asyan.org
добавить свой файл
1
ШЛЯХ КНИГИ ВІД АВТОРА ДО ЧИТАЧА
Бесіда для учнів 5 - 6 класів

Коли ви берете в руки книгу, вона тут же повідомляє вам, як її звати, хто її написав. Ім’я автора надруковано великими літерами на першій же сторінці. Тут же сказано, хто намалював малюнки. І ось ви прочитали книгу і дійшли до останньої сторінки. Там теж щось надруковано. Але ви закриваєте книгу, не звертаєте уваги на ці строчки, набрані найдрібнішим шрифтом. Подивіться на останню сторінку книжки, яка лежить зараз перед вами. Там написано: відповідальний редактор такий-то, художник, технічний редактор, коректор. Якби всі ці люди не працювали над книгою, в ній були б і недоробки, і помилки, і опечатки.

Легко книгу прочитати, але не легко її написати. На це інколи йдуть роки. В складному процесі створення книги найважливіше, звичайно, її написати. Письменник створює книжку. Це дуже і дуже нелегка робота.

Перший читач книги – редактор. Він дає першу їй оцінку, продумує як її слід допрацювати. Інколи в результаті спільних роздумів редактора і письменника в рукопис вносяться серйозні зміни.

Одночасно з редактором над рукописом працюють “оформителі”, технічний редактор, фотограф і, звичайно, художник. Адже малюнки – теж важлива річ.

А коректори. Це найважливіші люди у видавництві. Вони вишукують у майбутній книзі помилки, описки, яких не помітили до них.

На тій же останній сторінці надруковано “тираж”, назву друкарні, її адресу.

Давайте скористаємося цим і відправимось по вказаній адресі.

Перший цех – набірний. Саме сюди в першу чергу попадає рукопис. Як тільки зайдете в перший цех, зараз же побачите довгий ряд машин – лінотипи, похожі на друкарські, але більші і складніші. Біля них сидять робітниці і стукають по клавішах, із лінотипа випадають відлиті з металу строчки, 6 – 7 за хвилину. З цих строчок складають, або як говорять, верстають сторінки книги.

З набірного цеху полоса направляється в друкарський. В цьому цеху машини великі, складні. Це машини, які самі друкують, розрізають полоси на листки, самі їх складають, самі рахують, скільки надруковано листків.

В іншому цеху друкують малюнки. Тут стоїть величезний фотоапарат. Перед апаратом на екрані – картина. Фотограф знімає малюнок. Потім переводиться знімок на цинкову пластинку – робиться кліше. Його змазують фарбами, прикладають до паперу і картина з’являється на папері. Все це робить машина.

Книга надрукована, але це ще не все.

Щоб вона стала такою, якою ви звикли бачити її завжди, потрібно зібрати всі листки, зшити їх, а потім одіти в нарядне плаття – обкладинку.

Це роблять у брошуровочному цеху. Тут знову “трудяги” машини. З друкарні книги йдуть на склад, в магазин, в бібліотеку, а звідти – всім нам. Книга розповість вам про пригоди героїв, але не може розповісти, який шлях пройшла сама.