asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
Відділ освіти Сквирської райдержадміністрації
Районний методичний кабінет
Семінар-практикум


Тема: Діюче законодавство про захист прав дитини та відповідальність за його порушення

Мета та завдання: спонукати вивчати законодавство з питань охорони дитинства, навчити застосовувати на практиці діюче законодавство про захист прав кожної дитини, вчити любити «чужих» дітей, як своїх, захищати їхні права, допомагати батькам у здійсненні їхніх прав та прав їхніх дітей
Очікувані результати: поліпшення роботи з сім’ями, надання дієвої допомоги батькам у вирішенні питань з захисту прав дітей, відстоювання інтересів кожної дитини на усіх рівнях
^ Характеристика учасників
Роздаткові джерела, які передбачається використати – нормативні документи, Закони України, кодекси, Постанови Уряду, Укази Президента, тощо.
^ Технічне обладнання-комп’ютер, слайди
Тривалість-1,5 -2 години
Місце проведення-Сквирська РДА
Вступ
Оголошення теми, мети заняття. Слово про діюче законодавство з охорони дитинства. Актуальність піднятого питання.
«^ Прошу влаштувати мене в інтернат, бо мама п’є, гроші додому не приносить. Брати приводять у дім своїх друзів, випивають з ними. Мати пропила картоплю, дрів немає. Мені не дають вчитись. Я більше не можу терпіти».( Наташа Р., 12 років).

А ось ще кілька рядків: « «Невже Ви, дорослі, не розумієте, що ми не хочемо рости розумово відсталими, дебілами, неповноцінними? Невже Ви, дорослі, не розумієте, що нам потрібні мама і тато? Невже Ви, дорослі, не знаєте, що ми не можемо жити без Вашого тепла?. Чому ж Ви такі злі, бездушні, безсердечні?». Це лист шестикласниці, опублікований в свій час в одній із газет.

Чи не правда, не можна читати ці рядки без хвилювання, без того, щоб не відчути своєї вини перед дівчатками.

Останнім часом побільшало дітей, які потребують до себе посиленої уваги, адже залишилися без піклування батьків. ^ Але чи завжди ми бачимо за словами дитини, скупими газетними рядками біль і втрату кожної дитини, що залишилася без рідного дому, без матері.

Усі знають, що майбутнє любої держави в руках молодого покоління. Яким виховає його сім’я, адже сім’я-це і є маленька держава, яка повинна бути найкращим місцем для повноцінного життя та розвитку дитини. Є певна закономірність: всебічний розвиток дітей тісно пов’язаний з умовами, в яких вони ростуть. Упевненість дитини в собі і своєму майбутньому, її самоусвідомлення значною мірою залежать від можливості жити безпечним і гідним життям.

Проте, як бачимо, сьогодні не кожна сім’я в силу об’єктивних і суб’єктивних причин може реалізувати право на виховання і розвиток дітей. І не кожна дитина може реалізувати своє право на сім’ю та сімейні стосунки, бо для багатьох дітей сім’я не стала родиною, а стала місцем розповсюдження насилля. Усе це й призводить до соціального сирітства, бездоглядності, безпритульності, правопорушень та агресії серед неповнолітніх.

Соціальні та економічні труднощі часу ускладнюють роль сім’ї у забезпеченні права дітей рости в безпечному, стабільному і сприятливому середовищі.

Катастрофічне погіршення життєвих умов населення, бідність та соціальний розлад знизили спроможність батьків опікуватися своїми дітьми.

Наведу деякі статистичні дані про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Загальна кількість дітей в Україні

1997 – 12,3 млн.

1998 – 11,8 млн.

2003 – 9,8 млн.

Згідно з даними інтернету (сайт Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту) в Україні налічується 13,5 млн. сімей, з них 6,9 млн. мають дітей, 2,3 млн.-неповні сім’ї, 396 тисяч багатодітних сімей. 117862 сімей ( 35 % ) охоплено соціальним супроводом, 146589 сімей ( 37 % ) потребують додаткової допомоги, 150546 сімей ( 38% ) отримують державну допомогу сім’ям з дітьми, 206011 сімей (майже 52 %) отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, 117862 сім’ям надано житлово-комунальні субсидії, 182240 сімей ( 46 %) користуються пільгами ( звільнення від оплати за дошкільний заклад, безкоштовне харчування дітей у ЗОШ, забезпечення дітей шкільною формою, безкоштовне відвідування гуртків).

Починаючи з 1995 року, кількість соціальних та біологічних сиріт, які перебувають у дитячих будинках-інтернатах для дітей-сиріт збільшилося в 1,5 рази. А тих, що навчаються у школах-інтернатах для дітей-сиріт в 1,4 рази.

^ Кількість дітей-сиріт. Загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в Україні становила у 2004 р.-96112 осіб, з того часу ця цифра значно зросла.


Кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за місцем перебування на кінець року:






^ Прошу звернути увагу на таблицю:


Область

К-ть. дітей, відібраних у батьків, позбавлених батьківських прав станом на 01.01.2008 р.

К-ть дітей, відібраних у батьків, без позбавлення батьківських прав

станом на 01.01.2008 р.

Влаштування дітей у прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу

прогнозовані показники

регіонів

влаштування дітей на 2008 рік

влаштовано станом на 15.05.08 р.

Необхідно було влаштувати

до кінця 2008 року

АР Крим

485

71

104

14

90

Вінницька

358

93

60

23

37

Волинська

124

9

40

14

26

Дніпропетровська

911

103

181

75

106

Донецька

1756

46

71

21

50

Житомирська

510

36

88

33

55

Закарпатська

216

11

47

10

37

Запорізька

511

100

66

9

57

Івано-Франківська

100

13

20

7

13

Київська

354

107

69

40

29

Кіровоградська

373

60

98

35

63

Луганська

702

20

45

14

31

Львівська

244

19

60

4

56

Миколаївська

345

26

74

13

61

Одеська

666

35

80

41

39

Полтавська

241

48

70

25

45

Рівненська

114

8

36

8

28

Сумська

312

38

67

23

44

Тернопільська

91

30

27

15

12

Харківська

882

34

85

45

40

Хмельницька

341

71

40

12

28

Черкаська

434

44

110

11

99

Чернівецька

81

36

33

7

26

Чернігівська

365

43

96

16

80

м. Київ

179

6

47

11

36

м. Севастополь

9

3

11

2

9

Всього

10751

1129

1784

558

1226



Викликає стурбованість, що відповідно до статистичних даних щороку в Україні сиротіє та позбавляється батьківського піклування більше 12000 дітей, а у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї влаштовується біля 2000 тисяч дітей зазначеної категорії.

Хочу навести декілька цифр по нашому району.

Згідно проведеного обліку у Сквирському районі 5116 дітей, з них відповідно до мережі на початок 2007-2008 н.р. у Сквирському районі навчанням охоплено 4462 учнів, з них 2267 учнів міста та 2195 дітей з сільської місцевості.

Навчання забезпечують 30 навчальних закладів: з них ЗОШ І-ІІІ ст.-10, ЗОШ І-ІІ ст.-3, ЗОШ і ст.-2, НВК-14, ліцей-1.

На початок навчального року був створений, як завжди, соціальний паспорт загальноосвітніх закладів району, згідно якого у районі налічувалось 270 багатодітних сімей, в яких виховується 916 дітей, з них 651 дитина навчається у загальноосвітньому навчальному закладі, у 648 неповних сім’ях виховується 752 дітей.

Щороку зростає кількість сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів.

Станом на 01.01.2009 року на первинному обліку у Сквирському районі перебуває 155 дітей, позбавлених батьківського піклування, з них 30 дітей-сиріт.

Під опікою знаходилось 77 дітей, решта-у державних закладах: ліцеї-інтернати-7; дитячі будинки-26; спеціалізовані школи-2; спеціальні школи-15; санаторні школи-3; будинки дитини-1+1 ( ЦРЛ ); приватні інтернатні заклади-21.

Згідно паспорту в закладах району на сьогодні навчається 87 дітей, які залишилися без піклування батьків, з них 16 дітей-сиріт. Кількість таких дітей щодня зростає. (потрібно відмітити, що кількість дітей, які залишилися без піклування батьків, починаючи з 2003 року щороку збільшується).

За даними керівників навчальних закладів у районі 94 неблагополучні сім’ї, в яких виховується 146 дітей. Саме ці діти найчастіше поповнюють ряди тих, хто стає вихованцями дитячих будинків, або інтернатів, оскільки у сім’ях здебільшого немає тих осіб, хто був би спроможний взяти дітей на виховання та забезпечити їм соціальний захист.

У районі функціонує 3 дитячих будинки: Сквирський дитячий будинок «Надія», де виховується 22 дітей, дитячий будинок сімейного типу ( родина Усових), де виховується 8 дітей, дитячий будинок «Центр розвитку дитини.7»-21 дитина.

Страшні цифри статистики свідчать про те, ця біда прийшла не в один день. Мабуть, довго наша держава відкладала проблему сирітства в сторону. Було багато першочергових завдань, які потрібно було вирішувати. А проблема дітей не вирішувалась.

Не десятки, а сотні, тисячі сімей зняли із себе відповідальність за своїх дітей, передовіривши їх школі, інтернатам, дитячим будинкам. Ця теорія вдарила не лише по дітях-звідки взялися тисячі «важких» підлітків, а й по сім’ї: сім’я втратила престиж. До сьогодні сперечаються про те, хто повинен відповідати за дітей-сім’я чи школа?

Мабуть, джерела сучасного сирітства знаходяться в суспільному егоїзмі, в моральній глухоті, небажанні бачити проблеми дітей та вирішувати їх. Почастішали випадки, коли люди погоджуються із ситуацією та розводять руками, мовляв «Що тут поробиш?».

А ті, кого позбавили батьківських прав? Вони ж живуть поряд. І якщо ми не зуміли попередити біду, що спіткала батьків, то, можливо, ще не пізно ще виступити на захист їхніх дітей, захистити їхні права.



следующая страница >>