asyan.org
добавить свой файл
1


Київський університет імені Бориса Грінченка

Інститут післядипломної педагогічної освіти

Науково-методична конференція

«Шляхи розвитку інформаційно-методичного

середовища вчителя світової літератури»

25 серпня 2011 року
О.О.Ісаєва,

завідувач кафедри методики викладання

російської мови і світової літератури

НПУ ім. М.П.Драгоманова,

доктор педагогічних наук, професор.
Читацькоцентрична парадигма вивчення

світової літератури і предметний підручник: у пошуках відповідності
^ Перш ніж «задавати» методологічну основу

конструювання конкретного підручника,

необхідно визначитися, якій освітній системі

він буде служити.

Андрій Хуторський
Сьогодні стрімко змінюються завдання сучасного шкільного освітнього простору. Ми все частіше декларуємо відмову від отримання «готових знань», проголошуємо, що учень має не виступати в ролі ретранслятора, а набувати знання в процесі самостійного пошуку та вирішення навчальних завдань. Отже, сьогодні змінюються функції і призначення і предметного підручника.

На жаль, ще й досі більшість підручників з літератури орієнтовані на сціентичний підхід, коли головна увага зосереджена на тому, щоб учні засвоїли визначені навчальною програмою відомості з історії та теорії літератури. Але якщо знання можна набути імперативним шляхом, то цінності не можна нав’язати, вони або приймаються, або не приймаються особистістю. Важливо враховувати, що на відміну від предметів, наприклад, фізико-математичного напряму, де все конкретно і точно, першочергове завдання вивчення літературних курсів полягає не в накопиченні певних літературних відомостей, а в пізнанні себе і світу через читання, отриманні естетичної насолоди від зустрічі з мистецтвом, умінні самостійно інтерпретувати, а значить перекладати літературні явища на мову власних вражень та понять.

Переконані, що сьогодні в основу підручника з літератури в старшій школі має бути покладено не загальноприйняте тлумачення того чи іншого твору в літературній критиці, а різні варіанти його сучасного потрактування, які дали б учню можливість осмислити свої особистісні переживання від прочитаного, індивідуально сприйняти художній твір, сформувати власні думки щодо витвору мистецтва.

Підручник «Світова література. 11 клас (рівень стандарту)» авторів О.О. Ісаєвої, Ж.В. Клименко, А.О. Мельник пропагує читацькоцентричну парадигму вивчення літератури в школі, таку головну концепцію навчання, коли навіть не художній текст, а сам читач, його рецепція художнього твору мають бути в центрі уваги на уроці. Тому, створюючи підручник, ми свідомо відмовилися від безпосереднього повчання, від нав’язування певних авторитетних позицій. Такий методичний підхід надає можливість подати на розгляд учнів як вже сталі літературознавчі оцінки, так і дискусійні думки відомих письменників, критиків та літературознавців. Для нас було дуже важливо запропонувати такий матеріал у підручнику і представити його у такій формі, щоб учні мали змогу вступати в чисельні діалоги та полілоги, робили свої висновки щодо сприйнятого матеріалу, вибудовували власну проекцію літературного тексту.

Мова йде про підручник, який би забезпечував індивідуальну траєкторію літературної освіти кожному учню, розширював культурний контекст сприйняття твору, сприяв формуванню сучасного читача, здатного декодувати художній текст.

Розпочинаючи цю роботу, ми розуміли, що сучасних школярів, які чудово обізнані в останніх досягненнях технічного прогресу і вільно користуються комп’ютером і Інтернетом, зацікавити підручником, залучити до роботи з ним буде дуже складно. Але серед важливих вікових особливостей старшокласників є потяг до всього нового, активного пізнання, осмислення та переосмислення різноманітних подій, явищ і фактів, неприйняття ніяких авторитетів, протест проти всілякого диктату, натомість критичне сприйняття оточуючого світу.

Отже, ми вирішили, що в нашій навчальній книзі будуть представлені не готові відповіді на основні питання, регламентовані навчальною програмою, а шляхи для їх самостійного вирішення учнями, певні імпульси, спрямовані на розвиток інтерпретації літературних текстів. Замість прямого повчання, нав’язування окремої монологічної авторитетної точки зору на літературний текст вважали за потрібне показати різні погляди відносно літературного явища, яке вивчається, що, в свою чергу, дозволить школярам вибудувати власну систему відношень до прочитаного.

Загальний дискурс підручника «Світова література. 11 клас» (рівень стандарту) авторів Ісаєвої О.О., Клименко Ж.В., Мельник А.О. скеровано на активне здобуття знань одинадцятикласниками, розвиток творчих здібностей учнів, формування інтересу до літератури, вміння використовувати здобуті знання в різних навчальних та життєвих ситуаціях. «Відкритість», відсутність безумовного диктату, діалогічний та полемічний характер викладу матеріалу характеризують дане навчальне видання.

Серед завдань, які були поставлені перед авторами під час роботи над підручником, зазначимо такі:

  • створення умов та мотиваційних установ для організації діалогічних стосунків між учнями та художнім твором;

  • пізнання себе і світу через читання, збагачення культурними кодами та символами, що представлені в художніх творах;

  • розширення особистісного культурно-естетичного тезауруса учня на основі спілкування з витвором мистецтва;

  • формування в учнів потреби у власній рефлексії над тими думками, що висловлені в художньому творі;

  • розвиток умінь декодувати літературний текст, давати йому власну аргументовану оцінку.

Для нас як авторів важливо було розробити такий підручник, який би розкривав сучасному школяру, що живе в стрімкому інформаційному світі, користується Інтернетом і не має браку інформації, мотивацію спілкування з художнім твором. Нашим завданням було показати, що нам усім, незалежно від того, чим ми займаємося професійно, потрібно вміти розуміти себе і світ навколо себе, навчитися бачити, слухати і чути, зіставляти й узагальнювати, висловлювати свої враження, знаходити рішення і, врешті-решт, відчувати і насолоджуватися. І саме тому нам і потрібна художня література.

Звертаючись до читачів підручника, у Вступі ми запросили школярів стати співавторами літературних творів, які вони будуть читати, їх своєрідними дописувачами в своїх думках і уяві. Отже, ми прагнули не подати максимум відомостей з тієї чи іншої теми, а намагалися розкрити своєрідність художнього світу письменника, показати твір як «незавершену завершеність», дати поштовх для самостійних роздумів, навчити перекладати прочитане мовою власних вражень і понять. Про це, власно, і слова Джозефа Конрада, класика англійської літератури, народженого в Україні, винесені в епіграф нашого підручника: «Автор пише лише половину книги: іншу половину пише читач».

Ми також усвідомлювали, що сучасний підручник має бути достатньо технологічним, тобто містити і методичні рекомендації (пам’ятки різного роду, спеціальні статті та ін.), і диференційовані завдання, і фонові знання, що будуть задовольняти читацькі потреби та інтереси школярів різного рівня літературної підготовки. Крім того, у сучасній навчальній книзі має бути представлена цікава додаткова інформація щодо літературних творів, пов’язана з інтересами сучасних школярів (сучасна музика, комп’ютер, техніка, арт-мистецтво тощо). Тут діє методичний прийом «перенесення» інтересу з одного предмета на інший.

Тому на сторінках нашого підручника ми подаємо одинадцятикласникам інформацію, що у легендарної групи «Rolling Stones» є пісня «Sympathy for the Devil» (Співчуття дияволу), на створення якої учасників групи надихнув булгаківський роман «Майстер і Маргарита»; презентуючи явища постмодернізму, говоримо, що у сучасному суспільстві розширюються форми презентації мистецтва, розказуємо про популярний серед молоді Центр сучасного мистецтва «ДАХ», про міжнародний мультикультурний фестиваль ГОГОЛЬFEST, що поступово стає вже візитною карткою України; вивчаючи оповідання М. Павича «Дамаскін», запрошуємо школярів не тільки відвідати офіційний сайт відомого сербського письменника, а й розробити свій варіант україномовного сайту М. Павича. Завдання такого роду ми пропонуємо з метою увиразнити думку, що мистецтво, і література як його вагома складова оточує нас у нашому повсякденному житті, і ми маємо вміти його сприймати і оцінювати.

Щодо структури підручника

Чим вагоміші цілі навчання, тим складнішою

стає структура підручника… Який підручник,

таке і навчання.

Ісаак Лернер

Ми звикли до того, що в підручниках з літератури в старших класах пропонуються відомості з біографії письменника, а далі подається основний літературно-критичний та літературознавчий матеріал стосовно певного твору. Отже, в результаті учень-читач такого підручника має засвоїти той матеріал, який по суті у готовому вигляді представлений на сторінках навчальної книги.

Пропонуємо і відстоюємо інший алгоритм побудови навчальної книги, коли учень має стати своєрідним дописувачем підручника з літератури, його співавтором.

Текст нашого підручника ми намагалися представити як своєрідний гіпертекст, який має розгалужену структуру, містить різні взаємопов’язані елементи, і дозволяє виконувати різні дії за запитом. Тому досить часто ми пропонуємо нашим читачам звернутися до різних структурних елементів навчальної книги, подаємо чисельні посилання на вебсторінки, що містять додаткову, розширену інформацію стосовно того чи іншого літературного явища.

Таким чином, продумуючи концепцію нашого підручника, виходили з того, що сучасна навчальна книга з літератури, побудована з врахуванням інтерактивних технологій та гіперпосилань, дає можливість презентувати художній твір як інтертекст з його чисельними мідпредметними і міжлітературними зв’язками, що розширюють культурологічний контекст вивчення твору і дозволяють учням відчувати себе у центрі справжнього полілогу (між художніми текстами, іншими творами мистецтва, історичними епохами, авторами та читачами тощо).

Методичний апарат підручника має чітку рубрикацію. Прокоментуємо призначення і доцільність поданих рубрик.

Так, окреме місце в підручнику відводиться виявленню міжлітературних зв’язків української та інших національних літератур. Враховуючи, що в школах України обов’язково вивчається українська література, ми вважали за доцільно у доступній для учнів формі розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських письменників, перекладачів і дослідників у творчості майстрів інших народів. Тому матеріали підручника спрямовані, з одного боку, на виявлення самоіндентичності українського учня-читача, а, з іншого боку, розраховані на відчуття полікультурності юної особистості. Цьому слугує і окрема рубрика «Українські стежини світової літератури», в якій представлена інформація про долю перекладів художніх творів, що вивчаються українською мовою, про перебування письменників в Україні, про творчі взаємозв’язки зарубіжних і українських письменників, а також про особистостей, що популяризували світову літературу в Україні. Так, наприклад, одним із перших, хто відкривав звичайному читачеві у колишньому СРСР творчість Франца Кафки, був відомий український дослідник, літературознавець Д. В. Затонський, який опублікував перші серйозні роботи про Кафку. Через ці роботи пересічний читач міг дізнатися багато інформації щодо біографії Кафки, про значення його творчості на Заході. Популяризуючи творчість Франца Кафки, Дмитро Затонський завдяки власним дослідженням сприяв виданню творів письменника у Радянському Союзі.

Зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції, то під час розгляду художніх творів ми вважали за потрібне підкреслювати взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтв. Отже, програмовий матеріал у підручнику представлений у широкому культурному контексті: живопис, графіка, скульптура, музика, театральне мистецтво, кінематограф і, власне, література репрезентовані як цілісний пласт культури певної епохи. Цьому слугує така рубрика, як «Мистецькі передзвони». В її межах на сторінках підручника ми розказуємо про модернізм в живописі Ван Гога і Матісса, В. Кандинського і К. Малевича, про екранізації творів Ф. Кафки і М.Булгакова, Е. Хемінгуея і Г. Маркеса, про музичні твори на вірші О.Блока, про сценічні постановки на театральних сценах світу тих творів, що вивчаються, про те, яку роль у формуванні особистості Р. Рільке відіграв відомий скульптор Огюст Роден, про те, що художній образ зарізаної голубки з вірша Г. Аполлінера став згодом прототипом відомого голуба миру Пабло Пікассо, а також про багато інше.

Такий підхід значно розширює читацьке сприйняття творів, сприяє осмисленню фундаментальних цінностей культури, залученню учнів до активної роботи з навчальним матеріалом і спонукає до власних суджень та висновків. При цьому широко залучаються знання із суміжних предметів, а значить підвищується роль міжпредметної інтеграції.

Рубрика «^ Літературні нотатки подорожнього» розкриває інформацію про пам’ятники і музеї письменникам. Так, зокрема на сторінках підручника розказується про дивакуватий пам’ятник Франца Кафки, що 2003 року з’явився у рідному місті письменника – Празі. За задумом його автора – чеського скульптора Ярослава Рони, йому важливо було передати художній світ Кафки, що не піддається логічному осмисленню, який кожний із читачів творів письменника тлумачить по-своєму. Тому пам’ятник – це величезний порожній костюм чоловіка, а на ньому – фігура самого генія К. І тут, безперечно, цілком доцільно, що ми подаємо на сторінках підручника фото цього пам’ятника, щоб кожен з учнів сам його розтлумачив.

Матеріали й інших рубрик «До таємниць мистецтва слова», «У творчій майстерні письменника», «Зі скарбниці літературно-критичної думки», ««Підсумовуємо вивчене», «До уваги допитливих», Розмірковуємо та обговорюємо» та інші забезпечують диференційований підхід до навчання одинадцятикласників, сприяють ефективній організації навчальної діяльності учнів з різними природними здібностями і майбутніми професійними уподобаннями.

На відміну від традиційної структури навчальної книги з літератури для старших класів, що не передбачає презентацію на його сторінках художніх текстів, ми вважали за потрібне подати окремі художні твори безпосередньо у підручнику. Це стосується ліричних творів і деяких текстів малих жанрів. Ми виходили з того, що є твори, які потребують коментованого читання, додаткової фонової інформації, повторного прочитання, можливого корегування початкової позиції, тому дуже важливо, щоб літературний текст був безпосередньо перед очима учнів.

Так, наприклад, ліричні твори, що за своєю родовою специфікою призначені для суб’єктивного сприйняття та осмислення, виявлення особистісних емоцій та почуттів читачів, мають бути, насамперед, прочитані та неодноразово перечитані під час роботи над текстом твору на уроці. Отже, на індивідуальне сприйняття (читання) поетичного твору, його особистісне осмислення на основі поданих у підручнику запитань, завдань та коментарів, а не на готові відповіді на основі готового літературознавчого аналізу і розраховане таке вивчення. Зазначимо, що саме такий алгоритм роботи над ліричним твором є класичним у методиці викладання літератури в школі, перевірений практикою та досвідом. Крім того, подання на сторінках підручника окремих літературних творів частково вирішує проблему відсутності художніх текстів на уроці, економить кошти на придбання хрестоматій для учнів, значно полегшує роботу вчителя. Тому у підручнику подано всі ліричні твори, що пропонуються програмою для вивчення, та такі твори, як психологічне есе Д.Джойса «Джакомо Джойс» та оповідання М. Павича «Дамаскін» і Г.Маркеса «Стариган із крилами».

Слід вказати ще на такі додаткові, але важливі структурні елементи, представлені у підручнику, як «^ Анкета сучасного читача», підрозділ «Золотий міст між Україною і світом», що містить матеріали про роль української перекладацької школи, «Ваш порадник», в якому подано 21 пам’ятка щодо різних видів діяльності учнів («Як порівнювати оригінал і переклад», «Як підготуватися до дискусії», «Як написати синквейн» та інші), «Короткий словник літературознавчих термінів» та інші.

Про дизайн підручника

Продумуючи дизайн нашого підручника, виходили з того, що оформлення навчальної книги має увиразнювати її головні концепти, бути яскравим і змістовним, з достатньою кількістю ілюстративного матеріалу. У підручнику широко представлені портретні зображення письменників, репродукції картин відомих майстрів живопису, фотографії, колажі, кадри з кінофільмів, постери, що ілюструють різноманітні художні твори та інші мистецькі явища. Все це, на наш погляд, має не тільки прикрашати підручник, але і сприяє підвищенню інтересу до роботи з ним.

Всі розділи нашої навчальної книги мають образні та конкретні назви, а також епіграфи, що слугують своєрідним запрошенням у світ художніх творів, що презентовані на сторінках цієї структурної частини підручника. Кожний розділ має свій шмуцтитул, на якому, крім назви і епіграфу, подані ключові слова та поняття до розділу, головне призначення яких наочно акцентувати увагу учнів на важливих аспектах навчального матеріалу, що розглядається.

Безперечно, що вагомим елементом дизайну будь-якої сучасної книги, а тим більше навчальної, є її обкладинка. Подамо наш коментар до обкладинки підручника. Оскільки ми переконані, що література є «справжньою королевою мистецтв», а філологія, як зазначав Д.Лихачов, лежить в основі не тільки науки, а й усієї культури людства, і головною ідею концепції нашого підручника є сам учень-читач, який збагачуючись різними творами світової літератури, пізнає, насамперед, себе і світ, то і на обкладинці підручника ми вирішили передати цю важливу для нас думку. На першій сторінці обкладинки – колаж, в центрі якого людина, яка відкриває цей світ, наче книгу, яка знаходиться в ореолі інших багатьох-багатьох різноманітних книжок. На другій сторінці обкладинки – відомий символ миру Пабло Пікассо також невипадковий. Цей образ у нашому підручнику увиразнює думку, що поки людина буде читати і осмислювати літературні твори, цей світ, не зважаючи ні на що, буде існувати і жити за законами Добра, Любові і Миру. Переконані, що це і є основним призначенням мистецтва. Але слід вказати, що можуть бути і інші тлумачення обкладинки нашого підручника. Взагалі ми розраховували на те, що вчитель на одному із уроків запропонує одинадцятикласникам самим прокоментувати цей елемент навчальної книги.

Отже, ми виходили з позицій відомого сучасного французького письменника і педагога ^ Даніеля Пенакка, який переконаний, що дієслово «читати» не витримує наказової форми, так само як і дієслова «Люби!», «Мрій!». І тут закликів читати буде замало. Тому дуже важливо, щоб підручник став справжньою книгою для читання, яка спонукає до власних думок, є цікавою своїм змістом і формою, пізнавальною і доступною для учня-читача.

На що ще хочеться звернути увагу? Ми створювали цей підручник, насамперед, з почуттям великої любові до нашого читача – сучасного учня, який, як і ми з вами, живе в цьому бурхливому стрімкому світі. І хоча ми, можливо, не завжди їх розуміємо, і часто не в захопленні від тих пріоритетів, які сьогодні обирають наші учні, але вони, не залежно від того, що відкривають зараз все більше не звичайну книжку, а комп’ютер, айпод чи рідер, всі рівно шукають відповіді на ті вічні питання, що завжди хвилюють молоду людину. Ми створювали цей підручник з почуттям великої любові і вдячності до тих учителів світової літератури, які сьогодні, не зважаючи на всі соціальні і економічні перепони, залишилися у школі і продовжують кожного дня попри всі свої особистісні проблеми «сіяти розумне і вічне». І ще ми створювали цей підручник з почуттям великої любові до тієї справи, якою ми займаємося, а це – методика літератури. Ми переконані, що тільки це велике почуття – почуття Любові може врятувати людину в цьому світі, і саме заради цього відчуття ми і відкриваємо літературні твори. Сподіваємося, що ці наші почуття ви відчуєте зі сторінок нашого підручника.

Отже, дозвольте побажати всім нам напередодні нового начального року відчуття гармонії і любові, добра і світла в душі!