asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
План
Вступ …………………………………………………………………6

  1. Інфляція. Поняття, сутність, наслідки…………………………..7

    1. Сутність інфляції. Її типи та види………………………...7

    2. Причини та наслідки інфляції…………………………….12

  2. Інфляційні процеси в Україні…………………………………..16

    1. Аналіз динаміки інфляції в Україні в 1991 – 2003 р…….16

    2. Соціально – економічні наслідки інфляції……………….19

  3. Шляхи подолання негативних наслідків інфляції, антиінфляційні заходи……………………………………………26

Висновок……………………………………………………………...32

Бібліографія…………………………………………………………..34

Реферат

32 сторінки

2 таблиці

7 малюнків
Мета курсової роботи – визначити поняття інфляції, її основні типи, види та наслідки; визначити темпи інфляції в Україні протягом 1991 – 2003 р.р.; виявити шляхи подолання інфляції в Україні.

Об‘єкт курсової роботи – інфляція, її шкідливий вплив на економіку різних країн та України окремо; антиінфляційнї заходи.

Актуальність цієї курсової роботи полягає в тому, що головним завданням економістів усього світу вже протягом багатьох років є швидке подолання темпів інфляції. Для України, як молодої країни з економікою що розвивається, з моменту отримання нею незалежності, питання інфляції виступає особливо гостро. Тому багато економістів України вже протягом 12 років шукають методи її подолання. В цій роботі наведено декілька прикладів подолання інфляції (як закордонних так і вітчизняних), а також пояснено зміст цього економічного феномену.

^ ІНФЛЯЦІЯ, БАЗОВА ІНФЛЯЦІЯ, ГАЛОПУЮЧА ІНФЛЯЦІЯ, ПОМІРНА ІНФЛЯЦІЯ, ГІПЕРІНФЛЯЦІЯ, НОРМАЛЬНА ІНФЛЯЦІЯ, ІНДЕКСИ ЦІН.

Вступ

Найефективнішим індикатором “здоров’я” єкономіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забеспечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найдійовіших інструментів макроекономічного регулвання, інструментом, за допомогою якого уряди країн мають змог регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність уряду кожної країни спрямована на забеспечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, крім усього іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність цього викликана тим, що інфляція призводить не лише до тяжких соціально-економічних наслідків. За умов інфляції втрачається єфективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

Особливо виразно деформація економічних механізмів проявляється в умовах гіперінфляції. В економічній науці вважається, що інфляція переходить у гіперстадію за умов перевищення швидкості зростання цін 50% за місяць. Прикладом тому є Німеччина 1920-1923 рр., Австрія 1921-1922 рр., Росія 1921-1924 рр., Греція 1943-1944 рр., латиноамериканські країни 1970-1980 рр. Інфляція в Угорщині після Другої світової війни була найсильнішою з усіх, які відомі історії світової економіки. З червня 1946 р. були випущені банкноти на сумму в егімільярд більйонів (один мільярд мільярдів) . у червні 1946 р. золотий пенге 1931р. випуску коштував 130 трильйонів паперових пенге.

Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників. Отже, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.

1.Інфляція. Поняття, сутність, насдідки.

    1. Сутність інфляції. Її типи та види.



Інфляція, як специфічна особливість грошей, виникла багато столітть тому. Вважається, що її поява пов‘язана з першим періодом виникнення грошей. Саме поняття “інфляція” (від лат. inflatio - вздуття) вперше стало використовуватися у Великобританії та Франції. В економічній літературі воно виникло на початку XX століття.

У світі майже немає країн, де б у другій половині XX cт. не існувала інфляція. Вона ніби прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, – циклічним кризам. Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 – 1853 рр.); США – в період війни за незалежність 1775 – 1783 рр. і громадянської війни 1861 – 1865 рр. Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX в.. Франції – в період Французької революції 1789 – 1791 рр. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів. Наведені історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце і в минулому.

Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників. Отже, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.[ 8 ]

Інфляція є основною проблемою в багатьох країнах, що розвиваються, і стала ознакою колишніх соціалістичних країн, які переходять до ринку, таких як Польща, або Югославія, а також країн колишнього Радянського Союзу.Інфляція означає зростання загального рівня цін. Однак як можна виміряти рівень цін? Теоретично він вимірюється як середня зважена товарів і послуг в економіці. На практиці загальний рівень цін вимірюється складанням індексів цін, які є середніми величинами споживчих або виробничих цін.

Як приклад візьмемо 1990р., протягом якого індекс споживчих цін підвищився на 5,4 %. В 1995 р. ціни в усіх основних товарних групах зросли: продовольчих товарів, житла, одягу, транспорту, медичного обслуговування, алкогольних напоїв і т. ін. Це і є загальна підвищувальна тенденція цін, яку називаємо інфляцією.[ 8 ]

Інфляція породжена диспропорціями в різних сферах ринкового господарства країни, до сих пір нерозкрито в повній мірі. Інфляція – найважніша проблема сучасного розвитку економіки, тому вона насамперед потребує уточнення як соціально-економічне поняття. У наш час інфляція - одна з самих хворобливих і небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову і економічну систему загалом. Інфляція означає не тільки зниження купівельної здатності грошей, вона підриває можливості господарського регулювання.

Не зважаючи на те, що інфляція в різних країнах розуміється вченими по-різному, її слід розглядати як:

  • порушення дії законів грошового обігу, що викликає розлад державної кредитно-грошової системи;

  • відкрите або приховане зростання цін;

  • натуралізація процессів обміну (бартерний обмін);

  • зниження життєвого рівня населення.

Розкриття поняття інфляцїї, як переповнення каналів паперо-грошового обігу виступає односторонньою та не розкриває всих причин її виникнення. Таким чином, інфляція – багатоплановий феномен, що вбирає в себе виробничий, грошовий та репродуктивний аспекти.[ 11 ]

Оскільки інфляція виявляється в рості цін, то її рівень визначається рівнем цін, а точніше індексом цін. Вона показує на скільки відсотків виросли ціни поточного року (місяця) порівняно з цінами попереднього (базового)
Інфляцію класифікують за різними критеріями:

  • соціально-економічних умов;

  • типу грошової системи країни;

  • факторів та ступеня інфляційних процессів.

Найбільш поширеною стала класифікація процессу інфляції за ступенем її інтенсивності. Швидкість зростання інфляціі змінює її характер; межі між різними видами інфляції достатньо умовні (схема 1.1.)


нормальна:

швидкість інфляції достатньо мала, приблизно 3 –3,5 % за рік; масштаб інфляції піддається контролю.

помірна:

(повзуча) швидкість досягає 10% за рік; такий вид визначається дость відповідною нормальному економічноиу темпу розвитку;притаманна більшості країн з розвиненою ринковою економікою.

галопуюча:

швидкість росту визначається 10 –100% (200%) за рік; в цих умовах неможливо контролювати не тільки рост цін, але і процесс економічного розвитку.

гіперінфляція:

починається при підвищенні цін більше ніж на 50% за місяць на протязі піврічча або більше; вона практично не піддається керуванню; гроші виходять з обороту замінюючись бартерним обміном.


інфляція





Малюнок 1.1.- види інфляції

Помірна інфляція. Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін. Можна умовно кваліфікувати її так: щорічний темп інфляції вимірюється однозначним числом. Коли ціни відносно стабільні, то “люди довіряють грошам” і охоче нагромаджують гроші, тому що через місяць чи рік гроші матимуть таку саму купівельну спроможність, як і сьогодні. Люди охоче підписують довгострокові контракти у грошовому вираженні (номінальна ціна), оскільки вони впевнені, що рівень цін не підніметься надто високо від того, за якого вони зараз продають і купують. Люди не втрачають часу чи коштів, намагаючись розмістити своє багатство в “реальних” активах, а не в “грошових“ чи “паперових”, тому що вірить, що їхні грошові активи збережуть свою реальну вартість.

Галопуюча інфляція. Інфляція, що вимірюється двозначними чи тризначними числами – 20, 100 чи 200 % за рік, називається галопуючою. Галопуюча інфляція інколи спостерігається і в розвинених країнах, наприклад в Італії. Багато латиноамериканських країн, зокрема Аргентина і Бразилія, зазнавали темпів інфляції від 50 до 700 % на рік у 70-80-ті роки.

Слід зазначити, що у 80-ті роки галопуюча інфляція спостерігалася в декількох країнах Латинської Америки та Південної Азії. В післявоєнний період капіталізм пережив дві великі хвилі інфляції: 1945 –1952 р.р. при переході від воєнної економіки та в 1974 –1981р.р. під апливом нафтових шоків.Але західним країнам вдалося зменшити інфляційні процесси.(1)

Гіперінфляція. Коли економіка, здається, витримує галопуючу інфляцію, виникає третій і смертельний вид інфляції – гіперінфляція. Нічого хорошого не можна сказати про ринкову економіку, в якій ціни зростають на мільйони чи навіть мільярди процентів на рік.[ 9 ]

Аналіз виявляє декілька характерних рис гіперінфляції. По-перше, реальний попит на гроші, виміряний як відношення запасу грошей до рівня цін, падає дуже різко. Під кінець гіперінфляції в Німеччині реальний попит на гроші становив лише 1/30 від рівня дворічної давності. По-друге, відносні ціни стали дуже нестабільними. За нормальних умов реальна заробітна плата індивіда змінюється лише на процент, а то і менше із місяця у місяць. У1923 р. реальна зарплата в Німеччині змінювалася в середньому на третину (вгору чи вниз) щомісяця. Ці неймовірні коливання у відносних цінах і реальний заробітній платі – несправедливості и спотворення, що спричинені цими коливаннями,– іллюструють головну втрату від інфляції.[ 8 ]

Прикладом гіперінфляції може бути Германія після першої світової війни (1923р.) – рівень росту цін рахувався 10 – 12–значними цифрами, ціни підвищувались декілька разів протягом дня.

Ящо далі класифікувати інфляцію, то можна виділити декілька її типів (схема 1.2.)

Малюнок 1.2. – типи інфляції

Так при збалансованій інфляції бізнесмени періодично підвищують ціни. При цьому відчувають тільки виробники тієї продукції що базується на кооперативних зв‘язках. При незбалансованій інфляції ціни різних товарів періодично змінюються по відношенню одне до одного. Зростання цін на сировину випереджає зростання цін на готову продукцію. Цей тип приховує в собі велику небезпеку для бізнесменів: неможливо раціонально обрати сфери застосування капіталу; відсутність прогнозу на майбутнє зменшує впевненість в тому , що товарні групи-лідери після зростання цін залишуться лідерами і завтра і через рік. Очікувана інфляція це та, що прогнозується на який-небуть період часу, передбачувана з достатнім ступенем надійності. Часто така інфляція є результатом дій правління. Неочікувана – характеризується раптовим стрибком цін, що негативно впливає на систему оподаткування і грошового обігу. Структурна: це теоретичне пояснення інфляції, що вбачає її як динамічний процес, викликаний диспропорціямми в різними секторами господарства. Такий вид інфляції притаманний країнам, що розвиваються. Інфляція росту зарплати – зростання заробітньоії плати в риночній економіці може призвести до інфляції. Суть цього виду можна з‘ясувати за допомогою моделі Фішера. Інфляція прибутку – промислові підприємства отримують надприбутки, що веде до підвищення цін, яке не компенсується покупцю зростанням якості товару. Інфляція податків – ситуація коли держава починає інтенсивно підвищувати податки. За їх допомогою покриваються витрати на оборону, правління, соціальні программи. [ 9 ]
1.2. Причини та наслідки інфляції.
Зміст інфляції полягає в тому, що національна валюта обезцінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземних інвестицій, що зберігають стабільність своєї придбальної властивості.

Зростання цін може бути викликано збільшенням попиту над пропозицією товарів, проте така диспропорція між попитом та пропозицією в багатьох випадках не є інфляцією. На приклад – енергетична криза 70-х років в США, коли нафтовидобувні країни підняли ціни на нафту в десятки разів, а на інші товари та послуги ціни виросли на7 – 9 %.

Незалежно від стану грошової сфери, товарні послуги можуть змінюватися за рахунок зростання виробничої властивості праці, циклічних та сезонних коливаннь, структурних зрушеннь в системі перевиробництва, монополізації ринку, державного регудювання економіки, введення нових ставок податків, девальвації грошової одиниці, зміни кон‘юктури ринку, стихійних лих та ін. Очевидно, що не кожне зростання цін – інфляція і тому особливо необхідно виділити дійсно інфляційні.[ 3 ]

Так, зростання цін, пов‘язане з циклічними коливаннями кон‘юктури, не можна вважати інфляційним. Підвищення виробничої властивості праці при інших рівних умовах призводить до зниження цін. Проте можливі випадки, коли підвищення виробничої властивості праці призводить до підвищення заробітньої плати. В такому випадку, так названа інфляція утримок підвищення заробітньої плати в якій – небудь гілці дійсно призведе до підвищення загального рівня цін.

Стихійні лиха не можна вважати причиною інфляції. На приклад, в результаті стихійного лиха на якійсь території зруйновані будинки. Звісно, що зростає попит нп будматеріали, послуги будівників, транспорт та ін. Великий попит на продукцію та послуги буде стимулювати виробників до збільшення об‘ємів виробництва та по мірі насищення ринку ціни будуть знижуватися.[ 4 ]

Так, до найголовніших інфляційних чинників зростання цін можна віднести наступне:

  • Диспропорційність: незбалансованість державних витрат та прибутків, або дефіцит державного бюджету. Часто такий дефіцит долається за рахунок “друкарського станку”, що призводить до збільшення грошової маси та в наслідку – інфляції.

  • Інфляційно небезпечні інвестиції: найчастіше мілітарізація єкономіки. Воєнні потреби призводять до виникнення додаткового платоздатного попиту, а як наслідок – збільшення грошової маси.

  • Відсутність чистого вільного ринку та ідеальної конкуренції як його частини. Теперішній ринок в значному ступені огополістичний. Так як огополіст заінтересований в скороченні виробництва та пропозиції товарів, виникає дефіцит, що використовується для підтримання або підняття ціни на товар.

  • Імпортуєма інфляція, роль якої зростає зі зростанням відкритості економіки та залучення її в світогосподарські зв‘язки тієї чи іншої країни. Можливості для боротьби у держави достатньо обмежені. Метод ревальвації власної валюти , що інколи використовується в таких випадках, робить імпорт більш вигідним, одночасно затруднюючи експорт.

  • Інфляційні очікуваннявиникнення у інфляції самопідтримуючегося характеру. Населення та постійні суб‘єкти звикають до постійного підвищення рівня цін. Населення вимагає підвищення заробітньої плати та наперед запасається товарами, очікуючи їх близьке збільшення в ціні. Виробників же хвилює збільшення цін з боку їх поставщиків., одночасно закладаючи в ціну своїх товарів зростання цін на обладнання. Живий приклад таких інфляційних очікуваннь ми можемо спостерігати в наш час.

В теоріях, що розроблюються західними економістами, виділяються в якості альтернативних концепцій інфляції попиту та інфляції утримок. Такі концепції розглядають різні причини інфляції.[ 7 ]

Інфляція попиту – порушення рівноваги між поитом та пропозицією зі сторони попиту. Головними причинами тут можуть бути збільшення державних замовленнь (наприклад, воєнних), збільшення поиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості та майже повної загрузки виробничих потужностей, а також зростання притбальної властивості працюючих (зростання заробітньої плати) в результаті, наприклад, спільних дій правсоюзів. Внаслідок цього виникає надлишок сплатних коштів в обороті створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.

Інфляція утримок – зростання цін внаслідок збільшення утримок виробництва. Причинами утримок виробництва можуть бути агополістична політика ціновиникнення, економічна та фінансова політика держави, зростання цін на сировину, дії правсоюзів, що вимагають підвищення заробітньої плати, та ін.

На практиці не важко відрізнити один тип від іншого, усі вони тісно пов‘язані та постійно взаємодіють між собою та, наприклад, зростання заробітньої плати може виглядати і як інфляція попиту і як інфляція утримок.

Необхідно також виділити те, що в жодній економічно розвиненій країні не спостерігалася в другій половині XX століття повна зайнятість, вільний ринок або стабільність цін. Ціни із-за деяких причин цього періоду зростали постійно навіть в період застою виробництва. Таке явище називається стагфляцієй - інфляційним зростанням цін в умовах стогнації – застою виробництва, економічної кризи.[ 4 ]

2. Інфляційнї процесси в Україні в 1991 – 2003р.

2.1. Аналіз динаміки інфляції в Україні в 1991 – 2003р.

Основне завдання центрального банку – підтримання стабільності купівельної спроможності вітчизняної грошової одиниці. За останні 10 років дедалі більше центральних банків визначає своєю головною ціллю забезпечення низького рівня інфляції. Для багатьох інших центральних банків інфляція є ціллю монетарної політики. Як правило індикатором виконання завдання слугує індекс споживчих цін. Проте в короткостроковому періоді інфляція не перебуває під повним контролем центрального банку, а зміни в монетарній політиці повільно впливають на зміну цін протягом певного проміжку часу. Тому розробники монетарної політики центрального банку почасти користуються таким показником як базова інфляція. Цей підхід дає змогу застосовувати точніший індикатор виміру зміни цін основного “ядра” товарів та послуг, а тому спияти економічному зростанню та подоланню інфляції.

Як один із варіантів в Україні може застосовуватися такий показник як базова інфляція, виміряна статистичним методом. Оскільки в українському кошику споживчих товарів значною є питома вага продовольчих товарів (мал.2.1), то видаляти весь їх перелік неприпустимо. У процессі дослідження базової інфляції з кошика вилучаються такі товари як :

  • “паливо”

  • “послуги зв‘язку”

  • “інші послуги”

Мал. 2.1.- кругова діограма

оновленного споживчого кошика

  • “інші продовольчі товари”,

які мають незначну питому вагу у споживчому кошику.

Отриманий ряд споживчої та базової інфляіцї подано у таблиці 2.1. Судячи з розрахунків, дефляцію за перші дев‘ять місяців 2002 року спричинило саме зниження цін на продовольчі товари. Тому, наприклад, показник інфляції, виміряної за допомогою нового кошика має, з одного боку позитивне значення, а з іншого – є стабільнішим і прогнозованішим.[17]
Таблиця 2.1. – показники інфляції (1991 – 2002р.р.)/ %

Показники

1999

2000

2001

2002(9 міс.)

Фактична інфляція

119,2

125,8

106,1

96,7

Б
азова інфляція

113,7

114,3

102,5

100,7



следующая страница >>