§40 Погода, її елементи, типи, зміна в часі

Пригадайте

Які погодні явища ви спостерігали у своїй місцевості? У яку пору року погода змінюється найістотніше?
Мінлива та примхлива. Слухаючи постійно прогноз погоди, ми вже звикли до таких метеорологічних термінів, як циклон, анти­циклон, опади, відлига, гроза. Де б людина не працювала, що б не робила, вона так чи інакше «спілкується» з погодою. Навіть наст­рій людини та її самопочуття залежать від погоди.

Що ж таке погода? Погода - це стан нижнього шару атмосфери в даній місцевості, в даний час чи за якийсь короткий проміжок часу. Основними характеристиками погоди є температура по­вітря, атмосферний тиск, вітер, вологість, хмари і хмарність, опади, гроза тощо.

Найголовнішою особливістю погоди є її мінливість. Погода змі­нюється постійно, щодня і щогодини. Навіть коли здається, що по­года врешті-решт встановилася, вона все одно продовжує змінюва­тися непомітно для нас. Може, й ви колись спостерігали, особливо навесні, як дощ раптово змінювався сніговієм, а потім зникали хмари і на небі яскраво світило Сонце.

Сонце і рух повітря змінюють погоду. Які саме чинники зумов­люють мінливість погоди? Насамперед це зміна кута падіння со­нячних променів протягом доби, місяця, року, що впливає на тем­пературні умови кожної території. Значну роль у формуванні пого­ди відіграє також неоднорідність рельєфу та рух повітряних мас, утворення циклонів і антициклонів.

Вікно в Україну

Повітряні маси і погода. Безперервний потік повітряних мас, що переміщується на територію України з заходу, зумовлює то цикло­нальну погоду із сильним вітром, значною хмарністю і опадами, то ан­тициклональну - безхмарну, безвітряну, суху. З вторгненнями арктич­ного і тропічного повітря на територію України пов'язані найвідчутніші зміни погоди: раптово настають або похолодання, або потепління.

Розрізняють періодичні й неперіо­дичні зміни погоди. Періодичні змі­ни погоди пов'язані з рухом Землі навколо своєї осі та навколо Сонця. Це, зокрема, добові та сезонні зміни температури і вологості повітря, напрямку вітру. Неперіодичні зміни погоди зумовлені переміщенням повітряних мас, атмосферних фро­нтів, циклонів і антициклонів.

Тисяча погод. Погоду розрізняють переважно за температурними умо­вами та характером переміщення повітряних мас.

За температурними умовами погоду поділяють на три типи: безмороз­на, з переходом температури через 0°С і морозна. ^ Безморозна погода пе­реважає протягом року здебільшого в екваторіальних і тропічних широтах. Погода з переходом через 0 °С характерна для перехідних сезонів - весни й осені і буває лише у помірних широтах.

^ Морозну погоду спостерігають у помірних і полярних широтах. Так, в Антарктиді середня добова температура навіть улітку не піднімається вище -ЗО °С, а взимку вона часто нижча за -70 °С (мал. 115).



Мал. 115 Морозна погода в Антарктиді
Морозна погода буває і на території України, але пере­важно взимку і належить до слабо і помірно морозних, тобто порівняно м'яка, з нестійкими морозами і частими відлигами.

За характером переміщення повітряних мас і процесів, що при цьому відбуваються в атмосфері, погоду поділяють на ясну, або малохмарну, хмарну з проясненнями та короткочасними зливами, хмарну дощову та сльотаву.



^ Мал. 116. Ясна (1) і хмарна дощова (2) погода

Ясна, або малохмарна, погода формується в антициклонах (мал. 116). Узимку така погода вирізняється дуже низькою темпе­ратурою, відсутністю будь-яких опадів і вітру. Для літньої антицик­лональної погоди характерні сухість і тепло. Температура повітря при цьому дуже висока, і тому таку погоду ми називаємо жаркою.

Хмарна з проясненнями та короткочасними зливами погода буває, коли проходить холодний атмосферний фронт (пригадайте, як він утворюється). Унаслідок швидкого надходження холодного повітря швидко утворюються потужні купчасто-дощові хмари з грозами, зливовими опадами. Після фронту, зазвичай, настає про­яснення і похолодання.

Хмарна дощова погода часто супроводжується мрякою. Така по­года характерна для зимового періоду і пов'язана з атмосферним фронтом, що руйнується.

Сльотава погода є типовою для циклонів. Основні її ознаки - сильні пориви вітру, інтенсивні опади, а взимку хуртовини.

^ Факти сьогодення

Дощі за розкладом. У районі екватора впродовж усього року пе­реважає волого-тепла безморозна погода, причиною якої є надзви­чайно висока температура повітря: зранку світить сонце, після полуд­ня починається злива, яку часто супроводжує дуже сильна гроза; над­вечір знову настає ясна тепла погода. І так буває щодня з року в рік. «Вічна сухість». У районах тропічних широт, зокрема в пустелях, погода майже впродовж усього року посушлива. Для такої погоди ха­рактерна висока температура і значна сухість повітря. Часто повітря в таких місцях насичене не вологою, а гарячим пилом, тому небо тут набуває білястого відтінку.

 ПІДСУМКИ

• Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певний час і в певній місцевості.

• ^ Головна особливість погоди — мінливість.

• Температура, атмосферний тиск, напрямок і швидкість вітру, хмари, хмарність, опади є основними характеристиками погоди.

• ^ Погоду розрізняють переважно за температурними умовами та характером переміщення повітряних мас.
Запитання і завдання для самоперевірки

Підберіть загадки, прислів'я та приказки, які характеризу­ють різні типи погоди, проілюструйте їх малюнками. Спро­буйте пояснити їхній зміст.

Яка основна причина різких похолодань навесні, сильної спеки влітку та значних потеплінь узимку на території України?

Схарактеризуйте особливості циклональної та антициклональної погоди у своїй місцевості влітку та взимку.

Що таке погода?

Які головні характеристики погоди?

§41 Служба погоди. Ваші спостереження за погодою
Пригадайте

Які прилади застосовують під час спостережень за погодою? Які місцеві ознаки погоди ви знаєте? (Див. § 2.)

 

 

Способи вивчення стану нижнього шару атмосфери. На Землі здійснюють систематичні спостереження за погодою з метою її про­гнозування та передбачення несприятливих атмосферних явищ. У стародавньому світі люди мало знали про особливості формування погоди. Свої спостереження вони передавали у вигляді прикмет, прислів'їв тощо. Наукові дослідження нижніх шарів атмосфери роз­почалися тільки наприкінці XIX ст. і здійснювалися за допомогою повітряних зміїв. Пізніше був винайдений аеростат, кулі-зонди та радіозонди (мал. 117, а). їх піднімають на потрібну висоту за допо­могою аеростата. Це дає змогу визначити силу і напрямок вітру. Радіозонд фіксує елементи погоди та передає сигнали на наземні метеорологічні станції за допомогою супутників (мал. 117, б).

Погляд у минуле

Перші інструментальні спостереження. Такі спостережен­ня за погодою стали можливими в середині XVII ст., коли були винайдені барометр і термометр. Понад сто років тому були складені приземні карти погоди.

Нині інформацію про погоду збирають наземні метеорологічні станції, а також радіолокатори і космічні літальні апарати - су­путники. В кожній країні діє мережа станцій, які мають однотипне обладнання, працюють за єдиною програмою і в узгоджені строки. Мережі спостережень окремих країн є складовими глобальної (планетарної) системи Всесвітньої служби погоди (ВСП).



^ Мал. 117. Зонд (а), супутникова антена (б)

Спостереження за погодою ведуться постійно, але вся інформа­ція збирається кожні три години: в 0 годин, о 3-й, 6-й, 9-й, 12-й, 15-й, 18-й та 21-й годині. Опади, хмари і хмарність, напрямок і си­лу вітру, грози та інші атмосферні явища позначають у щоденни­ках погоди загальноприйнятими умовними знаками.

Прогнози погоди складають на незначний строк - від 1 до 4 днів, середній - 4-10 днів та на великий період часу - місяць, сезон. На жаль, довгострокові прогнози погоди часто неточні, тому вчені шу­кають нові методи таких прогнозів.

На підставі проведених спостережень та аналізу зібраної інфор­мації складають карти погоди, які називають синоптичними (мал. 118). Синоптичні карти - це географічні карти, на яких позначені метеорологічні станції, а навколо них цифрами і значка­ми нанесені результати спостережень за погодою за певний строк. Вони відображають реальний стан атмосфери.

Аналізуючи карти, отримують важливі відомості про місцерозташування різних повітряних мас, циклонів і антициклонів. За ними визначають розвиток атмосферних процесів на майбутнє, намічають шляхи зміни погодних умов на найближчий час.

Прогнози погоди для території України забезпечує Державний комітет з гідрометеорології.



Мал. 118. Синоптична карта

^ Наука стверджує

Прогнози мають різне призначення. Довгострокові прогнози є спеціалізованими, оскільки їх складають з урахуванням специфіки ведення відповідного господарства: авіації, автомобільного, морського транспорту, сільського господарства. Короткострокові прогнози - це прогнози загального користування. їх складають пере­важно для населення. Останнім часом складають так звані біометео-рологічні прогнози, щоб вчасно попереджати населення про неспри­ятливий вплив атмосферних процесів на самопочуття.

 

 

Місцеві ознаки погоди. Прогнози погоди складають зазвичай для великих територій, тому в кожній місцевості їх слід уточнювати. Для цього часто використовують місцеві ознаки погоди - явища природи, які вказують на стійкість погоди або на її зміну найближ­чим часом. Це, наприклад, зовнішній вигляд неба та хмар, зміни у поведінці деяких тварин і рослин. Місцеві ознаки погоди мають пев­не обґрунтування, їх легко зрозуміти.

За місцевими ознаками складають прогноз погоди переважно на декілька годин (6-12), а іноді навіть на добу і більше. Про погоду, що нас очікує, можна дізнатися, спостерігаючи за Місяцем, зоря­ми, сходом і заходом Сонця, хмарами. Так, ознаками ясної, сухої погоди є безхмарне небо впродовж усього дня, роса вранці, чистий захід Сонця та ін. Ознаками ж нестійкої погоди є червоний захід Сонця, нерівний вітер протягом дня, наявність хмар різного забарв­лення.

Дуже багато рослин і тварин часто називають «живими баромет­рами». Наприклад, кульбаба та фіалка заздалегідь відчувають наближення дощу і закривають свої квітки. Акація та жимолость перед дощем посилено виділяють нектар.

 Клен, злакові рослини «пла­чуть» перед опадами.

З великою точністю передбачають погоду павуки. Поява їх рано-вранці означає наближення негоди, а під час спеки - сильного вітру чи грози. Доб­рий «синоптик» - риба голець. У ясну погоду вона нерухомо лежить на дні акваріума. Якщо голець почне мету­шитися, то скоро буде дощ.

Спостерігаючи за тваринами, мож­на складати й довгострокові прогнози. Так, чим більші мурашники спору­дили восени лісові мурахи, тим су­ворішою буде зима (мал. 119). Якщо птахи мостять гнізда на сонячному боці, літо буде холодним.



Мал. 120. Людина досліджує погоду Мал.  121. Шкільний метеомайданчик
Прикладів місцевих ознак багато. Головне - навчитися їх аналі­зувати, зіставляти. Намагаючись передбачити погоду за місцевими ознаками, слід пам'ятати, що краще провести спостереження за кількома ознаками і порівняти їх.

Практичне завдання

Зберіть місцеві ознаки погіршення чи поліпшення погоди. Проілю­струйте їх малюнками.

Факти сьогодення

Людина керує погодою. Людина може на короткий час свідомо змінювати погоду. Так, за допомогою технічних засобів можна розсіяти тумани і хмари, розбити градову хмару, послабити несприятливу дію урагану, пилової бурі, знизити чи підвищити температуру тощо (мал. 120). Завдяки додатковому нагріванню повітря або за допомогою сухого льоду можна звільнити аеропорти від туману. А ввівши в хмару кристали вуглекислоти чи йодистого срібла можна розсіяти переохо­лоджені хмари і запобігти небезпечному для господарства граду.

Ваші метеорологічні спостереження. Спостереження за погодою можна організувати і в школі. Для цього на шкільному подвір'ї облаштуйте шкільний метеорологічний майданчик (мал. 121). Ба­жано, щоб він мав форму прямокутника, дві сторони якого збіга­лися б з напрямком північ - південь. На цьому майданчику має бути флюгер, опадомір, психрометрична будка, в яку помістіть термо­метри та гігрометр, снігомірна рейка та ґрунтові термометри. У приміщенні школи слід встановити барометр-анероїд. Показан­ня приладів потрібно знімати щодня в один і той самий час і бажа­но о 9-й годині ранку, 15-й та 20-й годині. Дані спостережень слід заносити у спеціальні щоденники, аналізувати їх і робити вітрину погоди для всієї школи. Відмічайте істотні погодні зміни, напри­клад: випав перший сніг, пройшли зливи, триває мряка. Корис­туйтесь умовними знаками елементів погоди (мал. 3).

Практичне завдання

За зібраними даними спостережень опишіть погоду у своїй місце­вості, спробуйте пояснити ї ї мінливість. Проілюструйте зміни в по­годі графіком зміни середньодобової температури повітря, віднос­ної вологості, діаграмою випадання опадів, розою вітрів.
ПІДСУМКИ

• Наукові дослідження погоди почалися в кінці XIX ст.

• Нині на Землі діє Всесвітня служба погоди.

• Спостереження за погодою ведуть постійно, інформацію збирають кожні три години і наносять на синоптичні карти.

• Прогнози погоди складають на незначний строк, а також на середній і великий періоди часу.

• Місцеві ознаки допомагають передбачати погоду.

Запитання і завдання для самоперевірки

Що таке прогноз погоди? Складіть свій прогноз погоди за кількома місцевими ознаками (поясніть їх). За якими елементами погоди можна спостерігати візуально, а за якими - за допомогою приладів? Наведіть приклади приладів. Що таке синоптична карта? Чи можна керувати погодою? Як змінювалися методи спостереження за погодою?