asyan.org
добавить свой файл
1



270989DIBA Розробка математичного еталону роботи пульсатора доїльного апарату

розрОбка математичного еталону

роботи пульсатора доїльного апарату

Науковий напрям 12.1 – Механізація та електрифікація сільського господарства
Ключові слова: пульсатор, доїльний апарат, алгоритм роботи, вакуум метричний тиск, математичний еталон.
Вступна частина. Перед сучасним доїльним обладнанням ставляться вимоги динамічного управління технологічним процесом машинного доїння корів, що відображається в узгодженні технологічних параметрів машинного доїння з інтенсивністю молоковіддачі корови. Ця задача вирішується через автоматизовану систему управління технологічним процесом (АСУ ТП) машинного доїння. Дослідження параметрів АСУ ТП, до яких відноситься величина вакуумметричного тиску в піддійковій і міжстінковій камерах доїльних стаканів, частота пульсації, інтенсивність молоковіддачі, можливо тільки при умові, що постійна часу вимірювальної системи, первинних вимірювачів механічних величин є на порядок меншою від постійної часу досліджуваних процесів.

Вимірювання механічних параметрів об­лад­нання і його окремих елементів в статичному і динамічному режи­мах достатньо описані в літературі [1; 2; 3]. Авторами практично не приводиться взаємозв'язок між дина­міч­ними характеристиками досліджуваного обладнання або його еле­менту, техно­логічного процесу, в якому приймає участь досліджуваний об'єкт, вимірювальної системи та первинного вимірювача механічних параметрів.

Для порівняння параметрів роботи доїльного апарату та окремих елементів доцільно мати еталон, який можна було б використовувати в автоматизованому режимі при дослідженні доїльного апарату, змінювати параметри еталону залежно від фізіологічних особливостей тварини і параметрів молоковіддачі.

При розробці такого еталону необхідно враховувати фізіології лактації корови, які були сформульовані І.А. Баришніковим у вигляді семи принципів, які дають уяву про ефективність машинного доїння: 1) вироблення повного рефлексу молоковіддачі; 2) повне видалення молока з вимені корови; 3) формування доїнням наступного секреторного процесу; 4) висока швидкість доїння; 5) приручення корови швидко і повністю віддавати молоко; 6) усунення причин, що сповільнюють рефлекс молоковіддачі; 7) врахування індивідуальних особливостей корів [4].

Елементи методології тесту­ван­ня доїльного обладнання та вплив режимів роботи пульсатора і параметрів вакуумметри­ного тиску на взаємодію “дійкова гума–дійка” згідно зі стан­дар­тами ISO описані В.М.Победінським [5]. Достат­ньо обґрунтована фізіо­логічна сторона машин­ного доїння Е.П. Кокориною, зокрема розглянуто питан­ня стимуляції молоко­віддачі на початку доїння [6].

Значний вклад у розвиток технологічних основ підвищення ефективності роботи доїльних апаратів здійснено Карташовим Л.П. [4; 7; 8].

Ведуться розробки з автоматизації окремих операцій, функціонально закінчених елементів доїльного обладнання як правило на основі механіко-пневматичних систем [9; 10; 11].

Автоматизація виробництва молока через модульний принцип АСУ ТП на основі комплекту АИСУ-400 є прогресивною, але запропоновані апаратні і програмні засоби, що входять до його складу є уже морально застарілі і не можуть реалізувати задачі функціонального узгодження системи “машина-тварина” [12].

Основною задачею еталону є створення адекватних режимів автоматизованого доїння залежно від фізіологічних особливостей корови, і зокрема кожної дійки, а також при різних стрибкоподібних переходах режимів молоковіддачі і зміні параметрів роботи та системи в цілому.

На сьогодні у серійних системах доїння реалізовано два варіанти алгоритмів роботи: регулювання вакуумметричного тиску і його відключення; регулювання співвідношення між тактами і частотою пульсації.

Алгоритм роботи доїльного апарата безпосередньо оцінює відносну здатність доїльних апаратів. Дослідження змін вакуумметричного тиску в піддійковій і міжстінковій камерах доїльних стаканів, які проведені в лабораторних умовах [13], а також у виробничих умовах [14], показує, що практично 0,2 с дійкова гума повністю закрита. Такий стан дійкової гуми негативно впливає на дійку, оскільки постійно стиснута дійка не насаджується, відповідно розвиваються застійні процеси.

Виходячи з вище наведено, доцільно розробити еталон у вигляді математичної моделі, яку можна описати програмно і використовувати при дослідженні доїльного апарату.

Розглянемо реалізації такого математичного еталону на прикладі розробленого нами електромагнітного пульсатора попарної дії [15; 16].

Алгоритм математичного еталону вибирається на основі оптимального керування пульсатором доїльного апарата в автоматизованому режимі, виходячи з інтенсивності молоковіддачі та умови змикання дійкової гуми. При цьому враховується характер змикання дійкової гуми, який повинен забезпечувати масаж дійки та унеможливити статичний стиск дійки протягом такту стиску. Такі вимоги до такту стиску ставляться в сучасних доїльних апаратах, виходячи з фізіології молоковіддачі [4; 17].

У сучасних автоматизованих доїльних апаратів для кожної корови повинен підбиратися індивідуальний алгоритм за інтенсивністю молоковіддачі, при цьому слід виключити статичний вакуумметричний тиск в режимі стиску, а уможливити збільшення тривалості перехідного процесу у міжстінковій камері доїльного стакана (рис.). Це забезпечить масаж дійки протягом періоду зміни вакуумметричного тиску в міжстінковій камері доїльного стакана.

Тривалість ссання визначається співвідношенням тактів, тривалістю перехідних процесів у доїльному апараті (міжстінкова камера доїльного стакана, вакуумний шланг змінного вакуумметричного тиску, пульсатор), вакуумметричним тиском у піддійковій камері доїльного стакана, вакуум­метричним тиском змикання дійкової гуми.

Аналіз індикаторної діаграми (рис.) зміни вакуумметричного тиску в між­стін­ковій камері доїльного стакана показує, початок розкриття дійкової гуми наступає при Рмс = 25 кПа, початок виведення молока з дійки – при Рмс = 44...46 кПа, або на 0,2 с такту пульсації. Змикання дійкової гуми відбувається за вакуумметричного тиску Рмс = 25 кПа і нижче. Момент настання змикання залежить від зусилля натягу дійкової гуми, яке для вітчизняних доїльних апа­ра­тів становить 60 н. Дослідженнями встановлено, що при зусиллі натягу дійкової гуми в межах 40...60 Н вакуумметричний тиск змикання становить 19...31 Н.

Р


Рмак
^

Р


Рат

Рат

Р

Р


α

Р



Рис. Індикаторна діаграма зміни вакуумметричного тиску в міжстінковій камері доїльного стакана відповідно алгоритму роботи доїльного апарата:

1 – гільза стакана; 2 – дійкова гума; 3 – міжстінкова камера; 4 – підбійкова камера; 5 – присосок-амортизатор; Рмак – максимальний вакуумметричний тиск у міжстінковій камері; Р – біжуче значення вакуумметричного тиску; Рат – атмосферний тиск; Рмс – діаграма зміни вакуумметричного тиску в міжстінковій камері доїльного стакана; Рзм – вакуумметричний тиск початку (закінчення) змикання дійкової гуми; Рсум – діаграма різниці міжстінкового і піддійкового вакууммметричних тисків, Рсум = Рмс - Рпд.
Отже, для забезпечення відповідного перехідного режиму при переході від вакуумметричного до атмосферного тиску в міжстінковій камері доїльного стакана необхідно керувати клапаном електромагнітного пульсатора в широтно-імпульсному режимі. Це забезпечить зміну вакуумметричного тиску в міжстінковій камері доїльного стакана згідно з характером піднімання (опускання) лінії індикаторної діаграми за заданим кутом α (див. рис.).

^ Основна частина. Для математичного еталону виведемо аналітичні залеж­ності динамічних характеристик пневматичної системи доїльного апарату, вико­рис­тавши рівняння руху (закон збереження імпульсу), рівняння нероз­ривності потоку (закон збереження маси), рівняння збереження енергії і рівняння стану. [18; 19]

Рівняння одномірного руху для нев’язкого стискуючого газу зв’язує зміну тиску dР, зміну густини , швидкість v і зміну швидкості dv руху повітря:



Рівняння нерозривності потоку при одномірному русі повітря характеризує, що маса газу, яка проходить через довільний елементарний переріз елементу є постійною. Рівняння має вигляд або ρV=const.

Запишемо рівняння кількості повітря для такту ссання пульсатора:

. (1)

Замінивши в рівнянні (1) dW на Gdt і провівши спрощення одержимо:

. (2)

Перепишемо рівняння (2) з врахуванням значення G рівняння 10 [20].

, або . (3)

Проінтегрувавши рівняння (3), одержимо:

, (4)

де - коефіцієнт інтегрування, який характеризує режим роботи пульсатора, динамічний режим зміни вакуумметричного тиску [20]:



Постійну С визначаємо з початкових умов: при t=0, р=р0, V=V0 відповідно:



Рівняння (4) з врахуванням динамічної зміни вакуумметричного тиску при роботі пульсатора набуде вигляду:

, (5)

Тоді характер зміни вакуумметричного тиску пульсатором, після перетворення рівняння (5), буде визначатись залежністю

, (6)

Аналогічно запишемо рівняння кількості повітря для такт стиску:

. (7)

Провівши аналогічні перетворення й скорочення та проінтегрувавши одержимо:

. (8)

Постійну інтегрування С розраховуємо з початкових умов: якщо t=0, р=рвак, V=Vвак відповідно: .

Рівняння (8) з врахуванням динамічної зміни вакуумметричного тиску при роботі пульсатора набуде вигляду:

, (9)

Зміна тиску від вакуумметричного до атмосферного в пульсаторі доїльного апарата, після перетворення, буде визначатись залежністю:

, (10)

Висновок: одержані математичні залежності (6) і (10) дозволяють моделювати перехідні процеси (індикаторні діаграми) роботи пульсаторів доїльних апаратів і порівнювати теоретичні (еталонні) графіки з експериментальними даними. Дану методику монжа використовувати і в інших галузях коли необхідно дослідити розроблений технічний об’єкт з еталом.
^

Бібліографічний список


1. Турчин А.М., Новицкий П.В., Левшина Е.С. и др. Электрические измерения неэлектрических величин. – Изд. 5-е, перераб. и доп. Л.: Энергия - 1975. С. 251-271; 326-361; 465-514.

2. Фарзане Н.Г., Илясов Л.В., Азим-заде А.Ю. Технологические измерения и приборы. – М.: Высш. шк., 1989. С. 95-120, 205-241.

3. Сопряжение датчиков и устройств ввода данных с компью­те­ра­ми ІВМ РС:Пер. с англ./Под ред. У.Томпкинса, Дж. Уэбстера.–М.:Мир, 1992.-С.356-462.

4. Карташов Л.П., Соловьев С.А., Асманкин Е.М., Макаровская З.В. Расчет исполнительных механизмов биологической системы.- Екатеринбург: УрО РАН, 2002. - С. 181.

5. Побединский В.М., Дарадуда Н.И., Бадинтер Е.Я. та ін. Элементы методологии тестирования доильного обору­дования // Матеріали ХІІ Міжнар. (І укр.) симп. з питань машинного доїння корів, 11-14 травня 2004р. – Глеваха: ННЦ “ІМЕСГ”, 2005.- С. 54-63.

6. Кокорина Э.П., Прохоренко П.Н. Высокоэффективное машинное доение // Матеріали ХІІ Між нар. (І укр.) симп. з питань машин­но­го доїння корів, 11-14 травня 2004р. – Глеваха: ННЦ “ІМЕСГ”, 2005.- С. 78-82.

7. Соловьёв С.А., Карташов Л.П. Исполнительные механизмы системы “ Человек –Машина –Животное “.- Екатеринбург: УрО РАН, 2001. – С. 179.

8. Методические материалы по расчёту элементов доильных аппаратов/за ред. Л.П. Карташова. – Оренбург: Изд. центр ОГАУ, 2001. – 47 с.

9. Кузьменко І.І. Технологічні і конструктивні підходи до розробки доїльного апарата з автоматичною зміною режиму роботи // Матерали ХІІ Міжнародного (І Українського) симпозіуму з питань машинного доїння корів 11-14 травня 2004 року. – Глеваха: ННЦ “ІМЕСГ”. – 2005. – С. 121-126.

10. Башкатов Е.С. Совершенствование захватного устройства для навешивания доильного аппарата на соски // Там же. – С. 192-195.

11. Забродина О.Б., Семенко А.Н. Результат исследований датчика интен­сив­ности молоковыведения с поплавковым чувствительным элементом // IX Меж­дународный симпозиум по машинному доению сельскохозяйственных жи­вот­­ных (тезисы докладов). – Оренбург: Изд. Центр ОГАУ. – 1997. –С. 137– 138.

12. Краусп В.Р., Ряузов А.А., Гришин В.А. Модульная АСУ ТП молочной фермы типа АИСУ-400 // Там же. – С. 71-72.

13. Дмитрів В.Т. Комплекс для діагностики і дослідження доїльного обладнання // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту: Агроінженерні дослідження. – 2004. - №8. – С. 388-396.

14. Носов Ю.М. Відносна здатність доїльних апаратів // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту: Агроінженерні дослідження. –1999. -№3. – С. 38-45.

15. Патент України на корисну модель. Електромагнітний пульсатор по­пар­ної дії для доїльного апарата /В.Т. Дмитрів, Р.С. Ткачишин, О.А. Ткачишин, [Видалено адміністрацією програми]. - № 34048; Заявл. 25.02.2008; Опубл. 25.07.2008, Бюл. № 14.– 4 с.

16. Патент України на корисну модель. Електромагнітний пульсатор попарної дії / В.Т. Дмитрів, Ю.М. Лаврик, [Видалено адміністрацією програми], В.І. Банга. - № 34481; Заявл. 24.03.2008; Опубл. 11.08.2008, Бюл. № 15. – 4 с.

17. Асманкин Е.М. Обоснование конструктивно-режимных параметров доильного аппарата с регулируемой величиной рабочего вакуума: Автореф. дис... канд. техн. наук.- Оренбург, 1993. – 18 с.

18. Дмитриев В. Н., Граденкин В. Г. Основы пневмоавтоматики. – М.: Машиностроение, 1973, 360 с.

19. Ибрагимов И. А., Фарзоне Н. Г., Илясов Л. В. Элементы и системы пневмоавтоматики. 2-е изд. перуаб. и доп. – М.: Высшая школа, 1985. - 544 с.

20. [Видалено адміністрацією програми] Модель витрати повітря елементами доїльного апарата // Вісник Львівського дер­жав­ного аграрно­го університету: Агроін­женерні дос­лідження. - 2006 .- № 10 .- С. 483-488.