asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 17 18 19 20

ЛІТЕРАТУРА




1. С.Асиновский, З.Иоффе. Евреи по страницам истории. Минск, 1977

2. П.Судоплатов. Разведка и Кремль, Москва, 1996.

3. Газета "За вільну Україну", Львів, 17 червня 1995 р.

4. Ян Кершоу. Гитлер. Ростов-на-Дону, 1997, переклад з англійської.

5. Протоколи старшин Сіону.

6. Р.Гароди. Дело об Израиле. Москва, 1984 (Roger Garaudy. L'affaire Israel, Paris 1983).

7. Р.Конквест. Жнива скорботи (радянська колективізація і голодомор). Київ, 1993. (Robert Congvest. The harvest of sorrow. Neu York, 1986).

8. А.Куліш. Геноцид. Голодомор 1932-1933. Причини, жертви, злочинці. Харків, 2001.

9. М.Мар. Альманах "Гомону України", ч.62. Торонто, 1986.

10. Д.Рид. Спор о Сионе (переклад з англійської). Київ, 1997.

11. Генри Пикерс. Застольные разговоры Гитлера. Смоленск, 1993. Переклад з німецької.

12. Д. С'юард. Наполеон й Гитлер. Смоленск, 1996. Переклад з англійської.

13. Великая Отечественная война (ВОВ). Авторський колектив під керівництвом

П.Бобылева. Москва, 1985.

14. А.Куліш. Книга пам'яти українців. Харків, 2000.

15. Голод в Україні 1946-1947. Документи і матеріали. Київ-Нью Йорк, 1996.

Текст звірено з виданням: Харвуд Річард. Голокост: Факти проти міфів. - Харків: "Просвіта", 2002 - с.92 ISBN 966-7409-27-9

Перетворення з PDF, вичитка: Віталій Стопчанський

Файл взято з е-бібліотеки "Чтиво"

www.chtyvo.org.ua

1 Людям, які не асимілюються, важко жити в суспільстві з розвиненим національним почуттям, тому "природно", що вони послабляють, або більше того, руйнують національне обличчя цього суспільства, його національні інститути, бо життя для них стане ліпше. Комунізм був першою спробою створити "наднаціональне суспільство", але цей тип суспільства може вистояти тільки на масовому терорі, людей до нього вже не заманити. "Друга серія" — "наднаціональне суспільство", добре знайоме людям на Заході — масова імміграція із держав Третього Світу. Великі міста Заходу вже не пізнати, в багатьох з них мігранти із Третього Світу складають значну частину. Така доля чекає і людей Східної Європи та Московії, якщо вони не розберуться у вельми недалекому майбутньому, кому на руку така політика і як вона родиться.

2 Що ми й бачимо ось уже більше 50-ти років — А.К.

3 (Згідно документам залізниці число депортованих складало 75.721 (з книги Michael A.Hoffman, "The Great Holocaust Trial", Wiswell Puffin House, Third Edition, 1995).

4 Цікавий факт — ні Черчилль, ні Ейзенхауер не пишуть про газові камери у своїх спогадах. Це е прямим доказом того, що ніяких газових камер не було, отже, й бомбардувати не було чого.

5 Прихильники легенди про масові винищення вважають, що, враховуючи його злочинну суть, "наказ" був усним. Проте Гітлер підписав наказ про медичне умертвіння розумово хворих людей, який торкався десятків тисяч німців, а також наказ розстрілювати диверсантів союзних армій, що попали у полон, наказ розстрілювати пілотів союзників, які брали участь у бомбардуванні міст, наказ розстрілювати полонених радянських комісарів. Чому він тоді раптом вирішив, що наказ про винищення жидів, які де факто знаходились в стані війни з Німеччиною, повинен бути "усним"? Не виявивши письмового наказу, "історики геноциду" навіть звернулись до навмисно-неакуратних перекладів промов Гітлера. Але це просто несерйозно. Згідно їм, наказ про винищення жидів був оточений такою таємничістю, що його передавали тільки в усній формі, але все-таки вказівки про цю політику вони сподіваються знайти в промовах, які передавалися по радіо!

6 За допомогою таких методів сторона звинувачення "захищала" своїх свідків від перехресного допиту адвокатами підсудних.

7 До вельми недавнього часу, десь до початку дев'ятнадцятого століття, у багатьох країнах жидам не дозволялось давати показання у суді. Причиною цього є той факт, що юдейська релігія дозволяє порушувати клятви, присяги, обітниці, обіцянки. Кожний рік, в Йом Кіппур, жиди здійснюють талмудистську церемонію "Коль Нідре", де вони оголошують недійсними всі клятви і обіцянки, які вони можуть дати на протязі наступного року. Зазначте, що це робиться наперед! Із чисельних вказівок в Талмуді на цю тему ми тут наводимо лише два — "Жиду дозволяється обдурювати гоя" ("гой" на івриті означав нежид, у множині «гоїм», використовується на всіх мовах у прямій транскрипції), (із книги Вавілонського Талмуда "Седер Незикін", том I, Баба Камма, розділ 1136). "Жид може прикидатися, що він християнин, якщо це потрібно для того, щоб обдурити християнина". (Із книги Йоре Два, 157:12, Хага (Yore Deah, або Iore Dea, Нagah).

8 Американці стверджували, що під час битв в Арденнах танковий полк під командуванням генерала Пайпера розстріляв полонених американських солдат біля містечка Малмеда в Бельгії. Офіційних заяв від німецького уряду не було, бо згідно договору про створення ФРН, уряд Аденауера зобов'язався не проводити ніяких розслідувань і процесів про військові злочини союзників. Німецькі ж солдати і офіцери із полку Пайпера заперечували, що вони розстрілювали полонених. У спогадах учасників говориться, що їхній танковий полк вів бій з підрозділом американської армії і в тому бою перемогли німці, потім Пайпер наказав зібрати тіла загиблих американців в одне місце, щоб полегшити роботу для команд, які реєстрували вбитих. Американці ж, виявивши всі трупи, що лежали в одному місці, подумали, що ті були розстріляні.

9 Hi Гаазька, ні Женевська Конвенції не захищають громадянських осіб, які ведуть бойові дії або саботаж проти регулярно! армії. Вони можуть бути розстріляні на місці, без суду. Війська союзників навіть мали систему заручників — мешканцям на окупаційній території оголошувалось, що за кожного вбитого солдата буде розстріляно визначена кількість мирних мешканців. За спротив військовим операціям окупаційної армії з боку мирних мешканців, не говорячи вже про військові дії, розстрілювали і в Першу світову війну і раніше, хоч тодішні армії не застосовували ще системи заручників. Ситуація у Радянському Союзі була складною, бо уряд Сталіна активно брав участь у створенні і підтримці партизанського руху, і часто перед мирними мешканцями стояв вибір — або бути розстріляними партизанськими організаторами, надісланими із Москви, за відмову воювати, проти загарбників, або бути розстріляними німецькими каральними загонами за саботаж або військові дії. Партизани, безумовно, були героями, але міжнародна юридична реальність така, що згідно Женевській та Гаазькій Конвенціям, які Сталін до речі не підписав, вони не мають ніяких прав проти регулярної армії. Після захоплення Кріту, наприклад, англійські солдати були взяті в полон і з ними добре обходились, а місцеві мешканці, які стріляли по німецьким десантникам, були розстріляні.

10 Із 60 тис. радянських полонених у Фінляндії 45 тис. загинули від голоду і хвороб. Це не було навмисною акцією, у Фінляндії бракувало їжі для свого населення, і нікого із фінського керівництва не судили після війни.


11 Це не єдиний такий трюк. У Бабиному Яру, наприклад, більшість похованих там жертв загинули від рук катів ГП і НКВД, тобто, від жидів, їх там закопували з початку 20-х років, однак там стоїть пам'ятник, який стверджує, що німці там розстріляли 200 тис. мирних мешканців. Потім совєти навіть зробили так, що Бабин Яр затопило тисячами тон бруду і глини, після штучно викликаного прориву греблі у Сирці. На протязі майже п’ятдесяти років совєти стверджували, що вбивство польських офіцерів у Катині — це справа рук гітлерівців, вони навіть зробили село Хатинь у Білорусі, щоб відвернути у вагу від Катині, поки Горбачов врешті вимушений був визнати, що це зробив сталінський режим. Совєти також стверджували, що масові вбивства у Вінниці також справа рук німців, не зважаючи на те, що всі речові докази, зібрані міжнародною комісією під час ґрунтовних розкопок і дослідження трупів, вказували на криваву руку жидів.


12 В'язням Освенціму був запропонований вибір — виїжджати з німцями або залишитись чекати приходу радянських військ. Елі Візель, один з ідеологів легенди про винищення, не залишився в Освенцімі чекати звільнення, а відійшов з німцями. А ось ще приклад маніпуляцій з цифрами — Ширер, у своїй книзі "Злет і падіння Третього Рейху", стверджує, що влітку 1944 р. не менше 300 тис. угорських жидів було знищено протягом сорока шести днів (стор.1 156).

13 Рівень ґрунтових вод навколо Освенціма вельми високий, місцями менше метра, поховання трупів в тій місцевості неможливе.

14 У Варшаві було два повстання — в гетто 1943 p., і в 1944 р.) безпосередньо перед приходом радянських військ. В 1944р. жидо-комуняцькі війська були під Варшавою, і не лише не надали допомоги польським повстанцям, але чинили різноманітні перешкоди, щоб ЇЇ не могли надавати західні союзники.

15 На першому суді Ернста Цунделя в Торонто за публікацію книжки "Шість мільйонів — загублених і знайдених", було викликано декілька "свідків", але їх історії буквально розсипались під перехресним допитом адвоката, на другий суд жоден з тих "що дивом вижили" більше не з'явився. Навіть такі "мастаки" легенди про масові винищення, як Рудольф Врба (справжнє ім'я Вальтер Розенберг), автор книжки "Я не можу пробачити", який був в Освенцімі і Майданеку і також "дивом вижив", а також професор із університету Вермонта Рауль Хільберг "розважливо" вирішили не випробовувати долю і не приїхали на другий суд.


16 В сучасних крематоріях спалюють в середньому два трупи в день, максимальне навантаження не повинно перевищувати три за день, не більше 50-60 у місяць, бо обкладина печі довго не витримає. Після кремації одного трупу піч потрібно трохи охолодити на протязі години або навіть двох, бо якщо вкотити труп у піч, розпечену до повної температури, то тканини буквально закипають, і якщо це потрапляє на розпечену обкладину, то вона буде пошкоджена. На кремацію трупа середніх розмірів потрібно більше 40 кг вугілля. Сучасні крематорії частіше використовують газ. До речі, головною причиною того, що в Індії практично не залишилось лісів, є їх звичай спалювати померлих, на що необхідно більше 200 кг деревини.

17 Кох був публічно повішений у Бухенвальді. З'явилось багато легенд про його дружину Ільзу. Безумовно, вона гріла руки на краденому майні, але наскільки правдоподібні розповіді про те, що вона, наче б то, відправляла в'язнів на смерть, потрібно судити хоч би з того, що "абажури з людської шкіри" виявилися підробкою.

18 За деякими оцінками, число загиблих було біля півмільйона.

19 Совєти представили декілька сотень "письмових свідчень" від людей, які мешкають біля Катині, і всі стверджували, що польських офіцерів розстріляли німці.

20 У канадській газеті "Globe and Mail" від 3 червня 1955р. була надрукована велика стаття про те, як фабрикувались світлини нацистської жорстокості із акторами, що "грали" німецьких солдат, а також "мирних мешканців" і "трупів". У статті приводиться один із спогадів на цю тему, а також вказується, що багато документів було вилучено з архівів і знищено. Очевидно уряд хотів уникнути наслідків можливих розвінчань.) Валенді розглядає вісімнадцять інших підробок у книзі Шнабеля. Ця ж сама світлина була надрукована у "Справах Міжнародного Військового трибуналу", також наче б то знята у Маутхаузені. Вона також надрукована без титулу у свідченнях Е.Аронеану (Konzentrationlager, Документ F.321, представлений на Нюрнберзькому процесі, у книгах жидів Хейнца Кюнріха "Der KZ-Staat, Berlin, 1960, стор.81; Вацлава Бердича "Mauthausen", Прага, 1959 i Роберта Ноймана "Hitler — Aufstieg und Untergang des Dritten Reichesax", Munchen, 1961.

21 Ті, кому вигідна ця легенда про масові винищення жидів, мають великий вплив на книговидавничий бізнес і вони всіляко перешкоджають розповсюдженню подібних книг. Книги Рассіньє були надруковані малими видавництвами у США, вільними від впливу окремих політичних кіл, але купити їх можна було в основному лише поштою.

22 Такий був договір, підписаний Аденауером, але Німеччина також сплачувала фінансову компенсацію за індивідуальними вимогами тих, чия приму сова праця використовувалась під час війни, і, як ми вже сказали, виплати на 1995 р. перевищили сто мільярдів марок.



<< предыдущая страница