asyan.org
добавить свой файл
1
Арк.
НЕСИНУСОЇДАЛЬНІ СТРУМИ
Розрахунки електричних кіл, виконані раніше, проводилися у припущенні, що джерела енергії були або постійними, або синусоїдальними та викликали в елементах кіл постійні або синусоїдальні струми. У реальних умовах криві ЕРС, напруги та струму лише у певних межах можуть вважатися синусоїдальними, при цьому зазначені параметри кіл можуть мати характер періодичний, квазиперіодичний (майже періодичний) і неперіодичний. Це відбувається за рахунок наявності у електричних колах нелінійних елементів: вентиль (діод), електрична дуга, котушка зі сталевим осердям (дросель), різного роду електричні перешкоди і т.д., які спотворюють синусоїдальну функцію, приводячи до появи несинусоїдальних функцій струмів і напруг, крім того, саме джерело енергії може бути генератором несинусоїдальної ЕРС (рис. 1).


^ Рисунок 1 - Приклад несинусоїдальних періодичних функцій
1 Розкладання періодичної функції в тригонометричний ряд
У всіх завданнях, де доводиться мати справу з періодичними несинусоїдальними функціями струмів, ЕРС і напруг, необхідно звести їх до більш простого виду, для якого можливе застосування відомих методів розрахунків. Процеси, що відбуваються в лінійних електричних колах при несинусоїдальних струмах і напругах, зручніше за все розраховувати, якщо скористатися тригонометричним рядом Фур'є. У загальному випадку вираз цього ряду набуває вигляду

(1)
Арк.
Запишемо вираз ряду Фур'є



Перший доданок називається нульовою гармонікою або постійною складовою ряду, де k - номер гармоніки, при k = 0 , ψk = π/2, Аkm = А0 - нульова гармоніка. Вона присутня у складі ряду не завжди. Якщо функція симетрична щодо осі часу, то нульової гармоніки немає.

Другий доданок - це перша або основна гармоніка ряду, задає основний період T = 2π /ω.

Усі інші доданки називаються вищими гармоніками ряду. Період кожної з них кратний періоду основної гармоніки. Зробимо перетворення ряду, розкривши синус суми

(2)


Коефіцієнти ряду визначаються за такими формулами

(3)

Вирази для коефіцієнтів ряду дозволяють одержати розкладання у ряд будь-якої періодичної функції, однак для більшості таких функцій, які використовуються у теорії електричних кіл, ці розкладання вже отримані й можуть бути взяті у відповідній довідковій літературі.

Склад елементів ряду може бути спрощений, якщо вигляд вихідної функції має той або інший вигляд симетрії (рис. 2).
Арк.


^ Рисунок 2 - Види симетрії періодичних функцій
1) ƒ(ωt) = -ƒ(ωt+π) - функція симетрична щодо осі ОХ.

Розкладання у ряд такої функції не містить постійної складової та парних гармонік:



2) ƒ(ωt)= ƒ(-ωt) - функція симетрична щодо осі OY.

У цьому випадку ряд не містить синусних складових:



3) Функція симетрична відносно початку координат:

ƒ(ωt)=(ƒ((ωt);

Така функція не містить постійної складової й косинусних складових:


^ 2 Амплітудне, середнє та діюче значення періодичних несинусоїдальних функцій
Ці поняття аналогічні тим, які були введені стосовно до синусоїдальних коливань, але у той самий час вони мають свою специфіку.

^ Амплітудне значення - це максимальне значення функції за період.

На рис. 3 максимальне значення функції ƒ(ωt).


^ Рисунок 3 - Амплітудне значення несинусоїдальної функції
Арк.
Середнє за модулем значення:

(4)

Діюче значення:

(5)

Останній з наведених параметрів ставиться до найбільш важливих параметрів несинусоїдальних періодичних функцій, оскільки саме ця величина виміряється приладами. Будемо вважати, що ƒ(ωt) задана поруч, тоді

Доданки другого виду при інтегруванні за повний період звертаються в нуль через симетрію синусоїдальних функцій.

де Ak - діюче значення кожної з гармонік. Тоді

(6)
Аналогічно визначаються діючі значення несинусоїдальної напруги й будь-якої іншої функції, що змінюється за несинусоїдальним періодичним законом.
Арк.
Діюче значення періодичної несинусоїдальної функції дорівнює кореню квадратному із суми квадратів діючих значень окремих його гармонік.

^ 3 Коефіцієнти, що характеризують форму несинусоїдальних періодичних функцій
Для оцінки несинусоїдальних періодичних функцій в електроенергетиці вводять коефіцієнт форми Кф, коефіцієнт амплітуди Ка й коефіцієнт викривлення Ки.

Коефіцієнт форми визначається як відношення діючого значення до середнього за модулем значення

(7)
Для синусоїди

Коефіцієнт амплітуди дорівнює відношенню максимального значення до діючого значення

(8)

Для синусоїди

Коефіцієнт викривлень визначається відношенням діючого значення першої гармоніки до діючого значення всієї кривої
(9)

Для синусоїди
Арк.
У електроніці для оцінки викривлень користуються коефіцієнтом гармонік, який визначається відношенням діючого значення вищих гармонік до діючого значення першої гармоніки

(10)

Для синусоїди Кг =0.

У електроенергетиці вводять поняття практично синусоїдальної кривої. Якщо діюче значення вищих гармонік у напрузі промислової мережі не перевищує 5% від діючого значення основної частоти, то така напруга вважається практично синусоїдальним.

Прилади електромагнітної, електродинамічної та теплової систем реєструє діюче значення вимірюваної величини. Прилади магнітоелектричної системи реагують на постійну складову, а з випрямлячем - середнє за модулем значенням.

При коефіцієнті форми Кф, що сильно відрізняється від 1.11, погрішність приладів випрямної системи стає значною.
^ 4 Потужність періодичних несинусоїдальних струмів
Для визначення активної потужності, виділеної на активних елементах, скористаємося формулою миттєвої потужності p = iu, де i і u задані поруч Фур'є.

Скористаємося відомою тригонометричною тотожністю:

Арк.
Тоді будемо мати

У результаті одержимо
(11)

Аналогічно визначається реактивна потужність:
(12)
Повна потужність визначається за формулою

Лише у тому випадку, якщо спектри струму та напруги збігаються. При розбіжності спектрів цих функцій

(13)

де T - потужність викривлення, обумовлена розбіжністю спектрів струму й напруги.

Для кіл з несинусоїдальними джерелами аналогічно синусоїдальним колам уводять поняття коефіцієнта потужності

(14)

де Э - деякий фіктивний кут.
Арк.
^ 5 Огинаючі несинусоїдальних періодичних функцій
На відміну від періодичних функцій, розглянутих вище, існують несинусоїдальні криві з періодичними або майже періодичними, що огинають. Для них характерно те, що вони мають кінцеве число доданків у розкладанні. Причому частоти, що огинають і складових ряду непорівнянні. Класичним прикладом таких функцій є биття та модуляція.
^ 6 Резонансні явища у колах з несинусоїдальними джерелами
Розглядаючи однофазні синусоїдальні кола, ми познайомилися з явищем резонансу. Зазначені явища мають місце у колах із несинусоїдальними джерелами, однак у цьому випадку вони мають певну специфіку, пов'язану з тією обставиною, що резонанс може виникнути як на основній, так і на вищих гармоніках.

Для послідовного контура у колах з несинусоїдальним джерелом умова резонансу буде задана співвідношенням:



де ω - частота основної гармоніки; k - номер гармоніки.

Запишемо вираз струму у k-ій гілці

Арк.
^ Практична частина
Розрахунок мішаного сполучення елементів електричного кола несинусоїдального струму. Визначити миттєві і діючі значення всіх несинусоїдальних струмів, побудувати графіки миттєвих значень вхідного струму і напруги в нерозгалуженій частині ланцюга як функції wt.

Схема:

d:\vlad\коледж\курсач\1.jpg
Дано:

z= (2+j3)

R= 5 Oм

ωl = 10 Ом

= 6 Ом
Розрахункові формули:
U = 200sin ωt + 100sin3 ωt +150sin5 ωt B
Арк.
Розв’язок:
Спрощуємо схему:


Розрахунок:

Z= (2+j3)

Z2= R= 5 Ом

Z3 = Xl = j10 = 10e j90

Z4 = Xc = j6 = 6 e j-90
Z′ = = = = =

Z′ = + 2.4 + j1.8

Ze = Z+ Z′ = (2+j3) +(2.4+j1.8) = 4.4+j4.8
Максимальні значення струмів:

Im = = = 20.75 – j22.64

Im3 = = = 10.37 – j11.32

Im5 = = = 15.56 – j16.98
Арк.
Із ряду Фурь′є визначимо амплітуди та початкові фази синусних складових першої, третьої та п’ятої гармонік:

= = = -47.49˚

= = = -47.50˚

= = -47.49˚

= = = = 30.7 B

= = = = 15.35 B

= = = = 23.03 B
Таким чином ряд Фур’є матиме вигляд:
U(ωt) = 30.7∙sin(ωt – 47.49˚) + 15.35∙sin(ωt – 47.50˚) + 23.03∙sin(ωt – 7.49˚)