asyan.org
добавить свой файл
1
Валентин Стецюк
Сліди мовних контактів у лексиці тюркських та індоєвропейських мов
Скорочення


анг. - англійська

балк. - балкарська

болг. – болгарська

вірм. – вірменська

гаг. – гагаузька герм. – давньогерманська

гил. - гилянська

гол. - голандська

гот. - готська

гр. - грецька д.-анг. - давньоанглійська

д.-герм. - давньогерманська д.-інд. - давньоіндійська

д.-ісл. - давньоісландська

д.-тюрк. - давньотюркська

і.-є - індоєвропейська

каз. – казахська

карач. - карачаївська лат. - латинська

лит. – литовська

нім. – німецька

норв. – норвезька

перс. – персицька

рос. - російська

рум. – румунська

скр - санскрит

сл. - давньослов’янська

тат. – татарська

тох. – тохарські

тур. - турецька

туркм. – туркменська

тюрк. – тюркські

узб. – узбецька

укр.. українська

чув. - чуваська

шв. - шведська

як. – якутська
Xakani – одна з писемних тюркських мов, офіційна мова у Західному Туркестанеі часів Караханидів; неясно в якій з сучасних мов знайшла своє продовження.




^ 1. Спільна ностратична спадщина в лексиці тюркських та індоєвропейських мов
У тюркських та індоєвропейських мовах наявна якась кількість коренів, які можна віднести до спільної ностратичної спадщини з тих часів, коли давні предки тюрків і індоєвропейців заселяли сусідні ареали в межиріччі Кури і Араксу в Закавказзі. Як приклад можна навести такі найбільш переконливі лексичні паралелі:

  1. і-є. *aulos “яр, низина, поселення” (лат. alvus, гр. укр. вулиця, вулик та ін. і.є.) - см. тур.aul “село”.

  2. і-є. *bheleg “блищати”, “горіти” (лат. fulgeo, гр. , лит. blykšti сл. blikati, bleskъ і т.д.) - тур. balkir “блиск”, тат. balku “світити” та ін. Очевидно сюди ж спільне тюрк. belgi “знак”.

  3. і-є. *bher “нести”, “брати” (лат. fero, гр. , лит. blykšti сл. bьrati, і т.д.) - спільне тюрк. be:r “давати” (туркм. bermek, тур. vermek, карач., балк. berirge та ін.)

  4. і-є. *bheug “гнути” (гот. biugan, д.-анг. bugan, д.-інд. bhujati, сл. bъgati) - туркм., тур. bükmek, тат. bögü, карач., балк. bügerge “гнути” та ін.

  5. і-є. *bhor “крутити” (лат. forare, д.-анг. borian, гр. ) - спільне тюрк. bur (туркм., тур. burmak, тат. boru, узб. buramoq “крутити” та ін.)

  6. і-є. *dek “правий” (лат. dexter, гр. , сл. desnъ та ін.) - сп. òþðêñüêå dik/dek “прямий”, “рівний” (туркм. dikan “прямий”, тур. dik “вертикальний”, чув. tikěs, узб. tekis “рівний” і под.)

  7. і-є. *der- (гр. “шкура”"дерти шкуру", гот. gatairan, укр.. дерти, рос. драть та ін..) общ. тюрк. deri “кожа”, чув. tir “шкура, мех”.

  8. і-є. *dheub “глибокий” (нім. tief, гр.  и др.) – спільнотюркське düjp (туркм. düjp, карач., балк. tüb, тат. tüp “дно”).

  9. і-є. *ghabh “брати, хапати” (лат. habeo, гот. giban, сл. gabati, лит. gabenti, та ін.) - туркм. gapmak, як. xap “ловити”, тур. kapmak “схопити”, тат. kabu ”брати” та ін.

  10. і-є. *gieu “жувати” (д.-анг. ceowan, нім. kauen, сл. žьvati, перс. j’ävidän, гіл. j’avêstên та ін.) - тур. gevelemek, узб. kavšamoq, карач., балк. küüšenirge “жувати” та ін.

  11. і-є. *k’es “різати” (лат. castrare, гр. , сл. kosa, kositi, лит. gabenti, та ін.) - спільне тюрк. kes- “різати” (туркм., тур. kesmek, карач., балк. keserge, каз. kesu та ін.)

  12. і.-є. *kai-ur-t “печера”, “яма” (лат. cavea, гр. , д.-інд. kevata та ін.) - туркм. govak “печера”, тур. kovuk “дупло”, “нора”, чув. xăvăl “дупло” та ін.

  13. і-є. *ker “іній” (вірм. saŕn, сл. sernъ, лит. šeŕkšnas, д.-ісл. hjarn та ін.) - спільне тюрк. qyraw “іній” (туркм. gyrav, каз., карач., балк. qyrau, кир. kyroo і под.)

  14. і-є. *kers “темний” (гр. , сл. čьrnъ, д.-інд. kŕsna та ін.) - спільне тюрк. qara- “чорний” (тур., гаг., тат. kara, карач., балк., каз. qara і под.)

  15. і-є. *kes “чесати, шкрябати” (гр. , сл. česati, лит. kasyti та ін.) - туркм. gašamak, тур. kaşımak, карач., балк. qašyrğa “чесати, шкрябати”, і под.

  16. IE *krep- “тіло” (лат. corpus, гр.. , герм. * hrefa- та ін.). – тюрк. qursak (карач., балк, узб. qursaq, тур. gurşag, гаг.. gursak, тат. korsak, та ін.) “тіло, черево”.

  17. і-є. *skel “різати, розколювати” (гр. , гот. skilja, лит. skelti та ін.) - туркм. čalmak, карач., балк. čalyrğa“косити”, тат. čalgy , каз. šalgy ”коса” та ін.

  18. і-є. *skep/kep “бити, розколювати” (гр. ,лат. scapula, лит. kapoti та ін.) - тур. çapa “мотика”, чув. çap “бити”, тат. čabu “косити” та ін.)

  19. і-є. *ster “гній” (лат. stercus, сл. stьrvь, норв. діал. stor та ін.) - тур. çirkef “бруд, гній”, гаг. čürük “гній”, карач., балк. čirirge “гнити” та ін.)

  20. і-є. *tek “ткати”, “плести” (лат. texere, гр. , сл. tъkati, вірм. tekem та ін.) - спільне тюрк. doqa- "ткати" (тур. dokumak, туркм. dokamak, каз. toqu і под.)

  21. і-є. *ual “сильний” (лат. valeo, гот. waldan, сл. vlastь, і т.д.) - туркм., каз. uly, тур., гаг. ulu, карач., балк. oly “великий” та ін.

  22. і-є. *uegu- (у Покорни – можливо помилково) або *uksōn (у Клюге) “бик, віл” (д.-інд. uksā, гот. auhsa, нім. Ochse, тох. okso, та ін.) – тур., туркм., гаг., карач., балк. öküz, каз ögiz, чув văkăr – „бик”. Клюге вважає за можливе запозичення індоєвропейського слова з якоїсь невідомої мови.

  23. і-є. *uel "крутити" (лат. volvo, вірм. gel-u-m, гр.  )- тат. ejlenderu , тур. ayla(n)mak, узб. ajlantirmoq “крутити”, карач., балк. ajlanyu “обертання”;



^ 2. Тюркські елементи у вірменській, грецькій та латинській мовах.
Контакти між давніми тюрками та індоєвропейцями продовжилися і після переселення обидвох етносів із Закавказзя у Східну Європу. Найближчими сусідами тюрків на теренах Східної Європи були вірмени. Відповідно, найбільше слів тюркського походження було виявлено саме у вірменській мові. Через вірменську мова частина тюркських слів потрапила навіть у давньогрецьку мову. Нижче наводяться тюркізми у вірменській мові, яким часом є відповідники у грецькій.


  1. вірм. ałtiur “волога низина, луг, болото” - тур., тат., карач., балк. alt “низ”, “нижній” та ін.

  2. вірм. aŕu “канал” - пош. тюрк. aryk “арик”.

  3. вірм. acux “вугілля” - спільне тюрк. o:j'ak “піч” (чув. vučax, тур. ocak та ін.), крім того туркм. čog, тур. şövg, каз. šok, узб. čůg “розпечене вугілля” та ін.

  4. вірм. alap’ aŕnem “грабувати” - чув.ulput “пан”, д.тюрк. alp, тат alyp та ін. “герой, богатир”, тур. alp “герой”, "сміливий".

  5. вірм. alik “хвиля”, “вал” (друге значення “сива борода, сиве волосся”, Гюбшман повязує між собою обидва значення, що непереконливо), гр. “борозна”тур. oluk, гаг. xolluk, чув. valak “жолоб” карач., балк. uuaq “хвилястий”.

  6. вірм. antaŕ “ліс” - гаг. andyz “чагарник, гай”, тур. andız "дев'ясил".

  7. вірм. atkhi “нога” – сп. тюрк. ajaq/adaq “нога”.

  8. вірм. çŕuk “морда, пика”, гр. “страшний”туркм. gorky “страх”, тур. korku “страх”, гаг. korku “страх” та ін.;

  9. вірм. gari “ячмінь” - спільне тюрк. dary/tary “просо”.

  10. вірм. garš-i-m “гребувати, гидувати” - туркм. garšy, гаг. karšy, тур. karşi, чув. xirěs “проти”.

  11. вірм. hełg “лінивий” - спільне тюрк. jalta/jalka “лінивий” ( карач., балк. jalk, чув. julxav, тат. jalkau, каз. žalkau та ін.)

  12. вірм. ji, гр. “кінь”, лат. equa, рум. iapa “кобила” спільне тюрк. jaby, jabu “кінь”, туркм. jaby, чув. jupax. У вірменській в інтервокальному положенні р зникає. Гюбшман пов’язує вірм. слово із скр. haya “кінь”, яке далеке фонетично.

  13. вірм. kamar “склепіння”, гр.  “склеписте примішення”, лат. camurus “викривлений, склепистий”, camerare “утворювати склепіння” – тур. kubur “футляр, труба”, узб. диал. qumur , каз. диал. quvyr “комин”. Очевидно, турецькі слова є дериватом від köpür “міст” (див. нижче).

  14. вірм. kamurj’ “міст”, гр. “гребля, мост” - сп. тюрк. köpür “міст” (чув. kěper, карач., балк. köpür, тат. küper та ін.). Сер Джерард Клоусон припускає походження тюркського слова від кореня köp- «пінитися, кипети», що абсолютно непереконливо. Можливо, сюди слід віднести також вірменське, грецьке та інші індоєвропейські слова зі значенням “козел, цап” (лат. caper, кельт. caer, gabor ). Пызныше в деяких германських мовах з'явилися слова зі значенням, близким до значення міст, але вже запозичені з латинської (гол. keper, нем. Käpfer “верх балки” та ін.)

  15. вірм. šeł “косий”, гр. “кривий” чув. čalaš “скіс”, тат. čulak, тур. çalık “кривий”.

  16. вірм. ser “кохання” - спільне тюрк. sev- “кохати” ( тур. sevmek, узб. sevmoq, чув. sav та ін.).

  17. вірм. sta-na-m “купувати” - чув. sut “продавати, тур. satın “купівля”, балк., карач. satyb “купівля” та ін.

  18. вірм. tarap “злива” - чув. tapăr “водопій”.

  19. вірм. tełi “місце” - чув. těl “місце”.

  20. вірм. t'uk' “слина” - туркм. tüjkülik, карач., балк. tükürük “слина”, гаг. tükürmää“плювати” та ін.

  21. вірм. thošel “літати” – тюрк. düš- “падати”.

Не всі тюркізми збереглися у вірменській мові, а деякі ще не виявлені, тому є невелика група тюркських коренів, наявних тільки у грецькій мові. Нема сумніву, що для частини з них з часом можуть бути знайдені відповідники і у вірменській. Окремою групою серед грецько-тюркських лексичних відповідностей стоять грецько-чуваські, які походять з пізніших часів. Давні булгари, перебуваючи в Причорномор’ї впродовж тривалого часу, запозичили з грецької певну кількість слів, але для них вірменські відповідники необов’язкові. Вони подані в тому самому списку.

  1. гр. , лат. ager, нім. Acker “поле” – тюрк. ek- (чув. ak, akăr) “сіяти”. Фриск вважає індоєвропейські слова запозиченими.1

  2. гр.  “просити, вимагати”- чув. vitěn “благати”, тур. ötünmek "просити, клопотати", д.-тюрк. ajit- “питати” та ін. Фриск не дає надійної этимології слова.

  3. гр. , лат. acacia “акація” – спільне тюрк. agač “дерево”. Фриск вважає грецьке слово “чужим”.

  4. гр. “ячмінь”, “ячмінна крупа” - спільне тюрк. arpa “ячмінь”.

  5. гр. , “ліки” сп. тюрк. em- “ліки, лікувати” (туркм., гаг., тур. em).

  6. гр. , лат. ara­ne­us "павук" - чув. erešmen, гаг. örümžäk, аз. hörümčêk "павук". Фриск вважає можливим споріднення з  “сеть”, яке не має надійної етимології.

  7. гр.  "запах" – тюрк. aram/erem (чув. erĕm ) "полин". Див. також чув. armuti. Фриск нотує слово як “незрозуміле”.

  8. гр.  “людина”- чув. arçyn “людина”. Подібне слово є у вірменській - aŕn (з давнього arsn), але його форма говорить за те, що чуваське слово було запозичене з грецької в більш пізній час.

  9. гр.  “вішати”- чув. urtăn “виснути”, тур. тат., каз. art- та ін.

  10. гр. “зв'язувати” спільне тюрк. düv- “вузол”, туркм.düvün, чув. těvě.

  11. гр. “сито, решето” - чув. atma “сітка для ловлі риби, птахів”.

  12. гр. “чаруюча сила” - чув. kělě “молитва”. Сумнівна паралель.

  13. гр.  “віск, стільники” - чув. karas “стільники”. Джерелом зпозичення в чуваську невідоме, оскільки корінь слова індоєвропейського походження і наявний в багатьох мовах.

  14. гр.  “калюжа” – чув. lakăm “калюжа”,

  15. гр. “спис, дротик” - спільне тюрк. balta “сокира”.

  16. гр.  “вежа”, лат. burgus “замок, вежа” - д.-тюрк. barq “будинок, будівля”, чув. purak “(циліндричний) короб, козуб”, герм. *burg (нім. Burg “бург, місто), алб. burg “в’язниця”.

  17. гр.  “пшениця” - чув. pări “полба”. Слово індоєвропейського походження. Джерело запозичення в чуваську невідоме.

  18. гр.  “мішок”, Lat saccus “мішок”, - Chuv sak “верша”, укр., рос., сак “риболовна снасть у вигляді мішка” та інші слов”янські слова того типу.

  19. гр.  “кривий” - чув. id čalăš “скіс, нахил”.

  20. гр.  “папірусна карта”, лат. carta “папір, лист” - чув. xărta “латка”.

  21. гр. “жовч” - чув. xăla “буланий” (світложовтий). Слово індоєвропейського походження, але грецька форма найближча до чуваської.

  22. гр.  “кошара, обора”, лат. hortus “сад”, д.-герм. gardon “сад” - чув karta “огорожа”.


З третього тисячоліття до н.е. частина давніх тюрків, відомих як носії культури бойових топірців і шнурової кераміки переселися на Правобережжя і далі у Центральну Європу. Нам невідомо, скільки і які саме з тюкських племен перейшли Дніпро. Достеменно відомо лише, що більша частина з них асимілювалася серед індоєвропейців та доіндоєвропейських аборигенів. Тільки одне тюркське плем’я, а саме плем’я давніх булгар зберегло свою етнічну ідентичність. Першими, з ким тюрки вступили у мовний контакт на Правобережжі, були носії трипільської культури. Очевидно якійсь слова з мови трипільців збереглися у мові сучасних чувашів, які є нащадками давних булгар. Крім того, давні булгари мали би мати в ті часи мовні контакти з давнівми хеттами, італіками та іллірійцями. Від того часу і походять знайдені тюркізми у латинській мові. Природно, що в наведених прикладах найбільше чуваських слів:

  1. лат. abbas “абат” - чув. apăs “жрець”.

  2. лат. alga “водорость” - чув. yălkha “твань”;

  3. лат. amicuc “друг” - чув. діал. ami “друг”, брат”.

  4. лат. arca “ящик” - чув. arča “скриня”.

  5. лат. artemisia “полин” - чув. armuti “полин”. Нім. Wermut “полин” теж сюди.

  6. лат. barda “сокира” - спільне тюрк. balta “сокира”.

  7. лат. cama “ліжко” - чув. khăma “дошка”.

  8. лат. casa “хата” – чув. kasă “вулиця”.

  9. лат. cicuta “цикута, віха” - чув. kiken “чемериця”. Обидві рослини отруйні.

  10. лат. cito “швидко” - чув. xytă, карач., балк. qaty “швидкий”.

  11. лат. Cocles, власне “кривий” - чув. kuklek “кривий”;

  12. лат. codex “стовбур, пень” - тур., гаг. kütük “стовбур, пень”.

  13. лат. cura “піклування” - чув. khural “захист”.

  14. лат. cursarius “пірат” - чув. xarsăr “сміливий”, карач., балк. ğursuz “злий”, тур. hırsız “злодій” та ін.

  15. лат. fàbula “плитки” – чув. pavra “балакати, теревеніти”;

  16. лат. farnus “ясен” - чув. věrene “клен”,

  17. лат. faux горло - гаг. buaz кирг. buvaz, тур., каз., карач., балк. boğaz та ін. “горло, глотка”.

  18. лат. imber “злива” - туркм. jagmyr, чув. çumăr, тат. jan,gyr, узб. jomğyr, тур. yağmur “дощ”.

  19. лат. ius, iuris 1. право - чув. jărăs “прямий”, тур. yasa “закон, статут”, карач. džoruq закон та ін.

  20. лат. ius, iuris 2. юшка - чув. jaška - загальна назва перших страв, juškăň мул, твань.

  21. лат. lama “болото, багно” - чув. lăm “вологість”.

  22. лат. laurus “лавр” - Chuv lăbăr “будяк”.

  23. лат. mactare, macto “прославляти”, “приносити в жертву” - сп. тюркське (туркм. magtamak, чув. muxta карач., балк. maxtarğa, узб. maqtamoq “хвалити”, якут. maxtan “дякувати” і т. д.

  24. лат. ordo “ряд”, “стрій”, “військо”, “загін” - сп. тюркське (туркм., каз. orda, чув. urta тур., аз. ordu та ін. “армія”).

  25. лат. pasta “тесто” – карач., балк. basta “каша”.

  26. лат. rta “дверь”, rtus “вход в дом, порт”, – чув. pürt “изба”.

  27. лат. publikare “публікувати” - чув. puple “говорити”.

  28. лат. pudis “воша” - спільне тюрк. bit “воша” (чув. pyjta, решта bit/pit).

  29. лат. quattuar “чотири” - Chuv tăvattă “чотири”.

  30. лат. Roma - чув. uram, кар. oram “вулиця”.

  31. лат. saliva “слина” - спільне тюрк. (чув. sěleke, туркм. selki, тат. silegej та под. “слина”).

  32. лат. sapa “сік” - чув. săpăkh “сочитися”.

  33. лат. sarda, sardina “види риб” - чув. çărtan “щука”.

  34. лат. scopula “мітла” - чув. šăpăr “мітла”.

  35. лат. sollicitare “трясти” - спільне тюрк. (чув. sille, туркм. selkildemek, тур. silkmek та под. “трясти”).

  36. лат. taberna “шинок” – чув. tăvar “сіль”. Як вже відзначалося в попередніх роботах (Стецюк Валентин, 1998, стор. 57), для булгарів сіль була основним предметом експорту і тому набула значення „товар”. У вірменській мові tavar означае „вівця” і „стадо овець”, в тюркських мовах йому відповідають кум. tuuar „стадо”, тур. tavar „майно”, „худоба”, балкар., кр.тат. tuar „т.с.” В багатьох іранських мовах є слова tabar/ teber/tevir „сокира”, натомість у фінно-угорських слова цього кореня мають значення „ тканина” (саам. tavar, мар. „тувыр“, хант. tàgar). Все ці речі, які були предметами обміні і торгівлі, тобто товаром. Латинське слово *taber невідомого значення щезло, але лишився від нього дериват taberna, походження якого виводиться від trabs “балка, колода”, що непереконливо.

  37. лат. (сабінське) teba “горбик, гірка” - спільне тюрк. (чув. tüpe, тур. tepe, каз. töbe і под. “гора, вершина”).

  38. лат. torta “круглий хліб” - чув. tărta “вити, мостити гніздо”.

  39. лат. torus “узвишшя” - чув. tără “вершина”.

  40. лат. usus “користування” - чув. usă “користь”.

  41. лат. vacca “корова” - чув. văkăr “бик”.

  42. лат. vulgus “нарід”, “отара”, “натовп”, лат. vulgaris “звичний, звичайний” - чув. pulkkă “стадо”, “зграя”, Bulgar - давня назва тюркського племені, предків чувашів. Сюди ж нім. Volk, анг. folk, шв. volc “народ”.



^ 3. Спільна лекиска чуваської та германських мов.
Після того як хетти, італіки та іллірійці відійшли на південь, іхні місця поселень зайняли германськи племена і вступили в контакт з давніми булгарами, які залишилися на своїх старих місцях. Взаємні лексичні запозичення привели до того, що германські мови мають досить великий спільний лексичний фонд із сучасною чуваською мовою. Нижче наведені деякі приклади:



  1. чув. apat “їжа” - д.-анг. ofett, нім. Obst “овоч”.

  2. чув. armuti “полин” (подібні слова є в інших тюркських мовах) - нім. Wermut “полин”.

  3. чув. ătăr “видра” – д.-герм. *utra, анг. otter , нім Otter.

  4. чув ăvăs “осика” - д.-герм. *apso, д.-анг. æps, нім Espe “осика”.

  5. чув. çak(k) “колоти” (слова цього кореня є в інших тюркських мовах) - нім. Zacke “зуб, зубець”.

  6. чув. čětre “тремтіти” (загальнотюркський корінь titr) - нім. zittern “тремтіти”.

  7. чув. jěkel “жолудь” - д.-герм. *aikel, нім. Eichel “жолудь”.

  8. чув. kěrt “зграя” - д.-герм. *herdo, нім. Herde, анг. herd, шв. hjord “череда, отара”.

  9. чув. karta “паркан” - д.-герм. *gatdon, нім. Garten, анг. garden “сад”.

  10. чув. lăbăr “будяк” – д.-анг. laber, leber “очерет”, д.-в.-нім. leber. Див. також лат. laurus.

  11. чув. măkăn“мак” - нім. Mohn “мак” (давня форма *mæhon).

  12. чув. pěçen “осот” - нім. Vesen “полба”.

  13. чув. palt “швидко” - д.-герм. *balþa, “сміливий”, нім. bald “скоро”.

  14. чув. papak, pebek “дитина” (інші тюркські bebi, beba, bebek) – анг. baby „дитина”.

  15. чув. pultăran “борщівник” - нім. Baldrian “валеріана”. Латинська назва рослини Valeriana, зовні подібної до борщівника очевидно змінена з огляду на лат. valere “бути сильним”. Німецькому слову фонетично ліпше відповідає тур. baldiran “борщівник”. Назва цих рослин тюркського походження, бо подібні слова є ще балкарській, татарській, казахській та алтайській мовах. Коли і в яку з індоєвропейських мов сталося перше запозичення, не можна встановити.

  16. чув. tără “верх” – анг. tor “камяний верх”. Див. також лат. torus.

  17. чув. tu “робити” - нім. tun, анг. do, гол. doen “робити”.

  18. чув. urba (тюрк. arpa) “ячмінь” - д.-герм. *arwa, нім Erbse “горох”.

  19. чув. vak “ополонка” - д.-герм. *wakwo, нім. Wake, анг. wake, шв. vak “ополонка”.

  20. чув. xaltară “мерзнути” - д.-герм. *kalda, нім. kalt, анг. cold “холодний”.

  21. чув. xatăr “бадьорий, веселий” - д.-анг. hador, нім. heiter “бадьорий, веселий”.

  22. чув. xitren “гарно” - д.-анг. cytren “гарний”.

  23. чув. xurlaxǎn (Узб. qorygat, Туркм garağat та ін.) “смородина” - Eng currants „смородина”.

  24. чув. xüte “захист” - д.-герм. *hoda, нім. Hut, анг. hood, hat, шв. hatt “захист”.

  25. чув. ytla “зайвий” - зах.-герм. *ìdla “нікчемний, порожній”, нім. eitel, анг. idle, гол. ijdel.

1 Frisk H. 1970. Griechisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg.