asyan.org
добавить свой файл
1
Конвенція

про боротьбу з незаконним захопленням

повітряних суден

від 16 грудня 1970 року
Держави – учасниці даної Конвенції,

вважаючи, що акти незаконного захоплення або здійснення контролю над повітряним судном, що знаходиться в польоті, загрожує безпека осіб і майна, серйозно порушують повітряне сполучення і підривають віру народів світу в безпеку цивільної авіації,

вважаючи, що наявність таких актів викликає серйозну заклопотаність,

вважаючи, що з метою запобігання таким актам є настійна необхідність забезпечити вживання відповідних заходів для покарання злочинців,

погодилися про нижченаведене:
Стаття 1

Будь-яка особа на борту повітряного судна, що знаходиться в польоті, яке:

а) незаконно, шляхом насильства або загрози застосування насильства, або шляхом будь-якої іншої форми залякування захоплює це повітряне судно, або здійснює над ним контроль, або намагається здійснити будь-яку таку дію, або

b) є співучасником особи, яка здійснює або намагається здійснити будь-яку таку дію, здійснює злочин (надалі "злочин, що іменується ").
Стаття 2

Кожна Договірна Держава зобов'язується застосовувати відносно такого злочину суворі заходи покарання.
Стаття 3

1. Для цілей даної Конвенції повітряне судно вважається таким, що знаходиться в польоті в будь-який час з моменту закриття всіх його зовнішніх дверей після навантаження до моменту відкриття будь-якої з таких дверей для вивантаження. У разі вимушеної посадки вважається, що політ відбувається доти, поки компетентні власті не приймуть на себе відповідальність за повітряне судно і за осіб і майно, що знаходяться на борту.

2. Дана Конвенція не застосовується до повітряних суден, зайнятих на військовій, митній і поліцейській службах.

3. Дана Конвенція застосовується тільки в тому випадку, якщо місце зльоту або місце фактичної посадки повітряного судна, на борту якого здійснено злочин, знаходиться поза межами території держави реєстрації такого повітряного судна; при цьому не має значення, чи здійснювало повітряне судно міжнародний політ або політ на внутрішніх авіалініях.

4. Дана Конвенція не застосовується у випадках, згаданих в статті 5, якщо місце зльоту і місце фактичної посадки повітряного судна, на борту якого здійснено злочин, знаходиться на території однієї і тієї ж Держави, коли така Держава є однією з тих Держав, які згадуються у вказаній статті.

5. Незважаючи на пункти 3 і 4 даної статті, статті 6, 7, 8 і 10 застосовуються незалежно від місця зльоту або місця фактичної посадки повітряного судна, якщо злочинець або передбачуваний злочинець знаходиться на території іншої Держави, ніж Держава реєстрації повітряного судна.

Стаття 4

1. Кожна договірна Держава вживає таких заходів, які можуть виявитися необхідними, щоб встановити свою юрисдикцію над таким злочином і будь-якими іншими актами насильства відносно пасажирів або екіпажу, здійснених передбачуваним злочинцем в зв'язку з таким злочином, в наступних випадках:

а) коли злочин здійснено на борту повітряного судна, зареєстрованого в даній Державі;

b) коли повітряне судно, на борту якого здійснено злочин, здійснює посадку на його території і передбачуваний злочинець ще знаходиться на борту;

с) коли злочин здійснено на борту повітряного судна, зданого в оренду без екіпажу орендарю, основне місце діяльності якого або, якщо він не має місця діяльності, постійне місцеперебування якого знаходиться в цій Державі.

2. Кожна Договірна Держава вживає також таких заходів, які можуть виявитися необхідними, щоб встановити свою юрисдикцію над злочином у випадку, коли передбачуваний злочинець знаходиться на її території і вона не видає його відповідно до статті 8 однієї з Держав, згаданих в пункті 1 даної статті.

3. Дана Конвенція не виключає здійснення будь-якої кримінальної юрисдикції відповідно до національного законодавства.
Стаття 5

Договірні Держави, які створюють спільні повітряно-транспортні експлуатаційні організації або міжнародні експлуатаційні агентства, що експлуатують повітряні судна, які підлягають спільній або міжнародній реєстрації, належним чином вказують відносно кожного повітряного судна, держава з свого числа, яке здійснює юрисдикцію і виступає як держава реєстрації з метою даної Конвенції і повідомляють про це Міжнародну організацію цивільної авіації, яка розсилає таке повідомлення всім Державам - учасницям даної Конвенції.
Стаття 6

1. Пересвідчившись, що обставини того вимагають, будь-яка Договірна Держава, на території якої знаходиться злочинець або передбачуваний злочинець, бере його під варту або вживає інших заходів, що забезпечують його присутність. Взяття під варту і інші заходи здійснюються відповідно до законодавства такої Держави, але можуть тривати тільки протягом часу, необхідного для того, щоб зробити кримінально-процесуальні дії або дії по видачі.

2. Така Держава негайно провадить попереднє розслідування фактів.

3. Будь-якій особі, що знаходиться під вартою згідно з пунктом 1 даної статті, виявляється сприяння в негайному встановленні контакту з найближчим відповідним представником Держави, громадянином якої він є.

4. Коли Держава згідно з даною статтею бере особу під варту, вона негайно повідомляє Державу реєстрації повітряного судна, Державу, згадану в пункті 1 (с) статті 4. Держава громадянства затриманої особи і, якщо вона вважає це доцільним, будь-які інші зацікавлені Держави про факт знаходження цієї особи під вартою і про обставини, що слугували підставою для його затримання. Держава, яка провадить попереднє розслідування, передбачене пунктом 2 даної статті, негайно повідомляє про отримані ним дані вищезазначеним Державам і вказує, чи збирається вона здійснити юрисдикцію.


Стаття 7

Договірна Держава, на території якої виявляється передбачуваний злочинець, якщо вона не видає його, зобов'язана без яких-небудь виключень і незалежно від того, чи здійснено злочин на її території, передати справу своїм компетентним органам для цілей кримінального переслідування. Ці органи приймають рішення таким же чином, як і у разі будь-якого звичайного злочину серйозного характеру, відповідно до законодавства цієї Держави.
Стаття 8

1. Злочин вважається таким, що підлягає включенню як злочин, що тягне видачу, в будь-який договір про видачу, укладений між Договірними Державами. Договірні Держави зобов'язуються включати такий злочин як злочин, що тягне видачу, в будь-який договір про видачу, що укладається між ними.

2. Якщо Договірна Держава, яка обумовлює видачу наявністю договору, отримує прохання про видачу від іншої Договірної Держави, з якою вона не має договору про видачу, вона може за власним розсудом розглядати дану Конвенцію відносно такого злочину як юридичну підставу для видачі. Видача здійснюється відповідно до інших умов, що передбачаються законодавством Держави, до якої звернене прохання про видачу.

3. Договірні Держави, що не обумовлюють видачу наявністю договору, розглядають у відносинах між собою такий злочин як злочин, що тягне видачу, відповідно до умов, передбачених законодавством Держави, до якої звернене прохання про видачу.

4. Злочин розглядається Договірними Державами для цілей видачі, як якби він був здійснений не тільки в місці його здійснення, але також і на території Держав, які зобов'язані встановити свою юрисдикцію відповідно до пункту 1 статті 4.
Стаття 9

1. Коли будь-яка з дій, згаданих в статті 1 (а), здійснена або близька до здійснення, Договірні Держави вживають всі належні заходи для відновлення контролю законного командира над повітряним судном або для збереження за ним контролю над повітряним судном.

2. У випадках, передбачених попереднім пунктом, будь-яка Договірна Держава, в якій знаходиться повітряне судно, його пасажири або екіпаж, сприяє його пасажирам і екіпажу в продовженні їх пересування так скоро, наскільки це можливе, і без затримки повертає повітряне судно і його вантаж законним власникам.
Стаття 10

1. Договірні Держави надають одна одній найбільш повну правову допомогу в зв'язку з кримінально-процесуальними діями, проведеними відносно такого злочину і інших актів, згаданого в статті 4. У всіх випадках застосовується законодавство Держави, до якої звернене прохання.

2. Положення пункту 1 даної статті не впливають на зобов'язання за будь-яким іншим договором, двостороннім або багатостороннім, який регулює або буде регулювати, повністю або частково, взаємну правову допомогу по кримінальних справах.

Стаття 11

Кожна Договірна Держава відповідно до свого національного законодавства повідомляє Раді Міжнародної організації цивільної авіації так скоро, як це можливо, будь-яку відповідну інформацію, що є у неї відносно:

а) обставин злочину;

b) дій, здійснених відповідно до статті 9;

с) заходів, прийнятих відносно злочинця або передбачуваного злочинця, і зокрема щодо результатів будь-яких дій по видачі або інших правових дій.
Стаття 12

1. Будь-яка суперечка між двома або більш Договірними Державами, що стосується тлумачення або застосування даної Конвенції, яка не може бути врегульована шляхом переговорів, на прохання однієї з них буде передаватися на арбітраж. Якщо протягом шести місяців від дня прохання про арбітраж Сторони не в змозі прийти до угоди з питання про організацію арбітражу, на прохання будь-якої з цих Сторін суперечка може бути передана в Міжнародний суд відповідно до Статутом Суду.

2. Кожна Держава може при підписанні або ратифікації даної Конвенції або при приєднанні до неї зробити заяву про те, що вона не вважає себе зв’язаною положеннями попереднього пункту щодо взаємовідносин з будь-якою Договірною Державою, що зробила таке застереження.

3. Будь-яка Договірна Держава, що зробила застереження відповідно до попереднього пункту, може в будь-який час зняти це застереження шляхом нотифікації урядів-депозитаріїв.
Стаття 13

1. Дана Конвенція буде відкрита для підписання в Гаазі 16 грудня 1970 року державами, що беруть участь в Міжнародній конференції з повітряного права, що відбулася в Гаазі з 1 по 16 грудня 1970 року (в подальшому іменується Гаазька конференція). Після 31 грудня 1970 року Конвенція буде відкрита для підписання всіма державами в Москві, Лондоні і Вашингтоні. Будь-яка держава, яка не підпише дану Конвенцію до її вступу в силу відповідно до пункту 3 даної статті, може приєднатися до неї в будь-який час.

2. Дана Конвенція підлягає ратифікації її Державами, що підписали. Ратифікаційні грамоти і документи про приєднання здаються на зберігання урядам Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії і Сполучених Штатів Америки, які цим призначаються як уряди-депозитарії.

3. Дана Конвенція набере чинності через тридцять днів після дати здачі на зберігання ратифікаційних грамот десятьма Державами, що підписали дану Конвенцію, які брали участь в Гаазькій конференції.

4. Для інших держав дана Конвенція набирає чинності в день вступу в силу даної Конвенції відповідно до пункту 3 даної статті або через тридцять днів після здачі на зберігання їх ратифікаційних грамот або документів про приєднання, в залежності від того, що настає пізнє.

5. Уряди-депозитарії негайно повідомляють всі Держави, що приєдналися і підписали, про дату кожного підписання, дату здачі на зберігання кожної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання, дату вступу в силу даної Конвенції, а також про інші повідомлення.

6. Після вступу даної Конвенції в силу вона повинна бути зареєстрована урядами-депозитаріями відповідно до статті 102 Статуту Організації Об’єднаних Націй і відповідно до статті 83 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944 р.).

Стаття 14

1. Будь-яка Договірна Держава може відмовитися від участі в даній Конвенції шляхом письмового повідомлення про це урядів-депозитаріїв.

2. Відмова від участі в Конвенції набирає чинності через шість місяців від дня отримання такого повідомлення урядами-депозитаріями.

На посвідчення чого нижчепідписані представники, належно уповноважені своїми Урядами, підписали дану Конвенцію.

Здійснено в Гаазі шістнадцятого грудня одна тисяча дев'ятсот сімдесятого року в трьох оригінальних примірниках, кожний російською, англійською, іспанською і французькою мовами, причому всі тексти є автентичними.
(Підписи)
Ратифіковано Президією Верховної Ради Української РСР

27.12.1971 р. з таким застереженням, зробленим при підписанні:
"Уряд Української Радянської Соціалістичної Республіки не вважає себе зв’язаним положеннями пункту 1 статті 12, який передбачає, що спори про тлумачення або застосування Конвенції передаються до арбітражу або до Міжнародного Суду на вимогу однієї з сторін у спорі"

Для України набрала чинності з 23 березня 1973 року.