asyan.org
добавить свой файл
1
Міжрегіональна Академія Управління Персоналом

Криворізький інститут МАУП імені П. Калнишевського





з історії психології
на тему:



Роботу виконала

студентка ІІ курсу

групи Ф-31-9-04-Б1-Пс

Шакула Анна

м. Кривий Ріг 2006 рік

Зміст
План
1. Вступ…………………………………2

2.Християнство, як одна з світових релігій ……………………3-4

3. Християнське вірування і культ………………………………5-6

4. Сенс людського існування………………………………………7-8

5. Висновок…………………………………………………9

6.Використана література………………………………………10



-1-

Вступ
Недарма говорять. що найскладніше – це початок. Скільки разів знову і знову впевнюєшся в цьому. Коли обмірковуєш тему перш ніж

розпочати викладення своїх д думок на аркуш, так важко охопити всю її цілком, представити і виразити. Але ось з’являється ідея, стрімко зріє план – і думка біжіть і біжить, і її вже не зупиниш. Це, хоч і дуже ліричний початок, але він відповідає стану людини, яка зрозуміла будь що так глибоко і ясно.

Сама тема представляє собою чималий інтерес. І одночасно вона представляє собою деяку складність: на мій погляд набагато легше розглянути політико – правові вчення Гоббса чи, скажемо, Бентама – тому що, вони були вченнями - формами теоретичного вираження і фіксацій історичних виникаючих і розвивающихся знань, тими теоретичними концепціями , ідеями, положеннями і конструкціями в яких знаходить своє концентроване логіко – понятійне вираження історичний процес поглибленого знання політичних і правових явищ.

На відміну від цього в ранньому християнстві на мій погляд ми маємо справу з іншими формами відображення політичної і правової дійсності – такими як різного роду уявленнями, відчуттями, віруваннями, думками тощо.

Але не тільки цим тема представляє собою чималий інтерес. Однією з причин вибору саме цієї теми стало елементарне відчуття здивованості,

коли чуєш такі слова як сенс людського існування. Але ж мало хто з нас замислювався над цими словами, і робив спроби їх зрозуміти і дати на них відповідь з точки зору саме християнства.

Взагалі-то багато віків кращі людські уми прагнули знайти раціональне пояснення причин виникнення специфічної, ілюзорно – містичної, ірраціональної форми мислення людини і зрозуміти релігію як форму суспільного освідомлення. як соціальний феномен.

В своїй роботі я спробую якомого ширше висвітлити питання походження християнства, її вірування і культ, і кінець кінцем розкрити сенс людського існування.
-2-

^ 2. Християнство як одна з світових релігій.
Християнство – це одна з 3-х форм релігії. Ця релігія дна з найбільших у світі,, розповсюджена серед багатьох народів світу, що говорять на різних мовах, і існує майже 2 тис. років. Важко знайти куточок землі, де б не вели роботу християнські місіонери, прагнучи звернути « заблудшие» душі у свою віру. Місіонерська діяльність приносить свої плоди. Мільйони людей на земній кулі е прихильниками християнства.

Християнство ( від грецького слова christos- « помазаник», « Месія» ) зародилося як одна з сект іудаїзму в І в.н.е. в Палестині. Це початкова спорідненість з іудаїзмом – надзвичайно важливе для розуміння коріння християнської релігій – з’являється і тому, що перша частина Біблії, Старий завіт, - священна книга як іудеїв, так і християн( друга частина Біблії, Новий завіт, признається тільки християнами і е для них найголовнішою). Розповсюджуючись в середовищі євро Палестина і середземномор’я, християнство вже в перші десятиліття свого існування завойовувало прихильників і серед інших народів.

Великий вплив на християнство мали ідеї Фелона та Сенеки.. Олександрійський філософ Філон висунув ідеї про природжену гріховність людини, про необхідність урятувати душі за допомогою аскетизму та страждання. Ним було розроблене вчення про Логос, яке розвиває погляди іудейської релігії на месію ( термін « месія2 буквально перекладається як « помазаник», у перекладі – посланець божий, рятівник людей). Філон учив, що месія має ім’я Логос( у перекладі з грецької – слово), що месія сам є Богом. Слідом за Філоном християни дали ім’я і своєму месії і також визнали його Богом. Прийняли вони й ідеї Філона про природжену гріховність людей, аскетизм та страждання як шлях урятування душі. У римлянина Сенеки християни запозичили етичні ідеї про рівність людей перед Богом, урятування душі як мету життя, презирство до земного життя, про любов до ворогів, покірність долі.

Багатий матеріал для творців християнської ідеології дали культи східних богів: Осіріса(Єгипет ), Митри ( Персія), Адоніса (Фінікія), Аттіса ( Фрігія), Будди ( Індія) та інші.

.

-3-

У перші 2 століття нашої ери вплив різних східних релігій на широкі верстви населення Римської імперії був дуже великий

Оскільки міфи про східних богів виникли значно раніше, ніж християнство, очевидно, що вони були одним з найважливіших джерел біографії Христа.

На етапі античного християнства сформувалося «святе письмо» християн – Біблія.

Грецьке слово « біблія» означає множину від слова « біблос» - книга.

Біблія – це ціла бібліотека древніх ідеологічних, історичних і літературних пам’ятників, створених на Близькому Сході протягом 15 століть( ХІІІ в. до н.е. – ІІ в.н.е.) десятками й сотнями відомих або невідомих авторів.

Біблія складається з 39 книг Старого й 27 книг Нового завіту.

Якщо 27 книг Нового завіту абсолютно єдині для всіх християн, то в поглядах на Старий завіт у християн є великі розбіжності.

Справа в тому, що там, де в книгах Нового завіту цитується Старий завіт, ці цитати найчастіше приводяться по грецькому перекладу Біблії ІІІ – ІІ віків до н.е., іменованому завдяки легенді про 70 перекладачів Септуагинтой, а не по давньогрецькому тексту.

-4-

^ 3.Християнське вірування і культ.
Основні положення християнського віровчення сформульовані у Біблії та у постановах християнських вселенських соборів і викладена у 12 пунктах Символу віри, прийнятого на перших зборах у 325 та 381 рр.

Згідно з Символами віри християни повинні вірити в єдиного Бога, який виступає у трьох особах: Бога – отця, Бога – Духа святого( « свята трійця». Бог – отець виступає у ролі творця світу видимого( природа та людина ) та невидимого ( ангели). Богом – сином вважається Ісус Христос з його євангельською «біографією». Бог – дух святий походить від Бога – отця, у католицизмі – від Бога – сина. Християнська « трійця» несе на собі відверті сліди політеїзму, звільнитися від яких ця монотеїстична релігія так і не змогла.

Символ віри приписує вірування в 2єдину святу, соборну та апостольську церкву», визнавати необхідність хрещення, покладати надію на майбутнє воскресіння мертвих, настання після цього вічного блаженства для праведників та вічних мук для грішників. Практично жодна з цих ідей не є породженням самого християнства, а запозичена від дохристиянських вірувань з досить незначною переробкою стосовно культу Ісуса Христа. Паралельно із встановленням віровчення відбувся процес формування християнського культу, покликаного впливати на почуття віруючих з метою підтримування та поглиблення їхньої релігійності. Найважливіші елементи християнської обрядності називаються таїнствами. До них належить: хрещення(занурення у воду або скроплення), миропомазання ( надання хрещеному « благодаті святого Духа» шляхом змащування його ароматичною речовиною – миро), євхаристія, або причастя ( з’їдання хліба та вина, які сприймаються як тіло та кров Христа), покаяння ( сповідь віруючих в своїх гріхах священникові, щоб одержати через нього прощення від Бога), шлюб ( здійснення у храмі одруження0, священство ( посвята у сан диякона, священика або єпископа) та маслосвять або соборування ( помазання хворого освяченою оливою – єлеєм).


-5-

Головним християнським богослужінням є літургія ( обідня, меса) – театралізоване дійство, яке супроводжується різними заклинаннями, молитвами, музикою або співом, читанням

священного писання, поклонами, запалюванням свічок та лампад, курінням ладану тощо.

Значне місце у християнському культі відводиться святим: « воскресіння» Христа, Трійця або п’ятидесятниця ( на честь зішесття на апостолів святого Духа, що ніби було на п’ятдесятий день після воскресіння Христа), Різдво Христове тощо.

-6-
^ 4. Сенс людського існування
Людина, згідно християнському навчанню, створена як носій « образу і подібності» Бога. проте гріхопадіння, досконале першим людям ( іншими словами властиве), зруйнувало людину яка була створена по образу Божому ( Богу образу, святої, чистої людини), наклавши на нього пляму первородного гріха. Христос, прийнявши хресні муки і смерть, « спокутував» людей, вистраждав за весь рід людський. Тому християнство підкреслює очисну роль страждання, будь – якого обмеження людиною своїх бажань і пристрастей: « приймаючи свій хрест», людина може перемагати зло в собі самому і в навколишньому світі. Тим самим людина не просто виконує Божі заповіді, але і сама перетворюється і скоює сходження до Бога, стає до нього ближче. У цьому і є ( за біблією) сенс людського існування ( простіше кажучи призначення християнина), його виправдання жертовної смерті Христа. З цим поглядом на людину зв’язане характерне тільки для християнства поняття « таїнства» - особливої культової дії, покликаної реально ввести божественне в життя людини. Це перш за все хрещення, сповідь, шлюб, соборування.

Але для того щоб глибше зрозуміти саме поняття сенсу людського існування, простої тавтологій недостатньо, треба звернутися до закону Божого, а саме до його 10 заповідей:


  • «Я - Господь Бог твій; і не повинно бути у тебе іншого Бога, окрім мене».

  • «Не сотвори ідолу по подобію моєму, ні якого зображення того, що є на небі, зверху, і того що на землі знизу, і що у водах під землею: не вклоняйся і не прислуговуй їм»

  • «Не проголошуй ім’я Господа Бога твого даремно»

  • « Пам’ятай день суботній, щоб святити його ( тобто шанувати): впродовж 6 днів працюй і роби усі справи твої, а день 7 – день спокою( субота) присвячуй Господу Богу твоєму»

  • « Шануй отця та матір своїх, щоб тобі добре було і щоб ти довго жив на землі цій»

-7-

  • « Не вбий»

  • « Не чини перелюбу»

  • « Не вкради»

  • « Не проголошуй на іншого хибного свідоцтва»

  • « Не жадай собі дружини ближнього свого, не жадай дому ближнього твого, а ні поля його, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані осла його, ані всілякого скота його, ані усього того, що Має ближній твій»


В цих заповідях, висвітлюється любов до Бога і любов до ближнього свого. Ці дві заповіді є першими і головними.

І якщо виконувати їх як каже біблія, то після закінчення земного життя ( смерті) людина набуде райського блаженства.

В цьому і є, на думку християнської релігій, сенс людського існування.




-8-

5Висновок
Християнству вже більше 2000 років і весь цей час люди то відкидали віру в Бога, то знову зближалися з нею. Але минув час, змінилася влада і тепер добре видно, що все більше і більше людей присвячують себе християнству. А саме пошуку істини та сенсу життя в Богові. Відкриваються нові церкви, реставруються храми.

Люди із задоволенням ходять у церкви не тільки по святам, а й приходять для очищення своєї душі, тіла, духу, очищення своїх думок від негативу яким вона наповнюється знаходячись за межами церкви. Тому все більше людей йдуть до церкви, знаходячи там умиротворіння й віру в самого себе та в Бога.

Вірити в Бога – значить вірити в краще життя, у досягнення своїх цілей.

Підводячи підсумки своєї праці я хочу зазначити , що сенс людського існування (за християнством), не в задоволенні своїх земних потреб, а в пошуку самого себе, спокутуванні своїх гріхів та вчинків. Бо коли ми приходимо в цей складний та часом незбагненний світ ми вже є гріховними. І по мірі свого життя все більш і більш занурюємось у гріховний потік. Але ж ми не ідеальні , і кожна людина має право на другий шанс. А поки ми будемо шукати свій, для кожного окремий сенс існування за цьому світі, хай що б не відбулося на землі, віра буде відігравати далеко не останню роль у нашому земному існуванні.


-9-

6. Використана література.


  1. Ф.Енгельс . О первоначальном христианстве. М.: изд. полит. лит., 1990.

  2. История религии. М.: центр « Руник2, 1991.

  3. Поиск надежды и дух утешения ( очерки по истории религии). Изд. МСХА 1991г.

  4. Закон Божий. США.: изд. Holy Trinity Monastery, Jordanville, N.Y. 1967.




-10-

-7-