asyan.org
добавить свой файл
1
Тема: Афiнська рабовласницька демократія

Мета уроку:

  • Поглибити знання учнiв про античну демократiю;

  • Продовжити формувати вмiння працювати з iсторичними документами, узагальнювати окремi подii i формувати нескладнi висновки;

  • Реконструювати суть конфлiкта мiж предстанниками демоса i аристократами;

  • Сприяти прояві і розвитку творчіх і індивідуальних здібностей учнів;

  • Сформувати яскраву , образну уяву про, народне зібрання у Афінах.

Очікуванні результати :

  • Описувати суспільство та політичний устрій Афін;

  • Застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни «громадянин», «демократія».

  • Розповідати про становлення афінської демократії за часів Перікла

Поглибити знання понятть:

  • Афінська демократія

  • Демократія

  • Громадянин

«Афінянин, який не бере участі у

суспільному житті – є марним для країни»

Перікл

I . Актуалізація опорних знань

Діти , давайте ми зараз пригадаємо :

  • Які держави в Давньої Греції відігравали дуже велику роль? ( Афіни і Спарта )

  • Якій , там був політичний устрій? ( У Спарті – олігархія , а у Афінах – демократія. )

  • Що означає слово демократія? (Демос – народ, кратос – влада )

  • Хто започаткував основи демократії у Афінах? ( Солон )

  • Що він зробив? ( Відмінив боргову кабалу, започаткував інститут громадянства , поділив громадян на розряди , всі громадяни мали права і обов’язки

  • Хто продовжував справу Солона? ( Пісістрат – конфісковував землі у аристократів і передавав їх демосу , Клісфен – запровадив остракізм , Полікрат – він мав дуже великий торговельний флот , був прибічником культури та науки.)

  • Які випробування випали на Грецію у V ст. до н.е.? ( Греко – перські війни у яких відбулися Марафонська битва, битва під Фермопілами , Саламінська битва , битва під Платеями . )

  • Які були підсумки цієї війни ?

^ II . Новий матеріал

  1. Стан Афін після Греко – Перських війн.

  • Зіткнулися два різних світа Європа і Азія. Два державних принципа – східна деспотія і грецька демократія . Греки отримали перемогу , бо боролися за свою свободу і незалежність своєї Батьківщини. Афіняни стали господарями морів створивши Афінський морський союз.

( Йдуть слайди о Афінах створені у системі Power Point )

  • Скажіть мені : були вирішені проблеми відносин між представниками демоса і аристократами ? ( Далі іде сценка «У Афінському порту» приблизно такого змісту…)

В Афинской гаване встретились двое: богатый торговец и аристократ. Между ними завязался спор. – Я богаче тебя, - говорит торговец, - посмотри , вот грузятся мои корабли. Носильщики заполняют их амфорами с маслом и вином, расписными сосудами. Взгляни, прямо перед нами склад с товарами. Он мой. У меня красивый дом в Афинах, рабы, Я тоже хочу управлять Афинами! – раздраженно продолжает он. – Почему только вы, аристократы, судите, избираете из своей среды девять правителей, заседаете тоже в совете старейшин? Я тоже хочу быть правителем и не хуже вас справлюсь с этими обязанностями. Презрительная улыбка чуть тронула губы аристократа: - Ты богаче , это верно , но что с того?! Богатым можно стать , а знатным нужно родиться! Ты забыл, кто был твой дед? Я напомню: он был простым мужиком, поденщиком и гнул спину на моего деда . А уж кто был твой прадед , ты , верно , и сам того не знаешь. Ха – ха! Мои предки известны всей Аттике. Мои деды и прадеды – все заседали в совете старейшин. А ведем мы свой род от самих богов Не смей равняться с нами !- добавил аристократ с чувством превосходства. – Ты простой человек, и твои предки были простыми людьми . А все мои предки были знаменитыми людьми. Вот этим я отличаюсь от тебя!!!

  • Як ви розумієте фразу: «багатим можна стати, але знатним потрібно народитися»?

Представники демосу вже були громадянами, але не мали права займати державні посади, бо за державні не сплачували гроші.

^ 2 . Діяльність Перікла.

Проблему сплати коштів за заняття державних посад вирішив Перікл . При ньому кожен громадянин займав яку небудь державну посаду. Перікл завжди стверджував що «Афінянин, який не бере участі у суспільному житті – марний для держави» ( Далі знову йдуть слайди про діяльність Перікла.)

  • З 444р.до н.е. – 429р.до н.е. починається епоха Перікла Він користувався таким авторитетом, що народ обирав його стратегом 15 років підряд. А всього він керував державою 40 років… ( Далі йде повідомлення про Перікла. Розповідаються най цікавіші факти діяльності Перікла. Діти повинні дати відповіді на запитання)



  • Які риси характеру були притаманні Періклу ?

  • Наведіть факти які характеризують Перікла як талановитого оратора і політика.



  • Після обговорення повідомлення йде групова робота. Діти діляться на чотири групи. Кожній групі надаються документи які вони обговорюють і надають матеріал під запис.

^ 1гр. Ознаки демократії за часів Перікла

2гр. Фінансова політика Перікла

3гр. Соціальна політика Перікла

4гр. Зовнішня політика Перікла

(У групах надаються відривки з історичних джерел і текстів. Плутарх. Сравнительные жизнеописания в двух томах. С.176 – 201. История древней Греции / Под ред. В.И. Кузищина. С. 170 – 171 . Аристотель, Афинская полития . Хрестоматия по истории древней Греции. С. 238 – 239 . Фукидид, История II , 36 – 41 Перевод Ф. Г. Мищенко. Як варіант можна пропонувати заповнення таблиці «Внутрішня і зовнішня політика Перікла» )

^ 3 . Обмеженість демократії

  • Питання розглядається шляхом прослуховування повідомлення про обмеженість демократії та роботи з матеріалом підручника. Діти повинні зробити висновкипрочитаного.

^ 4 . Народні збори у Афінах

  • Далі іде показ слайдів про народні збори у Афінах. Шляхом розгляду слайдів діти з’ясовують порядок розгляду справ на зборах , порядок прийняття рішень , хто не мав права брати участь у народних зборах , дається означення демократії. Діти повинні зробити висновок що демократія, яка була побудована за часів Перікла зветься прямою тому що:

^ 1 . Брали участь у виборах всі громадяни

2 . Кожен громадянин міг зайняти будь яку посаду

3 . Всі громадяни брали участь у народних зборах

  • А зараз існує демократія?

  • Які відмінності існують між демократією у Афінах і правлінням фараонів у Єгипті?

  • Який устрій найкращий?

III . Закріплення нових знань.

Закріплення проходе шляхом проведення гри . Клас поділяється на дві групи. Одна група повинна відстоювати перевагу державного устрою Афін, інша група повинна відстоювати перевагу державного устрою Єгипту. Кожна група приводе свої аргументи. Яка група приведе більше аргументів на свою користь, та ї виграє . Переможця визначає не учитель , а рада старійшин , яка може у ході проведення гри задавати питання. Наприклад :

^ 1. Хто керує державою ?

2. Хто видає закони?

3. Чия влада була спадковою?

4. Хто мав право займати державні посади

5. В інтересах кого приймалися закони ?

6. Народ міг контролювати владу ?

7. Хто ніс відповідальність за прийняті рішення?

Після підведення підсумків гри учитель задає запитання:

  • Чи можна вважати Афінську державу зразковою?

  • В чому полягає значення діяльності Перікла? ( Учитель повинен підвести учнів під приблизно таку відповідь: Всі сучасні держави , при наймні європейські, мають державні основи закладені ще за часів Перікла)

^ IV. Рефлексія отриманих знань.

  • Іде підведення підсумків уроку. У вигляді бесіди діти обмінюються думками про проведення уроку. Говорять про завдання, які для них були найважчими , які завдання були для них навпаки – легкими. Говорять про те що їм вдалося зробити, а що ні.

  • На папірцях кожен учень оцінює себе і свого товарища. Оцінки повинні бути обговорені у класі. Учитель також бере участь в обговоренні оцінок і виставляє остаточну оцінку учню.

V. Домашнє завдання

  • Даються параграфи підручника

  • Вивчити конспект, який було написано на уроці

  • Дається міні історичний твір «Коли б я був президентом України», або « Коли б я був президентом школи…»