asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 18 19
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

СЕКЦІЯ СУСПІЛЬНИХ І ГУМАНІТАРНИХ НАУК

КОНЦЕПЦІЯ

ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ

(ПРОЕКТ)
КИЇВ 2011

Проект Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 р. підготовлений в установах Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України під загальним керівництвом віце-президента НАН України академіка НАН України В. М. Гейця.

Проект розроблений відповідно до Закону України «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» (розділ 2 частина ІІІ) та доручення Кабінету Міністрів України від 01.07.2010 р. № 38719/1/1-10.

ЗМІСТ


ВСТУП 2

^ 1. СТАН ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ 3

2. ЦІННОСТІ, ПРИНЦИПИ І ПРІОРИТЕТИ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ 9

2.1. Ціннісна основа гуманітарного розвитку 9

2.2. Основні принципи гуманітарного розвитку 10

2.3. Національні пріоритети гуманітарного розвитку 12

2.4. Гармонізація міжетнічних та міжконфесійних відносин 14

2.5. Інтеграція національної культури в європейський культурний 16

простір та міжнародне співробітництво в гуманітарній сфері 16

2.6. Розвиток співробітництва з українцями за кордоном 17

^ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ 17

3.1. Підвищення добробуту населення і впровадження 17

високих соціальних стандартів життя 17

3.2. Розвиток освітнього і наукового простору 18

3.3. Забезпечення гендерної рівності, прав людей з особливими потребами та обмеженими фізичними можливостями 20

3.4. Розвиток охорони здоров’я, впровадження стандартів здорового способу життя 21

3.5. Забезпечення сталого розвитку суспільства і права людини 23

на безпечне довкілля 23

3.6. Створення умов для гідної, результативної праці 24

3.7. Здійснення ефективної культурної політики, розвиток осередків культури, музейної справи, збереження та підтримка національної культурної спадщини 25

Головним напрямом державної політики в гуманітарній сфері є розкриття креативного потенціалу української культури; збереження створеної національною культурою системи духовних цінностей як ключових чинників формування національної ідентичності та успішної соціалізації людини; задоволення культурних потреб населення та створення сприятливих умов для творчої самореалізації людини. Для досягнення цієї мети мають бути здійснені такі кроки: 25

3.8. Забезпечення свободи совісті, релігійної свободи, вдосконалення правового регулювання державно-церковних, міжцерковних, міжконфесійних відносин 27

3.9. Модернізація національного інформаційно-комунікативного простору 28

3.10. Інноваційний розвиток як чинник гуманізації суспільства 29

3.11. Національні культурні індустрії України 31

^ 4. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ 34

4.1. Удосконалення державного управління гуманітарним розвитком та інструменти культурної політики 34

4.2. Розробка і реалізація державних програм у гуманітарній сфері 36

4.3. Діалог держави і громадянського суспільства як головна умова здійснення відповідальної гуманітарної політики 37

4.4. Формування відносин суспільної довіри й громадянської відповідальності 39

4.5. Моніторинг громадської думки та психоемоційних настроїв населення щодо гуманітарного розвитку суспільства 42

4.6. Фінансово-економічні механізми реалізації культурної політики 44



ВСТУП



У глобалізованому світі третього тисячоліття розвиток держави стає можливим лише завдяки ефективній реалізації її людського потенціалу. Як європейська за своєю цивілізаційною належністю держава Україна має спиратися у своєму розвитку на людиноцентричну систему цінностей, основу якої становлять свобода, справедливість і солідарність. Зазначена система вже довела свою ефективність та відповідає практичним потребам сучасного суспільного життя.

Нині в Україні розгортається процес змін, що мають на меті всебічне забезпечення інтересів людини, сприяння її прагненню жити й творити в гармонії зі своїми духовними цінностями, суспільством, природою. Спираючись на цей підхід, Україні потрібно забезпечити цілісну політику гуманітарного розвитку, адекватну модернізації суспільства в межах загальноєвропейських тенденцій.

Гуманітарний розвиток України є процесом удосконалення суспільства у напрямі наближення до потреб людини в усіх сферах суспільного життя, створення умов для максимального розвитку національної культури, розкриття творчого потенціалу й самореалізації кожної особистості відповідно до її потреб та інтересів.

Гуманітарний розвиток України уособлює прагнення нації до формування суспільства, яке ґрунтується на гуманістичних засадах, на повазі до гідності людини – загальних ідеалах людства й забезпеченні всебічного соціального поступу. Вони окреслені в основоположних документах світової спільноти, що фіксують універсальні стандарти прав людини, – Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права та факультативних протоколах до них; Гельсінському підсумковому акті щодо безпеки та співробітництва у Європі.

Державна стратегія гуманітарного розвитку України ґрунтується на нормативних положеннях зазначених міжнародно-правових актів щодо забезпечення загальнолюдських цінностей свободи, рівності та солідарності, сформульованих у Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй, затвердженій резолюцією 55/2 Генеральної Асамблеї від 8 вересня 2000 р. Поряд з цим, зазначена стратегія спирається на загальнонаціональні цінності українського суспільства, такі як: формування спільної ідентичності, політична стабільність, толерантність, відповідальність, соціальна справедливість, захист економічних та соціальних прав людини.

Метою стратегії гуманітарного розвитку України є: удосконалення суспільного середовища на засадах безпеки й стабільності, створення умов для функціонування демократичної культури, конкурентоспроможної і рівноправної серед культур інших народів світу; формування вільної, забезпеченої всіма можливостями для самовиявлення, фізично й духовно розвиненої особистості, яка живе в гармонії із собою, іншими людьми, природним середовищем і навколишнім світом.

Основоположним критерієм гуманітарного розвитку країни, інтегральним показником соціального благополуччя є стан здоров’я та тривалість життя населення. Здоров’я населення – частина національного багатства, важлива передумова соціально-економічного поступу країни. Завдання держави полягає у створенні умов для реалізації кожною людиною свого права на довге здорове життя, а також у формуванні й поширенні настанов на здоровий спосіб життя, відповідальне ставлення до здоров’я.

Основними завданнями гуманітарного розвитку є: оптимізація соціальних відносин і забезпечення прав людини; покращення якості життя; налагодження ефективної системи охорони здоров’я і утвердження здорового способу життя; гармонізація системи «людина – природа»; формування загальнодоступної, демократичної освітньої системи і вдосконалення наукового простору; науково-технічна модернізація та впровадження інноваційних проектів; інтеграція національної культури у європейський культурний простір та міжнародне співробітництво у гуманітарній сфері; досягнення структурної змістовності, узгодженості культурних інституцій, збереження високих здобутків у сфері мистецтва.

Правова основа гуманітарного розвитку визначена Конституцією України, яка проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та гарантує забезпечення державою основних прав громадянина: права на вільний розвиток особистості; рівності прав громадян перед законом; рівності прав жінки і чоловіка; невід’ємного права на життя; права на недоторканність житла; права на свободу думки й слова, світогляду та віросповідання; права на охорону здоров’я, медичну допомогу та страхування тощо.



следующая страница >>