asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 26 27
ББК 81.2УКР-4 П53
У словнику до найуживаніших слів підібрані синонімічні відповідники, які супроводжуються короткими тлумаченнями, стилістичними ремар­ками. В окремому реєстрі покажчика за алфаві­том розміщені всі синоніми словника із зазна­ченням назви синонімічного ряду. До словника додано список найновіших найпоширеніших су­часних чужомовних запозичень з тлумаченнями та їх українськими відповідниками.

Розрахований на викладачів, учителів, уря­довців, студентів, учнів, широке коло читачів.
Рецензенти:

кандидат філологічних наук ^ 3. Й. Куньч, кандидат філологічних наук М. І. Чікало.

©ПолюгаЛ. М., 2006

©Оригінал-макет, художнє

оформлення.

Видавництво «Довіра», 2006 © Ідея та назиа серії «Словники

України» ГуменкжТ. П., IЗВN 966-507-180-7 Широков В. А., 2006

^ ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Світлій пам 'яті моїх мамів Марії Полюги з Гнатівих

та мами-тещі

Наталії Роминиишн

з Цимбалістих

присвячую

Синонімія була супутником мого наукового жит­тя і при дослідженні мови творів окремих письмен­ників, зокрема І.Франка, і при опрацюванні мови історичних пам'яток. Навіть моя перша студенська спроба була присвячена синонімії "Прапороносців" Олеся Гончара. При тому завжди мріялося лексико­графічно довершити зібраний матеріал, якого впро­довж років накопичилося чимало. Однак, як то час­то буває, інші справи перебігали дорогу, а ця чека­ла. Тим паче, що укладання синонімічного словни­ка належить до трудомістких і потребує багато часу. Остаточному створенню праці посприяв двотомний академічний "Словник синонімів української мо­ви" — фундаментальне видання з багатим фактич­ним матеріалом, яке нарешті стало надбанням усьо­го українського громадянства, та інші синонімічні словники, що збагатили українську лексикографію. Це, зокрема, праці П. Деркача (три видання), С. Ка-раванського та синонімічні матеріали А. Багмета, що друкувались частинами у журналах "Вітчизна" та "Україна", і зібрані аж на еміграції, де вийшли ок­ремою книжкою. (Тут дякую проф. Л. Онишкевич, що подарувала мені цю книжку). Ці словники, низ­ка монографій та статей про українські синоніми і дають можливість розвивати й збагачувати україн­ську мову, готувати нові посібники.

Цей словник створений на основі власного матеріа­лу з урахуванням досвіду виданих надбань українського мовознавства, але найбільше бралися до уваги видання представників львівської та київської шкіл.

Згадуючи добрим словом усіх тих, що трудилися над опрацюванням українських синонімів, складає­мо щиру подяку видавництву «Довіра», рецензентам словника старшому науковому співробітникові Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Марії Чікало, доцентові кафедри українсь­кої мови Державного університету «Львівська полі­техніка» Зоряні Куньч, а також кандидатові філо­логічних наук Оксані та Андрієві Литвинам, Ірині, Марії та Данилові Полюгам за допомогу при комп'ютерній підготовці видання до друку.
^ ПРО СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
Передача думки завжди безпосередньо пов'язується з добором слів. Підбір слів зумовлюється змістом, ідей­ним спрямуванням твору, майстерністю того, хто кори­стується мовою, чуттям семантичних нюансів, знанням мовних багатств. У підборі лексичного матеріалу важ­ливу роль відіграють синоніми. Вони можуть виражати семантичні відтінки, давати оцінку характеризованому об'єктові, уточнювати висловлювану думку, сприяти стилістичній виразності, наголошувати на певному факті й навіть пояснювати незрозуміле слово.

Синоніми часто пожвавлюють і урізноманітнюють текст, сприяють уникненню повторів. Зближення значень синонімів не означає, що вони за семанти­кою однакові — вони своїми відтінками характеризу­ють предмети з різних боків.

Відтінки значень можна виявляти при зіставленні двох синонімів найчастіше в тексті. Семантичні від­тінки існують тоді, коли наявна несуттєва різниця між однорідними предметами, явищами, діями, ста­нами, якостями. Ці відтінки невіддільні від конкрет­ного значення слова, входять у це значення.

Стилістична функція синонімів, особливо тих, що виступають у переносному значенні, часто зу­мовлюється контекстуальними обставинами.

Крім того, синоніми використовуються для вираженння емоційної насиченості. Емоційна наси­ченість слів не входить у значення слова і, як пра­вило, проявляється в тому чи іншому контексті, а стилістична характеристика ніби супроводжує зна­чення того чи іншого слова.

У системі значень, які виражаються словами, завжди найвиразніше виділяються їх прямі або т. зв. номінативні значення. Ці значення є основою для розвитку інших непрямих чи переносних значень. Слова, що синонімізуються прямими значеннями, називаються сталими синонімами мови, а ті, що зближені непрямими, переносними значеннями, на­лежать до несталих синонімів. Несталі синоніми се­мантично зближуються лише за певних контексту­альних умов, розшифровуються в контексті. Напр.: до слова говорити несталими синонімами є торочи­ти, плескати. Одночасно в процесі мовлення мо­жуть виникати суто авторські контекстуальні си­ноніми, які не мають широкого розповсюдження у мові, а вживаються обмежено.

У процесі збагачення синонімічних рядів та збіль­шення синонімів літературної мови беруть участь ар­хаїзми, неологізми, описові вислови, парафрази та фразеологізми, бо всі вони можуть виконувати роль синонімічних замінників. Специфічними в цьому плані слід вважати фразеологізми, які творять власні синонімічні гнізда і водночас синонімізуються з лек­сичними синонімами, бо найчастіше їх значення пе­редаються окремими значеннями слів. Саме це й дає підстави поєднувати їх з лексичними синонімічними гніздами і таким чином творити єдиний блок си­нонімічних замінників.

Усі синоніми об'єднуються в окремі синонімічні ряди або гнізда. Той, хто працював над синонімами мови, знає, що про окреслення синонімічних рядів (синонімічних гнізд) доводиться говорити дуже

умовно, бо, крім слів з номінативними значеннями, вони в жодній мові не мають чітких меж.

Якщо ж доводиться визначати синонімічну при­належність, то тут у них довільність та суб'єктивність може проявлятися дуже часто,тому що цю прина­лежність визначає контекстуальне окреслення слова, а одне слово може належати до багатьох синоніміч­них рядів. Як відомо, інколи навіть одне слово при опрацюванні тексту може мати різне тлумачення. Са­ме тому й домінанти для синонімічних рядів у різних синонімічних словниках неоднакові.

Жива розмовна і письмова мова інколи не врахо­вує чітких граматичних і нормативних закономірно­стей, які визначили мовознавці, а вільно вплітає в живомовний потік замість одного слова синонімічні відповідники різноманітних розрядів — фразеологіз­ми, які найчастіше мають розмовний характер, па­рафрази, описові вислови, слова інших частин мови, словотворчі варіанти. Тому для практичного корис­тування словниками варто подавати поряд і лек­сичні, і фразеологічні синоніми.

Синонімічні відповідники можна виявити не ли­ше в лексиці, фразеології. їх можна знайти і при вивченні словотвірних засобів, і в граматиці, і син­таксичних конструкціях. Наведені джерела в кінці словника поповнять інформацію для тих, хто захоче глибше вивчати це питання.
^ СТРУКТУРА СЛОВНИКОВОЇ СТАТТІ
1. У словнику найчастіше розробляються синоні­мічні гнізда іменників, прикметників і дієслів, а та­кож прислівників та інших частин мови. Крім лек­сичного матеріалу, у синонімічному гнізді можуть подаватися і близькі за значенням того чи іншого ряду фразеологічні звороти.

2. Реєстровими словами словникових статей є домінанти синонімічного ряду.

3. Реєстрові слова і окремі синоніми ряду в дуж­ках супроводжуються короткими тлумаченнями, щоб уточнити семантичний напрям словникової статті, оскільки домінанти часто бувають багатоз­начними словами. Це дає змогу компенсувати від­сутність прикладів вживання синонімів у контекс­тах. Синоніми можуть супроводжуватися і словами-сполученнями. В однозначних реєстрових словах тлумачення не подається, а синоніми наводяться че­рез кому: БОРОШНО, мука. Не подаються тлума­чення і тоді, коли їх можна сформулювати за анало­гією попередніх словникових статей.

4. Синоніми у гніздах не раз застережені познач­ками (діалектне, розмовне, іронічне, зневажливе), які у словникових статтях подаються скорочено і курси­вом, однак це не означає, що ремарка обмежує ви­користання відповідного синоніма в інших стилях.

Якщо після позначки йде кілька синонімів цього ж розряду, то після неї ставиться двокрапка (розм.:)

5. В усіх синонімах (крім односкладових) основ­ної частини словника позначається наголос. Якщо слово має два наголоси, то вони тут же проставля­ються: Ґазда.

6. Якщо синоніми (фразеологізми, парафрази, вигуки) не належать до того ж граматичного розря­ду, що домінанта, то вони подаються в кінці статті за спеціальним знаком //.

7. В основній частині словника відсутні посилан­ня, що, як правило, порушують стрункість викладу. У зв'язку з цим створена спеціальна допоміжна час­тина словника — покажчик усіх слів-синонімів. Щоб знайти бажане слово, найкраще пошукати йо­го в другій частині словника, поряд з яким є посилання до гнізда, де воно виступає в усіх зафік­сованих значеннях.

Цей покажчик створений для того, щоб показати наявність синонімів у словнику, зробити основну частину стрункішою, не перевантажувати її надмір­ністю посилань і допомогти користувачеві швидко знайти потрібний синонім. Покажчик — дороговказ до синонімів.

У покажчику за алфавітом розміщені всі члени синонімічних гнізд, наявні у словнику. Якщо кори­стувачеві потрібно підібрати синоніми до якогось слова і якщо він знайде його в цьому покажчику, то поряд за рискою будуть стояти ці домінанти си­нонімічних гнізд, які допоможуть йому збагатитися, підібрати синонімічні відповідники. Окремо без від-силачів у реєстрі покажчика стоять заголовні слова-домінанти основного словника. На їх домінантність вказує відсутність при них відсилачів. їх збережено тут для повноти інформації про наявність синонімів, які опрацьовані у даному словнику.

^ УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

а. або

безос. безособове

ізиг. вигук

иульг. вульгарне

діал. діалектне

док. доконаний

заст. застаріле

зб. збірне

звич. звичайно

знач. значення

зневажл. зневажливе

жарт. жартівливе

ім. іменник

інф. інфінітив

ірон. іронічне

іст. історичне

книжн. книжне

лайл. лайливе

мн. множина

перев. переважно

перен. переносне

пестл. пестливе

підсил. підсилювальне значення

поблажл. поблажливе

поет. поетичне

предик. предикативне

р. рідко

рел. релігійне

розм. розмовне

сл. слово

спец. спеціальне

сполуч. сполучення

суч. сучасне

ужив. уживається

уроч. урочисте

фам. фамільярне

фолькл. фольклорне

част. Частка
^ УМОВНІ ЗНАКИ

— (риска) « індексі відповідає скорочен-

ню див.;

// (паралельні риски) вказують на синоніми іншого

розряду;

() (круглі дужки) обмежують тлумачення.

: (двокрапка) ставиться після стилістичних

скорочених позначок, які сто­суються кількох наступних си­нонімів;

курсив вказує на тлумачення і ремарки.
АБЕТКА


А,а

Б,6

В,в

Г,г

Г,г

Д,Д

Е,е

Є, є

Ж, ж

3,з

И, и

І,і

ї,ї

Й,й

К,к

Л,л

М,м

Н,н

О,о

П,п

Р.Р

С,с

Т,т

У,у

Ф,Ф

Х,х

Ц,ц

Ч,ч

Ш,ш

Щ,Щ

Ь,ь

Ю,ю

Я,я








^ СЛОВНИК СИНОНІМІВ
А
АБИДЕ (у певному місці) будь-де, де-небудь, десь// де хочеш, де попало.

АБИКОЛИ (певного часу) будь-коли, коли-не­будь, розм. коли-будь, колй-не-колй// коли хочеш, коли прийдеться.

АБИХТО (не має значення хто) будь-хто, розм. хто-будь// кому прийдеться, всякий, кожний (кожен).

АБИЩО (байдуже, що) що-небудь, будь-що, розм. що-будь// що попало, що хочеш.

АБИЯК (не має значення як) як-небудь, будь-як// як попало, як хочеш.

АБИЯКИЙ (байдуже який) який-небудь, будь-який, розм. котрйй-будь, всякий, всяк// фам. такйй-сякйй, перший-ліпший, який попало.

АБОРТ (припинення вагітності) викидень.

АБСОЛЮТИЗМ (необмежена верховна влада) самодержавство, самовладдя, монархізм, ав­тократія, (необмежена влада) деспотизм, ти­ранія, свавілля, беззаконня.

АВАНТЮРИСТ (хитра, безпринципна, користо­любна людина) пройдисвіт, пройда, пронйра, пройдоха, лайл. проява, каналія, бестія.

АБСОЛЮТНИЙ (який існує незалежно, поза зв'язком) безвідносний.

АБСТРАКТНИЙ (який позбавлений конкрет­ності) загальний, книжн. умоглядний. ;3,

АВТОМОБІЛЬ (легковий) автомашина, маши­на, розм. авто; (вантажний) вантажівка, ван­тажний автомобіль, вантажна машина.

АВТОРИТЕТ (визнаний за кимсь престиж) вага, перевага, авторитетність, вплив.

АЕРОДРОМ (місце перебування літаків) лето-вище.

АЖІОТАЖ (надмірне збудження) гарячка, ли­хоманка, спец. а. перен. бум.

АЖУРНИЙ (про витончені вироби) прозорий, ажуровий; (майстерно виконаний) мистець­кий, викінчений, довершений, (старанно об­роблений) філігранний, тонкий.

АЗБУКА (сукупність букв певної писемності за визначеним порядком) абетка, алфавіт.

АЗБУЧНИЙ (розташований за азбукою) абет­ковий, алфавітний.

АКОМПАНЕМЕНТ (гра на інструменті, що су­проводжує іншу гру або спів) супровід.

АКОМПАНУВАТИ (грати, супроводжуючи спів, іншу гру) супроводжувати, пригравати.

АКТУАЛЬНИЙ (який відповідає сучасності) назрілий, (важливий в даний момент) злобо­денний, наболілий, (який особливо потрібний) пекучий.

АЛЕГОРИЧНИЙ (який образно виражений) прихований, замаскований, (часто про мову) езопівський, книжн. інакомовний.

АМАТОР (той, хто поза спеціальністю охоче займається чим-небудь) любитель, (поверхово) дилетант.

АМБРАЗУРА (отвір в укріпленні, через який стріляють) бійниця, стрільниця.

АМВОН (місце в церкві, з якого проповідують) проповідниця, казальниця.

АМНІСТІЯ (скасування чи пом якшення відсиджу­ваного покарання) помилування, прощення.

АНАЛІЗУВАТИ (піддавати щось аналізові) роз­бирати, розглядати.

АНАФЕМА (відлучення від церкви) прокляття.

АНОНІМНИЙ (без підпису) безіменний.

АНСАМБЛЬ (колектив співаків, музикантів, танцюристів) гурт, група.

АНТАГОНІЗМ (ворожі стосунки) ворожнеча, ворогування, протистояння; (протилежність інтересів) суперечність.

АНТИТЕЗА, протиставлення.

АПЛОДУВАТИ (плескаючи, виражати схвален­ня чогось) плескати, розм. ляпати (в долоні).

АРБІТР (суддя для розв 'язання суперечок) посе­редник, (у спортивних іграх) суддя, (переваж­но в боксі) рефері// третейський суддя.

АРГУМЕНТ (міркування, щоб ствердити щось) доказ, довід, підтвердження, обгрунтування.

АРТИЛЕРИСТ (той, хто служить в артилерії) гармаш, гарматник, розм. батареєць, іст. бомбардир, пушкар, канонір.

АРТИСТ (той, хто публічно виконує твори мис­тецтва) актор, ірон. лицедій.

АРТИСТКА (та, що публічно виконує твори ми­стецтва) акторка, актриса, ірон. лицедійка.

АРХІТЕКТОР (фахівець з архітектури) будів­ничий, книжн. зодчий.

АРХІТЕКТУРА, будівництво, будування.

АСТМА (вид хвороби) задуха, ядуха, діал. удуш-шя, дйхавиця.

АТАКУВАТИ (наступати на ворога) штурмувати.


следующая страница >>