asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4


КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут славістики та міжнародних відносин

Кафедра психології

ПРОГРАМА

державного іспиту з психології

для студентів, що здобувають вищу освіту

на ступінь бакалавра за фаховим

спрямуванням 6.040100. Психологія

Схвалено

вченою радою університету

Протокол № від

Голова вченої ради

Проф. Алексєєв Ю.М.

Київ – 2006

Програма державного іспиту з психології для студентів, що здобувають вишу освіту на ступінь бакалавра за фаховим спрямуванням 6.040100. Психологія / Укладач Васютинський В.О. – К.: КСУ. – 2006. – 44 с.

Рецензенти: Кудіна В.В. – кандидат педагогічних наук, доцент

Литовченко Н.Ф. – кандидат психологічних наук, доцент

Програму обговорено і затверджено на засіданні кафедри психології Протокол № 8 від 28 квітня 2006 р.

© Васютинський В.О.

^ Зміст


Пояснювальна записка
Державний іспит із психології для студентів IV курсу, що здобувають вищу освіту на ступінь бакалавра за фаховим спрямуванням 6.040100. Психологія, проводиться як форма підсумкового контролю знань за результатами чотирирічного стаціонарного навчання.

Метою іспиту є виявлення ступеня відповідності змісту та рівня знань, здобутих студентами, до кваліфікаційних вимог, зафіксованих у Кваліфікаційній характеристиці та Освітньо-професійній програмі бакалавра з психології

Результати складання державного іспиту мають засвідчити достатній рівень розуміння студентами, які претендують на ступінь бакалавра, теоретико-методологічних основ психологічної науки й практики, знання історії розвитку психології та змісту основних науково-психологічних концепцій, уміння виконувати самостійні психологічні дослідження та аналізувати індивідуально- і соціально-психологічні явища, володіння класичними та сучасними методами надання психологічної допомоги

Програму іспиту складено на основі навчально-методичних комплексів 10 профільних дисциплін, що викладалися протягом навчання студентів в університеті." загальної, вікової, педагогічної, соціальної, експериментальної, диференціальної психології, історії психології, етнопсихології, патопсихології, основ психотерапії. Загальна кількість годин, відведених на вивчення цих дисциплін, становить 1397, у тому числі 536 год. лекцій, 446 год. семінарських і практичних занять, 415 год. самостійної роботи студентів.

На іспит виноситься 140 запитань, розподілених пропорційно кількості аудиторних годин, що припадають на, вивчення кожної з названих дисциплін. Частина запитань має також і міждисциплінарний характер. Ці запитання становитимуть зміст 35 екзаменаційних білетів по 4 запитання в кожному
^ Проґрама державного іспиту
Загальна психологія
Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Природа психіки як суб'єктивного відображення об'єктивної дійсності. Проблема психологічного детермінізму. Принцип розвитку в психології. Основні категорії психології Поняття свідомого і несвідомого в психіці. Місце психології в системі наук. Галузі психологічної науки. Методи науково-психологічних досліджень.

^ Закономірності та етапи розвитку психіки у філогенезі Місце психічної форми відображення в загальному процесі еволюції. Фактори виникнення та розвитку психіки у філогенезі Характеристика основних філогенетичних стадій розвитку психіки. Психіка людини і тварин. Психіка індивідуальна, видова, ґрупова, колективна. Свідомість як найвищий рівень розвитку психіки.

^ Психологічна теорія діяльності Діяльність як психологічна категорія. Поняття суб'єкта діяльності. Діяльність і активність. Потреби як джерело активності. Діяльність і поведінка, дія і вчинок. Психологічна структура діяльності. Мотиви діяльності. Види діяльності.

Відчуття. Загальна характеристика пізнавальної сфери особистості. Чуттєвий і теоретичний рівні пізнання. Психічні пізнавальні процеси. Сенсорно-перцептивна організація людини. Відчуття як психічний пізнавальний процес. Фізіологічні основи відчуттів. Класифікація відчуттів. Закономірності відчуттів. Чутливість та її пороги

Сприймання. Порівняльна характеристика відчуттів і сприймання Закономірності переходу від сенсорних до перцептивних процесів. Сприймання як психічний пізнавальний процес. Види сприймання. Закономірності сприймання простору, часу та руху. Особливості сприймання. Апперцепція в сприйманні.

Увага. Поняття про увагу. Увага і діяльність, фізіологічні основи уваги. Теорії уваги. Види увага. Властивості уваги. Уважність як властивість особистості. Розвиток і виховання уваги.

Пам'ять. Пам'ять як психічний процес. Процеси пам'яті. Теорії пам'яті. Види пам'яті. Характеристика мнемічної діяльності. Умови продуктивності пам'яті. Індивідуальні відмінності пам'яті. Розвиток пам'яті в онтогенезі.

Мислення та інтелектуальна діяльність. Мислення як процес опосередкованого та узагальненого відображення дійсності, основа теоретичного рівня пізнання. Суспільно-історична природа людського мислення. Порівняльна характеристика психологічного, гносеологічного та логічного аспектів дослідження мислення. Форми мислення. Види мислення. Мислення як процес і як діяльність. Інтелектуальна діяльність. Мислення як процес розв'язання задач. Поняття проблемної ситуації. Інтелектуальні властивості особистості. Розвиток мислення в онтогенезі.

Мовлення. Мова і мовлення. Специфіка психологічного розуміння процесу мовлення. Функції мовлення. Види мовлення. Мовлення і мислення. Розвиток мовлення в онтогенезі

^ Уява і творчість. Уява як психічний процес. Зв'язок уяви з іншими психічними процесами. Уява і фантазія. Види уяви. Прийоми уяви. Поняття про творчість. Творчість і креативність. Проблема формування творчої уяви.

^ Емоції та почуття. Загальна характеристика емоційно-вольової сфери особистості. Психологічна природа емоцій і почуттів. Фізіологічні основи емоцій і почуттів. Функції емоцій і почуттів Види емоцій і почуттів. Форми емоційних станів. Емоційні властивості особистості. Розвиток емоцій і почуттів в онтогенезі.

^ Воля і саморегуляція. Поняття волі і саморегуляції. Мимовільне і довільне в психіці. Вольова поведінка. Функції волі. Проблема свободи волі. Види і структура вольових дій. Індивідуальні особливості волі. Сила волі. Розвиток вольових якостей в онтогенезі.

^ Особистість як предмет психологічного вивчення. Психологічна природа особистості. Біологічне і соціальне в особистості. Людина, суб'єкт, індивід, індивідуальність, особа, особистість. Чинники та рушійні сили розвитку особистості. Основні завдання сучасної психології особистості, її предмет і зв'язки з іншими галузями психології. Принципи та методи вивчення особистості.

^ Психологічна структура особистості. Розвиток поглядів на структуру особистості. Структурно-функціональні та індивідуально-психологічні характеристики особистості. Основні компоненти структури особистості в окремих психологічних концепціях. Типове та індивідуальне в структурі особистості.

Темперамент. Загальне поняття про темперамент. Фізіологічні основи темпераменту. Тип вищої нервової діяльності і темперамент. Індивідуальні особливості темпераменту. Темперамент та індивідуальний стиль діяльності. Темперамент і характер.

Характер. Загальне поняття про характер. Структура характеру. Індивідуальні і типові риси характеру. Проблема формування характеру. Характер і поведінка.

Здібності. Загальне поняття про здібності. Психологічна природа здібностей. Природжене і набуте в здібностях. Структура здібностей Індивідуальні відмінності здібностей. Проблема формування здібностей.

^ Спрямованість особистості. Загальне поняття про спрямованість особистості. Активність і спрямованість особистості. Джерела активності особистості. Потребово-мотиваційна сфера особистості. Види потреб і мотивів. Ієрархія мотивів. Ціннісні орієнтації особистості.

^ Самосвідомість особистості. Свідомість і самосвідомість особистості. Самосвідомість у структурі особистості. Рівні самосвідомості.

Функції самосвідомості. Самооцінка. Рівень домагань. Образ Я і Я-концепція. Розвиток самосвідомості.

^ Життєвий шлях особистості. Поняття життєвого шляху особистості. Життєвий шлях та онтогенез. Закономірності розвитку особистості. Співвідношення етапів онтогенезу і життєвого шляху особистості. Вікові кризи. Життєвий вибір особистості. Життєві цілі, плани, програми. Психологія сенсу життя.

^ Психологічні типології особистості. Тип особистості як психологічна категорія. Способи та підстави побудови особистісних типологій. Порівняльний аналіз основних психологічних типологій особистості.

^ Концепція особистості З.Фрейда. Методологічні засади теорії З.Фрейда та фрейдизму. Конфлікт свідомого і несвідомого як джерело особистісного розвитку. Структура особистості за Фрейдом. Психоаналіз як метод пізнання особистості. Механізми психологічного захисту. Значення концепції особистості Фрейда для розвитку психології в XX ст.

^ Психодинамічні теорії особистості. Особистість у теоріях А.Адлера, К.Юнґа, Е.Фромма, К.Горні, Г.Саллівана, Е.Ериксона. Місце психоаналізу в сучасній психології.

^ Особистість у гештальтпсихології і теорії поля. Психологічний зміст гештальтпсихології та ґештальттерапії. Особистість у ґештальтистських концепціях. Погляди на особистість Ф.Перлза. "Теорія поля" К.Левіна. Особистість у теорії К.Левіна.

^ Біхевіористсько-когнітивні напрями досліджень особистості. Проблема особистості в біхевіоризмі та необіхевіоризмі. Особистість у теорії оперантного і научіння Б.Скіннера. Когнітивний напрям у розумінні особистості. Особистісні концепції А.Бандури, Дж. Роттера.

^ Екзистенціально-гуманістичні теорії особистості. Екзистенціалістські підходи до проблеми особистості. Особистість у теоріях Ґ.Оллпорта та В.Франкла. Гуманістичні концепції особистості. Погляди на особистість К.Роджерса та А.Маслоу.

^ Особистість у трансперсональній психології. Чинники й передумови розвитку трансперсональної психології. Проблема свідомого і надсвідомого. Особистість у концепціях С.Ґрофа та Р.Мея.
Історія психології
Предмет, завдання, методологічні основи історії психології. Історичне формування предмету психології. Методологічні основи і становлення логічного аспекту історії психології. Основні категорії психології як науки. Принципи та методи історико-психологічних досліджень. Основні етапи становлення історії психології.

Історія психології стародавнього світу. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Зародження психологічної думки в країнах стародавнього Сходу. Розвиток античної психологічної думки. Матеріальне та ідеальне єство людини. Принцип взаємної доповняльності в історичній психології та історії психології.

Історія психології середніх віків. Антропологічний принцип у ранньосередньовічній психології. Схоластично-категоріальна розробка проблем середньовічної психології. Розвиток психологічних ідей в арабомовних країнах, середньовічній Європі, Київській Русі.

^ Психологічна думка в період переходу від феодалізму до капіталізму. Розвиток психологічної думки в епоху Відродження. Психологія китайської модифікації буддизму. Арабська психологія доби Відродження. Психологія західноєвропейського Відродження. Психологія східнослов'янського Відродження.

^ Психологічні вчення в XVII ст. Розуміння природи психічного вченими-філософами XVII ст. Учення декартової фізики про рефлекс як основа розвитку матеріалістичного напряму в психології. Сенсорно-асоціативні теорії в психології. Індивідуалістичне трактування свідомості та поведінки особистості. Проблема співвідношення душі і тіла як психофізична проблема психології. Психологія самопізнання: екзистенціальні засади.

^ Провідні ідеї психології XVIII ст. Асоціативна теорія в психології Просвітництва. Сенсуалістична психологія Просвітництва. Натуралістична психологія та розвиток учень про нервово-психічні функції Психологія здібностей та її розвиток у межах емпіричної психології. Зародження матеріалістичного напряму в російській психології. Культурологічна та мезокосмічна основа психологічних поглядів українських мислителів. Прогресивні психологічні концепції в США.

^ Розвиток психології як науки про свідомість (описовий період). Становлення німецької емпіричної психології в першій половині XIX ст. Розвиток асоціативної психології в XIX ст. Розвиток психології в Росії в XIX ст.

^ Експериментальний період становлення психології як окремої науки (пояснювальний період). Формування природничонаукових передумов виділення психології в самостійну науку. Виникнення психофізики і психометрії. Розвиток еволюційних ідей у біології та їхнє значення для психології.

^ Виокремлення психології в самостійну науку і її розвиток наприкінці XIX – на початку XX ст. Перші програми психології як самостійної науки. Теоретична боротьба періоду становлення психології як самостійної науки. Розвиток експериментальної психології та її прикладних галузей.

^ Розвиток основних психологічних концепцій, шкіл і напрямів у XX ст. Біхевіоризм. Гештальтпсихологія. Когнітивна психологія. Психоаналітична психологія. Психодинамічний напрям у психології. Розвиток фрейдизму в Україні. Екзистенціальна психологія і психотерапія. Гуманістична психологія.

^ Розвиток радянської та української психологічної науки, її шкіл і напрямів. Культурно-історична теорія психіки Л.Виготського. С.Рубінштейн і основи вітчизняної психології. Особистість у діяльності та спілкуванні. Психічні процеси та індивідуально-типологічні властивості особистості. Психічний розвиток і закономірності становлення особистості: виховання, навчання та учіння.
^ Вікова психологія
Предмет, завдання і методи вікової психології. Поняття про вікову психологію та її предмет. Психологічний вік як одиниця аналізу у віковій психології. Теоретичні та практичні завдання сучасної вікової психології. Основні розділи вікової психології та її зв'язок з іншими науками. Принципи дослідження розвитку психіки людини. Методи вікової психології.

^ Закономірності психічного розвитку та формування особистості дитини в онтогенезі. Поняття про психічний розвиток і його характерні особливості. Детермінанти психічного розвитку та їх взаємозв'язок. Теорії психічного розвитку. Біологічні передумови психічного розвитку. Роль діяльності та спілкування в психічному розвитку дитини Розвиток і навчання. Рушійні сили психічного розвитку.

^ Проблема вікової періодизації психічного розвитку людини. Поняття періоду психічного розвитку. Кризи і критичні періоди розвитку. Принципи і критерії вікової періодизації психічного розвитку людини Різні підходи до вікової періодизації психічного розвитку.

^ Психологія дитини немовлячого віку. Анатомо-фізіологічні особливості та соціальна ситуація розвитку новонародженого. Характеристика психічного розвитку дитини у фазі новонародженості. Комплекс пожвавлення. Соціальна ситуація розвитку немовляти Емоційне спілкування як провідна діяльність. Зародження предметних дій.

^ Психічний розвиток дитини першого року життя. Новоутворення та основні досягнення першого року життя. Криза одного року.

Психологія дітей раннього віку. Суперечності психічного розвитку дітей раннього віку. Соціальна ситуація розвитку. Предметна діяльність як провідна в ранньому віці, її розвиток. Передумови формування особистості та поведінки дитини. Основні новоутворення раннього віку. Досягнення дитини і криза трьох років.

^ Психологія дітей дошкільного віку. Проблеми психології дошкільника. Основні суперечності психічного розвитку дитини дошкільного віку. Соціальна ситуація розвитку дошкільника. Ігрова діяльність як провідна в дошкільному віці, її структура й розвиток. Роль і розвиток продуктивних видів діяльності. Новоутворення психічного розвитку дошкільника Криза 6-7 років. Проблема психологічної готовності дитини до школи.



следующая страница >>