asyan.org
добавить свой файл
1
 Тема 1. АПАРАТНЕ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПК

Мета: Ознайомлення з принципом роботи комп'ютера, його будовою, основними поняттями про файлову систему та програмне забезпечення.

ПЛАН

 

      Загальні принципи функціонування та обгрунтування побудови комп’ютера.

      Основні блоки ПК та їх характеристики.

      Техніка безпеки.

      Загальні відомості про файлову систему, файли, типи файлів, папки (каталоги).

      Програмне забезпечення системне та прикладне.

 

Теоретичні відомості:

Загальні принципи функціонування та обгрунтування побудови комп’ютера

 

Комп’ютер - це універсальний пристрій для автоматичної обробки та зберігання інформації. Інформація зберігається в комп’ютері у вигляді двійкових кодів, тобто сукупністю нулів та одиниць. (Наприклад число 56 буде представлено як 00111000). Це викликано тим, що запам’ятовування і збереження інформації в такому вигляді легко реалізувати технічно. (намагнічена ділянка поверхні - 1, не намагнічена - 0).

Таким чином для збереження інформації комп’ютер мусить мати  запам’ятовуючий пристрій, в який можна записувати інформацію в двійкових кодах та зчитувати її.

Для користувача робота з даними в двійкових кодах незручна й незвична. Тому потрібні пристрої, що забезпечували б введення даних в комп’ютер в звичайній формі з наступним перетворенням їх в двійкові коди і навпаки перетворення даних з двійкових кодів у звичний для нас вигляд та їх виведення. Ці функції виконують пристрої вводу та виводу інформації.

Процес обробки інформації по суті зводиться до реалізації 4-х арифметичних та декількох логічних операцій, виконуваних мікропроцесором, який містить  арифметично-логічний пристрій, що безпосередньо виконує арифметичні і логічні операції та  керуючий пристрій, який координує роботу всіх інших пристроїв.

В основі функціонування будь якого комп’ютера лежить принцип програмного управління.

 Для розв’язку будь якої задачі на комп'ютері розробляється програма, яка разом з даними записується в запам’ятовуючий пристрій.

^ Програма - це впорядкований набір команд. В команді міститься вказівка, яку операцію необхідно виконати, над якими даними виконати цю операцію і куди помістити одержаний результат.

Після того як програма буде розміщена в запам.’ятовуючому пристрої, вона запускається на виконання. В керуючий пристрій поступають коди операцій, а в арифметично-логічний пристрій – дані над якими виконується операція. Керуючий пристрій виробляє сигнали, що поступають в інші пристрої, котрі і забезпечують виконання даної операції.

Потім із запам’ятовуючого пристрою вибирається наступна команда і організується її виконання. Цей процес продовжується до закінчення всієї програми.

^ Основні блоки ПК та їх характеристики

        Системний блок вміщує центральний мікропроцесор, внутрішню та зовнішню пам’ять комп'ютера

        Зовніщні пристрої - Пристрої вводу - виводу, до яких належать монітор, клавіатура, миша, сканери та прінтери.

^ Мікропроцесор (МП) - електронна схема, що виконує всі обчислення та обробку інформаціі. Потужність (швидкодія) комп'ютера залежить від типу МП  Визначається тактовою частотою, яка вказує скільки операцій МП виконує в секунду. Вимірюється в мегагерцах МГц.

1.^ Внутрішня (оперативна ОП) пам’ять, електронний блок призначений для тимчасового зберігання інформації. Інформація зберігається поки працює конкретна програма, при виході із програми чи вимиканні комп'ютера ОП очищується. Основна характеристика - ємкість (обсяг) інформації, що може розміститися в ОП.  Одиниці виміру-байти, кілобайти, мегабайти. Найменша одиниця виміру – біт (0 або 1). Байт – 8 біт. Кілобайт – 1024 байт; Мегабайт –1024 кілобайт., Гігабайт – 1024 мегабайт 

2.До зовнішньої пам’яті належать: жорсткий магнітний диск (ЖМД), гнучкий магнітний диск  (ГМД), оптичні (лазерні) компакт - диски (CD ROM). Диски характеризуються швидкістю зчитування-запису інформації та ємкістю. ГМД-1,44Мб, CD-650Мб, ЖМД  до декількох десятків Гб.

^ 3.Монітор (дисплей) служить для виводу інформації на екран. Може працювати в текстовому і графічному режимах. Текстовий режим – елемент – символ. Поточне місце, куди вводиться символ (блимаючий значок) – курсор. В графічному режимі елемент – точка (піксел). На екран може бути виведено будь-яке зображення. Основні характеристики: - роздільна здатність, кількість кольорів (палітра), розмір екрану.

4.  Прінтери призначені для друку інформації. Бувають матричні, струменні, лазерні. Основні характеристики – швидкість та якість друку. Найкращі характеристики мають лазерні прінтери.

5.  Сканери призначені для введення інформації в пам’ять комп’ютера з аркуша без клавіатурного набору. Бувають ручні та настільні. Потребують спеціального програмного забезпечення.

6.  Клавіатураалфавітно цифровий блок, призначений для введення символьної інформації, а також для управдіння роботою комп'ютера. Використовується IBM – сумісна клавіатура, що має 101 клавішу і декілька індикаторів, які сигналізують про поточний режим клавіатури. Розділена на
4 групи:

I.               ^ Центральна область – літери, цифри, синтаксичні знаки, а також ряд допоміжних клавіш управління:

Esc – перехід на попередній рівень.

Enter - пуск, команда комп’ютеру виконувати якусь дію.

Caps Lock - великі літери, повторне натискання - малі літери.

^ Back Space( ) - видалення символу ліворуч курсору (останнього).

Delete - видалення символу праворуч курсору.

Tab - призначена для переміщення по позиціях табуляції (8 знаків) чи для переходу із поля в поле.

Space Bar ( пробіл ) – найдовша клавіша в нижній частині клавіатури, призначена для розмежування слів.

Shift - допоміжна клавіша в комбінації з іншими літерами - одноразове введення великої літери.

 

II.            ^ Допоміжна група, що функціонує в двох режимах, (вміщує цифровий блок, деякі клавіші управління, декілька індикаторів). Перемикання між режимами здійснюється клавішею Num Lock: введення цифрової інформації, якщо індикатор Num Lock підсвічений; управління курсором, якщо – ні.

III.          ^ 12 функціональних клавіш F1 - F12 і деякі клавіші управління. Натискання на функціональну клавішу викликає дію, що визначена, виконуваною в даний час, програмою.

IV.         ^ Клавіші управління курсором:  Переміщення курсору згідно напрямку стрілок.

Деякі службові клавіші:

Insert - перемикання між режимами вставки і заміни.

End - в кінець рядка

Home - на початок рядка

^ PgUp - попердня сторінка

PgDn - наступна сторінка

Print Screen - копія екрану в буфер чи прінтер

Pause - короткочасна зупинка виконання команди

 

Техніка безпеки.

Приступаючи до роботи на ПК необхідно пам'ятати, що це складний та досить дорогий пристрій, котрий вимагає акуратного та бережного відношення, високої дисципліни та організованності. Напруга живлення (200 в) є небезпечною для життя людини. Тому в конструкції блоків комп'ютера всі роз’єми мають надійну ізоляцію. Однак в практичній роботі виникають неперадбачені ситуації. Тому потрібно знати і чітко виконувати ряд правил техніки безпеки.

Особливо уважним потрібно бути при роботі з дисплеєм, електронно – променева трубка якого знаходиться під високою напругою. Неправильне поводження з дисплеєм та іншою електронною апаратурою може привести до тяжких ушкоджень електричним струмом і до вигорання апаратури. Тому строго ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

     торкатися екрана і тильної сторони дисплея, проводів живлення, пристроїв заземлення та з’єднуючих кабелів;

     порушувати порядок вмикання та вимикання пристроїв комп'ютера, намагатись самостійно усувати помічені несправності та поломку;

     класти на апаратуру сторонні предмети;

     працювати на комп'ютері з мокрими руками та у вогкій одежі;

     категорично забороняється, працюючи за комп'ютером пити каву та інші напої, а також їсти.

При виникненні запаху горілого, незвичних звуків чи самовільного вимикання апаратури необхідно відключити комп'ютер від мережі і звернутись до досвідчених спеціалістів.

Робота нв комп'ютері вимагає постійної уваги і контролю своїх дій. Тому небажано працювати на комп'ютері при поганому освітленні та великому шумі в приміщенні.

Під час роботи на комп'ютері НЕОБХІДНО:

     строго дотримуватись вимог викладених в інструкції з експлуаиації комп'ютера;

     уважно спостерігати за роботою комп'ютера з метою своєчасного виявлення несправності ;

     не забруднювати клавіатуру;

     уникати ударів та згинань дискет;

     не торкатися руками вікна зчитування інформації на дискеті;

     не вставляти та не вилучати дискету з дисководу під час звернення системи до дисководу;

     не вимикати комп'ютер, якщо робота поточної програми не завершена;

     не вимикати комп'ютер, поки Ви не впевнились, що результати роботи програми збережені на магнітному дискові.

     старайтеся, щоб екран був від Вас на відстані не ближче 60 см.;

     розташовуйтесь так, щоб верхня межа екрана була трохи нижче рівня очей.

 

^ Загальні відомості про файлову систему.

 Вся інформація в комп’ютері записана на диски : жорсткі («вінчестер»), гнучкі (дискети), лазерні (компакти). Інформація на дисках зберігається у вигляді файлів.

^ Файл - це логічно зв’язана інформація записана на диск під одним іменем.
Файлами можуть бути  програми чи дані (документи, тексти, картинки та інші дані). Для того, щоб програми могли оперувати з файлами, вони повинні мати ідентифікатори. Ідентифікатор – це ім’я файлу та його тип (розширення) розмежовані крапкою.

Ім’я може вміщувати:

      до 255 символів латинського або кириличного алфавіту,  цифри та знаки для операційної системи Windows 98;

      до 8 символів латинського алфавіту для інших операційних систем.

^ Тип (розширення) файлу визначає, якою програмою він створений (.doc,-текстовим редактором Word, .bmp – графічним редактором Paint тощо) і може вміщувати до 3-х символів.

Групу файлів можна помістити в папку (каталог). Папка також має ім’я, яке їй визначає користувач. Крім файлів папка може вміщувати інші папки, які в свою чергу також можуть вміщувати папки і файли. Папка, з якою працює користувач називається активною, або поточною, або робочою.

Папки і файли розміщуються на диску. Диски іменуються літерами латинського алфавіту:

^ A: - для гнучкого диску; С:, D:, E:, і т.д.- для жорстких дисків; компакт диски.(CD ROM ) іменується латинською літерою наступною за останнім іменем жорсткого диску. Наприклад, якщо на вашому комп'ютері три розділи жорсткого диску : C:, D:, E:, то CD ROM має ім’я F:.

 

Повне ім’я файлу:

[диск:][\папка1\папка2\…\папкаN\][ім‘я файлу.тип файлу]

Наприклад:

C:\Мои документи\Моя папка\методичка.doc

^ Програмне забезпечення системне та прикладне.

 Комп’ютер може виконувати будь-які дії, щодо обробки інформації. Але для цього потрібна програма. Таким чином ми працюємо з електронно - обчислювальним комплексом, що зкладається з даох частин:

      апаратних ресурсів:

      програмного забезпечення.

^ Програмне забезпечення поділяється на:

      системне програмне забезпечення; СПЗ

      прикладне програмне забезпечення  ППЗ

Серед усіх системних програм чільне місце посідає операційна система. Це вона завантажується в пам’ять комп’ютера, коли ми вмикаємо його і забезпечує наше спілкування з ним.

^ Операційна система (надалі ОС) керує комп’ютером, запускає програми, забезпечує захист даних, виконує різні сервісні функції. ОС забезпечує діалог користувача з комп’ютером. Будь-яка програма користується послугами ОС, а тому може працювати під керуванням тільки тієї ОС, яка забезпечує для неї ці послуги.

Найбільш популярними ОС є: Windows 9х фірми Microsoft; MS-DOS фірми Microsoft; ОS/2 та Unix фірми IBM.

Прикладне програмне забезпечення  (ППЗ) ділиться на типове  та спеціальне. До типового ППЗ належать текстові редактори, електронні таблиці, системи управління базами даних (СУБД), графічні та інші редактори. До спеціального ППЗ належать програми, розроблені для реалізації конкретних функцій наприклад бугалтерські, економічні та ін.

 

Тема 2.WINDOWS. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. ВІКНА
^ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ. РОБОЧИЙ СТІЛ.


 

Мета: Уміти користуватись головним меню, панеллю задач, управляти вікнами, настроювати робочий стіл. Оперувати  об'єктами,  вимикати комп'ютер.

 

ПЛАН

 

      Загальна характеристика. Завантаження

      Робочий стіл. Основні визначення (об'єкти).

      Користування маніпулятором миша,  курсор миші.

      Панель задач, перемикання клавіатури.кнопка Пуск. Головне меню

      Запуск програм та відкриття документів.

      Структура типового вікна Wiondows. Управління вікнами (переміщення, зміна розмірів, згортання, закриття).

      Контекстне меню. Діалогові вікна.

 

^ Теоретичні відомості:

Загальна характеристика Windows 98 - операційна оболонка, яка змінює колишній метод роботи на комп’ютері, при якому для управління комп’ютером записувалась команда в командний рядок. Windows значно полегшує роботу з комп’ютером завдяки використанню нового обчислювального середовища - графічного інтерфейсу користувача (екранного інтерфейсу).

^ Завантаження Windows.

 Щоб завантажити Windows потрібно просто ввімкнути комп'ютер, який відразу після вмикання починає буркотіти, пищати і при цьому весь час щось пише на екрані. Курсор миші при цьому має форму  пісочногог годинника. В процесі завантаження потрібно читати і відповідно реагувати на повідомлення чи запити, після яких завантаження призупиняється, чекаючи або натискання будь якої клавіші або введення паролю. Закінчується все це тим, що перед нами з’являється картинка з написами, маленькими зображеннями, кнопками, смугами, індикаторами. Це означає, що ОС успішно завантажилась і  ми бачимо робочий стіл користувача.

^ Робочий стіл. Основні визначення (об'єкти).

На робочому столі розташовуються значки, піктограми або іконки, які позначають різні об’єкти. Об’єктвсе, чим оперує Windows:  папки (каталоги), прикладні (Word, Exсel тощо) та системні («Мой компьютер», «Корзина» і т.п.) програми («приложения»), файли документів, вікна, ярлики, диски, тощо.

Ще ми бачимо стрілку, що рухається, як тільки ми потягнемо мишку - це курсор (вказівник) миші, який може змінювати свій вигляд, в залежності від режиму.

^ Користування маніпулятором миша,  курсор миші.

 Визначимо деякі дії при  використанні миші:

«Клікнути»- натиснути кнопку миші і відпустити її

«Клікнути двічі» - два рази швидко натиснути, не рухаючи мишу.

Підводимо курсор миші до піктограми потрібного об’єкту і клікнемо двічі лівою клавішею, якщо потрібно відкрити якийсь документ чи запустити на виконання якусь програму

Якщо потрібно відмітити (підсвітити) об’єкт для подальшої роботи з ним, то клікнути один раз (іноді просто потримати курсор декілька секунд на піктограмі). 

При переміщення об’єктів часто використовуємо «перетягування».

Для цього необхідно:

      Встановити вказівник миші над потрібним об’єктом;

      Натиснути і не відпускати ліву кнопку миші

      ^ Перетягнути вказівник миші в потрібне місце, утримуючи ліву кнопку

      Відпустити ліву кнопку миші.

Клікнувши правою кнопкою, розкриємо, так зване контекстне меню, що містить список операцій, які можна виконати в даний час з даним об’єктом. Досить часто останнім пунктом контекстного меню є пункт "Свойства", вибравши який можна одержати і змінити характеристики (параметри) того чи іншого об'єкту з допомогою діалогового вікна.

^ Панель задач, перемикання клавіатури.кнопка Пуск.

У нижній частині екрану розташована панель задач, на якій знаходиться кнопка Пуск, індикатори клавіатури, годинник, кнопки згорнутих вікон.

Клікнувши по кнопці ^ Пуск, розкриємо Головне меню (Меню запуску), з якого, вибравши назву, можемо запустити програму чи відкрити документ .

На панелі задач відображаються програми, що виконуються в даний час. Клікаючи мишею по кнопках цих програм, користувач може легко переходити від однієї до іншої. Windows дозволяє працювати одночасно з декількома програмами («приложениями»). При цьому кожна програма працює у своєму вікні, або відображується у вигляді кнопки на панелі задач.

 ^ Вікна Windows та управління ними

Типове вікно Windows з'являється при запуску програми чи відкритті документу. Розглянемо його структуру.

1. Верхній рядок - заголовок вікна з назвою об’єкта і кнопками керування вікном Вікно можна розгорнути на весь екран - , надати йому попереднього вигляду -  , чи  закрити.  Якщо ж вікно потрібне, але воно займає на екрані надто багато місця, то його мінімізують (згортають) - ,  Мінімізоване вікно набуває вигляду підписаної кнопки на панелі задач.

2. ^ Рядок меню – це меню операцій, які можна виконувати з об’єктами.
При натискання лівої клавіші миші на пункт меню розкривається підменю. Для конкретних програм вміст меню може бути різний, але 4 основні: Файл, Правка, Вид  присутні завжди.

Необов’язковими елементами є: - рядки панелей інструментів, що дублюють основні пункти меню і статусу, які можемо вмикати і вимикати за необхідністю .

3. Робоче поле вікна  відображує вміст об’єкту, для якого відкрите вікно (диска, папки, файлу (документа, зображення, тощо), іншими словами перелік об’єктів чи дані над якими будемо виконувати яісь дії.

Якщо у робочому полі не вміщується вся інформація, то вікно матиме вертикальну і горизантальну смуги прокрутки з бігунцями. Бігунці переміщують, щоб побачити усе поле.

Розміри вікна можна змінювати, а саме вікно перетягувати з одного місця в інше.

Для збільшення чи зменшення розмірів вікна :

- курсор встановлюють на межі вікна або в кутку (курсор змінить вигляд-на  );

- натискають на ліву клавішу миші і , не відпускаючи її, перетягують межу.

Вікно перетягують, захопивши рядок з назвою (перший рядок вікна).

На екрані може бути декілька вікон, програм чи папок. Їх розташовують каскадом чи поруч. Однак, лише одне вікно є активним. Рядок з його назвою має інший колір, ніж відповідні рядки неактивних вікон. Щоб зробити вікно активним, треба клікнути мишею будь-де в його межах. Працюють лише з активним вікном.

^ Закрити вікно (і відповідну програму) можна одним з таких способів:

клікнути на кнопці  ;

клікнути на пункті Файл і виконати команду Закрити;

клікнути правою кнопкою у рядку заголовка (отримаєте контексте меню  рядка) і виконати команду ^ Закрити;

Натиснути  комбінацію клавіш Alt+F4 (закрити поточне вікно) .

Мінімізоване вікно можна закрити одним із таких способів:

Викликати контекстне меню кнопки, клацнувши над нею правою клавішею миші, і виконати команду Закрити;

Натиснути на кнопку мінімізованого вікна на панелі задач:( воно відкриється і закрити його відомими способами).

Користувач може налаштовувати вигляд екрана (робочого столу): змінювати кольори всіх елементів вікон, добирати з меню до вподоби тло (фон), а також вигляд рисунка основного екрана.

 

Правила вимикання комп’ютера :

Комп’ютер вимикати відразу не можна.  Потрібно :

1.    Закрити всі відкриті вікна (працюючі програми)

2.    Клікнути мишкою по кнопці Пуск.

3.    Вибрати пункт Завершение работы.

4.    Позначити (клікнути лівою клавішею мишки) в полі Выключить компьютер.

5.    Клікнути мишкою по OK.

 

Натиснувши на комбінацію клавіш Alt+F4, Enter, процес вимикання комп’ютера можна значно пришвидшити.

Зауваження: Порушення правил вимикання або самовимикання комп’ютера внаслідок раптового зникнення живлення може призвести до неполадок у системних файлах на диску і під час наступного вмикання комп’ютера деякий час працюватиме програма Scan Disk, яка усуватиме їх.

Практичні заняття.   Вікна та дії з ними

 

1.       Відкрийте вікно об’єкта «Мій компю’тер». Двічі клікніть по його піктограмі лівою клавішою миші.

2.      Розгорніть вікно на весь екран. Клікніть на кнопці. 

3.      Надайте вікну попереднього вигляду (стандартний розмір). 

4.      Мінімізуйте (згорніть вікно). – 

5.      Розгорніть мінімізоване вікно.

6.       Клікніть лівою кнопкою миші по його назві на панелі задач.

7.      Закрийте вікно. Клікніть на кнопці  – 

8.       Знову відкрийте вікно “Мой компьютер”. Змініть розміри вікна. Чи є у вашому вікні смуги прокручування ?

9.       Зменшіть розміри вікна, щоб з’явилися смуги прокручування

10.   Попрацюйте із смугами прокручування (вертикальними і горизонтальними), перетягуйте бігунці, лівою клавішею миші клікайте по кнопках на смугах прокручування . Активізуйте (викличте ) контекстне меню робочого поля вікна.

11.   ^ Розташуйте піктограми вікна у вигляді великих, малих значків, списку, таблиці
Вид – Крупные значки, Вид – Мелкие значки, Вид – Список,  Вид – Таблица

12.   Увімкніть, вимкніть панель інструментів і рядок статусу вікна
команда Вид у рядку меню

13.  Змініть розташування піктограм у вікні перетягуваннм

14.   Відкрийте вікно диска C:, або диска D: або іншого. Дослідіть характеристики диска: обсяг диска, а також обсяг у байтах вільного місця на диску. Щоб відкрити вікно диска, двічі клікніть мишею на його піктограмі. Дослідіть властивості диска, викликавши його контекстне меню. Для цього клікніть правою клавішею миші на чистому полі і виберіть пункт Свойства. Які об’єкти є у вікні? Закрийте діалогове вікно.

^ 15.  Відкрийте будь - яку папку, що є на диску.

16.   Виконайте настроювання екрана Ознайомтеся з закладками діалогового вікна. На чистому місці робочого столу клікніть правою клавішею миші-отримаєте контекстне меню екрану. Виберіть пункт Свойства. Вікно, що з’явиться називається діалоговим вікном настроювання. Воно має 4 закладки: Фон Заставка Оформлення Параметри. Поексперементуйте з фоновим узором і малюнком на екрані.

17.   ^ Відшукайте папку чи файл за відомою назвою, а саме папку з іграми games. Виберіть Пуск - Найти. У діалоговому вікні “Найти” в поле Имя введіть games. В полі “Где искать” виберіть “Локальные диски С: и D:, на якому шукатимете папку. Натисніть OK. Якщо папку знайдете, то на екрані побачите її назву і властивості. Відкрийте папку (клікніть двічі на назві). Закрийте усі вікна. Якщо папки немає на диску, побачите напис: знайдено… 0,  повторіть пошук на іншому диску.

 

Література

 

1.      Руденко В. З., Макарчук А. М., Патланжоглу М. А. Курс інформатики/За редакцією Мадзігона В. Н.-К. Фенікс, 2000.-362 с.

2.      Левин Александр.  Самоучитель работы на компьютере /6-е издание. – Москва: “Нолидж”, 2000. – 634 с.

3.      Microsoft Excel Windows 95. Шаг за шагом: Практ. пособ./ Пер.с англ.– М.:ЭКОМ, 1996.–432 с.: илл.

4. http://www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=142127