asyan.org
добавить свой файл
1


Шнайдер В.І.
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Сучасний стан розвитку України зумовлює визначення нових пріоритетів і перспектив розвитку спеціального освітнього закладу та висуває нові вимоги до змісту навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку, до розробки інноваційних технологій педагогічної корекції властивих їм порушень.

Сьогодні відбувається переосмислення цілей, завдань, навчання та виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку та розробка на цій основі принципів реформування спеціальної освіти.

Основоположними серед них постають: випереджувальний характер розвитку освіти; формування нового ставлення суспільства до потреб особистості; перехід до державно-громадської системи управління освітою; безперервність освіти упродовж всього життя; єдність зусиль всіх соціальних інститутів виховання дитини - сім'ї, громадських недержавних організацій, фондів, асоціацій дітей-інвалідів у створенні сприятливих умов для інтеграції дітей з особливостями психофізичного розвитку у суспільство, вільного вибору форм навчання та рівного доступу до якісної освіти.

Сьогодні особливої значущості набуває проблема інклюзивної освіти дітей з обмеженими можливостями здоров'я, їх інтеграції в загальноосвітній простір.

Враховуючи світові тенденції розвитку освіти, все більшого поширення набувають інтеграційні процеси, що проявляються в різноманітних формах спільного навчання та виховання дітей з особливостями розвитку та їх здорових однолітків.

На сьогодні однією з найпоширеніших форм інтегрованого навчання є спеціальні класи в загальноосвітніх школах, в яких учні здобувають освіту, маючи можливість проживати в сім'ї.

Надзвичайно важливу практичну, системну роботу необхідно розгорнути на місцях у 2010-2011 навчальному році. Йдеться про реалізацію державної політики щодо навчання, реабілітації, соціального захисту, інтеграції дітей-інвалідів у соціум в умовах чинного правового поля.

Актуальність питання підкреслюється прийняттям в Україні відповідних нормативно-правових документів: наказу МОН України від 11.09.2009р. № 855 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки», розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. № 1482 «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012р., проекту «Концепції розвитку інклюзивної освіти (2009р.).

Метою введення інклюзивної освіти є формування нової філософії ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення конституційних прав і державних гарантій на здобуття якісної освіти, здійснення комплексної реабілітації цієї групи дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей.

Керівникам та педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів належить володіти даними про якісний склад учнів, спрямовувати діяльність на попередження причин низької успішності, невідвідування уроків, охорону фізичного і психічного здоров'я учнів. Цьому сприятиме налагодження співпраці навчального закладу з обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, обласною (міською, районною) психолого-медико-педагогічною комісією, центрами практичної психології та соціальної роботи для отримання консультативно-методичної допомоги щодо особливостей розвитку, адекватних форм і методів навчання учнів з особливими освітніми потребами, забезпечення їх диференційованого всеобучу.

Органи управління освітою мають бути орієнтовані на своєчасне виявлення дітей, які потребують тривалого лікування, корекції фізичного та або розумового розвитку, з метою організації їх ранньої методичної, психолого-педагогічної, соціальної реабілітації, створення передумов для їх соціальної адаптації.

У Хмельницькій області на сьогоднішній день здійснені наступні заходи:

1. Проведено аналіз контингенту учнів у районі.

2. Створена структурно-логічна модель взаємозв'язку всіх ланок соціально-реабілітаційного простору дітей з обмеженими можливостями здоров'я.

3. Розроблена Програма діяльності щодо запровадження інклюзивного навчання дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку у ЗНЗ на 2009-2012 рр.

4. Започатковано науково-експериментальне дослідження «Створення оптимальних умов для соціальної адаптації та інтеграції в суспільство дітей з особливими освітніми потребами шляхом їх навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», метою якого є розробка та реалізація механізму інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітні навчальні заклади, створення регіональної моделі інклюзивної школи .

Завершено І етап дослідження, визначено експериментальні навчальні заклади, узгоджені наукові керівники. Визначено експериментальні навчальні заклади та майданчики, узгоджені наукові керівники, координатори проектів, створені творчі групи за напрямками:

«Основним принципом створення інклюзивної школи є те, що всі діти мають навчатися разом, якщо це виявляється можливим, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, які існують між ними « - це стверджує програма дій Саламанської декларації.

Кожний навчальний заклад має творчо підходити до вибору способів отримання та використання ресурсів для підтримки інклюзивної освіти; бути готовим до спільного навчання здорових дітей та їх однолітків з різними типами дизонтогенеза.

Особливої актуальності набуває організація сучасного системного психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями розвитку. Для цього в освітньому середовищі необхідно створити не тільки спеціальні умови, а й організувати відповідну психокорекційну роботу.

Залучення дитини з особливостями психофізичного розвитку до навчальної діяльності в інклюзивному класі передбачає розробку індивідуального начального плану. Його створюють на основі начальної програми загальноосвітніьої школи відповідного класу або програми спеціальної школи, рекомендованої психолого-медико-педагогічною консультацією після обстеження дитини. У будь-якому разі в навчальному процесі має здійснюватись контроль за виконанням індивідуального навчального плану. За допомогою контролю визначається взаємозв’язок між рівнем навчання, що планувався, і досягнутим, створюються умови для варіювання та добору навчального матеріалу з урахуванням актуального розвитку учня. Таким чином з'ясовується відповідність навчального плану потенційним можливостям учня та його ефективність.

Загальні рекомендації щодо роботи з дітьми, які мають відповідні порушення психофізичного розвитку. Механізм забезпечення інтегрованого навчання здійснюється за етапами:

  1. Дитина з особливими освітніми потребами до вступу у ДНЗ, школу проходить обстеження на психолого-медико-психологічній консультації.

  2. Батьки дитини мають право вибирати навчальний заклад, де вона буде навчатися.

  3. Навчальний заклад організовує педагогів ЗНЗ, ДНЗ для здійснення корекційно-педагогічної роботи з відповідною групою дітей і кожним учнем окремо.

Рекомендації вчителям загальноосвітніх шкіл для успішної роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби.

Учитель повинен оволодіти необхідними знаннями на навичками, зокрема:

  • Ознайомитись з анамнезом учня, мати знання про основні види порушень психофізичного розвитку дитини, їх вплив на навчання і розвиток.

  • Вивчити стан уваги, рівень пізнавальних можливостей, стомлюваності, темп роботи кожної дитини.

  • В роботі з дитиною враховувати стан зору, слуху, особливості моторики та загального розвитку учня.

  • Бути добре ознайомленим з приладами та пристроями, якими користується учень, вміти перевіряти справність слухових апаратів, стежити за чистотою окулярів.

  • Навчитися визначати, оцінювати і створювати навчальне середовище для дітей з різними потребами.

  • Зрозуміти важливість цілеспрямованого залучення до роботи з дітьми членів родини, встановлення з ними партнерських стосунків.

  • Вивчати і застосовувати головні принципи і стратегії колективної командної роботи.

  • Навчитися спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять.

  • Уміти адаптувати навчальні плани, методики, матеріали та середовище до специфічних потреб дітей.

  • Створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми і формування колективу.

  • Формувати в дітей досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища.

  • Ставитися з повагою до дітей та батьків.

Зміни в державні й політиці зумовлюють якісно нові аспекти функціонування спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливостями психофізичного розвитку.

В умовах сучасних підходів до різноманітних форм здобуття освіти спеціальні загальноосвітні навчальні заклади розширюють свої функції, надаючи, окрім освітніх і соціально-педагогічні послуги. Вони поступово стають осередками комплексної державної підтримки сім'ї, забезпечують соціальний захист цієї категорії дітей через спеціально організований навчально-виховний процес в комплексному поєднанні з реабілітаційною роботою, професійно-трудовою підготовкою випускників.

Керівникам інтернатних закладів слід звернути увагу на суть діяльності навчальних закладів в 2010-2011 навчальному році на перспективу їх розвитку, яка визначається професором І.Жерносеком як система відповідних структурних одиниць, складовими якої є:

  • перша – рівень ефективності та результативності управлінської діяльності;

  • друга – впровадження інноваційних технологій освіти;

  • третя – фінансово-економічний та правовий статус навчального закладу.

Для цього необхідно в практику навчально-виховного процесу ширше втілювати нововведення, впроваджувати інноваційні моделі професійного розвитку педагогів, формувати готовність до інноваційної діяльності, втілювати в життя кожного педагогічного колективу науково-методичні рекомендації обласних семінарів, науково-практичних конференцій, матеріали програмно-методичного змісту курсів підвищення кваліфікації.

Інформаційно-освітній методичний центр інтернатного закладу повинен стати центром методичної роботи з педагогічними працівниками.:

  • створювати умови для самоосвітньої роботи педагогів;

  • допомагати в організації різних форм методичної роботи;

  • організовувати методичну допомогу молодим вчителям, вихователям;

  • допомагати педагогам, які займаються науково-дослідницькою та експериментальною роботою;

  • пропагувати перспективний педагогічний досвід навчально-виховної роботи.

Необхідно також формувати банк даних педагогічних знахідок, досвіду використання освітніх технологій для впровадження в практику діяльності закладу.

Недоліком у роботі методичних служб інтернатних закладів постала діагностична спрямованість навчально-виховного процесу, тому в 2010-2011 навчальному році слід звернути увагу на моніторинг аналітичної діяльності педагогів (анкетування різного рівня, результати самоаналізу, самооцінки); діагностику рівня професійної компетентності матеріали атестації вчителів вихователів.

Методичну роботу в школі-інтернаті пропонуємо диференціювати відповідно до рівня професійної компетентності кожного педагога.

«Школа вищої педагогічної майстерності» для вчителів які прагнуть і можуть працювати творчо.

«Школа вдосконалення майстерності» для вчителів, які бажають працювати творчо, але відчувають відповідні труднощі.

«Школа становлення молодого вчителя» для молодих спеціалістів.

«Школа позитивної мотивації» для педпрацівників, які працюють формально й не бажають працювати творчо.

Вся методична робота навчального закладу повинна концентруватися навколо методичної проблеми, план якої спрямований на творчу діяльність педагогів.

Звертаємо увагу керівників спеціальних інтернатних закладів, що відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання» та від 05.07.2004р. № 848 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної середньої освіти для дітей, що потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», у зв'язку із введенням у загальноосвітніх навчальних закладах нових предметів робочі навчальні плани спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році складається відповідні до листа МОН України від 05.03.2010р. №1/9-143 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010-2011 н.р.».

Звертаємо увагу на наказ МОН України № 806 від 01.09.2009р. «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», в якому вказано (п.1), що «загальноосвітнім навчальним закладам використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф МОН України»; персональну відповідальність (п.2) за виконання цього наказу на керівників загальноосвітніх навчальних закладів .

Сьогодні перед загальноосвітніми інтернатними закладами, в яких навчаються діти пільгових категорій, що потребують особливого соціального захисту (школи-інтернати для дітей-сиріт, санаторні школи-інтернати і загальноосвітні школи-інтернати області) стоять відповідні завдання виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної, національно свідомої, морально і фізично здорової людини.

Аналіз виховної роботи школах-інтернатах показав, що більшість випускників виходять із школи із недостатньо-сформованими життєвими компетентностями, з розвинутим «почуттям утриманця», вони не готові брати на себе відповідальність відчувають відсутність досвіду сімейного життя, в них послаблена орієнтованість на майбутнє, не сформоване ставлення до дорослих, однолітків та оточуючого світу.

У загальноосвітніх школах-інтернатах області у 2010-2011р. необхідно запланувати низку практичних заходів щодо вирішення цих проблем.

Вчителям та вихователям необхідно звернути увагу на перебудову навчально-виховної роботи в позаурочний час, реалізувати зміст виховання в різноманітних видах і формах діяльності школярів, зокрема: навчально-пізнавальній, трудовій, суспільно корисній, художньо-творчій, краєзнавчій, народознавчій, спортивно-оздоровчій, організаторській тощо.

В умова дитячої установи інтернатного типу найчастіше формується депривована особистість без відповідального ставлення до життя. Тому важливо в новому навчальному році слід переосмислити традиційну систему формування професійного самовизначення з позиції особистісно-орієнтованого підходу. Через об'єктивні (відсутність батьків) і суб'єктивні (обмеженість спілкування та ін.) причини вихованці державних установ більшою мірою потребують науково-обгрунтованої системи їх підготовки до професійного самовизначення, соціалізації.

З метою допомогти учням у професійному самовизначенні, рекомендуємо в загальноосвітніх інтернатних закладах усіх типів запровадити діяльність шкільних центрів допрофільної підготовки, профільного навчання і професійного самовизначення, в яких практичні психологи, вчителі і вихователі постійно надаватимуть необхідні консультації.

Роботу шкільного центру доцільно розподілити на три етапи: пропедевтика допрофільної підготовки; допрофільна підготовка; профільне навчання,

а також передбачити наступні напрямки роботи:

професійна інформація; - професійна пропаганда; - професійна агітація; соціально-професійна адаптація; професійне виховання.

Сьогодні продовжують набувати поширення засоби електронного розповсюдження освітянської інформації: працюють сайти Хмельницької обласної адміністрації, Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Наявність інформаційного сайту кожного структурного підрозділу дає змогу здійснити ефективне управління корекційним навчально-виховним процесом. Акцентуємо увагу керівників, що на сучасному етапі розвитку освіти кожний інтернатний заклад спеціальної освіти повинен мати свій сайт та електронну скриньку.

У системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів інтернатних закладів у новому навчальному році відбуваються зміни, характерні для всієї системи післядипломної педагогічної освіти. В рекламному проспекті курсів підвищення кваліфікації на 20011 рік надається перевага кредитно-модульній, очно-дистанційній формам навчання, загальній підготовці із впровадженням програми «Intel. Навчання для майбутнього».

Вищезазначене зобов'язує керівників закладів освіти готувати педагогів-практиків до нововведення, проводити пропедевтичну підготовку, яка забезпечить змістовну орієнтацію роботи на курсах.