asyan.org
добавить свой файл
1



ГЕНЕРАЛЬНОЕ КОНСУЛЬСТВО

РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

В г. ЛЬВОВЕ, УКРАИНА

Исх.№ 174 __

79017, Украина, г. Львов,

ул. К. Левицкого, 95

тел. / факс: 8-10-380-32 244-25-25 « 05 »__02____ 2007 г.
ГОЛОВНОМУ РЕДАКТОРОВІ

«ЛЬВІВСЬКОЇ ГАЗЕТИ»

П. І.ГУЛИКУ


Шановний пане Гулик,
У числі Вашої газети «Львівська газета» від 17 січня 2007 р. опубліковано у перекладі на українську мову звернення керівників Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану «Кобзар» В.Б. Дорошенка та В.Я. Бабенка до Президента Росії В.Путіна. Нас, так само як і усіх нормальних людей, приголомшило повідомлення про вбивство В.Сенишина, голови українського регіонального товариства «Батьківська стріха» Тульської області, а також двох інших українців у 2002 і 2004 рр. Висловлюємо щирі співчуття родинам покійних.

У зв’язку з цим зверненням хотів би навести деякі факти щодо становища громадян Росії, які відносять себе до етнічних українців.

У Російській Федерації паралельно діє Федеральна національно-культурна автономія «Українці Росії» (ФНКА) та Об’єднання українців Росії (ОУР) і інші організації російських українців. Усього у 58 республіках, краях, областях та автономних округах налічується 105 таких рухів, у тому числі 18 регіональних та місцевих національно-культурних автономій (в 2002 році було 76 організацій).

Взаємодія органів державної влади у суб’єктах Російської Федерації з регіональними національно-культурними автономіями (НКА) та іншими національними організаціями, у тому числі українців у Росії, а за даними останнього перепису населення налічується біля 3 млн. таких осіб, здійснюється на основі діючого законодавства, у рамках державної національної політики, на рівноправних засадах з іншими національно-культурними об’єднаннями народів Росії.

Відповідно до Конституції Російської Федерації, законів Росії «Про освіту», «Про національно-культурні автономії», «Про мови Російської Федерації», ті, хто відносить себе до відповідних етнічних громад, мають право на отримання освіти національною (рідною) мовою та вибір мови виховання і навчання у рамках можливостей, які надаються системою освіти, тобто наявність педагогів, які можуть проводити навчання на мові, навчальної літератури на мові, місця у класах, групах і т.п., на практиці основною умовою реалізації цього права є відповідний запит батьків або законних представників на отримання освіти рідною мовою, а також необхідна кількість учнів для формування освітніх закладів, класів і груп.

Ефективність цієї роботи головним чином залежить від економічних можливостей суб’єкта Російської Федерації, де компактно проживають російські українці і діють національно-культурні громадські рухи. Це пояснюється тим, що згідно зі ст.16 Федерального закону від 17 червня 1996 року № 74-ФЗ «Про національно-культурну автономію», фінансування НКА, окрім її власних коштів і благодійних внесків, здійснюється з бюджету суб’єкта Російської Федерації.

Розпорядженням Уряду Російської Федерації від 17 квітня 2006 року №527-р створено Консультативну раду по справам національно-культурних автономій, до роботи якої буде залучено й керівництво ФНКА.

В останні роки набирає обертів процес вивчення української мови у Росії, у тому числі і у вищих навчальних закладах. З 1999 року вона викладається у Московському державному лінгвістичному університеті (МДЛУ). У 2003 році там відбувся перший випуск спеціалістів зі знанням української мови. У березні 2004 року було відкрито Центр україністики. Сьогодні на професійній основі тут з використанням усіх сучасних засобів навчається 11 студентів перекладацького факультету. Центр приділяє значну увагу ознайомленню студентів з культурою та історією України. Українська мова вивчається і у лінгвістичному ліцеї МДЛУ. А у Белгородському державному університеті з 2003 року відкрита перша у Російській Федерації кафедра українознавства. До речи, українська мова входить у навчальні семестри дев’яти вищих навчальних закладів Росії, які мають серйозну репутацію.

Українська мова та література викладається у школах Москви, Республіки Башкортостан, Республіки Комі, Томської області, Ханти-Мансійського автономного округа. У ряді регіонів працюють недільні (суботні) школи при освітніх закладах чи українських товариствах, українознавчі курси.

У Москві періодично проводять загальноросійські літературно-історичні конкурси на честь відомих українських письменників. У мережі «Інтернет» створені офіційні сайти ФНКА і ОУР, ряд сайтів інших організацій, портал української діаспори «Разом». Творчі українські колективи з Росії беруть участь в багатьох фестивалях на Україні. Організації російських українців регулярно презентують свої досягнення в Інформаційно-культурному центрі України у Москві. У травні 2006 р. у Москві відкрита Бібліотека української літератури.

Щоб дізнатися про положення українців у Башкортостані, де проживають автори звернення, я звернувся за інформацією до Уряду Башкортостану. Прошу Вас надрукувати її у перекладі на українську мову. Якщо у Ваших читачів виникнуть які-небудь зауваження або коментарі, прошу направити їх на адресу Генконсульства для передачі офіційним органам Республіки Башкортостан.

Сподіваюсь, шановний пане Гулик, редакція знайде можливість опублікувати мій лист та матеріали, що надійшли з Башкирії, в одному з найближчих номерів Вашої шанованого видання.

Генеральний консул Є.Гузєєв

Інформація про ситуацію у сфері забезпечення культурно-мовних потреб українців у Республіці Башкортостан.
Республіку Башкортостан з Україною пов’язують давні та стійкі торгово-економічні, науково-технічні, соціальні та культурні зв’язки.

З грудня 2000 року в Україні працює представник Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі Республіки Башкортостан на громадських засадах Д. М. Султангулов.

У січні 1995 року була підписана Угода між Урядом Республіки Башкортостан та Урядом Республіки Крим щодо ділового та економічного співробітництва.

Розвивається співробітництво між Республікою Башкортостан і Львівською областю України. Його правовою базою стала підписана у червні 1999 року Угода між Львівською обласною адміністрацією (Україна) та Урядом Республіки Башкортостан (Російська Федерація), про торгово-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво. У республіці створена робоча група з торгово-економічного, науково-технічного та культурного співробітництва між органами виконавчої влади Республіки Башкортостан та Львівської області. Керівником робочої групи є міністр сільського господарства Республіки Башкортостан Г. В. Горобець.

Активно здійснюється співробітництво з Луганською областю.

На території Республіки Башкортостан зареєстровано 14 спільних башкирсько-українських підприємств, 5 підприємств зі 100% українським капіталом та 5 філіалів.

З 19 по 20 січня 2001 року Республіку Башкортостан відвідав Надзвичайний та Повноважний посол України у Російській Федерації Н. П. Бєлоблоцкий для зустрічі та переговорів з урядом Республіки Башкортостан та участі у IV з’їзді українців Башкортостану. Під час візиту Надзвичайний та Повноважний посол України у Російській Федерації Н. П. Бєлоблоцкий зустрівся з Головою Державних Зборів Республіки Башкортостан К. Б. Толкачевим, з прем’єр-міністром Республіки Башкортостан Р. І. Байдавлетовим. Під час зустрічей та переговорів прийшли до згоди щодо подальшого розвитку та поглиблення двосторонніх відносин між Республікою Башкортостан Російської Федерації та Україною, у торгово-економічній та культурній сферах.

^ Статистичні дані.

На території Башкортостану українці почали розселятися з 17 століття. Масовий приплив українців у Башкортостан відмічався у 18 та особливо у 19 століттях. За даними Першого всезагального перепису Російської імперії 1897 року – в Уфимській губернії нараховувалося 5 тисяч українців, а на початку 20 століття чисельність українців у Башкортостані вже досягала 57 тисяч. Згідно даних Загальнорадянського перепису населення 1989 року на території нашої республіки проживало 75 тис. українців, за даними останнього Всеросійського перепису 2002 року у Башкортостані проживає 55,3 тисячі людей, котрі асоціюють себе з українською національністю.

Найбільша кількість українців мешкає в містах: Уфі – 17772, Стерлітамаці – 6661, Салаваті – 3069, Октябрьську – 1807, Кумертау – 1827 чоловік. Багаточисленні групи українців представлені в Альшеєвському, Аургазинському, Благоварському, Бєлєбеєвському, Давлекановському, Мелеузовському, Стерлітамакському та Чишминському районах.

^ Громадські організації.

З 1990 року в Башкортостані діє Республіканський національно-культурний центр українців Башкортостану „Кобзар” (голова Дорошенко Володимир Борисович, співголова – Бабенко Василь Якович).

У 1998 році заснована Рада української молоді Республіки Башкортостан „Беркут” (голова Бабенко Сергій Васильович).

У 1996 році заснована Рада українських жінок Республіки Башкортостан „Берегиня” (голова Щебланова Людмила Андріївна).

Республіканський національно-культурний центр українців Башкортостану „Кобзар” є активним учасником усіх республіканських культурних заходів , котрі проводяться у республіці.

У 2002 році у рамках Року України в Російській Федерації у Культурному центрі України в Москві відбулася презентація Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану „Кобзар”.

У 2006 році у відповідності до плану заходів Міністерства культури і національної політики Республіки Башкортостан Республіканському національно-культурному центру українців Башкортостану „Кобзар” було надано:

на проведення Днів слов’янської писемності та культури – 20 тисяч рублів;

на Українське національне свято „Івана Купала” – 20 тисяч рублів;

на участь у IV Всеукраїнському форумі у м. Києві – 10 тисяч рублів;

на проведення круглого столу „Слов’янський світ Башкортостану” – 30 тисяч рублів;

на укріплення матеріальної та методичної бази історико-культурного центру с. Золотоношка Стерлітамакського району – 20 тисяч рублів;

на проведення семінару-практикуму для вчителів української мови Республіки Башкортостан – 20 тисяч рублів.

Щороку по ініціативі Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану „Кобзар” діти Башкортостану направляються на літній відпочинок у міжнародний дитячий центр „Артек” та у лікарняно-оздоровчий табір „Ровесник” Сокальського району Львівської області, при чому проїзд оплачують батьки, відпочинок – українська сторона.
Освіта.

Сьогодні у школах республіки навчається 3874 учня української національності, 290 (7,5 %) з них вивчають рідну українську мову. Українська мова вивчається у 5 школах Башкортостану: Степанівській середній школі Аургазинського, Троїцькій середній школі Благоварського, Золотоношській середній школі Стерлітамакського, Санжаровській неповній загальноосвітній школі Чишминського районів і у середній школі № 9 м. Уфи Окрім цього, успішно працюють українські недільні школи: Українська народна школа ім. Т. Г. Шевченка Кіровського району м. Уфи, школа „Злагода” – „Згода” Калінінського району м. Уфи та Українська недільна школа „Дзвіночок” Демського районів м. Уфи та Українська недільна школа м. Салавата.

Школи виконують велику навчально-виховну роботу, заохочуючи дітей до української мови, відродження традицій та звичаїв українського народу. Учні відвідають уроки фольклору, займаються прикладним мистецтвом, народними промислами.

У школах республіки обладнано 5 кабінетів української мови та літератури.

Відродження вивчення рідної української мови у Башкортостані почалося у 1993 році у Санжаровській основній загальноосвітній школі Чишминського району. На базі цієї школи проводяться семінари, конференції, присвячені актуальним проблемам викладання української мови, літератури, української культури у російськомовних школах.

У Степанівській середній школі Аургазинського району українська мова вивчається з 1994 року. У школі обладнаний кабінет української мови та літератури.

В українських недільних школах, які щотижня відвідують батьки та діти, влучно об’єднані форми та методи наукової та народної педагогіки, гармонійно поєднані сім’я та школа, накопичений багатий досвід по інтеграції загальноосвітнього навчального закладу та установ додаткової освіти.

У середній загальноосвітній школі № 9 м. Уфи вивчення української мови організовано з 1994 року. У школі розташований кабінет української мови, створений музей сучасного українського образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва ім. Т. Шевченка. Школа є методичним центром, що координує роботу шкіл та класів з вивченням української мови та літератури на території республіки. Тут щороку у березні проводяться Шевченківські дні, в межах яких проводять різні заходи: відкриті уроки, конкурси читачів та юних художників, огляд художньої самодіяльності, виставки робіт прикладного мистецтва. Участь в них приймає більше 200 учнів зі шкіл республіки, де вивчається українська мова.

З 1994 року на базі середньої школи № 9 Кіровського району м. Уфи функціонує Українська недільна школа.

У 1996 році на базі загальноосвітньої школи № 60 м. Уфи була створена Національна українська недільна школа „Злагода”, яка, за ініціативою директора філіалу МГОПУ ім. М. А. Шолохова В. Я. Бабенко у м. Уфа через 3 роки переїхала до головної будови цього університету. В школі обладнано 2 кабінети української мови, створено 3 фольклорних ансамблі: „Рушничок”, ансамбль хлопчиків „Козаки” та молодіжний фольклорний ансамбль „Злагода”. Візитною карткою школи є виготовлення виробів з соломи та очерету. На уроках декоративно-прикладного мистецтва учні засвоюють навики петриківського розпису, вишивання, ткацтва килимів.

На базі філіалу МГОПУ ім. М. А. Шолохова у м. Уфа щороку проводиться міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцека. На проведення цього конкурсу Міністерством освіти Республіки Башкортостан щороку виділяються грошові кошти.

Для вчителів української мови та літератури Міністерством освіти Республіки Башкортостан регулярно проводяться республіканські семінари, конференції, присвячені актуальним проблемам викладання української мови та літератури, культури, де приймають участь гості з регіонів Росії та з-за кордону. Вчителі українських шкіл виїжджають на курси підвищення кваліфікації до Москви та на Україну.

^ Підготовка педагогічних кадрів.

У 1997 році у м. Уфа було відкрито Українське відділення Уфимського педагогічного коледжу № 1 з підготовкою педагогів за спеціальністю „Вчитель початкових класів з додатковою підготовкою вчитель української мови”. Відбулося 2 випуски за наведеною спеціальністю – у 2001 році педагогічний коледж закінчило 8, у 2002 році – 9 молодих спеціалістів. У 2005 році було випущено ще 2 спеціалісти. Через відсутність абітурієнтів, які бажають навчатися за цією спеціальністю, а також через присутність проблем з працевлаштуванням молодих спеціалістів, набір на згадану вище спеціальність призупинено.

З 1999 року по 2006 рік на філологічному факультеті Філіалу Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М. А. Шолохова у м. Уфа на спеціальності „Російська мова та література” функціонувала додаткова кваліфікація „Українська мова”. Сьогодні через відсутність ліцензії на викладання вищезгаданої дисципліни у головному вузі викладання не ведеться.

Культура.

Наказом Президента Республіки Башкортостан М. Г. Рахімова від 27 грудня 1999 року № УП-823 на базі старовинного українського села Золотоношка Стерлітамакського району, якому нараховується більше 100 років, створений історично-культурний центр українців Башкортостану.

Постановою Уряду Республіки Башкортостан № 85 від 13 квітня 2006 року „Про історично-культурні центри Республіки Башкортостан” центр перетворений у філіал державної установи Будинок Дружби народів Республіки Башкортостан „Український історично-культурний центр „Золотоношка”.

Населення села Золотоношка та сусідніх українських населених пунктів зуміло зберегти свою культуру, свою мову та звичаї далеко від батьківщини предків. Дбайливо та тріпочучи збирають вони сторінки історії, котра знайшла відображення як у шкільному, так і у сільському музеях.

З 1993 року у середній школі с. Золотоношка організовано вивчення української мови. Адміністрація муніципального району Стерлітамакський район та управління освіти приділяють велику увагу забезпеченню школи підручниками, навчально-методичною та художньою літературою. В школі існує добре обладнаний кабінет української мови. На базі середньої школи с. Золотоношка створений єдиний навчально-виховний комплекс і школа –дитячий садок.

З’явилася добра традиція організації на базі села Золотоношка у літній період дитячо-юнацького профільного табору з вивчення мови, культури та традицій українського народу, регулярно впроваджуються українські фольклорні фестивалі.

В 2006 році органи місцевого самоврядування за допомогою Міністерства культури та національної політики республіки виділили історично-культурному центру приміщення для дирекції центру зі звільненням від орендної плати. Будинок Дружби народів Республіки Башкортостан провів телефонізацію та забезпечив первинною матеріальною базою. Відкрив 2 штатні одиниці завідуючого та методиста, 0,5 ставки прибиральниці за рахунок коштів бюджету Республіки Башкортостан.
В Башкортостані на сьогоднішній день діє близько 20 українських самодіяльних колективів, які працюють у селах та містах, де мешкає значна частина українців республіки. Серед них 5 колективів мають звання „народний” – хор „Кобзар” м. Уфа, ансамбль „Барвінок” м. Стерлітамак, хор „Дніпро” м. Мелеуз, колектив СДК с. Казанка Альшеєвського району, фольклорний ансамбль „Червона Калина” Чишминського району.

Раз на два роки в одному з українських сел республіки проводяться фестивалі української культури, куди з’їжджаються самодіяльні українські колективи Башкортостану.

За підтримки адміністрації Чишминського району Центр „Кобзар” щороку проводить в селі Санжаровка свято Івана Купала.

З 1995 року у Башкортостані проводиться свято української творчості „Ой, радуйся, Земле!” Стало традиційним проведення Республіканського дитячо-юнацького фестивалю – конкурсу української культури „Червона калина”. У 2006 році конкурс отримав статус міжнародного.

Бібліотеки.

Базовою бібліотекою у роботі з українським населенням, яке мешкає на території Башкортостану, призначена Центральна районна бібліотека Стерлітамакського району. Основною її метою є координація методичної та практичної допомоги бібліотекам, які обслуговують українське населення республіки, зв'язок між Центральною бібліотекою Башкортостану – Національною бібліотекою ім. А.-З. Валіді та мережею бібліотек, які обслуговують українське населення.

Книжковий фонд базової бібліотеки українською мовою нараховує 513 одиниць, що складає 3,6% від загального фонду.
Друк.

У Башкортостані створений і плідно працює „Центр україністики” під керівництвом кандидата історичних наук, ректора філіалу Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М. А. Шолохова В. Я. Бабенко. Науковим центром в останні роки видані такі книги: „Українці Башкирської РСР: Поведінка малої етнічної групи у поліетнічному середовищі” (1992), „Україна – Башкортостан: Роки випробувань та співробітництва” (1995), „Співочий фольклор українських переселенців у Башкирії” „Завези від мене поклін в Україну” (1999), „Башкортостан – Україна: Зв'язок часів” (2001).

Радіо.

Регулярно у програмі „Мікрофон дружби” висвітлюються заходи, які проводяться національно-культурним центром українців Башкортостану „Кобзар”.

У програмах „Башкирські самоцвіти”, „Скринька з малахіту”, „Мелодії дружби” звучать українські народні мелодії, висвітлюється життя та побут української діаспори.

Телебачення.

У тележурналі „Наш дім - Башкортостан”, в інформаційному випуску „Ватан”, у програмі „Салям” регулярно висвітлюється робота республіканського національно-культурного центру „Кобзар”, транслюються пісні та танці українського народу. ГУП ТРК „Башкортостан” випустив фільм про народний хор української пісні „Кобзар”.

Конфліктних ситуацій за участю українського населення у Башкортостані не було.

Отже, у Республіці Башкортостан реально створені всі умови для задоволення національно-культурних потреб українців Башкортостану.

Завідуючий відділом культури,

спорту, засобів масової інформації,

національної та молодіжної політики

Апарату Уряду

Республіки Башкортостан
Б. Р. Кусябаєв

Українці Башкортостану відмітили Різдво
На це народне православне свято товариство «Кобзар» провело традиційну різдвяну зустріч у стінах Уфимської філії Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М.Шолохова. Дружньо і весело відзначили світле свято Різдва Христова представники української діаспори Башкортостану. Традиційна різдвяна зустріч, організована Республіканським національно-культурним центром «Кобзар», пройшла у концертному залі головного корпусу Уфимської філії Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М.Шолохова.

Учасників зустрічі зі святом поздоровив голова центру «Кобзар» Володимир Дорошенко. Директор філії МАВПУ ім.М.Шолохова, співголова центру «Кобзар» Василь Бабенко, депутат Державних зборів Республіки Башкортостан Володимир Кашулінський та інші.

Спочатку, відповідно до канонів православ’я, пролунали святкові співи у виконанні народного хору «Кобзар». Потім учні Української недільної школи «Злагода» разом з директором Людмилою Бабушкіною показали невелику фольклорну програму з веселими забавами. Під оплески глядачів юнаки співали колядки та щедрівки, за які отримали ласощі. З концертними номерами виступили також відомі у республіці артисти Дмитро Ремаревський та Майфулла Хайруллін зі своїм незмінним супутником баяном. Увесь вечір присутнім дарували свої пісні музиканти з Давлєканово.

За традицією, була організована дружня вечеря: на столах було 12 національних страв – узвар, улюблені усіма вареники, пампушки і т.д. В пам'ять про померлих родичів та друзів з рук в руки передавались запалені свічки, привезені з Києво-Печерської Лаври.

Треба відмітити, що минулий рік був знаменним для української діаспори: у січні своє 15-річчя відзначив центр «Кобзар», а у лютому в республіці пройшов V з’їзд українців Башкортостану.

На фото: Заслужений артист України і Башкортостану «Степан Хайруленко» з сопілкою. Різдвяний дует: заспівує сам голова товариства «Кобзар» В.Дорошенко. Яскрава уфимська колядочка. Дівочий ансамбль «Злагода» співає святкову щедрівку (додається).
Любов Колоколова