asyan.org
добавить свой файл
1


Діагностика соціальної готовності дитини до школи

Індивідуальний діагностичний опитувальник для дітей шести років

1. Бажання перебувати у ко­лективі.

Тобі хотілося б більше навчатися у школі, чи було б краще, якби вчи­телі приходили до тебе додому?

«А» — навчання у школі;

«В» — навчання вдома.

2. Соціальні мотиви.

Для чого потрібно навчатися у школі?

«А» — широкі соціальні мотиви, обумовлені розумінням суспільної потре­би вчитися (щоб стати лікарем, льотчиком тощо, мати друзів, про все знати);

«В» — щоб гратися на перервах тощо.

^ 3. Прояв ініціативи у встановленні та підтримці контакту у групі однолітків.

Ти хотів би, щоб з тобою у класі навча­лися нові діти, з якими ти незнайомий, чи лише знайомі тобі діти?

«А» так;

«В» ні.

^ 4. Дослідження рівня спілкування з однолітками.

Практичне завдання.

Матеріал: шахова дошка 3x3 клітинки, смужка паперу, три шашки.

Перед дітьми ставлять завдання: розта­шувати на дошці шашки так, щоб не можна було покласти смужки паперу на будь-які три клітинки поряд — ані по горизонталі, ані по вертикалі, ані по діагоналі. Діти по­винні домовитися про спільні дії.

Результати розв'язання цієї задачі до­поможуть з'ясувати, хто з шестиліток не справляється із завданням внаслідок низь­кого рівня спілкування і взаємодії з одноліт­ками, бо здатність стати на позицію іншого найфективніше формується у спілкуванні з іншими дітьми.

«А» — дитина виконала завдання;

«В» — дитина не виконала завдання.

  1. ^ Дослідження довільності спілку­вання з дорослими.

Практичне завдання.

Дитині пропонують два олівці різної до­вжини, до того ж так, щоб менший трішки виступав уперед. Дитину просять показати великий олівець.

«А» — якщо дитина перш, ніж відповісти починає вимірювати предмети, спілкується я дорослим, обговорюючи шляхи розв'язання завдання — це свідчить про прийняття задачі як навчаль­ної і сформованості довільності спілкування дитини з дорослим.

«В» - коли ж дитина упевнено показує олівець, який виступає вперед (менший), це вияв несформованості довільності спіл­кування дитини з дорослим.

^ 6. Дослідження бажаного соціального статусу серед од­нолітків.

Соціометрична методика «Вибір ролей у грі».

Дитині пропонують п'ять ви­дів сюжетно-рольових ігор з на­звою ролей і установкою обрати в кожній з них собі роль, обґрун­тувати, чому саме їй надається перевага.

Ігри:

«Сім'я». Ролі — мама, тато, син, донька.

«Лікарня», Ролі — лікар, хворий.

«Магазин». Ролі — прода­вець, покупець.

«Дитячий садок». Ролі — ви­хователь, дитина.

«Корабель». Ролі — капітан, матрос.

«А» — якщо серед обраних ролей будуть і провідні, і другорядні, такі діти успішно адаптуються у колективі однолітків. Коли дитина надає перевагу головним ролям (в основному), виникає потреба визначити реальний соціальний статус у групі;

«В» — коли реальний і бажаний статуси низькі (обирає другорядні ролі), такі діти особистісно не готові до школи.

7. Комунікабельність.

У тебе багато друзів? Хто вони?

«А» — так — це товариші у дитячому садку, дворі;

«В» — ні або так — це іграшки, домаш­ні тварини.

Про соціальну адаптованість дитини можна стверджувати тоді, якщо дитина дали відповідь «А» на більше ніж половину запитань (завдань).

Для створення методики ви­користано матеріали:

1. Діагностична методика Д.Б.Ельконіна та Л. А. Венгера «Вивчення мотиваційної готовності дитини шести років до навчання у школі».

2. Діагностична методика Т.Нєжнової «Виявлення особливостей внутрішньої позиції школяра».

3.Книга Н.Голованя «Ми готові до школи?» (Кіровоград, 1994).