asyan.org
добавить свой файл
1
Форми виховної роботи в

початкових класах

сучасної школи

Клач Лілія Казимирівна, вчитель початкових класів Шаровечківського НВК

Використовуючи різні форми виховної роботи, класний керівник повинен вчити дітей жити в колективі, вміти визначати їхні спільні інтереси і на цій основі проводити групові форми роботи з учнями та добре знати індивідуальні особливості вихованців.

Домінантою виховного процесу в сучасній школі має стати виховання в учнів патріотизму з новим змістовним наповненням. З одного боку це виховання почуття любові до рідного краю свого народу, держави, відповідальності за їхнє майбутнє, а з іншого – відкритість до сприйняття різноманітних культур світу, опанування фундаментальних духовних цінностей людства – гуманізму, свободи, справедливості, толерантності, культури світу, збереження природи.

Щоб реалізувати ці завдання, дуже важливо підібрати і використовувати в практиці роботи найбільш доцільні форми.

Поняття «форма» означає, спосіб організації і спосіб існування предмета, процесу, явища. Форма в педагогічній науці визначається як спосіб організації виховного процесу, що відображає внутрішній зв’язок його елементів і характеризує взаємовідносини вихователів і вихованців.

Форми організації виховного процесу мають бути оригінальними, творчими, науково обґрунтованими, майстерно сконструйованими, тобто гармонійно поєднувати довершеність, оригінальність і красу. Форми виховання мають свої структурні компоненти, тобто свій початок і закінчення, кульмінаційні моменти, що хвилюють душу дитини. Форми виховання забезпечують певне забарвлення, тон, відтінки; форми виховання забезпечують також оригінальність побудови змісту виховних впливів, естетизацію виховного процесу. «Мистецтво виховання має ту саму особливість, - підкреслював К.Д.Ушинський, - що майже всім воно здається справою знайомою й зрозумілою, а декому навіть справою легкою.

І тим зрозумілішим і легшим здається воно, чим менше людина з ним обізнана теоретично чи практично».

Існують різні підходи до класифікації форм виховної роботи з учнями за різними ознаками:

  • за видами діяльності (навчальні, трудові, спортивні, художні та ін.);

  • за способом впливу вчителя (безпосередні і опосередковані);

  • за часом проведення (короткочасні, тривалі, традиційні);

  • за часом підготовки (без включення учнів в попередню підготовку і залучення їх до підготовки);

  • за суб’єктом організаціі (вчителі, батьки, самі учні);

  • за результатом (інформаційний обмін, вироблення загального вирішення, суспільно значимий продукт);

  • за використаними методами (словесні, наочні, практичні);

  • за числом учасників (індивідуальні, групові, масові).

Для свого дослідження ми взяли класифікацію за останньою ознакою. Подібні узагальнені групи форм організації виховання можуть бути і сьогодні доцільними за умови, якщо вони чітко поєднуватимуться із підрозділами системи виховання і відповідатимуть методиці виховання.

В позаурочній роботі з учнями вчитель має змогу відійти від традиційної ролі «ментора». Він може стати товаришем, співучасником цікавих справ,

подорожей, походів, ігор, змагань. Така роль потребує від педагога значної психологічної перебудови – подолання певного схематизму, сили вчительської інерції, відмови від прямолінійності педагогічного впливу.

Наскільки це важко, проте наскільки водночас можливо й результативно показує приклад В.О.Сухомлинського, який організував для малят «Школу радості».

Безумовно за змістом діяльність учнів в позаурочний час має бути привабливою, відповідати їхнім різностороннім інтересам. Класному керівнику

необхідно спиратися на ініціативу дитини, надавати їй можливість вибору змісту й форм діяльності настільки, наскільки це доцільно в молодших класах. З урахуванням цього і будується позакласна робота.

Крім занять у гуртках, клубах у молодших школярів організовуються так звані розвивальні види діяльності – заняття музикою, образотворчим мистецтвом, ритмікою або коригувальною гімнастикою. Їх мета – збагачення пізнавального досвіду дітей, пробудження інтересу до мистецтва, розвиток емоційної сприйнятливості, надання простору уяві, вибору видів художньої творчості, формування навичок самостійної роботи. Головне розкрити дитині світ звуків, фарб, рухів, захоплення. Це допоможе їй трудитись радісно й самовіддано. Багаторічний досвід показує, що на цих заняттях, особливо організованих у вигляді гри, спадає почуття втоми, посилюється мимовільне запам’ятовування. Саме у грі, незважаючи на інтелектуальне і фізичне напруження учень може відпочити, розрядитись. Крім того, для деяких учнів, зокрема соромливих, гра інколи виявляється єдиною ситуацією коли вони вільно і невимушено поводяться.

Головне полягає в тому, щоб кожен педагог чітко уявляв мету педагогічного впливу, тонко відчував технологію педагогічного процесу як цілісного явища, умів включатися в нього, переключатися, прогнозувати, вивчати і перевіряти одержані результати на різних етапах розвитку виховної системи, систематично збагачуватися методами виховного впливу, педагогічного дослідження опрацювання одержаних результатів, визначаючи на цій основі форми виховного впливу.

Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, якщо вони проведені у певну систему, пов’язані між собою і доповнюють одна одну.

Кожна із форм має свою специфіку в реалізації завдань виховання.

Орієнтовані заходи гри-подорожі «Подоляночка»

Вересень-жовтень

Станція «Дивопраця»

  1. Виставка «Світ моїх захоплень.

  2. Конкурс малюнків.

  3. Свято «Моя трудова сім’я».

  4. Вступ у подолянчики (1кл.).

Жовтень-листопад

Станція «Диводром»

  1. Гра-змагання «Козацькому роду нема переводу».

  2. Я знаю, що силу маю.

  3. Вікторина «Спортивний випадок».

Листопад-грудень

Станція «Дивоказ»

  1. Вікторина «Невичерпне джерельце».

  2. Конкурс «Розповім я вам казку».

  3. Усний журнал «Краса довкілля і поетичне слово».

Грудень-січень

Станція «Диворід».

  1. Виставка «Вишиванки моєї матусі».

  2. Конкурс колядок, щедрівок.

  3. Бесіда «Ой прийдуть до тебе три празники в гості».

  4. Свято «Моя родина – Україна».

Лютий-березень

Станція «Дивокрай»

  1. Ігрові змагання між класами.

  2. Ярмарок іграшок для перших класів.

  3. Посвята у подолянчики.



Розгорнутий план проведення екскурсії

«Природа рідного краю» (осінь)
Тема: Ознаки осені.

Мета: дати елементарні уявлення про характерні ознаки осені в неживій і живій природі, що їх діти можуть виявити в процесі безпосередніх спостережень
Хід екскурсії

I.Організація екскурсії. Учитель оголошує мету екскурсії, ознайомлює з її планом, пояснює правила поведінки (іти дружно, не відставати від групи, допомагати один одному перескочити через рівчак, не відпускати гілку дерева, якщо за тобою йде товариш).

II. Проведення екскурсії. Під час екскурсії вчитель звертає увагу учнів на ознаки осені в неживій природі (сонце менше гріє, ніж улітку, від того стало прохолодніше; небо хоч і голубе, але в похмурі дні покрите сірими хмарами; подовгу йдуть дощі, вони не такі теплі, як літні) та живій (змінюється забарвлення листя, настає листопад, дозрівають плоди, відлітають птахи у теплі краї, готуються до зими метелики, мурашки, їжаки, бурий ведмідь та інші тварини).

У парку вчитель підводить дітей до одного з дерев, наприклад клена, пропонує подивитись, як змінилось на ньому листя. Потім учні називають, на яких деревах є жовті листочки, збирають листя для малювання, аплікації.

III. Гра «Знайди дерево». Учням роздається листя з різних дерев, за сигналом кожний підбігає до того дерева, з якого тримає в руці листя.

IV. Ознайомлення з прийомами роботи в календарі природи. Внесення

відповідних позначень на основі спостереження погоди під час екскурсії.

V. Обговорення і вибір осіннього одягу. Цей вид роботи можна організувати у формі гри «Як ми вдягаємось».

Розробка заняття гуртка «Чарівний пензлик»
Тема: Малюємо овочі.

Мета: закріплювати знання та вміння учнів малювати фарбами, правильно передавати форму і колір овочів. Розвивати творчі здібності, пам’ять, увагу. Виховувати любов до природи, охайність, акуратність.

Обладнання: фарби, пензлик, альбом, зображення овочів, простий олівець, гумка.

Хід заняття

I. Організаційна частина.

Перевірка готовності учнів до заняття.

II. Мотивація заняття.

  1. Відгадування загадок.

Хто ховає під кущі

Наші супи та борщі? (Картопля).

Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)

Хто голівку свою влітку накриває,

І по двадцять хустин на голівці має? (Капуста).

Сидить дівка у коморі,

А коса її надворі. (Морква).

2. Бесіда

- Ми тільки що відгадували з вами загадки. Як можна одним словом

назвати всі ці відгадки? (Овочі).

- Яку користь приносять нам овочі? (Вітаміни).

- А чи бачили ви ці овочі? Нумо їх ще раз уважно розглянемо і подумаємо, що ж у них спільне, а чим вони різняться. Щоб було легше, поділимо овочі на групи: ті, які ростуть у землі – редиска, картопля, буряк, морква, та які над землею – помідор, огірок, капуста, перець. Якого кольору, якої форми, які на смак кожен з них?

III. Оголошення теми заняття.

IV. Колірне образотворення.

  1. Розгляд овочів.

Кожен учень розглядає овоч, який малюватиме. Характеризує його за кольором і формою.

  1. Послідовність виконання малюнків.

Спершу виконуємо роботу простим олівцем. Пояснюю, де і як зручніше розмістити малюнок на аркуші, як правильно передати форму овоча, як виконати зафарбовування, якого кольору дібрати фарбу.

  1. Повторення правил користування пензликом.

  2. Самостійна робота учнів.

  1. Фізкультхвилинка

Щоб нам далі малювати,

Треба руки розім’яти,

Головою покружляти,

Оченятами моргати.

1, 2, 3 – працювати почали!

VI. Підсумок заняття. Виставка кращих робіт.