asyan.org
добавить свой файл
1
Лабораторна робота №2

Тема: Електронна пошта. Безпека соціальних мереж. Поняття Інтернет залежності


Мета: ознайомитися з типовими небезпеками, які можуть підстерігати користувача соціальних мереж та рекомендаціями, як їх уникнути; розглянути поняття Інтернет залежності, її основні види, симптоми та способи попередження виникнення.

Завдання:

  1. З’ясувати суть понять «Служба соціальних мереж» та «Інтернет залежність»;

  2. Розглянути основні види небезпек, які можуть виникнути під час користування соціальною мережею та види їх попередження;

  3. Ознайомитися з основними видами Інтернет залежності;

  4. З’ясувати причини виникнення, симптоми та способи попередження Інтернет залежності.

^ ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Електронна пошта - традиційні засоби зв'язку, що дозволяють обмінюватися інформацією, принаймні, двом абонентам.

Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо-, відеофайли, програми тощо. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж.

Електронна пошта — типовий сервіс відкладеного зчитування (off-line). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій комп'ютер через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно.

Електронна пошта схожа на звичайну пошту. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За аналогією зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо. Як і у звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку.

Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший. Загалом в залежності від розміру листа та швидкості каналу зв'язку доставка електронного листа триває в середньому від кількох секунд до кількох хвилин. Щоправда, можуть бути затримки через збої в поштових серверах.

Вперше можливість роботи багатьох користувачів на одному комп'ютері була продемонстрована у 1961 у Массачусетському технологічному інституті, де була створена Сумісна система спільного часу (CTSS). Користувачі отримали можливість входити в систему комп'ютера IBM 7094 через віддалені телефонні термінали і зберігати свої дані на твердому диску.

У 1965 році співробітники Массачусетського технологічного інституту (MIT) Ноель Моріс і Тому Ван Вабив написали програму MAIL для операційної системи CTSS (Compatible Time-sharing System), встановлену на комп'ютері IBM 7090/7094.

Загальний розвиток електронної пошти йшов через розвиток локальної взаємодії користувачів на системах, що розраховані на багато користувачів. Користувачі могли, використовуючи програму mail (або її еквівалент), пересилати один одному повідомлення у межах одного мейнфрейма (великого комп'ютера). Наступним кроком стала можливость переслати повідомлення користувача на інші машини — для цього використовувалася ім'я машини та ім'я користувача на машині.

Служба соціальних мереж (англ. social networking service) — веб-сайт або інша служба у Веб, яка дозволяє користувачам створювати публічну або напівпублічну анкету, складати список користувачів, з якими вони мають зв'язок та переглядати власний список зв’язків і списки інших користувачів. Природа та номенклатура зв'язків може різнитись в залежності від системи.

На відміну від служб соціальних мереж, в інтернет-спільнотах користувач не знаходиться в центрі системи; відношення користувача до інших учасників спільноти знаходиться на другому плані. Основна увага інтернет-спільноти зосереджена на внеску користувача в досягнення спільних цілей, цінностей та спілкуванні.

В соціальних мережах користувач знаходиться в центрі системи та може належати до декількох груп водночас.

Першою службою соціальних мереж ввжають SixDegrees.com.i

За даними онлайн опитування, серед 5500 користувачів, що представляють активну (місячну) інтернет-аудиторію, остання практично повністю залучена в соціальні мережі. Тільки 6% опитаних користувачів не зареєстровані ні в одній з соціальних мереж.

Близько 13% зареєстровані хоча б в одній, а 22% - у двох соціальних мережах. Кожен четвертий (25%) користувач зареєстрований в трьох, а кожен третій (33%) - більш ніж у трьох соціальних мережах. При цьому, близько 59% серед користувачів соціальних мереж, щодня відвідують хоча б одну мережу з числа тих, де вони зареєстровані; близько чверті (25%) роблять це кілька разів на тиждень, а 15% - не частіше одного разу на тиждень.

Ще п'ять років тому шахрайство в Мережі та інші види кіберзлочинів рядовими обивателями сприймалися як щось дивовижне, навіяне фільмами про хакерів, і фантастичними книгами. Сьогодні злом аккаунта в «Вконтакті», спустошенні вашого електронного гаманця або «ламання» пошти стали настільки буденними речами, що на них вже ніхто не звертає уваги. Тільки подібна байдужість лише сприяє зростанню Інтернет-злочинності. Проте, першою і головною причиною, по якій користувачі стають жертвами шахраїв, дотепер залишається їх зайва довірливість.

Наприклад, десятки користувачів «Однокласників» зіткнулися з «новим» для себе виглядом шахрайства. Зловмисники створювали підроблені профілі родичів або знайомих потенційної «жертви», втиралися в довіру і посилали особисті повідомлення з проханням відправити їм код, що прийшов на телефон жертви. Ці коди використовувалися соціальною мережею для придбання віртуальної валюти. В результаті зловмисники одержували прибуток, а довірливі користувачі розлучалися з реальними грошима зі своїх телефонних рахунків.

Описана техніка на мові фахівців інформаційної безпеки називається «кві про кво». Коротко її суть полягає в тому, що шахрай видає себе за іншу людину з метою отримання доступу до її ресурсів. Наприклад, «Вконтакті» дозволила прив'язувати до свого профілю реальні кредитні карти. Але чи так це безпечно?

Колишній військовослужбовець армії США Брендон Прайс Лі вирішив показати на практиці, як, деколи, легко привласнити собі чужу особу, маючи в своєму розпорядженні лише відомості із загальнодоступних соціальних мереж. Йому вдалося видати себе не за кого-небудь, а за Пола Аллена, співзасновника «Microsoft». Прайс зв'язався по телефону з філіалом «Citibank» і, представившись Алленом, попросив змінити адресу рахунку з Сієтлу на Піттсбург. Крім цього, до рахунку був доданий новий телефонний номер. Пізніше він знову зв'язався з банком і повідомив від імені співзасновника «Microsoft», що загубив свою дебетову карту, проте про крадіжку її повідомляти не хоче. Прайс попросив банківського співробітника прислати йому на адресу в Піттсбургу нову карту. Наступного дня шахраю вдалося одержати карту, активувати її і відразу ж застосувати в цілях платежу по позиції в Банку збройних сил США у розмірі 658 тисяч доларів вже на власне ім'я. Цього ж дня він за допомогою карти спробував зробити грошовий переказ за допомогою системи «Western Union» насуму в $15 тис.

Але хто винен? Як не дивно, першопричиною є безпечність самих користувачів соціальних мереж, що залишають про себе дуже багато конфіденційної інформації у відкритому доступі. До створення подібної ситуації «доклали зусилля» і самі ресурси. Всі вони міняють політику безпеки в односторонньому порядку, часто ставлячи користувачів перед фактом. Так, наприклад, «Вконтакті» свого часу зробила відкритими списки друзів. Здавалося б, що може бути в цьому кримінального? Відповідь на практиці представив бразильський дослідник з питань комп'ютерної безпеки Нельсон Новаєс Нете (Nelson Novaes Neto). В ході експерименту він довів, що існує можливість стати другом будь-якого користувача «Facebook» протягом 24 годин, використовуючи методи соціальної інженерії. Після цього зловмисник дістає доступ до всієї тієї інформації, яка раніше була прихована на сторінці від сторонніх користувачів. В результаті відсутність пильності може привести навіть до захоплення аккаунта (за допомогою функції соцмережі по відновленню пароля «Three Trusted Friends»). Крім того, додаткову загрозу безпеки несе в собі інтеграція різних сервісів один з одним. Наприклад, «Foursquare» (сервісу, що дозволяє відзначати на карті своє місцеположення і ділитися цією інформацією з друзями) і «Twitter» (онлайн-сервісу для ведення мікро-блогів). Подібний «союз» може представляти інтерес для грабіжників. Наприклад, якщо «жертва» живе одна, то завдяки цим сервісам можна відстежити в яких місцях і в який час вона буває. Це означає, в цей час в квартирі нікого немає.

Хтось скаже: «Я не зареєстрований в соціальних мережах, тому ваші проблеми мене не торкаються» — і буде правий, але лише частково. Цього року власті Ірландії виявили, що «Facebook» створює так звані «тіньові профілі» – по суті, досьє як на учасників цієї соц. мережі, так і на тих, хто ще не зареєстрований на сервісі.

Інформація про тих, хто ще не приєднався до соц. мережі, збирається на основі всіх доступних в «Internet» джерел: синхронізованих номерів телефонів, адрес електронної пошти, контактів миттєвих повідомлень, чатів і багато чого іншого.

Таким чином, власні «приховані профілі» є навіть у тих, хто не реєструвався і не збирався реєструватися в цьому співтоваристві псевдодрузів, тобто «Facebook» хоче дізнатися якомога більше про всіх людей у світі – або хоч би зареєструвати їх, не питаючи дозволу.

При цьому «тіньові профілі» містять достатньо докладну інформацію і включають такі пункти, як політичні погляди, філософські переконання, релігійну приналежність, сексуальну орієнтацію і багато чого іншого.ii

^ Типові небезпеки, що підстерігають користувача соц. мереж

На даний момент надання API для створення сторонніх додатків для соціальних мереж стало фактично стандартом де-факто. У більшості випадків передбачається, що додатки створювані за допомогою даних API не будуть приносити шкоду і звичайно з-за величезної кількості створюваних додатків перевірка кожного з них видається нездійсненним завданням. Відповідно створювані додатки додаються в базу соціальної мережі без належної перевірки на те, чи є вони шкідливим ПЗ. Положення також посилюють згадані раніше зв'язки довіри і насамперед довіра до самої соціальної мережі. Незважаючи на те, що адміністрація всіляко вказує на те, що дані програми є продуктом сторонньої розробки більшість користувачів не звертає на це увагу, вважаючи за краще довіряти будь-якій програмі за умовчанням. Як результат - зловмисники мають можливість додавати і поширювати шкідливі програми засобами, що надається самої соціальною мережею. Велика соціальна мережа Facebook регулярно піддається атакам черв'яків. У побут навіть увійшов спеціальний термін - rogue app. Використовуючи абсолютно легітимні засоби, що надаються API Фейсбук, черв'яки поширюються розсилкою повідомлень друзям зараженого аккаунта. Звичайно основною метою цих черв'яків є поширення іншого шкідливого ПЗ, яке заражає машину користувача, відповідно створюючи ботнет. Подібних атак схильна і вітчизняна мережа ВКонтакте. В даному випадку мали місце і прямі атаки на машину користувача з використанням вразливостей в технології флеш.

Ще одна небезпека, що може трапитися з користувачем соціальної мережі це викрадення аканту. Ціль викрадення може бути різна – наприклад, для подальшої перепродажі спамерам, для розсилки спаму самостійно, для помсти. Основні методи викрадення наведено нище.

1. Взлом через е-мейл. Цей метод діє через функцію відновлення пароля. Як відомо, пароль можна отримати поштою, на яку зареєстрована сторінка. Для цього використовується функція відновлення пароля. Частенько, зламати поштову скриньку простіше, ніж аккаунт, тому віднесіться уважно до безпеки своєї пошти – вибирайте складний пароль, використовуйте популярні і надійні сервіси. Уважно віднесіться до складання секретного питання. Відповідь на нього повинні знати лише ви. Ваші друзі не повинні зуміти відповісти на секретне питання. Краще всього буде, якщо сама адреса пошти, на яку ви реєструєте свої аккаунти, буде зареєстрована окремо і не буде вашим основним e-mail’ом. Не варто говорити про нього вашим знайомим, зберігайте його, як і пароль – в таємниці. Тоді задача хакера доволі ускладниться, адже не знаючи пошти, на яку зареєстровано аккаунт, незрозуміло яку пошту ламати! Крім того, більшість сервісів дозволяє використовувати підтвердження на мобільний телефон. Користуйтеся цим. Не нехтуйте зайвими мірами захисту – все що ускладнює життя зловмисникові, допомагає вам;

^ Засоби захисту: Використовуйте завжди складні паролі, використовуйте окрему поштову скриньку для реєстрації, використовуйте підтвердження на мобільний телефон.

2. Брутфорс (підбір пароля) – це досить старий метод і більшість сервісів вимагають від своїх користувачів використовувати надійні паролі, а також не дозволяють більш ніж 3-5 помилок. Після цього на деякий час користувач блокується. Так що цей метод зараз можна не приймати до уваги – звісно, якщо ви дійсно маєте надійні паролі. Також бажано їх час від часу міняти, а також мати різні паролі для різних сервісів;

^ Засоби захисту: Використовуйте завжди складні паролі.

3. Взлом через cookie. Cookie – це файл на комп’ютері користувача, в якому зберігається його e-mail і зашифрований пароль. Завдяки цим файлам Вам не доводиться кожного разу при вході вводити пароль, адже він збережений в cookie, і ви потрапляєте прямо на сайт. Якщо хакер отримає цей файл cookie, то взнає ваш e-mail і пароль (правда в зашифрованому вигляді). Розшифрувати пароль не складно, якщо він короткий і простий, але якщо пароль складений відповідно до пункту 2 – задача крадія буде дуже ускладнена. Крадуть cookie різними способами, але, щоб цього уникнути, слідуйте наступними порадам: не вводьте в рядок браузера незнайомі скрипти, адже вони можуть зберігати cookies; не встановлюйте жодні доповнення для соціальних мереж з сумнівних джерел; на жодних сайтах не залишайте значення своїх cookies (зараз дуже популярні безкоштовні дарунки в однокласниках, безкоштовний рейтинг в контакті і так далі); не залишайте своїх знайомих за вашим комп’ютером одних, якщо не довіряєте їм, вкрасти cookies займе 5-10 сек, якщо підійти із знанням справи;

^ Засоби захисту: не вводьте в рядок браузера незнайомі скрипти, не встановлюйте жодні доповнення для соціальних мереж з сумнівних джерел, на жодних сайтах не залишайте значення своїх cookies, не залишайте своїх знайомих за вашим комп’ютером одних.

4. ^ Використовування фейків – фейк (від англійської fake – підробний, фальшивий) – це спеціальна сторінка, яка цілком виглядає так, як оригінальна для вводу логіну та пароля в соціальній мережі. Ціль зловмисників – заставити вас ввести ваші логін та пароль – після чого вони будуть переслані їм. Після вводу вас перенаправлять на оригінальній сайт. Фейки зараз дуже популярні – їх легко зробити, та легко використовувати. Більшість користувачів не дивляться на адресу сторінки, де вони знаходяться. Дуже часто фейкові сторінки пропонують у вигляді спаму з уже зломаних аккаунтів. Будьте уважні – не переходьте на посилання тільки тому, що воно прийшло від знайомого, особливо якщо до цього він ніколи вам подібного нічого не присилав. Не переходьте за посиланням якщо вам пропонують щось “бесплатно”– пам’ятайте де буває безплатний сир.

^ Засоби захисту: не переходьте на посилання тільки тому, що воно прийшло від знайомого, не переходьте за посиланнями, якщо вам пропонують щось “бесплатно” та “безвозмездно”, будьте уважні.

5. ^ Взлом через програми – це дуже популярний спосіб злому – особливо для таких мереж як ВКонтакте. Пам’ятайте – використовувати треба тільки ті програми, які ви отримали із надійного джерела. Надійними джерелами є тільки ті, що рекомендує безпосередньо адміністрація цієї мережі. Всі інші – ви використовуєте на свій страх та ризк. До речі – аргументація типа – “Друг Вася використовує і нічого …” – це не дуже розумно. Якщо вже вам так необхідні “примочки” – шукайте тільки ті, що розповсюджуються з відкритим вихідним кодом. Якщо програма розповсюджується задарма, але розробник не відкриває її код, подумайте ще раз – де буває той дешевий сир.

^ Засоби захисту: не використовуйте програми з ненадійних джерел.

Правила користування соціальними мережами

У зв'язку з постійним зростанням кількості загроз у соціальних мережах слід дотримуватися простих правил, які допоможуть забезпечити безпеку цифрового світу любителів онлайн спілкування.

Думати перш, ніж переходити за посиланнями. Далеко не всі посилання, опубліковані у соціальних мережах, є легітимними. У більшості випадків зловмисники використовують різні посилання, щоб перенаправити користувачів на шкідливі сайти або ресурси з небажаним контентом. Тому значно безпечніше знайти потрібну тему за допомогою пошукової системи Google або ввести URL адресу невідомого посилання безпосередньо в адресний рядок браузера.

Налаштувати параметри конфіденційності. Таким чином повна інформація користувача буде доступною тільки певним особам, інші зможуть бачити лише частину даних. У налаштуваннях Facebook доступний вибір обмеження перегляду статусу, повідомлень, персональної інформації або малюнків користувача. У деяких випадках Facebook може змінити задану користувачем конфігурацію налаштувань, тому слід регулярно перевіряти їх правильність.

Додавати в список друзів тільки добре знайомих людей. Не слід присвоювати статус «друга» незнайомцям і тим більше надавати доступ до повної інформації про себе. Також у соціальних мережах слід бути обережними з налаштуваннями видимості для «друзів друзів». Для забезпечення безпеки важливо завжди знати, кому і яку інформацію надаєте.

Перевіряти посилання та пости перед розповсюдженням. Ділитися у соціальних мережах необхідно тільки перевіреною інформацією. Переконайтеся, що ці новини дійсно опубліковані на певних ресурсах перш, ніж відправляти їх іншим користувачам. В іншому випадку Ви можете ненавмисно допомогти зловмисникам у розповсюдженні небажаного або шкідливого контенту.

Дані, розміщені на Інтернет-сторінках, залишаються там назавжди. Не варто помилятися, припускаючи, що видалені фотографії або облікові записи зникають з мережі. Ця інформація може бути збережена на будь-якому іншому комп'ютері. Тому слід ретельно продумувати те, яку інформацію викладати у соціальну мережу.iii

Інтернет залежність

Комп’ютери та комп’ютерні технології увійшли у наше повсякденне життя і поступово зайняли в ньому важливе місце. Майже для кожного виду людської діяльності комп’ютер є невід’ємним інструментом. У той же час, він став винятково популярним джерелом розваг – через ігри, Інтернет, віртуальне спілкування.

Проте, все частіше і частіше науковці б’ють на сполох – комп’ютер може становити загрозу для людського організму – впливаючи не лише на фізичний та фізіологічний стани, але маючи також психологічний вплив на людину. Це особливо стосується молодих людей, на стадії розвитку та дорослішання. Залежність від Інтернет, чи кібер-залежність, дуже схоже на патологічний потяг до азартних ігор. Точно так же, як і азартні гравці, залежні від Інтернет мимовільно вкладають у свій комп’ютер та віртуальне спілкування гроші та час. Вони можуть не помічати все, що діється навколо, і шукати задоволення у спілкуванні з машиною чи віртуальними друзями.

Залежність від Інтернет – досить широке поняття, до якого входить ціла низка різноманітних типів поведінки, а також проблеми самоконтролю. Необхідно розуміти, що основних типів Інтернет-залежності п’ять.

Кібер-сексуальна залежність – особи, що страждають від кібер-сексуальної залежності, відвідують, завантажують або продають матеріали порнографічного змісту в Інтернет, або ж фантазують на дорослі теми чи відвідують рольові чати.

Залежність від віртуальних відносин – особи, що залежні від різного роду чатів, дуже часто на перше місце виносять віртуальні відносини чи займаються віртуальним зрадництвом. Друзі в Інтернет дуже швидко стають надважливими для такої особи, відсуваючи на другий план сім’ю та реальних друзів. Дуже часто це призводить до подружньої зради чи дестабілізує сімейні відносини.

Ігри онлайн – досить велика категорія, що включає в себе нав’язливе бажання грати в азартні ігри онлайн, грати в ігри, робити покупки чи торгувати на біржі. Такі люди полюбляють відвідувати віртуальні казино, інтерактивні ігри, електронні аукціони або електронні брокерські контори, витрачаючи великі суми грошей або відволікаючись від службових обов’язків чи важливих контактів.

Інформаційне перевантаження – велике розмаїття інформації у Всесвітній павутині створило особливий тип поведінки, при якому людині просто необхідно постійно переглядати різноманітні Інтернет ресурси чи шукати інформацію. Люди проводять багато часу у пошуках та збиранні необхідної інформації, а потім її організації. Нав’язлива потреба у таких пошуках інформації призводить до зниження продуктивності роботи.

Комп’ютерна залежність – у 80-х, такі комп’ютерні ігри, як Солітер чи Мінер були частиною програмного забезпечення комп’ютера. Пізніше науковці встановили, що ігри за комп’ютером створюють організаційні проблеми, і що працівники більшу частину часу проводили не за роботою, а саме за іграми. Ці ігри не є ані інтерактивними, ані такими, що граються в Інтернет.

^ Ось деякі типові приклади залежності від Інтернет:

    • Деякі мами помічають, що стає все важче і важче змусити дітей зробити домашнє завдання, оскільки весь вільний час дітей забирає комп’ютер;

    • Хтось виходить в Інтернет о 9 вечора, а пізніше випадково помічає, що вже ранок;

    • Успішність дітей падає без очевидної на те причини, а вчителі помічають, що учень сонний на уроках.

Симптоми комп’ютерної залежності досить чіткі:

Психологічні симптоми

    • Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером;

    • Нездатність зупинити роботу за комп’ютером;

    • Все більша і більша кількість часу, що проводиться за комп’ютером;

    • Ігнорування друзів та сім’ї;

    • Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості коли не за комп’ютером;

    • Перекладання повсякденних турбот на плечі родичів чи членів сім’ї.

Фізичні симптоми:

    • Зап’ястний тунельний синдром – оніміння та зниження чутливості пальців через утиснення нерву, що з’єднує їх із зап’ястям;

    • Сухі очі;

    • Головні болі (схожі на мігрені);

    • Болі у спині;

    • Нерегулярне харчування – відсутність апетиту;

    • Недотримання гігієни;

    • Розлади сну (засипання, сновидіння, тривалість)iv.

Ознаки комп’ютерної залежності

  • непереборне бажання пограти у комп’ютерну гру, програмувати для комп’ютера або виконувати іншу роботу на комп’ютері;

  • постійне очікування моменту, коли можна сісти за комп’ютер;

  • небажання відволіктися від праці або гри за комп’ютером;

  • пристрасть до пошуку інформації в мережі Інтернет;

  • надмірне захоплення інтернетсерфінгом, тобто переходами з сайта на сайт;

  • нав’язливе бажання грати в ігри по мережі, перевіряти свій комп’ютерний ящик для листів, захоплення чатами, форумами й соціальними мережами;

  • поганий настрій, роздратування і депресія в тому випадку, коли відсутня можливість сісти за комп’ютер;

  • нездатність спланувати час закінчення сеансу роботи або гри з комп’ютером;

  • за грою на комп’ютері забуваються домашні справи, службові обов’язки, навчання, зустрічі та домовленості; збільшення часу перебування у мережі до абсурдно довгого.v

Проте, комп’ютерна залежність, Інтернет та віртуальне спілкування не єдині проблеми, що несуть нам нові технології. У документах, в яких аналізуються злочини та криміногенна обстановка, все частіше говориться про використання Інтернет з метою розповсюдження дитячої порнографії, примушування дівчат та жінок в займатися проституцією та ін. В деяких європейських країнах є окремі закони, що займаються даними проблемами.

Поруч з цим, все частіше і частіше говорять про негативний вплив віртуального спілкування на вміння молодих людей спілкуватися з реальними співрозмовниками. Перевага віртуального спілкування полягає у тому, що вона дає можливість завести знайомства у різних частинах світу. Проте, це може мати негативні прояви. Багато хто з тих людей, хто спілкується в Інтернет, стверджують, що набагато легше говорити з людиною, яку ти не бачиш. Це дає почуття свободи, можливість представити себе у найкращому світлі, не будучи оціненим сторонніми людьми, створює комфорт у спілкуванні. Проте, це призводить до втрати певних навичок спілкування в реальному житті, при якому необхідно дивитися на співрозмовника та встановити персональний контакт.

Спілкування через Інтернет може бути досить ризикованим, особливо зважаючи на те, що реальний співрозмовник невідомий. Це може навіть виявитися небезпечним – у випадку, якщо людина має намір використати чи зашкодити своєму співрозмовникові.

Ось чому особливо важливим є усвідомлення підлітками цих проблем та вміння адекватно оцінити свою поведінку за комп’ютером.vi

^ ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Завдання 1.

1. Зайдіть під власним акаунтом на одну з соціальних мереж, в якій зареєстровані.

2. Проаналізуйте анкету, яку заповнює кожен учасник даної соціальної мережі.

3. Запишіть до звіту назви полів, з яких складається дана анкета, опишіть які з них можливо приховувати, можливі варіанти доступу до них інших учасників, оцініть степінь безпечності розголошення даної інформації по 5-бальній шкалі. Зробіть в звіті аналіз можливих небезпек в результаті доступу до інформації, яку розміщує учасник даної соціальної мережі.

4. Зробіть аналіз власної анкети з точки зору роботодавця. Яка інформація буде для вас цікавою? Що може вплинути на ваше рішення взяти цю людину до себе на роботу? Висновки запишіть до звіту.

Завдання 2.

Перейдіть по поданим нижче посиланням, перегляньте відповідні відео та занотуйте для кожного з них до звіту наступну інформацію:

  1. Назва відео;

  2. Проблема, яка розглядається;

  3. Основні думки, викладені в відповідному відеоролику, важливі цитати, при наявності статистичні дані;

  4. Імена та спеціальності експертів, що висловлюють власний погляд на проблему;

  5. Власні висновки, зроблені під час перегляду.

Посилання:

  1. http://www.youtube.com/watch?v=5aY1KTm5X8k

  2. http://www.youtube.com/watch?v=CfjH2D5443o

  3. http://www.youtube.com/watch?v=LFOMVVscYKw

Завдання 3.

Сформулюйте та запишіть до звіту власні рекомендації для безпечного користування соц. Мережами (не менше 7).

^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

    1. Що таке електронна пошта? Назвіть основні способи втрати інформації під час роботи з даним сервісом.

    2. Що називається поштовою бомбою?

    3. Назвіть та опишіть типові варіанти виходу поштового сервера з ладу.

    4. Опишіть способи боротьби із втратою інформації під час роботи з електронною поштою.

    5. Сформулюйте основні правила для користувача електронною поштою.

    6. Що називається службою соціальних мереж?

    7. Який сучасний стан та перспективи розвитку даної служби?

    8. Які типові небезпеки підстерігають користувача соц. мережі?

    9. Яких правил слід дотримуватися користувачу для безпечної роботи в соц. мережі?

    10. Що називається Інтернет залежністю?

    11. Які види Інтернет залежності ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

    12. Наведіть приклади Інтернет залежності. До якого виду вони відносяться?

    13. Які симптоми Інтернет залежності ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

    14. Які можна виділити ознаки Інтернет залежності?

    15. На вашу думку, які переваги та недоліки користування соціальною мережею?