asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 44 45 46 47 48

[353] О. Кравчук Михайло. Ісус Христос, його життя, наука, чуда. Згармонізований переклад чотирьох Євангелій на основі грецького тексту з поясненнями. — Львів, 1934. — С. 11.

[354] Тобто до Циркумпонтійської катастрофи 55 ст. до н. е., коли прісноводне Понтійське озеро і прибережні території Борії було затоплено солоними водами Середземного моря, які прорвались через Босфор.

[355] Див.: Нова раса // Перехід-IV, 1(3)-2000.

[356] Див.: Сергій Васильченко, Наталка Холодна. 2015 рік.

[357] Вовк Хведір. Студії з української етнографії та антропології. — К. Мистецтво, 1995. — С. 28.

[358] Сегеда Сергій. Антропологія: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2001. — С. 324.

[359] Вовк Хведір. С. 28.

[360] Там само. С. 26.

[361] На думку деяких дослідників, людство стоїть на порозі «нового середньовіччя», передусім у плані структурованості суспільства і пріоритету духовних цінностей.

[362] Окара Андрей. Запах мертвого словаЗ русскоязычная литература на Украине. — «Ex Libris НГ» (книжное обозрение «Независимой Газеты»). — М., 1998. 26 февраля. № 7.

[363] Каганець І. Подих нового Середньовіччя // Перехід-IV, 2 (4) - 2000.

[364] Розенберг Альфред. Миф XX века. — TallinnT Shildex, 1998. — С. 24.

[365] Расовая гигиена и демографическая политика в национал-социалистической ГерманииР Биологические основы и их осмысленное применение для сохранения и приумножения нордической крови (только для руководителей). Разработка и изданиео Главное управление СС, Управление образования. — Пер. с нем. — Москва Бытие и Сознание, 1999. — С. 13—14.

[366] Там само. С. 15.

[367] Бриман Шимон. Неарийское происхождение. — Газета «Курьер» (США, Нью-Йорк), № 38 від 6.09.2002. — http://observer.sd.org.ua/news.php?id=178.

[368] Вольтман Людвиг. Политическая антропология (1903 г.). С. 137.

[369] Там само. С. 133.

[370] Там само. С. 357.

[371] Там само. С. 358.

[372] Пикер Генри. Застольные разговоры Гитлера. — Смоленск, 1993. — http://observer.sd.org.ua/news.php?id=454.

[373] Широкова Н. С. Культура кельтов и нордическая традиция античности. – СПб.к Евразия, 2000. — С. 269.

[374] Расовая гигиена и демографическая политика в национал-социалистической Германии. С. 28.

[375] Належність до єврейства визначається передусім походженням, навіть якщо індивід заперечує юдаїзм. Детальніше див.: Пилкингтон С. М. Иудаизм: Пер. с англ. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. – С. 8—10.

[376] Макдональд Кевін. Ідеологічна обробка і стратегії групової еволюції в юдаїзмі // Перехід-IV, №3(5)-2000.

[377] Клейн Л. С. Генераторы народов // Бронзовый и железный век Сибири. – Новосибирск, 1974. — С. 126—134.

[378] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 238.

[379] Там само. С. 99.

[380] Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности. — М.И Наука, 1989. — С. 297—298.

[381] Нюстрем Эрик. С. 472.

[382] История Древнего мира Древний Восток. — Египет, Шумер... / А. Н. Бадак, И. Е. Войнич, М. Н. Волчек и др. — Минск Харвест, 1999. — С. 560.

[383] Повiсть врем'яних лiт: Лiтопис. Коментар до літописних географічних назв. С. 550—551.

[384] Грант Майкл. С. 31-32.

[385] Грант Майкл. С. 57.

[386] Можливо, це ім'я походить від «ас» — божественна сутність, «арта» — сонячна земля, підсоння, піднебесна. Арта—Аратта—Артанія — це прадавня назва України. Тобто Астарта — це «богиня з Арти». Додамо, що батьківщиною культу Аполлона (Баала) і Артеміди (Астарти) була земля України.

[387] Паїк Володимир. С. 91.

[388] Там само. С. 92.

[389] Паїк Володимир. С. 93-94.

[390] Грант Майкл. С. 22.

[391] Мень Александр. История религии. Книга 1.– М. Форум—Инфра-М. — С. 40.

[392] Нюстрем Эрик. С. 17.

[393] Нюстрем Эрик. С. 415.

[394] История Древнего мира Древний Восток. — Египет, Шумер, Вавилон, Западная Азия. С. 570.

[395] Детальніше див.ш Петухов Ю. Д. Том 1. С. 38-40.

[396] История Древнего мира Древний Восток. — Египет, Шумер, Вавилон, Западная Азия. С. 561.

[397] Архимандрит Никифор. Иллюстрированная полная популярная библейская энциклопедия. С. 134.

[398] Библейская энциклопедия. Российское библейское общество, 1998. — С. 288.

[399] Там само. С. 287.

[400] Імперія була розділена на 12 провінцій (сакральне число індоєвропейців). Перси сприяли розвитку місцевих культур і самоуправління. Після перемоги над Вавилоном у 539 р. до н. е. персидський цар Кир відпустив по домівках усіх військовополонених, включаючи вигнанців з Юдеї.

[401] Келлер Вернер. Библия как история: Пер. с англ. — М.: КРОН-ПРЕСС, 1998. — С. 213.

[402] Шамбаров В. Е. С. 133—134.

[403] Шамбаров В. Е. С. 131.

[404] История Древнего мира Древний Восток. С. 587.

[405] Там же. С. 587—588.

[406] Лингвистический энциклопедический словарь. — М., Советская энциклопедия, 1990. — С. 442.

[407] Грант Майкл. С. 21.

[408] Грант Майкл. С. 91.

[409] Грант Майкл. С. 105.

[410] Петухов Ю. Д. История русов. 4-3 тыс. до н. е. С. 111—112.

[411] Нюстрем Эрик. С. 421.

[412] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 145.

[413] Шейндлин Рэймонд П. Летописи еврейского народа. — М.: КРОН-ПРЕСС, 1997. — С. 11. Автор цієї книги є професором Єврейської теологічної семінарії у США.

[414] Грант Майкл. С. 37.

[415] Джонсон Пол. Історія євреїв. — К.: Альтернативи, 2000. — С. 52, 59.

[416] Рид Дуглас. С. 9.

[417] Джонсон Пол. С. 35.

[418] Грант Майкл. С. 42.

[419] Мифы народов мира. М.: «Советская энциклопедия», 1980—2000. Т. 1. С. 488.

[420] Грант Майкл. С. 42.

[421] Там само. С. 32.

[422] Головна священна книга юдаїзму, до якої належать 5 перших книг Старого Заповіту («П'ятикнижжя Мойсеєве»). Назва «Тора» походить від арійського кореня «тор», що позначає рух по колу або циклічність (ротор, мотор, ротація, ротонда тощо). Слово «Тора» буквально означає «сувій», «рулон».

[423] Джерело http://www.ort.org.

[424] На думку більшості дослідників, остаточно єврейська (точніше — юдейська) расова доктрина була сформульована лише у 7 столітті до н. е. і була включена в Біблію «заднім числом». Дуглас Рід відносить остаточне формування расової доктрини до 458 р. до н. е.

[425] Вираз «закляття» в Старому Заповіті означає тотальне знищення.

[426] Як зауважує Майкл Грант, члени єврейських племен справді часто поводились з мешканцями ханаанських міст надмірно жорстоко. Проте у початковий період заселення Ханаану було переважно мирним і конфлікти були скоріше винятком, ніж правилом (с. 64).

[427] З Біблії відомо, що Євус — це інша назва Єрусалима, а пророк Ісайя також називає це місто Ариїлом, тобто «Сонячним духом» (Іс. 29.1, 2, 7) — див. Архимандрит Никифор. Иллюстрированная полная популярная библейская энциклопедия. – М.И Астрель, 2000. – С. 51, 261). Імовірно, що «Євус» — це пом'якшена форма слова «Ярус», викликана труднощами у євреїв з вимовою дзвінкого звука «р». Тому «євусеї» — це, скоріше всього, «ярусеї» або, можливо, «яр-руси».

[428] Зауважимо, що читати такі писання небезпечно для психіки, оскільки будь-яка думка — це вчинок у ментальній сфері; думка завжди прагне реалізації у нашому фізичному світі. Все, що викликає страх і тривогу, наближає людей до демонічних сил, приводить до того, що люди починають живити їх своєю психічною енергією і можуть стати рабами диявола. З цієї причини християнська церква рекомендує починати дослідження Старого Заповіту лише після засвоєння Євангелія, в якому відновлюється первинне уявлення про милосердного Бога і немає жодних прокльонів.

[429] Грант Майкл. С. 80.

[430] Там само.

[431] Грант Майкл. С. 181.

[432] Антитеза не є самодостатньою і не може існувати сама по собі, проте вона потрібна для розгортання тези у всій її силі та повноті. Наприклад, у християнстві диявол — «брехун і батько брехні» (св. Іван, 8.44) — є антитезою Бога. У напруженій боротьбі з дияволом світлі сили — небесні і земні — прискорено розвиваються. Зрозуміло, що результатом взаємодії тези і антитези є не «синтез», а вихід тези на вищий рівень свого розгортання.

[433] Пилкингтон С. М. Иудаизм: Пер. с англ. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. — С. 269.

[434] Павлов С. В., Мезенцев К. В., Любіцева О .О. Географія релігій: Навчальний посібник. — К.: АртЕк, 1999. — С. 42.

[435] Макдональд Кевін. Ідеологічна обробка і стратегії групової еволюції в юдаїзмі // Перехід-IV, 3 (5)-2000.

[436] Див.: Дугин Александр. Голем и еврейская метафизика // Консервативная революция. — М.: Арктогея, 1994. — 352 с.

[437] Характерним прикладом тут є небачена з 1917 року активізація євреїв у нинішній кризовій Україні.

[438] Ломброзо Чезаре. Гениальность и помешательство. — Київ: Україна, 1995. — С. 45–46.

[439] Обширна бібліографія з цього питання, а також дослідження про єврейський контроль у сфері сучасної работоргівлі білими жінками наведена у книзі: Дюк Дэвид. Еврейский вопрос глазами американца. — М., 2001. Інтернет-адреса: www.davidduke.com.

[440] У сучасному світі обрізання перетворено на прибутковий бізнес, особливо в США. Детальніше про це див.: http://fimoz.narod.ru.

[441] Пилкингтон С. М. Иудаизм. С. 7.

[442] Архимандрит Никифор. С. 158.

[443] Саул — перший цар євреїв, був високого зросту «Цілою головою він був вищий від кожного з усього народу» (1Цар. 9:1,2). Одночасно вшановував і Яхве, і ханаанських богіва його сина звали Ешбаал («Баал існує»), а онука Меріббаал («Баал винагороджує») ( 1Пар. 9:39,40).

[444] Геллей Генри. Библейский справочник. — СПб. 1999. — С. 189.

[445] Наведемо цитати з Російського Синодального тексту БібліїН «І післав Єссей і привели його. Він був білявим, з гарними очима і приємним лицем» (1Цар. 16:12). «І поглянув на нього Филистимлянин і, побачивши Давида, з презирством подивився на нього, бо він був молодий, білявий і вродливий» (1Цар. 17:42).

[446] Костів Костянтин. Словник-довідник біблійних осіб, племен і народів. — К.- Україна, 1995. — С. 100.

[447] Нюстрем Эрик. С. 385.

[448] Грант Майкл. С. 88—89.

[449] Можливо, її справжнє ім'я — Ярусавія, тобто ярусеянка — «жінка з Яруса».

[450] Дин Эдит. Все женщины БиблииВ Пер. с англ. — М. КРОН-ПРЕСС, 1998. — С. 145.

[451] Джонсон Пол. С. 68.

[452] Джонсон Пол. С. 71.

[453] Джонсон Пол. С. 94.

[454] Назва «гопак» походить від «гопал» («захисник») — одного з епітетів Сина Божого, джерела царської влади і небесного покровителя варни воїнів.

[455] Грант Майкл. С. 96.

[456] Там само.

[457] Скоріше всього, що Натан (Нафан) — це індоєвропейське ім'я. Натаном також називався один із синів Давида і Вірсавії, від якого євангеліст Лука виводить родовід святого Йосипа. Взаємодопомога і дружні стосунки між пророком Натаном і царем Давидом — це приклад правильної взаємодії Брахмана і Кшатрія, що є фундаментальним арійським принципом. Іншими зразковими прикладами є відносини Крішни і Арджуни у «Бгагават-Гіті», друїда Мерлина і короля Артура у кельтській традиції.

[458] Нюстрем Эрик. С. 379.

[459] Грант Майкл. С. 94.

[460] Порівняйте з етнонімом «Росомони» («русо-мани» — русяві люди).

[461] Грант Майкл. С. 100.

[462] Про сутність фаз див. Ритми політики -II // Перехід-IV, 1(3)-2000.

[463] Джонсон Пол. С. 77, 78.

[464] Насправді він узагалі не був євреєм.

[465] Грант Майкл. С. 101—102.

[466] Грант Майкл. С. 103.

[467] Грант Майкл. С. 103—104.

[468] Грант Майкл. С. 66.

[469] УСЕ. С. 1286.

[470] Prichard J. S. Eastern origin of the Celtic nation. — London, 1857. Див. також: Кобаль Геннадій. Проблеми історії кельтів у новітній українській історіографії (http://www.weagle.lviv.ua/yhc/textes/kobal.htm).

[471] Широкова Н. С. Культура кельтов и нордическая традиция античности. – СПб.к Евразия, 2000. — С. 83—87.

[472] «Галатія — стародавня країна у центральній частині Малої Азії (тепер Туреччина); бл. 277 року до н. е. завойована кельтськими галатами (звідси назва); з 25 р. до н. е. римська провінція; терен діяльності Павла з Тарса» (УСЕ).

[473] Библейская энциклопедия. С. 24—25.

[474] Нюстрем Эрик. С. 85.

[475] Браунригг Рональд. Кто есть кто в Новом Завете. М. Внешсигма, 1998. — С. 49.

[476] Мизун Ю. В., Мизун Ю. Г. Апостол Павел и тайны первых христиан. — М. Вече, 1999. — С. 14.

[477] Геллей Генри. С. 410.

[478] Мень Александр, прот. Сын Человеческий. — Bruxelles FOYER ORIENTAL CHRETIEN. — С. 17.

[479] Див.: Грант Майкл. С. 64; Джонсон Пол. Розділ «Ізраєліти».

[480] Библейская энциклопедия. С. 46.

[481] Грант Майкл. С. 128.

[482] Згідно з Новим Заповітом, поняття «Юдея» та «Ізраїль» є антагоністами. Слово «юдей» в Євангелії від Івана постійно означає противника Ісуса Христа. Слово ж «ізраїльтянин» має позитивне значення. Наприклад, про Натаніеля (Нафанаїла) з Кани Галілейської Ісус Христос висловивсят «Ось правдивий ізраїльтянин, в якому немає лукавства» (Євангеліє від Івана, 1»47).

[483] Jewish Encyclopedia, New-York, — 1905, 1909, 1912, 1916. — Цит. за книгою Дугласа Ріда.

[484] Рид Дуглас. С. 11.

[485] Рид Дуглас. С. 13.

[486] Грант Майкл. С. 62. Ще більшою вигадкою, на думку історика, виглядає захоплення міста Гай.

[487] Грант Майкл. С. 64.

[488] Там само. С. 89.

[489] Джонсон Пол. С. 69.

[490] Рід Дуглас. С. 13. Додамо, що пророки Ілія, Йона та Наум були галілеянами.

[491] Там само.

[492] До речі, «запорожці стали називати свій край обітованою Палестиною, дуже гарною, квітнучою та ізобилующею, раєм Божим на землі...». — Див.: Багдасаров Роман. За порогом. Запорожское рыцарство XV—XVIII веков // Волшебная Гора: Философия, эзотеризм, культурология. Т. IV. М., 1996. С. 274–305.

[493] Мень Александр, прот. Сын Человеческий. С. 17.

[494] Браунригг Рональд. С. 48.

[495] Там же. С. 79.

[496] Рид Дуглас. С. 70. Розділ «Світло і тіні».

[497] Новозаветные апокрифы. — СПб.: Амфора, 2001. — 423 с.

[498] Детальний аналіз «Книги Якова» та історичного контексту див. на інтернет-сторінці http://www.pravoslavie.org/biblicalstudies/Lib/NTApok/PEIakov.html.

[499] Там само.

[500] «Відсутність у новозавітній традиції достовірних відомостей про матір Ісуса дала можливість супротивникам християн, насамперед ортодоксальним іудеям, висунути свою версію її життя. Цю версію виклав Цельс у «Правдивому слові»» — http://www.pravoslavie.org/biblicalstudies/Lib/NTApok/PEIakov.html.

[501] Текст книги Цельса — http://www.heretics.com/library/anti/celsus/celsus.htm.

[502] Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового заповіту. — Москва, 1988. — С. 40.

[503] Нюстрем Эрик. С. 146; Костів Костянтин. Словник-довідник біблійних осіб, племен і народів. — К.. Україна, 1995. — С. 403.

[504] Бюлетень Агенції Релігійної Інформації (АРІ), №5 (330) від 31 травня 2003 р.

[505] Грінченко Борис. Словарь української мови.

[506] Войтович Валерій. Сокіл-Род: легенди та міфи стародавніх українців. — Рівне: Оріана, 1997. — С. 123.

[507] Архимандрит Никифор. С. 128, 414.

[508] «Того часу Ісус зрадів Святим Духом і промовив: Прославляю тебе, Отче, Господи неба і землі» (Лука, 10.21).

[509] Дет. див.: Четверте пришестя Спасителя. 6.2. Рама—Ной—Ману...

[510] Новий Завіт з коментарем. — Львів: Стрім, 1994. — С. 12.

[511] Ця вимога юдейського закону обігрується у «Книзі Якова», згідно з якою і Йосип, і Марія належали до того ж самого роду, інакше їхнє одруження було б незаконне (з юдейської точки зору).



<< предыдущая страница   следующая страница >>