадекватної методики становлять ідеї Я.А.Коменського (який уперше ввів поняття про принцип природовідповідності), К.Д.Ушинського, Ж.Піаже, О.Р.Лурії, П.П.Блонського, Б.А.Астафьєфа, П.П.Гаряєва, Ю.А.Урманцева, В.В.Вульфа, К.Симонова, І.Н.Шваньової, А.Н.Ануашвілі та багатьох інших педагогів, психологів, нейрофізіологів, фізиків, системологів, лінгвістів. Сам термін «ноосфера» увійшов до наукового обігу завдяки працям нашого геніального співвітчизника – вченого В.Вернадського, який говорив про ноосферу як про сферу одухотвореного розуму.

Академіком Н.В.Масловою пропонується реальний, простий, доступний кожному метод налаштування частот біосистеми «Людина» на індивідуальні ритми, закладені в ній Природою. Цей метод допомагає людині пізнати свої можливості, свій психічний стан, оволодіти цілісним мисленням – способом свідомого використання обох півкуль головного мозку.

Наша права півкуля – творча, ліва – логічна. Вони обидві нам потрібні! У залежності від поставленого питання, ми можемо активізувати необхідний для нас режим мислення.


Питання до лівої півкулі

Питання до правої півкулі

  • Чому?

  • Скільки коштує?

  • Навіщо?

  • Де?

  • Куди?

  • Звідки?

  • Скільки важить?

  • Скільки триває? – та под.

  • Як?

  • Яке?

  • На що схоже?

  • Якого кольору?

  • Якої форми?

  • Як звучить?

  • Емоції «Ох!» і «Ах!»

  • Емоції зі знаком «+» та «–»


Свідоме використання вчителем елементарних знань з психології, зокрема, про ритми головного мозку (бета-ритми, альфа-ритми, дельта-ритми, тетта-ритми та ін.), дозволяє давати навчальний матеріал у форматі, який гарантує інтелектуальну безпеку учнів, зберігає їх психічне здоров’я, налаштовує на творче вирішення учбових завдань. Сухі теоретичні знання, схеми, таблиці, формули, письмо викликають високу бета-активність лівої півкулі (частота – 13-40 Гц), що підсилює дратівливість, психічне напруження, тривожність, агресивні спалахи. А саме в режимі бета-ритмів по незнанню вводиться більшість навчальної інформації в школі. Для активізації альфа-ритмів (7-13 Гц), які сприяють включенню образного мислення, творчості, стану благополуччя, миру, розслабленої зосередженості, необхідно елементарно поставити приємну спокійну музику, використовувати кольори, ароматерапію, правильно задавати питання. Мозок при цьому ясний, має високу енергоємність, наповнений творчою енергією. У психофізіології такий процес називається оптимальним функціональним станом. Тому біоадекватні уроки викликають в учнів радість і задоволення. Атмосфера на таких уроках тепла, радісна, творча.

Для гармонізації роботи обох півкуль головного мозку використовуються елементарні вправи, на застосування яких під час уроку можна витратити буквально півхвилини:

- однією рукою малюємо горизонтальну вісімку, потім обома руками разом;

- ліва рука тягнеться вгору немовби для відповіді, права в кулаці під ній; потім поміняти руки;

- права рука – на носі, ліва – на правому вусі; потім поміняли: ліва рука – на носі, права – на лівому вусі; кілька разів повторити вправу;

- вправа «Гребінка»: розчесати волосся, проводячи по голові подушечками пальців;

- вправа «Цвяхи»: подушечками пальців постукати по всім 23-м кісткам черепу.
У біоадекватному уроці важливим етапом є введення нового навчального матеріалу з предмета у режимі 8-10-хвилинної навчальної релаксації. Релаксація як психофізичний процес є зменшення напруження, довільний або мимовільний стан розслаблення. Довільна релаксація визивається шляхом розслаблення м'язів та уявлення станів спокою, який забезпечує оптимальне самопочуття в найбільш відповідальний момент навчальної діяльності. У навчальному процесі безпосередньо й активно беруть участь почуття. «З їх допомогою відбувається глибинний роздум, внутрішня мандрівка, у ході якої засвоюється і закріплюється навчальна інформація» [5, с.8].

^ Навчальна релаксація структурується за трьома ключовими етапами:

І. Створення умов для гармонізації психофізичного стану дітей і підлітків.

ІІ. Введення нового матеріалу, точніше його інформаційного “згортання”, на образах, що підібрані асоціативним шляхом.

ІІІ. Вихід із релаксації.

Обидві половинки мозку при цьому активуються, жодна з них не залишається без навантаження. Ця взаємодія призводить до того, що тіло, мозок і душа досягають гармонії. У результаті метод релаксації забезпечує ідеальне фізичне відчуття дитини та ґрунтовні інтелектуальні знання.

Ми часто опасаємось усього нового. Але саме ґрунтовне наукове знання з опорою на вищі духовні цінності рухає людство уперед. Послідовно К.Прібрам, нобелівські лауреати Р.Сперрі та І.Пригожин, Д.Бом, Р.Шелдрейк, В.Вульф та багато інших сучасних вчених науково довели та пояснили здатність головного мозку людини мислити за допомогою мислеобразів і сприймати інформацію з ноосфери у вигляді інформаційного згортання, або голограм.

Голограма – це об'ємне зображення предмету за допомогою інтерференційної картини, що записана на світлочутливу емульсію. Хвильові процеси сприймаються свідомістю людини як голографічні образи – з формою, кольором, запахом, смаком. Вони рухливі, об'ємні, мають високі скорості переміщення, змін. Голографічні образи наш мозок моделює, використовуючи увесь накоплений життєвий досвід.

^ Природне сприйняття будь-якої інформації проходить обов'язкові етапи (за Ж.Піаже):

І. Сенсорно-моторний (чуттєве сприйняття явища, що вивчається).

ІІ. Символьний (образне “звернення” чуттєво-логічної інформації завдяки особистому вибору та асоціативному зв'язку між пропонованим образом та явищем, що вивчається).

ІІІ. Логічний (дискурсивно-логічне осмислення інформації).

IV. Лінгвістичний (акомодація інформації у свідомості через словообраз, креативне використання мислеобразу в мовленнєвій діяльності).

^ V. Моторно-кінестетичний (закріплення (реагування на інформацію) через тілесні реакції).

VI. “Архівування” інформації (синхронізація взаємозв'язків між зоровими, слуховими, нюховими, дотиковими рецепторами; горизонтальними і вертикальними структурами головного мозку).

Як наслідок, відбувається квантовий (емерджентний) скачок, який дозволяє людині вийти на новий цикл свого розвитку та набути нові якості, яких вона раніше не мала.

Це і є адекватний природі людини та природі роботи самої інформації шлях освітнього процесу.

Дитині хочеться читати твір, коли їй цікаво побачити у ньому щось важливе для себе: близькість думок і переживань персонажа, цікавий сюжет. Як підтримати інтерес до читання? Треба творити живе переживання спілкування дитини з твором мистецтва.

Інформація стає знанням тільки коли вона проживається, стає частиною особистого досвіду. Тут приходить на допомогу образ, відомий учню з дитинства.

Мислеобраз – це індивідуально сприйнятий всіма органами почуттів (колір + смак + запах + звук) цілісний образ предмета або явища, що вивчається.

^ Мета застосування біоадекватної технології (БАТ) – формування цілісних динамічних мислеобразів з навчальної дисципліни та навичок інструментальної роботи з ними.

Мислеобраз, що моделюється у процесі навчальної релаксації, є продуктом індивідуальної творчості дитини. Він сприяє розвиткові індивідуальних талантів та здібностей, включаючи слідування індивідуальної психіки дитини закону чистоти творчого ідеалу. Це неймовірно благотворно позначається на особистості учня, природним чином оздоровлює його організм і психіку.

Створення мислеобразів відбувається у формі приємної внутрішньої мандрівки у власний духовний світ. Ці образи можуть бути простими та складними, статичними або динамічними, але важливо, щоб образ був зрозумілим, приємним, добрим, а можливо і смачним, а також надавав можливість провести аналогії, які можна виявити логічно.

Сьогодні час технократичного суспільства, «твердого», неприродного випромінювання від рукотвірних людиною об’єктів, тому так необхідно в роботі з учнями викликати природні образи з «м’яким» випромінюванням – теплим, добрим, ніжним, у природному звучанні, природному теплі та природному світлі.

М’якість – благодатна і здорова, відкрита та невловимо насичена, вона є вираженням комфорту. М’яке випромінювання занурюється у людину, відновлюючи її, дає життя і здоров’я. «М’яке» сприйняття ми відчуваємо від таких, наприклад, природних об’єктів, як ліс, трава, квіти, дощ, річка… (за В.Синкевичем: [4]).

Відбувається звернення до вищого «Я» дитини. Вона черпає сили та творчість із глибин власного потенціалу. Такі образи діти не забувають. Коли у стадії обговорення учні розповідають про свої переживання, то потрясає над усе краса й багатоманітність цих індивідуальних світів, які американський психолог А.Маслоу назвав як «вершинні переживання».

Мета дій вчителя на уроці – сформувати, закріпити та дати учню навички роботи з цими мислеобразами. Правильно структурована і презентована інформація уроку, навіть високої складності, сприймається дітьми легко та граючись, при цьому вони набувають навичок навчання.

Творити переживання мислеобразу після виходу з навчальної релаксації допомагає робота з образонами.



следующая страница >>