asyan.org
добавить свой файл
1
ПРЕЗЕНТАЦІЇ.

Якщо на уроці вчитель вирішив використовувати презентацію, то слід звернути увагу на те, що будувати її бажано лише на тих фактах, які можуть зацікавити всю аудиторію цілком або тих, без яких не можна обійтися при поясненні (хай і не інтересних). При плануванні презентації необхідно спиратися на наступні дидактичні принципи:

  • науковості;

  • наочності;

  • доступності;

  • системності і послідовності;

  • інтерактивності;

Презентація для уроку може бути наскрізною – презентація, яка використовується впродовж всього уроку(приклад – презентація по історії України 11 клас «Перебудова і Україна», 8класс – «Виникнення козацтва і Запорізької Січі», Усесвітня історія 8 клас «Великі географічні відкриття»,«Західноєвропейські держави в 16-п.п.17ст.ст..», «Нідерланди. Англія.», «Тридцятирічна війна» і не наскрізною – презентація, яка використовується на якомусь етапі уроку. Наскрізні презентації застосовуються рідко. Дуже часто при вживанні такого роду презентацій вчитель просто замінює дошку на презентацію, що не зовсім правильно і ефективно. Крім того, дуже складно утримати увагу учнів до цієї презентації. Тому, якщо Ви використовуєте на уроці наскрізну презентацію, треба продумати про інтерактивні засоби, використовувані в ній. Найбільш ефективне використання презентацій на наступних етапах уроку:

- пояснення нового матеріалу;

- закріплення ЗУН (презентація використовується як тренажер по певній темі шкільного курсу).

Для вживання презентації на етапі закріплення ЗУН треба розробити ряд практичних завдань з вибором відповіді і зробити з них презентацію. Потім презентація може бути використана на уроці як тренажер. При поясненні нового матеріалу на уроці вчитель може використовувати наочні колекції (ілюстрації, фотографії, портрети, відео фрагменти процесів, що вивчаються, і явищ, демонстрації дослідів, відео екскурсії), динамічні таблиці і схеми, інтерактивні моделі, символьні об'єкти.
^ ВІДЕО-,АУДІО МАТЕРІАЛИ.

Прийоми для роботи з фільмом на уроці

I. Озвучення

Цей прийом можна застосовувати як на самому початку фільму, так і під час будь-якого з його епізодів. Заздалегідь виберіть відповідний епізод (відповідний рівню підготовки ваших учнів, вивченій темі). Відключіть звук і дайте учням завдання озвучити що відбувається.

Можна заздалегідь об'єднати клас в робочі групки-команди (рекомендується). Потім дати проглянути фрагмент один раз, - і, через пару хвилин підготовки, групки повинні здійснити дубляж фільму. (Черговість показів краще встановлювати по «считалочке».)

^ II. Що далі?

Це завдання можна виконувати кілька разів підряд на різних фрагментах фільму. Зупиніть перегляд на «найцікавішому місці» і запитайте учнів: «Що ж буде далі?».

Подібне завдання можна дати додому (використовуючи вміст підручника, дописати продовження). На самому ж уроці вигадуванню подібних розповідей слід відводить не більше 3-4 хвилин (за умови роботи «малими групами»). Можна доповнити завдання особливими умовами. Наприклад, обмежити учнів використанням лише майбутнього часу (або навпаки, минулого).

^ III. Без картинки

Це прийом протилежний до озвучення. Виберіть фрагмент фільму, який можна лише прослухати.

Об'єднані в робочі групки учні стають художниками: вони придумують і замальовують подієвий ряд епізоду, ґрунтуючись на почутому.

^ IV. Стоп-кадр

Стоп-кадр - це робота з однією ізольованою картинкою з фільму. При перевірці домашнього завдання учням демонструється кадр, а вони розповідають, що відбувалося до або після переглянутого кадру.

Ефективність роботи зростає, коли клас працює по групках. Можна давати одну і ту ж картинку, завдання, питання, а можна кожній групі свою. В результаті клас представляє декілька версій, що ефективно підвищує атмосферу креативності в класі.

Вчителям слід пам'ятати, що час на підготовку учням краще давати в обріз. А ось самих «раундів» з новими стоп-кадрами на уроці повинно бути декілька.

Існують і парні форми подібної роботи. Наприклад, клас розбивається по парах. Одному з двох показується кадр (в даному випадку всім парам доречніше працювати з різними стоп-кадрами, тобто фотографіями з фільму). Він вербально описує кадр, а напарник схематично зображає його, задаючи першому навідні питання.

^ V. Дискусія

Переглянувши різні відео версії однієї і тієї ж події, поставити проблемне питання. Таке завдання доцільніше давати додому (довгострокове завдання на всю тему).

^ VI. Питання – відповідь

Вчитель по сюжету складає питання, на які учні відповідають або по ходу перегляду або після його закінчення.

Можна запропонувати також групову форму роботи: 1гр. – складає питання по датах; 2 гр. – по особах; 3 гр. – по ходу подій, а 4 – 6 гр. після закінчення перегляду відповідають на питання. Бажано обмежити дітей кількістю питань, що ставляться. Залежно від обраного відео фрагменту, визначається і вміст питань.

Прийоми роботи з аудіо матеріалами

^ 1. Що чую, то малюю.

Клас ділиться на групи. Всі слухають аудіо фрагмент(5-10 хв.). Після прослухування вони повинні замалювати:

• те, що прослухали, а потім малюнки вивішуються, і останні групи висловлюються, що не відбите на малюнку;

• кожна група перед прослухуванням отримує завдання, що вона повинна замалювати, а потім презентує свій малюнок .

^ 2. Створення презентації по аудіо матеріалу.

Дане завдання є довгостроковим. Клас ділиться на групи. Кожна група отримує визначений аудіо фрагмент, по якому вони створюють слайд презентацію і намагаються візуалізувати почуте (картинки, схеми, таблиці і так далі). Залежно від підготовки дітей можна ускладнити або спростити завдання. Наприклад, запропонувати створити мультфільм аудіо сюжету, або просто підібрати картинки в Інтернеті .

^ 3. Питання – відповідь.

Вчитель по сюжету складає питання, на які учні відповідають або по ходу прослухування або після закінчення його.

Можна запропонувати також групову форму роботи: 1гр.–3 гр. складають питання, а 4 – 6 гр. після закінчення прослухування відповідають на питання. Бажано обмежити дітей кількістю питань, що ставляться. Залежно від вибраного аудіо фрагмента, визначається і вміст питань.

^ 4. До або після.

Діти прослухують фрагмент, а потім 1 група – доповнює його розповіддю про те, що відбувалося до почутих подій, 2 група – прогнозує, чим вони могли продовжитися.
^ РОБОТА В ІНТЕРНЕТІ.

Розглянемо, яким чином можна використовувати ці можливості для організації учбової діяльності учнів.

1. Пошук інформації

Пошук інформації в Інтернеті може супроводжувати такі види учбової роботи, як:

• рецензія на сайт по темі,

• пошуки «скарбу»,

• добір матеріалу до теми,

• ілюстрація своїх виступів матеріалами з Інтернету.

До пошуку інформації можна віднести наступні види учбових завдань:

• створення і захист різних видів проектів на основі матеріалів з мережі;

• складання колекції анотованих заслань Інтернету по темі;

• «пошуки скарбу». Викладач знаходить десь в мережі цікавий документ, який учні повинні відшукати за допомогою пошукових систем, використовуючи ключові слова, формулюючи іншими словами задану проблему;

• добір мультимедіа матеріалів до заданої теми (текст, ілюстрації, анімації, відео, аудіо);

• ілюстрація знайденого тексту своїми мультимедіа матеріалами (графіка, схеми, таблиці і т. д.).

Наведені приклади не є вичерпними — тут все залежить від творчості викладача і його уміння використовувати сучасні можливості ІКТ-технологій учбовому процесі.