asyan.org
добавить свой файл
1



УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ШЕПЕТІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
Туристично – краєзнавча подорож

по маршруту

Шепетівка – Рудня-Новенька

вчитель географії, спеціаліст

вищої категорії, старший вчитель

Шепетівської спеціалізованої

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

№2 з поглибленим вивченням

основ економіки і правознавства

Хмельницької області


Муштин Надія Василівна

Зміст
Вступ 3

Розділ І. Довідкові дані про туристично - краєзнавчу подорож 4

1.1. Параметри подорожі. 4

1.2. Характеристика району проведення подорожі. 4

1.3. Докладна нитка маршруту. 5

1.4. Дані про досвід учасників. 7

Розділ ІІ. Організація туристично-краєзнавчої подорожі 8

2.1. Загальна ідея подорожі. 8

2.2. Обгрунтування вибору початку та кінця маршруту. 11

2.3. Графік руху по маршруту 12

2.4. Організація харчування під час подорожі 15

Висновки 17

Список використаної літератури 18

Вступ

Люди подорожували з давніх давен. Ще в епоху палеоліту мисливці ходили далеко від житла, переслідуючи здобич. Потім військові походи, подорожі купців до екзотичних країн за екзотичними товарами. Під час всіх подорожей люди пізнавали щось нове, незвичайне. Інтерес до всього оточуючого супроводжував людину весь час. Саме під час подорожей були накопичені знання про Землю.

Туристи також відкривають і вивчають нові території. Адже краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

У кожного своє уявлення про те, що таке гори, велика річка, густий ліс. Чим більше людина бачила, тим точніші її уявлення про оточуючий світ.

Подорож передбачає тісну взаємодію людини і природи. На вогнищі діти готують їжу, сплять під відкритим небом, долають перешкоди, дають собі можливість відчути себе частиною природи. Адже міські діти все більше і більше віддаляються від природи, звикають до зручностей і часом зовсім не знають, як діяти, коли ти потрапив у складну ситуацію.

Завданням туристично-краєзнавчих подорожей та туристичних походів є ознайомити учнів із особливостями природи рідного краю, історико-архітектурною спадщиною, вчити дітей долати труднощі, виживати в екстримальних ситуаціях.

Будь-яка подорож, навіть найпростіша, - це завжди невеликий екстрим. Ви віддалені від цивілізації. Отже, є нагода перевірити свої сили, стати вільним і розкованішим, ніж ти є в місті. Але і розраховувати тут прийдеться тільки на себе і на свої сили.

Тому, будь-яка туристична подорож повинна бути ретельно спланована і чітко визначений маршрут походу. Це вимагає від керівників ретельної підготовки.

До походу повинні готуватися всі його учасники.

Поліський край багатий на гарні краєвиди і легенди, тому найкраще розпочинати проведення таких подорожей із вивчення свого краю, найближчих населених пунктів. Тому і був обраний маршрут Шепетівка - Рудня - Новенька.
^ Розділ І. Довідкові дані про туристично-краєзнавчу подорож


    1. Параметри подорожі




Вид туризму

^

Категорія

Складності





Довжина маршруту, км

Тривалість

Термін проведення


Загальна

Ходових днів

Туристично-краєзнавча подорож

Початковий

Туризм

13 км

3 дні

2

Літо

2008




    1. ^ Характеристика району проведення подорожі


Маршрут туристично-краєзнавчої подорожі проходить по території фізико-географічної області Малого Полісся в межах Славутського природного району.

Славутський природний район має найбільш типову поліську природу, тому що здебільшого вкритий дубово-сосновими лісами, болотами та луками на дерново-підзолистих грунтах.

Цей природний район вкритий майже суцільним покривом пісків і має малі абсолютні висоти (найвища – 258 м). Місцевості такого типу є найбільш поширеними. Характерними типами ландшафтів є наявність невеликих гряд і міжгрядових заболочених долин. Гряди простягаються паралельно одна одній. Середня висота гряд 245 м. Висота їх над прилягаючими долинами 5-8 м. Ширина – 2-3 км.

В основі гряд лежать кристалічні породи, перекриті пісками з покривом дерново-підзолистих грунтів.

Клімат помірно-континентальний. Характеризується м’якістю, яка виявляється у невеликих різницях температур літа і зими та високою зволоженістю, про яку свідчать значні річні суми опадів.

Ліс є пануючим типом на території Малого Полісся. Лісова рослинність має всі типи: ліси широколисті, мішані і хвойні.

Особливо поширені соснові ліси, вони приурочені до дерново-підзолистих грунтів. Деревостан складає сосна європейська, разом з нею ростуть береза бородавчаста, дуб звичайний, ялина європейська.

Підлісок і трав’яний ярус добре розвинені. В підліску росте ліщина, крушина, бузина, горобина, черемха. У трав’яному покриві переважає ожина, чорниця, суниця, копитняк та ін.

Лучна рослинність представлена різними видами. На суходільних луках, які розміщуються на підвищених елементах рельєфу, поширені різнотравно-злакові асоціації з мітлиці, тонконога, щучника дернистого, деревію, щавлю кінського, дикої моркви та інших.

На заболочених ділянках переважають тонконіг болотний, болотна волошка, очерет, вузьколисті і широколисті осоки.

Чорновільхові ліси займають притерасні частини річкових заплав, а також вододільні зниження.

На даній місцевосці мажна зустріти типових представників лісової фауни. Тут водиться дика коза, лось, дикі кабани, вовки, заєць русак, лисиця, їжак, на деревах живе білка.

Серед плазунів поширений вуж звичайний, гадюка лісова і гадюка Нільського. Ці два види гадюк є ядовитими і потрібно пам’ятати про те, що вони можуть нашкодити вашому здоров’ю. Із рідкісних ссавців трапляються окремі екземпляри борсуків ( Червона Книга України ), із плазунів водиться мідянка ( Червона Книга України )


    1. Докладна нитка маршруту




  1. Подорож розпочинається від СЗОШ №2. Від школи загін рухається у північному напрямку 900 м до залізничного переїзду.

  2. 100м на північ до наступного переїзду по асфальтованій дорозі.

  3. Поворот на схід і рухатися вздовж залізничної колії 80м. Перейти через залізничний переїзд.

  4. Поворот на північний захід і пройти 500 м до Шепетівського держлісгоспу.

  5. Далі подорож проходить по лісовій дорозі. 1500 м пройти на північ і повернути на стежку, яка веде на північний схід. Далі подорож продовжується мішаним лісом.

  6. Перша зупинка біля будинку лісника, який розташований за 5 км від початку маршруту. Біля будинку лісника є криниця – 10м – А=450. Під час походу не варто пити багато води. Влітку це може утруднити рух.

  7. Після привалу загін рухається на північний схід 1 км до зруйнованого складу вибухівки.

  8. Продовжуємо свій рух асфальтованою дорогою на схід 2 км.

Біля альтанки поворот на північ 700 м до села.

  1. Перехід через село має протяжність 1,5 км і завершальним пунктом є озеро на околиці села, яке утворилося на місці старого гранітного кар’єру. Це найкраще місце для розміщення табору.

  2. Місце зупинки табору біля озера А=2750. Поблизу табору розміщене джерело питної води А=350 на відстані 150м. Розміщення табору безпечне. Поблизу немає великої річки, яка може підтопити табір, немає великих дерев, які могли б стати небезпечними під час сильного вітру. Є у достатній кількості дрова, площадка зручна для розміщення палаток. Перед туристами відкривається гарний поліський краєвид: тихе озеро, шепіп величних сосон, повільне колихання крони беріз та вільхи. Навколо панує повна тиша.

  3. Під’їзд до табору дуже зручний. Він здійснюється від основної траси, що з’єднує село Рудня-Новенька із автострадою Чернівці-Мозирь. Табір розміщується від дороги за А=2250 на відстані 150 м.



    1. ^ Дані про досвід учасників



П.І.П.

Рік народження

Обов’язки в поході

Туристський досвід

Контактна інформація






















































































































































































^ Розділ ІІ. Організація туристично – краєзнавчої подорожі


    1. . Загальна ідея подорожі


Пропонований маршрут проходить по мальовничих куточках Малого Полісся, включає в себе ознайомлення з природними і антропогенними ландшафтами, долиною річки Цвітохи. Поряд сучасність і відголоски минулого рідного краю в архітектурі, побуті селян поліських сіл, що мешкають у селі Рудня-Новенька, яке є типовим для поліського типу сіл. Позитивним є те, що у селах добре пам’ятають історію заснування села, його першозасновників та організаторів.

Маршрут Шепетівка – Рудня-Новенька дуже зручний для пішохідного походу. Це і транспортна доступність, і поєднання природничо-географічної і екологічної та історичної спрямованості маршруту.

Розпочинається маршрут з міста Шепетівки і проходить до Шепетівського держлісгоспу, де можна ознайомитись із напрямами роботи цієї організації та історією створення підприємства.

Від лісгоспу дорога веде до лісу. Перед туристами відкривається у всій своїй красі Мале Полісся. На шляху нам зустрічаються альтанки. Тут можна відпочити і ознайомитись із особливостями природи Малого Полісся.

Подорожуючи далі учні ознайомляться із основними ознаками ландшафтів поліського типу.

В етнографічному плані цікавим буде відвідати село Рудню-Новеньку. На території місцевої школи розміщений музей села, де зібрані матеріали про історію заснування і розвиток села. Тут можна побачити предмети побуту, які подаровані музею жителями села, старі фотографії, які є свідками багатьох подій, які відбувалися в селі за його майже двохсотрічну історію.

Цікавим тут є не лише музей, вся територія села – це музей під відкритим небом. Тут зберігся побут, традиції, архітектура ще початку ХХ століття. В селі збереглися будинки, яким вже більше 100 років. В одному з них проживає сім’я, яка веде натуральне господарство, тобто живе за рахунок власноруч виготовлених речей або тих, що придбала шляхом обміну-продажу. Будинок має дві части – одна житлова, а інша – господарська. Це дерев’яний будинок, побудований “під заклад”, без використання цвяхів. Посередині будинку двері, через які проходять господарі і худоба.

На окраїні села знаходяться фундаменти колишніх ферм. Вони були зруйновані ще при радянській владі, так як в такому селі було не раціональним проведення великомасштабних сільськогосподарських робіт.

Після розмов із старожилами та відвідування шкільного музею можна дізнатися, що село було засноване у 1812 році, втікачем кріпаком Михальчуком Іваном, що втік від пана із села Білокриниччя.

На шкільному подвір’ї могила молодого воїна, який загинув на подвір’ї школи під час Великої Вітчизняної війни. Це молодший лейтенант Санжієв Огір Ериднеєвич.

Затоплений кар’єр є одним із найкращих місць відпочинку. Тут відпочивають не лише мешканці села, а й жителі Шепетівки. Кар’єр перестали експлуатувати з 1974 року. Він заповнився водою, має зв’язок з річкою Цвітохою, куди спадає вода із водоймища. Купатися в кар’єрі дуже приємно. Влітку вода тепла, прозора, добре тримає на поверхні, вода чиста, джерельна.

Цікавим під час походу є ознайомлення із природними особливостями річки Цвітохи. Річка протікає рівниною, течія її повільна, русло звивисте, в окремих місцях заболочене.

Нелегко прийшлось річці прокладати свій шлях, адже вона протікає по Українському щиту і вздовж течії річки на поверхню виступають кристалічні породи у вигляді валунів, часто дно річки кам’янисте. Прокладаючи свій шлях, річка шукала пухкі породи, розмивала їх, тому вона й звивиста.

Річка збириє свої води із площі 368 км2  . Безліч маленьких струмків впадають у Цвітоху. Стік річки регулюють ставки у селах, через які вона протікає. Вода в річці чиста, прозора, навіть видно дно, яке встелене річковими рослинами.

Зелене царство рослин пов’язує річку із прилеглими берегами. В природі всі рослини пристосувалися до певних умов існування – вологості грунтів, повітря, висоти над рівнем моря.

На прикладі річки Цвітохи можна вивчани антропогенний вплив на ландшафти. А саме вплив діяльності гранітних кар’єрів на поверхневі і підземні води. Дуже помітним є те, що рівень води в річці за останні роки дуже знизився. Навколо сіл висохли криниці.

Подорожуючи вздовж р. Цвітохи, можна побачити дерева повалені і підстружені, ніби олівці. Все зрозуміло – бобри. Колись їх було дуже багато, але мисливці їх винищили. І от – справжнє диво – вони повернулися. У верхів’ях річки, малодоступних місцях, вони збодували загату.

Найкращою окрасою є вікові сосни, які шумлять навколо села.

Під час подорожі доцільним є пропонувати дослідження за такими напрямками:

  1. Ландшафтно–архітектурна конструкція сіл Малого Полісся.

  2. Легенди поліського краю.

  3. Екологія малих річок.

  4. Рідкісні та зникаючі рослини.

  5. Антропогенний вплив на природу.



2.2. Обґрунтування вибору точок початку та кінця походу.
Вибір початку руху по маршруту із СЗОШ №2 є не випадковим, так як учасники подорожі проживають у різних куточках міста і найкраще збір розпочати на подвір’ї школи. Тут учні комплектують свій вантаж, так як у школі містяться палатки, які потрібно буде перенести до кінцевої точки подорожі.

При цьому наша школа розміщена в центрі міста і це дає змогу розширити пізнавальну мету маршруту, тобто під час руху містом можна детальніше дізнатися про установи та організації, які розташовані по маршруту слідування.

Кінцевою точкою маршруту є штучне озеро на околиці села Рудня-Новенька. Воно більш, як на 1 км віддалене від населеного пункту, подлизу нього розташоване джерело прісної чистої води, зручне місце для ночівлі, так як колишній насип навкруги кар’єру перетворився на чудову природну загородь. Поблизу проходить траса, по якій, в разі необхідності, можна швидко дістатися до м.Шепетівки.

Табір можна розмістити таким чином, що при вивченні навколишньої місцевості не потрібно буде всі речі постійно переносити, а лише залишати у таборі чергових.

Отже, місце початку та кінця походу є логічно обгрунтованим.

^ 2.3.Графік руху по маршруту


День походу



ділянки

маршруту

Назва

Ділянки

Час проходження

Відстань


Опис ділянки

1

2

3

4

5

6

9.00- 9.40
9.40- 9.50

9.50-9.55
9.55 – 10. 10

10.10-10.35

10.35-12.00 з привалом
12.00-14.00

14.00- 14.30

14.30-15.00

15.00-15.20
15.20-16.00


16.00-18.00
19.00


20.00-22.00
7.00.
7.00-9.00
9.00-12.00

13.00


13.00-15.00
15.00-18.00

18.00-19.00
19.00 22.00


22.00
7.00

7.00-9.00

9.00-10.00
10.00- 16.00

16.00.



1.1.
1.2.

1.3.

1.4.

1.5.


1.6.

1.7.


1..8.


1.9.

1.10


1.11.


1.12.

1.13.


1.14.

1.15.


2.1.
2.2.

2.3.

2.4.


2.5.

2.6.


2.7.

2.8.

2.9.
3.1.

3.2.
3.3.
3.4.


3.5.

СЗОШ № 2 – залізничний переїзд


Залізничний переїзд- залізничне полотно
Вздовж зілізниці
Залізниця – держлісгосп


Селище Косецьке

Сосновий бір

Будинок лісника

Будинок лісника – склади
Склади – альтанка
Альтанка – село Рудня- новенька
Перехід через село Рудня-Новенька
Кінцевий пункт подорожі – озеро на околиці села

Розміщення табору

Приготування їжі і вечеря
Вечір біля вогнища і розваги
Підйом
Ранкові процедури і сніданок

Ознайомлення із історією села – подорож до краєзнавчого музею та на місцевий буто-щебеневий завод

Повернення до табору

Обід і відпочинок
Подорож вздовж берега річки Цвітохи.

Повернення до табору, приготування вечері.

Вечеря

Відпочинок біля вогнища


Відбій
Підйом

Сніданок
Згортання табору

Повернення додому за початковим маршрутом зі всіма привалами і переходами
Завершення подорожі на території СЗОШ №2





900 м

100 м


80 м

500м

1500м


2 км

привал і обід

1,5 км


2 км

700м
1,5 км


  1. км


5км

Маршрут проходить територією міста, по асфальтованому тротуару


Дорога бруківка


Грунтова дорога

Асфальтована дорога

Грунтова дорога висипана твердим матеріалом
Добре вкатана лісова дорога, без перешкод

Навколо чудові краєвиди, вікові сосни, дуби
Лісова дорога, дуже зручна для проходження
Асфальтована дорога
Асфальтована дорога

Асфальтована дорога

Мальовничий куточок Малого Полісся, типовий поліський ландшафт, доповнений антропогенними формами рельєфу


Маршрут проходить по селу Рудня-Новенька, одночасно ознайомлюємося із особливостями архітектури села та побудови поліських сіл.

Маршрут проходить по заплаві річки, місцевість є достатньо відкритою і зручною для проходження. Заболочені ділянки можна оминути піднявшись на терасу річки

На зворотньому шляху туристи збирають гербарій, колекції.




^ 2.4. Організація харчування під час подорожі

Закупка необхідних продуктів для приготування їжі проводиться за заздалегідь складеному меню, по запланованому асортименті і в необхідній кількості.

Для приготування їжі необхідний посуд загальний і особистий. Об’єм загального посуду має бути не меншим, а ніж в розрахунку 0,5 л на одного учасника походу.
^ Типове меню

Сніданок ( 1000 – 1100 ккал )

Каша гречана з маслом і цукром.

Кампот із сухофруктів.

Печиво
Харчування на привалах і в русі ( 700 ккал )

Колбаса копчена, сир твердий.

Рибні консерви.

Сухарі.

Цукерки.

Солодкі напої.
^ Вечеря ( 1000 –1100 ккал )

Макарони з м’ясом.

Кисіль або чай.

Сухарі і вафлі


Висновки
Туристична подорож вимагає фізичних та інтелектуальних зусиль. Важко все передбачити наперед. Та можна з упевненістю стверджувати, що успіх будь-якої подорожі в значній мірі залежить від підготовки до неї. До організації подорожі потрібно підходити дуже ретельно, щоб не упустити ніяких дрібниць.

Розпочинати підготовку необхідно із підбору групи і вже тоді, вивчивши рівень фізичної підготовленості туристів, розпочинати вибір маршруту, його опис і готуватись до походу.

Бажано перед подорожжю поговорити з тими, хто вже проходив по цьому маршруту і може поділитись досвідом.

Дуже важливо під час подорожі спілкуватися з місцевими жителями, які можуть підказати, що саме краще відвідати тощо.

Необхідно добре опрацювати картографічний матеріал, щоб визначити маршрут. Туристична карта – основний помічник під час подорожі.

Даний маршрут є дуже легким для проходження учнями, які вперше вирушають у похід із ночівлею.

Якщо хочете відпочити, набратися свіжих сил, нових вражень – станьте туристом: візьміть рюкзак, палатку, взуйте зручне взуття і – вперед до природи. Не кажіть, що ви нічого не можете: туристом може стати будь-хто, тут немає обмежень у віці, ні у здоров’ї, важливо лише розрахувати сили.

Щасливої подорожі!

Список використаної літератури


  1. Геренчук К. І. Природа Хмельницької області. Вища школа. Л. 1980.




  1. Гуменюк С.К. Туристичні маршрути Хмельниччини. Каменярі. Л. 1985.




  1. Ковальчук С.І. Пам’ятки природи Х мельниччини. Каменяр. Л. 1985.




  1. Оніщенко В.В. Довідник туриста. Фоліо. Харків. 2007.




  1. Туристична карта Хмельницької області.