asyan.org
добавить свой файл
1
Сучасні педагогічні технології у профільній освіті

XXI століття висуває нові орієнтири, нові вимоги до економіки, політики, особистості, намічає плани на майбутнє, суттєво підвищує роль освіти в нашому суспільстві.

Саме зараз гостро стоїть питання впровадження інноваційних виробничих технологій, використання новітніх мате­ріалів, що стає неможливим без наявності потенціалу висококваліфікованих робітників, підвищення якісних харак­теристик людини.



Безперервність освіти початку XXI сто­ліття обумовлює необхідність посилен­ня ролі профорієнтації, професійно-технічної освіти як динамічної сис­теми, що забезпечує випереджальну професійну підготовку, послідовність і взаємозв'язок усіх видів і рівнів про­фесійної освіти. Отже, навчально-виховний процес повинен бути на­правлений на формування творчої, ініціативної особистості з високим рів­нем професійної компетентності.

Прищеплювати інтерес до майбут­ньої професії потрібно ще зі шкільної лави. Адже саме в цей період дитина формується як особистість.

Життя показує, що якщо професія вибрана правильно, то праця для лю­дини стає джерелом радості, творчого натхнення, тому приносить користь суспільству й самій особистості.

У сучасному світі важливо, щоб осві­та давала людині нові життєві страте­гії, життєву компетентність, сприяла мобільності її соціальної поведінки, тому що саме це дозволяє особистості долати кризові ситуації, обирати свій шлях у професійному зростанні.

Загальна середня освіта відстає від завдань наближення її до вимог ра­ціонального професійного вибору, зберігає певну академічну заданість (викладання основ наук) і визначе­на традиційним набором навчальних предметів стандартизованого змісту. І саме профільна освіта змушена ком­пенсувати та коригувати її зміст.

Ось чому проблема профільного на­вчання є однією з найактуальніших освітянських проблем.

Профільна освіта повинна допомог­ти школі подолати її відокремленість

від суспільства, такий собі «школо-центризм».

Профільна освіта — це свобода ви­бору, а свобода вибору — це й умо­ва, і результат якісної освіти, і вели­ка відповідальність.

Серед багатьох тенденцій розвитку нашої середньої освіти профілізація старшої школи є засобом підвищен­ня якості національних атестатів: на­ближення мети, змісту та методів на­вчання до європейських стандартів. Якщо введення 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів було переважно інструментом руйнування старої школи, то перехід до профільного навчання — це будів­ництво нової школи.

Нові підходи до організації освіти в стар­шій школі закладено в ряді документів,

зокрема в Концепції профільного на­вчання в старшій школі. Саме в ній ви­значено сутність, мету і принципи орга­нізації профільного навчання.

Ідеї, що ми переслідуємо, здійсню­ючи профільне навчання, такі:

• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнаваль­них інтересів, нахилів, здібнос­тей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

• формування соціальної, комуні­кативної, інформаційної компе­тенції;

• формування готовності до свідо­мого вибору майбутньої професії.

Учням потрібні навички думати, ро­зуміти суть речей, осмислювати ідеї

та концепції, шукати потрібну ін­формацію, пояснювати її, застосо­вувати в незнайомих ситуаціях. У су­часній школі найоптимальніші умо­ви для прищеплення таких навичок існують саме в класах профільного навчання.

Обов'язковою умовою для здійснення вищесказаного є використання у на­вчальному процесі профільних класів сучасних педагогічних технологій.

Сучасні педагогічні технології — це системний метод створення, упрова­дження і визначення всього процесу навчання і засвоєння знань з ураху­ванням технічних і людських ресур­сів, їх узаємодії, яка має забезпечити оптимізацію форм навчання.

^ 1. Методики розвитку критичного мислення (РКМ) на уроках в профільних класах

Розвиток критичного мислення — основа особистісно орієнтованої мо­делі навчання.

Критичне мислення — це складний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийнят­тям рішення.

^ Розминка (відкриваємо «скриньку му­дрості»). Замінює організаційний мо­мент. Головна функція — створення сприятливого мікроклімату для твор­чості. Один з підходів до організації — обговорення девізу уроку, а найчасті­ше — «крилатих фраз», які можуть не бути пов'язані з темою уроку. Акти­візує спілкування не вчителя й учнів, а особистостей.

^ Прийом «інтелектуальної провока­ції». Замінює опитування. Кожна така «провокація» повинна бути про­думаною (не просто набір запитань типу «Що називається...?», «Як від­бувається...?»).

Поряд із запитаннями ми іноді засто­совуємо «провокаційні схеми» — діа­грами, лінійні впорядкування, ма­триці та інші види графічних систе­матизаторів.

Інколи звертаємося до «фреймінгу» (прийом «підштовхування» — поста­новка запитання, в якому можна зна­йти відповідь).

Уміння ставити запитання — це на­вичка, яку треба формувати. Для цьо- . го застосовуємо запитання, що спря­мовують хід мислення.

Цікавими й результативними є мето­дики «розірваного ланцюга», пошуку алогічних висновків та інші.

^ 2. Роль і місце методик інтерактивного навчання в профільній освіті

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбува­ється за умови постійної активної вза­ємодії учнів. Оптимізації навчально­го процесу за умови ІН сприяє те, що в людині переважають дві потреби — потреби постійного вдосконален­ня і потреба бути в безпеці, причому остання є пріоритетною. Таку безпеку, своєрідний комфорт учні одержують, об'єднуючись у пари, групи.

Саме інтерактивні методи сприяють тому, що учні опановують усі рівні пізнання (знання, розуміння, ана­ліз, синтез, оцінювання, застосуван­ня), розвивають критичне мислен­ня, рефлексію, уміння розв'язувати проблеми.

Уміння, якими оволодівають учні під час навчання за інтерактивними

методиками із застосуванням методик розвитку критичного мислення:

• аналізувати ситуацію;

• обговорювати проблему та при­ймати рішення;

• займати чітку позицію;

• обґрунтовувати свою відповідь;

• чітко висловлювати свою думку або думку колективу, регламен­туючи при цьому час;

• ставити чіткі запитання і давати на них змістовні відповіді;

• відшукувати причинно-наслідкові зв'язки, порівнювати, прогнозу­вати;

• аргументовано оцінювати діяль­ність.

Методики інтерактивного навчання

• «Чотири кути» —• модель колек­тивного активного навчання ви­магає робити вибір та обгрунту­вання, тренує вміння вислуховува­ти одне одного, концентруватися на певній темі.

* «Мозкова атака» — методика, коли протягом обмеженого часу діти повинні відповісти на певну кількість питань.

* «Інтерв'ю за три кроки» — ви­кликані до дошки два учні став­лять один одному по три питан­ня, кожна правильна відповідь наближає відповідачів на один крок до суперника.

• «Мікрофон» — це технологія, що є різновидом загальногрупового обговорення певної пробле­ми, яка дає можливість кожному сказати щось швидко, відповіда­ючи почергово.

• «Мозаїка» — цей вид навчальної діяльності використовується для створення ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для за­своєння великої кількості інфор­мації за короткий проміжок часу. Для виконання цієї форми клас поділяється на експертні групи, які отримують завдання для екс­пертизи. Працюючи з додатко­вою літературою чи іншими дже­релами інформації, члени групи, складають блок-схеми експертної оцінки. Після завершення роботи утворюються консультаційні гру­пи, до яких входять по декілька учнів з кожної експертної групи. Діти обмінюються результатами експертиз, аналізують матеріали в цілому, занотовують необхідну інформацію, а закінчивши робо­ту, повертаються до своїх експерт­них груп, де остаточно узагальню­ють весь матеріал.

• «Аукціон» — метод, що полягає в публічному «продажу з молот­ка» «простих» предметів. «Про­даж» здійснюється за знаннями-відповідями, а «покупцем» вва­жається той, хто останнім дасть правильну відповідь. Предмети для продажу підбираються так, щоб за­пропонувати ланцюжок відпові­дей, де останній — найважчий.

* «Ажурна пилка» — .метод, який дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість ін­формації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів до­помагати одне одному, «вчитися навчаючи». Під час роботи з до­помогою методу «ажурна пилка» учні працюють у різних групах. Спочатку вони працювали в «до­машній групі». Потім в іншій групі



з питання, над яким працювали в «домашній» групі, та отримують інформацію від представників ін­ших груп. Потім учні повертають­ся у свою «домашню» групу для того, щоб поділитися новою ін­формацією, яку їм надали учас­ники інших груп.

• Метод проектів — система на­вчання, за якої учні здобувають знання і вміння в процесі пла­нування й виконання поступово ускладнюваних практичних за­вдань — проектів; метод, який до­зволяє учням самостійно здобува­ти знання чи застосовувати одер­жані раніше, причому замість дій за зразком в основному викону­ють пошукові й дослідні дії.

^ 3. Інформаційні технології як один із засобів сприяння засвоєнню змісту освіти

Нові інформаційні технології (НІТ) — сукупність методів і технічних засо­бів збирання, організації, збережен­ня, опрацювання, передачі й надання інформації, що розширює знання лю­дей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними й соціальни­ми проблемами.

Педагогічні завдання НІТ:

• інтенсифікація всіх рівнів навчаль­но-виховного процесу, підвищен­ня його ефективності та якості;

• побудова відкритої системи осві­ти, що забезпечує дитині й дорос­лому власну траєкторію освіти;

• системна інтеграція предметних галузей знань;

• розвиток творчого потенціалу учня, його комунікативних дій;

• формування інформаційної культури учнів;

• реалізація соціального замовлен­ня, обумовленого інформатиза­цією суспільства.

Засоби нових інформаційних техно­логій відображені в схемі.

Висновок

Наше інформаційне суспільство під професіоналізмом розуміє ансамбль компетенцій та особистих якостей. Тому молодим людям потрібні не основи наук, а справжнє світобачен­ня засобами математичного, фізич­ного, хімічного, економічного та ін­шого мислення.

Надаючи школяреві можливість по­глиблено вивчати цикл предметів, ми визнаємо його суб'єктивність в освіт­ньому процесі, тобто наявність у ньо­го.власної.мети, інтересів і потреб в освіті. Хочемо ми того чи ні, реалії глобалізації, інформатизації та зміни характеру праці все одно продикту­ють жорсткі вимоги до загальної се­редньої освіти. А факт профільної освіти створює прецедент суспільно-державного управління підготовкою конкурентоздатних трудових ре­сурсів.

Використання на уроках, у позакласній роботі, на спецкурсах, факульта­тивних заняттях розглянуті сучасні педагогічні технології допоможуть досягнути поставленої мети у про­фільному навчанні.