asyan.org
добавить свой файл
1
«Осінь»
Тема: показаний зв’язок, постійна взаємодія людини з природою.
Ідея: бажання людини вирватись за межі суєти, незрозумілого поспіху в незрозумілому напрямку.
Сверхзадача: показати, що насправді міське життя, яке заполоняє своїх жителів не є справжнім, воно тільки відволікає людей від життя в гармонії з собою й природою.
Конфлікт: внутрішній; йде боротьба між прагненням душі людини до свободи, легкості, спокою і тим, що насправді його оточує: суєта, непотрібний рух в нікуди…
Художній образ: переосмислення, пошук сенсу життя, себе в природі. Також як варіант: образ самотності, заглибленості в себе.
Сценарний хід: починається все юнаком, що відчиняє вікно у світ, як невід’ємну частинку гармонії душі. Образ цей сповнений філософією роздумів над сенсом життя. А далі показані картини порівняння сірого міста й теплої природи, що стоять по обидва боки вибору життєвої стежини. Зйомка міста – кадри ривками, що нагнітають свідомість своїм тиском, сковують людину, вганяючи в рамки, а природа знята «стоп-кадром», що дає враження ніби акцентується увага на фрагментах спогадів про щось хороше, позитивне, тепле. У ролику є натяки на швидкоплинність, що підсвідомо змушують глядачів замислюватись і зважувати кожен крок, від якого залежить наступний.
Автор добре, на мою думку, попрацював з проведенням паралелі «природа-людина». Осінь – дуже важлива пора в житті кожної людини… Це перехід від бурхливої діяльності до розміреності, таїнства, переоцінки життєвих цілей, змін. Це час, коли природа наштовхує людину на філософію життя, залишаючи право вибору правильного шляху за особою, але з наміченими дороговказами, саме тому автор досить вдало використав велику кількість кадрів з «небом», що ніби змушують замислитись над чимось недосяжним, прозорим, чистим, але в той же час далеким, заманюючим.
Показано рух людей, їх заклопотаність, автомобілі, ці кадри змінюються рухом в природі (хмари). Люди, що показані поодинці протиставлені билинці в полі, а сукупність народу – деревам в посадці. І так кожен кадр з людиною пов’язано з природними вираженнями того ж в осінню пору. Що тримає свідомість глядача в рамках спостереження за паралельністю сущого.
Так як осінь в основному-це сум, задумливість, спокій, тиша, то в ролику показано дощ, що є досить яскравим підтвердженням настрою восени, також не можна не помітити часту заміну кадрів з яскравими кольорами на більш похмуру гаму зображеного. Місто,як сірість, виражена похмурими тонами, сумом, ностальгією, що викликають відчуття незатишності, відсутності душевної рівноваги і спокою. Але це все компенсується яскравістю, світлом, теплотою кольорів живої природи,яка породжує відчуття умиротвореності, гармонії з собою.
Перший кадр-хлопець, який відчиняє вікно, що змінюється стрімким наїздом камери вниз, а потім світлом, можна розцінити як натяк на переосмислення сенсу й важливості життя, яке так легко втратити й так важко достойно прожити. І юнак вибирає шлях злету в те, що по-справжньому важливо:небо-легкість, спокій,гармонія. Пошук себе закінчився вдало й плодотворно. Важливим натяком є й швидкоплинність всього сущого, яку можна порівняти з швидкістю тих же хмар, а також з течією річки в кінцевому кадрі. Воно все плине швидко і ми не в силі зупинити стихії – в природі, а час – в житті, тож треба навчитися швидко обирати правильний життєвий шлях до гармонії в собі та з оточуючим світом.
Робота, здійснена автором наводить на роздуми про філософію складних взаємин, тісного зв’язку людини з природою, в даному випадку – осінню.
Угарова Віта, ЛЖ-21.