asyan.org
добавить свой файл
1
n=Формування толерантного відношення до віл-позитивних дітей в системі дошкільної освіти~sz=146885;pg=1;te=Здоров'я дитини це показник цивілізованості держави, її соціально-економічного становища~cat=~t=~!~

Формування толерантного відношення до ВІЛ-позитивних дітей в системі дошкільної освіти

Здоров'я дитини - це показник цивілізованості держави, її соціально-економічного становища.

Вимоги сучасності потребують переорієнтації змісту виховання підростаючого покоління, зміщення акцентів на створення умов для поступального, повноцінного, всебічного розвитку особистості. Для того, щоб навчити дітей жити, успішно діяти у світі, самовизначитися у ньому, необхідно сформувати у них, починаючи з дошкільного віку, ціннісне ставлення до себе, свого образу „Я”, одним із компонентів якого є „Я – здоровий”.

Ця парадигма сучасної освіти яскраво відображена в державних документах, а саме: Законах України „Про дошкільну освіту” (2001 р.), „Про охорону дитинства” (2002 р.), „Національній доктрині розвитку освіти” (2002 р.), „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні” (1998 р.) та Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я і світі» . Зокрема, у „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні” одним із основних завдань дошкільної освіти на сучасному етапі є забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку дошкільника, формування в нього ціннісного ставлення до Природи, Культури, Людей і Самого Себе .

Зміцнення фізичного та психічного здоров’я дитини  є пріоритетним завданням вузькоспеціалізованих фахівців , освітян, а також батьків. Як зазначав колись видатний педагог Василь Сухомлинський необхідно «вчити батьків мистецтву виховання», адже  важливим фактором у формуванні особистості є прищеплення змалечку навиків здорового способу життя та формування здоров’язберігаючих мотивацій.

У процесі демократизації нашого суспільства неабиякого поширення набули ідеї гуманізації освіти. На зміну державоцентриській освітній системі, в якій головна мета визначалася як формування особистості за певними еталонами та підпорядкування власних інтересів державним, а основною ознакою була жорстка регламентація навчального процесу, приходить, так звана, дитиноцентриська система освіти, в якій домінує орієнтація на інтереси дитини, задоволення її потреб. Серед умов формування цієї системи слід виокремити:
- забезпечення можливості вибору навчального закладу та навчальної програми відповідно до особливостей дитини;
- здійснення стимулювання досягнень дітей у різних сферах діяльності;
- забезпечення їхнього соціально-педагогічного захисту.
Із розвитком демократичного суспільства, яке гарантує право кожного громадянина на активну участь у житті цього суспільства, приходить й нове розуміння понять «інвалід», «дитина з психофізичними вадами», «дитина з порушеннями розвитку» тощо.
      

 Сьогодні всі ці визначення поступаються новому — «діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», яке стосується як інвалідності у важкій формі, так і помірних за ступенем порушень психофізичного розвитку та, зокрема, дітей ВІЛ-позитивного статусу.

У 70-тих роках ХХ століття з’явилося нове інфекційне захворювання – СНІД,  яке може ввійти в кожен дім, кожну сім'ю. За  якихось 10-20 років воно здатне поставити під реальну загрозу вимирання рід людський. Тож кожна людина має  усвідомити небезпеку, яку несе ця хвороба, і зробити все можливе, щоб уберегти від неї себе і своїх рідних та близьких.
Сьогодні жодне захворювання не спричиняє стільки психосоціальних проблем, як ВІЛ-інфекція. Сучасне українське суспільство характеризується досить низьким рівнем толерантності до людей, які живуть з ВІЛ. Більша частина населення відчуває страх та дискомфорт при контакті з ВІЛ-інфікованими людьми, що негативно впливає на якість життя останніх. Особливо це стосується дітей, які живуть з ВІЛ/СНІД.

Дана тема є досить актуальною для нашого суспільства,

Серйозної державної підтримки вимагає сфера захисту прав ВІЛ-позитивних дітей, зокрема, у плані забезпечення гідних умов їхнього розвитку. Діти, досягаючи відповідного віку,переступають поріг дошкільних і навчальних закладів, а значить, відбувається їхній вихід з родинного оточення (чи інституційного закладу) в соціум, що вимагає підготовки позитивно

налаштованої громадської думки, яка дозволила б уникнути багатьох негативних явищ чи дій з боку місцевого населення. Варто також врахувати той факт, що ВІЛ-позитивні діти отримують статус дитини-інваліда і на них поширюється дія законодавства щодо прав осіб з особливими потребами.

Сім’ї, в яких дорослі чи діти мають ВІЛ-інфекцію, наражаються на численні соціально-економічні та медичні проблеми, серед яких найгостріші пов’язані з недостатнім доступом до соціальних і медичних послуг; ризиків щодо стигми та дискримінації; складнощів в отриманні освіти, в тому числі й обов’язкової для всіх громадян нашої країни — шкільної, а останнім часом і дошкільної.

Ці чинники зумовлюють відчутне пониження рівня життя таких сімей та посилюють їхню уразливість.

Отже, з огляду на дитячу проблематику, існує потреба у зміні акцентів в трактуванні захворювання на ВІЛ: суспільство мусить визнати те, що ця хвороба має не тільки медичний, але й соціальний характер. За такого підходу діти й дорослі зможуть отримувати більше інформації просвітницького характеру щодо попередження та лікування ВІЛ-інфекції, спроститься си-

стема включення дітей удошкільні, шкільні, позашкільні та інші культурно-дозвільні заклади.

Кожна дитина, незалежно від її ВІЛ-статусу, це насамперед-дитина. Одразу ж після народження дитина потребує їжі і тепла, догляду та турботи, Але передусім-батьківської любові. Для ВІЛ-інфікованої дитини якість догляду, якісні харчування та лікування надзвичайно важливі, проте турбота та доброзичливе ставлення оточуючих є не менш важливими складовими тривалого та повноцінного життя такої дитини.
Завдяки сучасній медицині ВІЛ-позитивні діти мають всі шанси на довге і повноцінне життя. Єдине, що заважає їм нормально розвиватися - це відношення нас, дорослих. За законами України не допускається обмеження права людей з ВІЛ на освіту. Однак, не тільки дітям з ВІЛ, але й абсолютно здоровим малюкам, що народилися у ВІЛ-позитивних батьків, неймовірно важко влаштуватися в дитячі сади і школи. Цих дітей бояться і батьки, і вчителі, тому що не володіють достовірною інформацією про ВІЛ-інфекцію.

Суспільство повинно розуміти, що небезпека випадкового інфікування ВІЛ у дошкільній або іншій освітній установі практично відсутня, тому немає жодних підстав для ізоляції чи навішування ярликів на дітей, які живуть з ВІЛ статусом. Вони, як і всі діти в нашій країні, мають право на повноцінне життя, потребують родинної любові, а також активного, повноцінного спілкування з соціальним оточенням.

Для того, щоб в освітній установі стало можливим створення сприятливого середовища для перебування і вчення ВІЛ-позитивних дітей, необхідно сформувати розуміння і толерантне відношення у вчителів і вихователів.   Основні причини стигми і дискримінації ВІЛ-позитивних дітей, у тому числі з боку педагогів – це недостатнє розуміння природи захворювання, міфи про шляхи передачі ВІЧ, забобони, некоректні повідомлення про епідемію в засобах масової інформації.

^ Статистика: ВІЛ-позитивні діти в Україні

За офіційними статистичними даними, в Україні на 01.01.2011  28 819 дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, (кумулятивно за період 1987-2010 рр.)  під диспансерним спостереженням знаходилося 9 120 дітей, народжених ВІЛ

інфікованими  жінками:з них 2 621 дітей зі встановленим діагнозом Віл-інфекція   і 6 499 – з діагнозом у стадії підтвердження
^ Шляхи передачі ВІ

Незахищений статевий контакт

Через кров

Дитині — від ВІЛ-інфікованої матері (під час вагітності, пологів, годування грудним молоком)

^ ВІЛ/СНІД в цифрах на Україні

На 1 жовтня 2007 року в Україні офіційно зареєстровано 119205 людей, які живуть з ВІЛ, серед яких майже 17000 — діти.

Згідно оцінок експертів, в  Україні кількість людей, які живуть з ВІЛ перевищує 1,4 % дорослого населення, що складає понад 500000 осіб.

Згідно з експертними оцінками від початку реєстрації перших випадків ВІЛ від Сніду померло понад 20000 осіб

^ Протипоказання до перебування ВІЛ-інфікованих дітей в освітніх закладах

наявність кровотеч (окрім менструальних)

гострі паразитарні або інфекційні захворювання (відповідно до загального підходу);

важкий стан дитини (відповідно до загального підходу)

^ Етичні аспекти перебування ВІЛ-інфікованих дітей в освітніх закладах

ВІЛ-позитивним дітям  слід забезпечити всі декларовані права;

ВІЛ-позитивні діти  повинні бути захищені від дискримінації

ВІЛ-позитивні діти  повинні бути соціально адаптовані та підготовлені до майбутнього професійного життя

Позбавлення ВІЛ-позитивних дітей їх прав, освіти і виховання зробить їх небезпечними для суспільства!

Особливості виховання ВІЛ-позитивних дітей

Формування навичок безпечної поведінки;

Виховання прихильності до терапії

Особливості виховання загальної популяції дітей:

Формування навичок попередження зараження інфекції

Формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних дітей

Відповідаємо: НІ!

Чи небезпечно для інших дітей перебування ВІЛ-позитинвої дитини в організованому колективі?

Чи небезпечно для ВІЛ-позитинвої дитини в організованому колективі?

Чи відомі випадки інфікування ВІЛ побутовим шляхом в організованому колективі?

Чи передається ВІЛ від дитини до дитини, коли вони кусатимуть одна одну?

^ ВІЛ-позитивна дитина передусім потребує звичайного ставлення до неї від оточення,без вирізнення.

Варто пам’ятати, що дитині достатньо хоча б однієї людини, яка б її любила, розуміла і відчувала, тому навіть одна людина,ким би  вона не доводилась дитині, може виростити її гармонійною і щасливою.

«Особливості перебування ВІЛ-позитивних

дітей у навчальних закладах»
ТРИ умови передачі ВІЛ
Для передачі ВІЛ необхідна не лише наявність джерела

інфекції, але й виникнення особливих умов, які забезпечують

цю передачу.

Наявність ВІЛ.

· Достатня кількість вірусу.

· Потрапляння вірусу в кров або на слизові оболонки, які мають на по-

верхні клітини CD4 (слизові оболонки рота, очей, товстої кишки, слизо-

ву піхви і шийки матки і т.д.), або ушкоджену шкіру.
^ Фактори, від яких залежить ризик передачі ВІЛ

Об’єм крові чи інфікованої біологічної рідини, з якими відбувся кон-

такт.

· Титр (кількість) ВІЛ у людини, з біологічною рідиною якої відбувся кон-

такт (залежить від стадії інфекції).

· Антиретровірусна терапія (приймання АРТ зменшує вірусне наванта-

ження).

· Шлях потрапляння в організм (у порядку зменшення ризику інфікування):

· внутрішньовенно;

· через слизову (ушкоджену >> неушкоджену);

· через шкіру (ушкоджену >> неушкоджену).

· Штам ВІЛ.

· Загальний стан здоров’я людини, яка контактувала з ВІЛ-інфікованим.

^ ВІЛ-інфекція не передається побутовим шляхом

При торканні, обіймах, рукостисканні, через поцілунки.

· У разі спільного проживання в одній квартирі, через посуд, столові при-

бори, їжу, постільну білизну, предмети побуту, іграшки.

· Через повітря (у тому числі під час чхання і кашлю).

· Під час купання у воді, через спортивне знаряддя.

· При укусах комах чи тварин.

^ Побутові контакти, які не призводять до передачі ВІЛ-інфекції

Користування спільною постіллю.

· Спільне купання.

· Поцілунки в губи.

· Користування спільним гребінцем.

· Користування спільним туалетом.

· Користування спільним посудом
^ Перебування ВІЛ-позитивної дитини у школі/дитячому садку

Медичний огляд

ВІЛ-позитивна дитина

· Плановий медичний огляд.

· Медичний огляд за потребою.

^ ВІЛ-негативна дитина

· Плановий медичний огляд.

· Медичний огляд за потребою.
Зверніть увагу: ВІЛ-позитивні діти можуть мати ослаблений імунітет, тому є більш вразливими до будь-яких інфекцій. Водночас, медичний супровід цих дітей у навчальних закладах не відрізняється від супроводу інших дітей.
^ Перебування ВІЛ-позитивної дитини у школі/дитячому садку
Фізичне навантаження

ВІЛ-позитивна дитина

· Відповідно до фізичного

розвитку.

· Відповідно до стану здоров’я.

^ ВІЛ-негативна дитина

· Відповідно до фізичного

розвитку.


Кількість ВІЛ у біологічних рідинах

^ Висока

концентрація ВІЛ

Мала

концентрація ВІЛ

ВІЛ передається через:

кров, сперму, вагінальний секрет, грудне

молоко, біологічні рідини з домішками крові.

^ ВІЛ не передається через:

піт, фекалії, вушну сіру, сечу, слину, сльози.

Перебування ВІЛ-позитивної дитини у школі/дитячому садку
Вірусні/інфекційні захворювання в колективі

^ ВІЛ-позитивна дитина

· Повідомлення батьків про наяв-

ність епідемії грипу або інших ін-

фекційних/вірусних захворювань.

· Повідомлення батьків про пооди-

нокі випадки грипу або інших ін-

фекційних/вірусних захворювань.

^ ВІЛ-негативна дитина

· Повідомлення батьків про наяв-

ність епідемії грипу або інших ін-

фекційних/вірусних захворювань.

· Повідомлення батьків про пооди-

нокі випадки грипу або інших ін-

фекційних/вірусних захворювань.



^ Варто пам’ятати: слід дотримуватися протиепідемічного режиму

у дитячих колективах незалежно від того, чи є ВІЛ-позитивні діти у такому колективі

^ Дотримання норм гігієни в дитячих Колективах
Стеження за чистотою дитячих іграшок.

· Дотримання правил гігієни при контактах з тваринами.

· Забезпечення індивідуальними предметами особистої гігієни.

· Дотримання правил кулінарної обробки і зберігання їжі.

^ Перша допомога при кровотечах

Оцінити рівень безпеки кровотечі для дитини.

· Визначити вид кровотечі:

- артеріальна;

- венозна;

- капілярна.
^ Допомога при значній кровотечі
· Надягти латексні рукавички й окуляри.

· Натиснути на судину, яка знаходиться вище (у випадку артеріальної)

або нижче (у разі венозної) кровотечі.

· Накласти джгут.

· Підняти кінцівку.

· Укутати кінцівку.

· Невідкладно покликати на допомогу медичного працівника.
^ У тому разі, коли кров потрапила у відкриту рану людини, яка надає

допомогу, проводиться постконтактна профілактика.
Допомога при невеликій кровотечі
Слабкі венозні чи капілярні кровотечі зупиняють

за допомогою стисних пов’язок.

· Надягти латексні рукавички.

· Підняти поранену частину тіла вище рівня серця.

· Перевірити, чи не застрягло що-небудь у рані.

· Якщо в рані міститься сторонній предмет – зафіксувати це місце, не на-

магатися витягти предмет з рани самостійно.

· Якщо в рані немає сторонніх предметів – обробити рану й накласти

стисну пов’язку.

· Покликати медичного працівника.
^ Допомога при порізах та саднах

Надягти латексні рукавички.

· Промити рану водою.

· Обробити рану дезінфікуючим розчином.

· Накласти стерильну пов’язку.

· Забинтувати рану чи заклеїти її лейкопластиром
^ Допомога при носових кровотечах

Надягти латексні рукавички.

· Заспокоїти дитину.

· Посадити дитину, нагнувши її голову над тазом чи умивальником.

· Сильно стиснути своїми пальцями ніздрі дитини на 10 хв.

· Умовити дитину спльовувати кров, а не ковтати її.

· Якщо кровотеча не зупинилася – прикласти тканину, змочену в холод-

ній воді на 2 хв, а потім притиснути ніздрі на 10 хв.

· Пояснити дитині, що протягом 4 год не можна сякатися.

· Забезпечити дитині фізичний спокій.

^ Аптечка для надання невідкладної допомоги

Латексні рукавички.

· Вата.

· Марлевий бинт.

· Стерильні марлеві салфетки.

· Лейкопластир.

· Бактерицидний пластир.

· Ножиці.

· 5%-й розчин йоду.

· 3%-й перекис водню.

· Напальчники.

^ Заходи профілактики

Які матеріали необхідно мати під рукою:

· латексні рукавички й халати на випадок можливого контакту з біологіч-

ною рідиною;

· маски й захисні окуляри – в разі якщо існує ймовірність розпліскування

або розбризкування рідини;

· побутовий хлоровмісний відбілювач (розводиться у воді в 10–100 разів);

· одноразову місткість для мийної рідини;

· пакети або контейнер для сміття.

^ Показання для застосування медичних рукавичок

Необхідно одягати латексні рукавички у таких випадках:

· обробка ушкодженої шкіри;

· обробка слизових оболонок (порожнини рота, ока, підмивання);

· контакти з кров’ю й іншими біологічними рідинами;

· носові кровотечі;

· судоми;

· проведення штучного дихання

Глосарій
1. Білборд (з англ. «bill board») — дошка оголошень, рекламний щит. Цей термін з’явився в

США понад 100 років тому, коли компанії та фірми почали орендувати площу на дерев’яних

дошках для рекламних оголошень.

2. ВІЛ-інфіковані люди — це особи, в організмі яких виявлено вірус імунодефіциту люди-

ни. До категорії ВІЛ-інфікованих належать як особи без клінічних проявів хвороби (носії ВІЛ),

так і хворі на СНІД.

3. ВІЛ-інфекція — тривала інфекційна хвороба, яка розвивається внаслідок інфікування

вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) та характеризується дедалі глибшим ураженням

імунної системи.

4. ВІЛ позитивний статус — це стан людини, зумовлений наявністю в її організмі ВІЛ.

5. Волонтер — фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмо-

тивовану діяльність, що має суспільно корисний характер (визначення затверджене Зако-

ном України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 р.).

6. Дискримінація (лат. discriminatio — розрізнення) — обмеження прав і свобод людини,

при якому одна людина протипоставляється іншим, що може зумовити несправедливе став-

лення до неї через те, що вона належить до певної групи, яка не схвалюється суспільством.

7. Дитина — особа віком до 18 років (тобто особа до досягнення повноліття), якщо згідно із

законом, застосовуваним до неї, не набуває прав повнолітньої раніше.

8. Інформаційно-просвітницька кампанія — це системний і послідовний вплив на гро-

мадську думку шляхом інформування, проведення тематичних акцій та заходів.

9. Інтернет-форуми — обговорення певної теми в режимі он-лайн, коли кілька учасників,

які ніколи не бачили один одного, одночасно перебувають на певному сайті і їхнє спілкування

має вигляд письмових коментарів. Учасники форуму можуть відрізнятися віком, статусом,

мати різну освіту тощо.

10. Метод «рівний-рівному» (англ. мовою «peer-to-peer education») — це метод навчання,

за якого джерелом знань для слухача служить не професійний викладач, а такий же слухач,

який уже опанував цей предмет або отримав ширші й глибші знання у цій сфері.

11. Сіті-лайти (з англ. «сity light» — світло у місті) — це рекламні щити у містах, які цілодобово

підсвічуються.

12. Стигма (лат. stigma — тавро) — дискредитація індивіда через приписування йому

соціально негативних рис, характеристик, які сприймаються в певному середовищі як

принизливі, спричиняють негативні суб’єктивні переживання.

13. Стигматизація — процес приписування людині чи групі людей ознак стигми. Стигма,

яка асоціюється з ВІЛ-позитивними людьми, означає упереджене ставлення, нехтування

їхніми правами, дискримінацію та дискредитацію.

14. Розкриття ВІЛ-позитивного статусу дитині — процес повідомлення дитині про її ВІЛ–

статус, у тому разі, коли сама дитина про це не знає.

15. Територіальна громада — жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села,

селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або

добровільне об’єднання жителів кількох сіл, які мають єдиний адміністративний центр.

16. Флеш-моби (з англ. flash mob flash — спалах; мить; mob — натовп, перекладається

як «спалах натовпу» чи «миттєвий натовп») — це наперед спланована масова акція, коли ве-

лика група раптово з’являється в людному місці, кілька хвилин виконує наперед обумовлені

дії, а потім так само миттєво її учасники розходяться в різні боки.

6