asyan.org
добавить свой файл
1
Гвардійський НВК – школа наукового пошуку

Федоров Ю.І., директор НВК

Три шляхи ведуть до знань:

шлях роздумів - цей шлях найблагородніший,

шлях наслідування – це найлегший,

і шлях дослідження – найскладніший

Конфуцій

Гвардійський навчально-виховний комплекс є навчальним закладом нового типу, де під одним дахом із спільною назвою школа спокійно і плідно співіснують загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та гімназія. Це колектив вчителів та учнів, які співпрацюють над реалізацією проблеми « Через творчість вчителя до розвитку особистості школяра і підвищення його творчої активності у процесі комп’ютеризації та інформатизації навчально-виховного процесу ».

Враховуючи різні сторони та аспекти реалізації Концепції Гвардійського навчально-виховного комплексу, час поставив перед сучасною школою головне завдання: займатися пошуком та розвитком індивідуальності. Як реалізувати це у нашому навчальному закладі сьогодні?

Жага відкриттів, прагнення проникнення в таємниці буття народжуються ще на шкільній лаві. З перших же днів у школі можна помітити дітей, яких не задовольняє робота зі шкільним підручником у темпі запропонованому вчителем. Такі учні читають спеціальну літературу, шукають відповіді на свої запитання в різних галузях знань, задаючи вчителеві «незручні » запитання. Часто ці запитання не стосуються теми уроку, а деколи і предмету. Дуже важливо виявити всіх , кому необхідно своєчасно надати допомогу по втіленню в життя планів і мрії, якомога повніше розкрити свої здібності.

Процес пізнання – це процес переходу від найпростіших моделей світу до найскладніших. Дитина має розвиватися і навчатись щомиті, не помічаючи цього. Процес пізнання не можна відкласти чи перенести. Необхідно, щоб неперервно відбувалася різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність. Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, одразу починають панувати лінощі та примус. Труднощі в навчанні стають нездоланними і дитина, яка була старанною і дисциплінованою, виявляється нездатною до подальшого здобування знань та вироблення навичок.

У нашому навчальному закладі організація навчального процесу відбувається відповідно до можливостей і потреб особистості, коли індивідуальна діяльність за вибором школяра, а не педагога, стає провідною у взаємодії „вчитель-учень”, традиційна парадигма освіти „вчитель – підручник – учень” змінюється на нову – „учень – підручник – учитель”, позиція вчителя перебудовується, у процесі навчання відбувається рух із “предметом до дітей”, а не “з дітьми до предмета”, розвиток обдарувань і нахилів школяра має особистісну й соціальну спрямованість, домінує над вузькими цілями навчальних предметів, які виступають засобами розвитку його особистості.

^ Метою освіти має стати виховання вміння вчитися для саморозвитку й самовдосконалення. Багато років вчителі були вимушені працювати за принципом  „основи наук – зміст освіти – вступні іспити”, але середня школа не повинна бути заручницею вищої школи, тому що молоді потрібні не „основи наук”, а справжнє світобачення засобами математичного, фізичного, естетичного, екологічного, економічного та іншого мислення.

Завданням нашого навчально-виховного комплексу є не лише дати учням певні знання, а й навчити їх використовувати, а в разі необхідності - творчо опрацьовувати і аналізувати отриману інформацію. У зв’язку з цим здійснення пошукових досліджень доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості.

Науково-дослідницька діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності школяра. Формування науково-дослідницьких умінь процес складний і тривалий. Він не може виникнути на порожньому місці і не може розвиватися сам по собі. А тому завданням вчителя-керівника є

  • поступово і методично правильно формувати пошуково-дослідницькі навички;

  • здійснювати постійний контроль за підготовкою учнями науково-дослідницьких робіт;

  • аналізувати та виправляти помилки ;

  • визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленовувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою;

  • з’ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

Однією з умов успішного виконання пошуково-дослідної роботи учнів є дослідження методами навчання з елементами наукових методів пізнання, а також відповідність між віковими та розумовими особливостями розвитку школярів. Занадто складні для розуміння юним дослідникам або зовсім недоступні методи розв’язання проблеми можуть спричинити втрату інтересу до виконання пошуково-дослідної роботи.

Одним з перших кроків учителя-керівника є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на саму роботу. Ні для кого не є секретом, що навіть найцікавіша тема, зумовлена потребами часу або нав’язана учневі вчителем, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним, визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника та бажання внести щось нове в її розкриття.

В організації пошуково-дослідної роботи учнів слід дотримуватися кількох принципів:

  • дослідницька діяльність учнів наближена до наукової діяльності, дуже часто є її початком і, як правило, має продовження в подальшій науковій діяльності;

  • зміст дослідження обов’язково має поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та проблемами сьогодення;

  • науково-дослідницька діяльність – обов’язково керований процес;

  • наукове дослідження –неперервний процес, його не можна виконати за декілька днів.

Учитель-наставник :

  • навчає методики дослідження;

  • консультує учня в процесі роботи;

  • визначає методику, шляхи розв’язання поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини;

  • оцінює здобуті результати.

У здійсненні продуктивного наукового дослідження обов’язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності із самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального зростання дитини, формування її творчої особистості.

Велике значення у вивченні навчального матеріалу і проблематики курсів за вибором має самостійна робота учнів, що є однією з форм науково-дослідницької діяльності. Вона ґрунтується на вивченні навчальної, наукової, науково-популярної літератури; мемуаристики, публікацій в газетах та журналах, архівних, музейних документах та матеріалах.

Уся пошуково-дослідницька робота у навчально-виховному комплексі здійснюється за такими основними напрямками:

    1. Розвиток наукового та інтелектуального мислення учня та майбутнього спеціаліста, що досягається низкою спеціальних заходів та дій під час навчального процесу: відповідні завдання, нестандартні уроки в гімназії тощо. Таким видом діяльності охоплені всі учні без винятку. Вона стала невід’ємною складовою навчально-виховного процесу.

    2. Розвиток наукової роботи через позаурочну діяльність: олімпіади, інтелектуальні ігри, конкурси, екскурсії тощо. Це подальший розвиток колективного наукового мислення, який значною мірою відбувається у навчально-виховному комплексі.

    3. Самостійним напрямком пошукової діяльності школярів є їх участь у конференціях та роботі наукових товариств різних рівнів. Тут іде вже мова про індивідуальну наукову діяльність, яку треба вважати найвищим рівнем для школярів. Вона є регламентованою спеціальними вимогами.

    4. Дослідження в галузі педагогічного процесу, де є об’єктами дослідження вчитель і учень.

З вищесказаного можна зробити висновок, що концептуально пошуково-дослідницьку діяльність слід розглядати як цілісну гнучку індивідуальну педагогічно-виховну систему, в процесі функціонування якої здійснюється розвиток творчих здібностей, самостійного здобування знань, реалізація особистістю права на становлення, значущість і вплив.

Для створення цілісної прогностичної моделі гімназійної освіти необхідно змоделювати її перспективи за кожним із на­прямів діяльності інноваційного загальноосвітнього закладу з урахуванням можливих впливів зовнішнього середовища на ло­калізоване навчально-виховне розвиваюче середовище гімназії та взаємозв'язків кожної з підсистем (педагогічної, управлінської тощо) освітньої системи гімназії.

^ Аспекти керівництва науково-дослідницькою діяльністю учнів

Педагогічне керівництво організацією науково-дослідної роботи побудоване на таких принципах:

  • самореалізації та самовизначення особистості – мобілізація самостійної активності школярів, здатності визначати мету та завдання для реалізації своїх здібностей, талантів, індивідуальності із врахуванням внутрішньої сутності;

  • гуманізації та рівноправності у спілкуванні педагогів та школярів – виховання взаємоповаги, взаємодовіри, віри у значущість пошуково-дослідницької діяльності, створення максимально сприятливих умов для розкриття здібностей кожної дитини;

  • розвивальної зорієнтованості – спрямованість всіх компонентів освітнього процесу на досягнення найефективнішого розвитку пізнавальних, пошукових та дослідницьких можливостей дитини із врахуванням її особистісного розвитку та типологічних особливостей:

  • розвитку творчого потенціалу особистості – становлення та розвиток цілісної особистості, для якої творче ставлення до обраної справи є органічною складовою, що поєднує процес навчання й самостійного набуття знань з розвитком пошуково-дослідницьких вмінь, емоційної сфери, виховання за виявом почуттів, абсолютною свободою творчих дій.

  • зустрічних зусиль вчителя і учнів в процесі пошуково-дослідницької діяльності – перетворення вчителя ( наукового керівника - тьютора ) на партнера, який допомагає і навчає дитину пошуково-дослідницької діяльності: визначати мету і зміст діяльності, способи досягнення мети, напрями пошуку необхідної інформації з теми та шляхи її отримання;

  • індивідуалізації – навчання й набуття необхідних знань за індивідуальною програмою, відповідно особистісних успіхів учнів, орієнтованою на мету, поставлену перед дослідником, яка враховує досвід та рівень підготовки дитини, її здібності та інші особисті чинники;

  • мотиваційно-цільовий – групується на важливості вияву бажання пізнавати нове самими учнями, спираючись на їхні потреби та інтереси.

^ Психологічний аспект керівництва науково-дослідницькою діяльністю полягає у вихованні особистості, її становленні та самоствердженні. Саме в основі психологічного аспекту виявляється розвиток індивідуальних особливостей дитини, які формуються протягом пошуково-дослідницької діяльності школяра.

Інтелектуальний аспект становлення юного дослідника визначається через такі цінності, як уява, аналітичність, критичність, уміння порівнювати і робити особисті висновки.

^ Емоційно-мотиваційний аспект перетворює пізнавальний дослідницький інтерес на стимул, який допомагає учневі свідомо й емоційно включатися в пошукову діяльність.

З метою визначення й аналізу інтересів та захоплень учнів, мотивації й стимулювання їх пошуково-дослідницької діяльності на початку і наприкінці навчального року здійснюється психолого-педагогічне спостереження та аналіз, що передбачає :

  • анкетування, тестування – визначення інтересів та захоплень;

  • діагностика;

  • мотивацію діяльності та вибір теми;

  • прогнозування результатів;

  • спостереження за процесом дослідження;

  • консультативна допомога;

  • корекція процесів та основних моментів дослідження.

Етапи пошуково-дослідницької діяльності

Успіх дослідницької діяльності прямо залежить від чіткої та ефективної організації діяльності учнів. Правильна організація забезпечує впорядкованість всіх дій у майбутній роботі учня.

Уся дослідницька робота учнів здійснюється поетапно. Розглянемо і дамо характеристику кожного з етапів.

І етап - загально ознайомлювальний.

  • Обрання напряму майбутньої роботи;

  • Ознайомлення з досвідом пошукової роботи навчального закладу попередніх років;

  • Консультування вчителів-тьюторів;

  • Робота з різними джерелами;

  • Вивчення методики складання різного роду конспектів, уміння правильно робити виписки;

  • Опанування вмінь здійснювати аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, та інші види мисленнєвих операцій;

  • Самостійна робота з науковою та науково-популярною літературою.

На цьому етапі учням важливо визначитися з напрямами майбутньої роботи, здійснити вибір між кількома улюбленими предметами, правильно оцінити реальні можливості. На цьому етапі учні навчального закладу мають можливість одержати потрібні знання та виробити необхідні навики , працюючи у гуртку «Основи науково-дослідницької роботи».Під час консультацій з тьюторами учень активно обговорює опрацьовану літературу, інші джерела інформації. Це дає можливість побачити , як у науковій літературі визначають проблему та тему дослідження, об’єкт та предмет, як моделюють явища та процеси, які методики дослідження використовують.

ІІ етап – підготовчий

  1. Визначення об’єкта та предмета дослідження. Вибір теми.

  2. Формулювання теми і завдань дослідження.

  3. Вибір методики дослідження.

  4. Збирання наукових даних, їх опрацювання, узагальнення та систематизація.

Цей етап передбачає збирання та систематизацію наукових даних. Вчитель-тьютор допомагає учневі згідно з темою знайти відповідну літературу. Учень вивчає різні джерела інформації: довідники, наукові та науково-популярні журнали, книги, підручники вищої школи тощо. Зібрані дані учень аналізує самостійно або разом з учителем-тьютором.

ІІІ етап – дослідна робота

  1. Дослідна частина роботи.

  2. Оформлення роботи відповідно вимог.

  3. Підготовка презентації для участі в науково-практичній конференції.

У пошуковій роботі найвагоміше місце займає безпосередньо дослідна робота, що становить третій етап. Основне завдання цього етапу полягає у розвитку логічного мислення, умінь інтелектуального проникнення в суть досліджуваного явища, в пробудженні інтересу до науки. На цьому етапі реалізуються експериментальні навички. Роль тьютора полягає в наданні допомоги під час планування роботи, в розробці гіпотези дослідження, в проведенні експериментальної роботи. Учень має продумати план виконання експериментальної частини так, щоб з мінімальними затратами сил і часу отримати максимальну інформацію для обробки і осмислення.

ІV етап - конкурс пошуково-дослідницьких робіт

  • Рецензування підготовленої роботи вчителем-тьютором та науковим консультантом.

  • Захист-презентація пошукових робіт.

V етап – заключний

Він передбачає наявність дослідження та підготовку до презентації на науково-практичній конференції навчального закладу. Під час захисту учень називає тему, мету дослідження, предмет дослідження, зміст роботи, звертає особливу увагу на практичну частину роботи. Наприкінці виступу учень формулює висновки. Проте на кожному етапі тьютор є фігурою з особливою роллю , яку важко переоцінити. Педагог був і залишається керівником індивідуальної пошуково-дослідницької діяльності школярів.
^ Учитель - організатор і керівник індивідуальної

пошуково-дослідницької діяльності школярів

Формування пошуково-дослідницьких умінь учнів досить складний і копіткий і довготривалий процес, який залежить від багатьох чинників. Одним із них є учитель-керівник (тьютор). Педагогічна парадигма, яка покладена в основу концепції Гвардійського навчально-виховного комплексу, спрямована на створення умов для самоствердження та самовиховання особистості з метою самореалізації учнів. З цією метою діти залучаються до різного роду конкурсів, змагань, олімпіад. Завдання вчителя – підготувати дитину до пошуково-дослідницької роботи, до значущого процесуального дослідження. Тому педагог – керівник повинен не тільки володіти сукупністю сучасних знань, добре орієнтуватись в сучасних методиках та технологіях, знати історію та нинішні тенденції розвитку предмета дослідження, а й передусім бути вправним соціальним психологом, що вміло вибудовує свої стосунки з учнями.

Від стосунків, які складаються між тьютором та дослідником, залежить емоційне самопочуття, психофізіологічна адаптація до нового виду діяльності – пошуково-дослідницької, формування працездатності, самостійності, пізнавальних інтересів, прагнення дитини до досягнення найкращого результату, що активізує вибір напрямку дослідної роботи.

З метою підготовки вчителя до роботи у якості тьютора, науково-методична рада запланувала низку заходів з питань організації та методики досліджень, грамотного підходу до визначення тематики учнівських робіт, виваженої постановки мети та окреслення кола завдань, вимог до написання дослідницько-пошукових робіт. Першочерговими для обговорення визначено загально педагогічні та психофізіологічні питання:

  • розвиток ключових компетентностей;

  • закономірності та особливості мислення дитини;

  • з’ясування науково-пізнавальних інтересів старшокласників;

  • створення умов для самовияву, самореалізації, самовизначення й саморозвитку дитини протягом пошуково-дослідницької діяльності;

  • шляхи і форми організації пошуково-дослідницької діяльності, її мотивації тощо.

Однією із основних функцій тьютора є стимулювання позитивної «я-концепції» кожного учня .

Аналіз анкетування і спостереження обґрунтовують напрями вибору навчального предмета і теми дітьми схильними до пошукової роботи. Такі діти виявляють:

  • гнучку розумову активність, рухливість, логіку мислення, передбачення, фантазування.

  • підвищення пізнавального рівня, що виходить за рамки шкільної програми, інтерес до предмета;

  • яскраво виражену спрямованість на здобуття наукових знань, генерування нових ідей;

  • володіння значним обсягом інформації, критичне мислення, відчуття нового;

  • оригінальність і незалежність думок, суджень, уміння поєднувати об’єктивний і суб’єктивний підходи до проблеми;

  • велику допитливість, високий рівень самодостатності, емоційну стабільність;

  • здатність до сприйняття оригінального, незвичайного;

  • нестандартне бачення подій, фактів, явищ, уміння визначати перспективу і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки .

Зрозуміло, що викликати в дитини інтерес, спонукати її до відкриттів, пошуків, знахідок, роздумів, може тільки високоорганізований, обізнаний та інтелектуально-активний педагог. Головним чинником виховання дослідника виступає особистість керівника – тьютора.

Найголовнішим для членів педагогічного колективу є конкурентноздатність учнів у життєвому просторі. У виборі життєвої траєкторії допомагають предмети варіативної складової навчального плану, яка спрямована на забезпечення розвитку пізнавальних інтересів школярів, широку диференціацію навчання, роботу з обдарованими та здібними дітьми:

  • спецкурси: «Математика в економічних задачах», «Психологія спілкування», «Основи підприємницької діяльності»;

  • курси за вибором: «Громадянська освіта», «Всесвіт людини», «Основи сімейного господарювання», «Загальна психологія», «Вчимося бути громадянами», «Обробка деревини та матеріалів з неї» (випилювання, випалювання, виготовлення виробів на токарному верстаті), «Сходинки до інформатики», «Логіка», «Етичне виховання» ;

  • факультативи: «Ми - громадяни», «Українська ділова мова», «Українське народознавство», «Етика», «Основи валеології» ;

  • додаткові заняття: «Футбол».

Зусилля педагогів спрямовані на реалізацію науково-методичної проблеми: «Забезпечення умов для підвищення професійного рівня і розвитку педагогічної творчості вчителів та надання можливостей самореалізації учнів».

Науково-дослідницькій роботі учнів навчально-виховного комплексу приділяється велика увага. І не тільки тому, що учні са­мостійно опрацьовують багато до­даткової літератури, спілкуються з людьми різних професій. Насам­перед, старшокласники досліджу­ють визначене питання науково-дослідницької роботи, порівнюють результати, роблять висновки та дають пропозиції щодо покращен­ня стану вивчення даної проблеми. Ця робота під силу тільки творчій особистості — особистості, яка повинна вміти жити в умовах рин­кової економіки.

Протягом навчання в 5—8-х класах здібні учні готуються до написання науково-дослідницьких робіт: пишуть реферати, твори, ессе, навчаються працювати в біб­ліотеках, Інтернеті, з додатковою літературою тощо.

А учні 9-11класів пи­шуть науково-дослідницькі роботи з різних тем майже з усіх предме­тів під керівництвом досвідчених педагогів гімназії. Захист науково-дослідницьких робіт походить у межах гімназійного Тижня науки. Кращі роботи рекомендуються для участі у І турі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у межах Хмельницького районного осередку територіально­го відділення МАН України. Учні-переможці бе­руть участь в ІІ та ІІІ турі конкурсу-захисту .(Додаток)

У навчально-виховному конкурсі зібрано кращі роботи випускників , починаючи з 2000 року.

У навчальному закладі діє осередок «Пошук» Хмельницької районної філії Хмельницького обласного територіального відділення МАН, який об’єднує близько 49 учнів, роботу яких організовано вчителями-тьюторами у таких відділеннях: фізика та астрономія, математика, історико-географічне, хімія, біологія, екологія та інші, філологія та мистецтвознавство, комп’ютерних наук, технічних наук, економіка.

Роботу відділень філії здійснює науково-методична та координаційна рада навчального закладу, котра сприяє організації наукових досліджень учнів, самореалізації обдарованої молоді. На основі діагностування створюється банк даних талановитих, обдарованих та здібних дітей.

Наші вихованці стають призерами І та ІІ туру Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт.

Теми наукових робіт учнів тісно пов’язані із місцевим матеріалом, проблемами землі, на якій ми живемо, як от:

  • «Демографічні проблеми Хмельницької області», «Важкі метали у водах р. Смотрич», «Прогноз розповсюдження концентрації шкідливих домішок на промисловій площадці та санітарно-захисній зоні заводу «Маяк» с. Гвардійське», «Профорієнтація старшокласників сільської школи в сучасних умовах», «Відлуння душі (творчий портрет члена Національної спілки художників України Міляра Едварда Рафаїловича)», «Методи державного регулювання аграрного сектору економіки (на прикладі Хмельницького району)», «Тріумф та трагедія Подільського отамана Якова (Орла) Гальчевського», «Моє село на нашій Україні», «Рослинний світ Хмельниччини», «Час збирати каміння (літературний портрет члена спілки письменників України Храпача Григорія Яковича)», «Шлях до глядача» (історія Хмельницького театру ім.. Петровського), «Пісні моєї родини», «Порівняння та реалії в поезії Івана Іова», «Аналіз ґрунту навчально-дослідної ділянки Гвардійського НВК», «Спасибі Вам, що Ви на світі є, що сієте добро як щедрий колос» (розвиток освіти в с. Гвардійське).

Кілька років поспіль у рейтинговій оцінці діяльності наукових осередків наша школа займає І місце. Для багатьох випускників школа роботи в науковому товаристві стала своєрідною сходинкою для вибору професії: роботи з хімії привели Шкільняк Олену, Бучасту Інну, Молчанюк Олену у медичні вузи, роботи з математики й фізики Задорожну Оксану, Мот Олену та Крижову Ольгу – на фізико-математичні факультети, роботи з економіки Стрельбіцького Олега, Стрельбіцького Олександра, Карман Оксану, Махнюк Марину, Шеленг Ілона на факультети обліку та аудиту. Через шкільну філію наукового товариства за останні 10 років пройшли теперішні та майбутні науковці Муляр О.А., ( кандидат економічних наук, викладач Київської аграрної академії) Туржанський О.А., (викладач Хмельницького національного університету) Тіней А.В., (викладач Київської аграрної академії) Костя Д. В., (аспірант), Костя І.В.(викладач Хмельницького національного університету).

Пошуково-дослідницька робота останнім часом почала вимагати доступу до нових засобів інформації та швидке її отримання та опрацювання .Необхідність мати комп’ютерну техніку та доступ до Інтернет мережі стали можливими завдяки Всеукраїнській Програмі інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до цієї Програми Інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл було складено відповідну програму інформатизації та комп’ютеризації Гвардійського НВК, яка передбачала вирішення завдань:

  • формування інформаційної культури учнів, як невід’ємної складової загальної культури кожної людини і суспільства в цілому;

  • рівневу профільну диференціацію навчально-виховного процесу з метою повнішого розвитку нахилів і здібностей дітей, задоволення їх запитів і потреб, розкриттю творчого потенціалу;

  • створення та розвиток інформаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів загальноосвітнього навчального закладу.

та напрямків :

  • оснащення комплексу сучасними засобами інформаційних технологій;

  • створення і розвиток опорної школи з комп’ютерної підготовки учнів;

  • подальше вдосконалення навчання інформатики, участь в обласному проекті «Сільські Пілотні школи».

Реалізуючи дану програму, було придбано сучасну комп’ютерну техніку та за п’ять років було обладнано три комп’ютерні класи, що зменшило «навантаження» учнів на один комп’ютер до 8 . У навчально-виховному процесі ефективно використовуються можливості всесвітньої мережі Інтернет (оскільки наявна виділена лінія), відповідне програмне забезпечення (понад 50 ліцензійних програмних продуктів), мультимедійного комплексу (ноутбук, цифровий проектор, цифрова відеокамера, відеоплеєр та телевізор).

Стала можливою видавнича діяльність в рамках навчального закладу: з 2001 року побачила світ шкільна газета «Еврика». Для методичної допомоги вчителям комплексу було проведено проблемні очно-заочні курси з питання «Комп’ютеризація та інформатизація навчально-виховного процесу» (34 вчителя), пройшли курсову підготовку за програмою INTEL «Навчання для майбутнього» (34 вчителя).

Вчителі навчального закладу проводять експериментальну та дослідницьку роботу з питання «Розвиток здібностей школярів, шляхом впровадження інформаційно-комунікативних комп’ютерних технологій», беруть участь в апробації електронних педагогічних програмних засобів.

Серед учнів школи популярними стали Інтернет-олімпіади, за два останні роки вони виграли заочний тур з географії та російської мови. На протязі останніх чотирьох років приймаємо участь у різних інтерактивних конкурсах «Колосок», «Кенгуру», «Левеня». (додаток)

Учні посідали призові місця на другому етапі Міжнародного конкурсу імені П. Яцика. Молодші школярі мають можливість представити свої роботи на Міжнародний конкурс дитячих малюнків у Японію та Францію. Останні три роки приймаємо участь у Міжнародному конкурсі молодіжних проектів з енергоефективності та енергозбереження. Ми стали постійними активними членами конкурсів «Громадянин - 2006», «Громадянин - 2007», «Громадянин - 2009» через асоціацію вчителів суспільних дисциплін «Нова Доба». Одержали схвальний відгук про роботу та були запрошені на конференцію в м. Київ Дерепа Леся, Петришина Юлія, Комада Олександра, Пиндик Олена, Дребот Юлія. В березні 2006 року Задорожна Леся та Вербицька Ірина взяли участь у Міжнародному освітньому шкільному проекті SPARE. Неодноразово наші учні ставали дипломантами та лауреатами Всеукраїнських олімпіад, конкурсів та науково-практичних конференцій. Наприклад, у 2004 році відкрита олімпіада з енергозбереження та енергоекології «Моя оселя в моїй Батьківщині» - Долгов’язова Олена, Крижова Ольга, у 2005 – Всеукраїнський конкурс учнівських робіт «Історія та уроки Голокосту» - Дерепа Тетяна, у 2009 – Всеукраїнський конкурс учнівських робіт «Історія та уроки Голокосту» - Петришина Юлія; у 2004 - науково-практичні конференції «Сучасні підходи до вирішення економічних проблем» - Стрельбіцький Олександр, Стрельбіцький Олег, «Регіональна економіка в аспекті ринкових перетворень» - Стрельбіцький Олег, Карман Оксана, Махнюк Марина. Наші учні мають друковані твори не лише у періодичній пресі, але і у наукових збірках.

Приймаючи участь у Всеукраїнському конкурсі «100 кращих шкіл України - 2006» школа вийшла в число лауреатів у двох номінаціях: «Школа – соціокультурний центр», на який вона подавала документи та в номінації «Школа педагогічного пошуку», про що було визначено журі конкурсу.

На досягнутому ніколи не зупиняємось. В процес навчання учнів школи І ступеня запроваджено концентроване навчання, а в школі ІІ, ІІІ ступенів та гімназії системоутворюючою є технологія саморозвитку, що робить ставку на потреби особистості в самовдосконаленні.