asyan.org
добавить свой файл
1
Пасхальне служіння
Зовсім недавно наша країна приєдналася до свят, що уже давно відзначаються в усьому світі. Трохи незвично було спочатку, (а ось уже декілька років тепер) слухати по радіо і дивитися по телебаченню різдвяні і великодні пісні, різдвяні і великодні передачі, приймати поздоровлення з Різдвом чи «Христос воскрес» і відпочивати в цей день.

  • Але чи ми ближче до Бога, до Доброго і Світлого Бога, завдяки цим святам?

  • Чи народився Христос у наших серцях, чи може бути, так само як і 2000 років тому, немає для Нього місця так само, як не знайшлося місця для Нього у Віфлеємському готелі?



  • Давайте зупинимося і подумаємо трохи про себе. Нам катастрофічно бракує часу.

  • Немає часу написати лист…

  • Немає часу відвідати хворого…

  • Немає часу сказати ласкаве, підбадьорююче слово.


Давайте замислимося: хто ж Він – Христос, народжений у Вифлеємі?
Е. Евтушенко:

^ ПРОКЛЯТЬЕ ВЕКА – ЭТО СПЕШКА,

И человек, стирая пот,

По жизни мечется, как пешка,

Попав затравленно в цейтнот.

Поспешно пьют, поспешно любят,

И опускается душа.

Поспешно бьют, поспешно губят,

А после – каются, спеша.

Но ты хотя б однажды в мире,

Когда он спит или кипит,

Остановись, как лошадь в мыле,

Почуяв пропасть у копыт.

Остановись на полдороги,

Доверься небу, как судьбе,

Подумай, - если не о Боге,

Хотя бы просто о себе.

Под шелест листьев обветшалый,

Под хриплый паровозный крик,

Пойми, забегавшийся – жалок,

Остановившийся – велик!

Пыль суеты сует сметая,

Ты вспомни вечность наконец,

И нерешительность святая

Вольется в ноги как свинец.

Есть в нерешительности сила,

Когда по ложному пути,

Вперед на ложные светила

Ты не решаешься идти.

Топча как листья, чьи-то лица,

Остановись! Ты слеп как Вий.

И самый шанс остановиться

Безумством спешки не убий…
Когда шагаешь к цели бойко,

Как по ступеням – по телам,

Остановись, забывши Бога,

Ты по себе шагаешь сам!
Когда тебя толкает злоба

К забвенью собственной души

К бесчестью выстрела и слова,

Не поспеши, не поспеши!
Остановись, идя вслепую,

О, население Земли!

Замри, летя из кольта, пуля,

И бомба в воздухе замри!
О, человек, чье имя свято!

Подняв глаза с молитвы ввысь,

Среди распада и разврата

Остановись! Остановись!

Музичний номер ____________________________________

^ Зацікавленість до особи Ісуса Христа

Більш, ніж 2000 років не умовкають дискусії навколо імені Ісуса Христа. За всю історію цивілізованого людства ні одна особистість не звертала на себе стільки уваги, як особа Ісуса Христа.

Один час не визнавали саме існування цієї Людини. Тоді стверджували, що історія, записана в Євангелії – просто красива легенда.

  • Сьогодні зацікавленість до цієї Особи Ісуса Христа зросла до небувалих розмірів. І знову думки розділяються:




  • одні стверджують, що Він був мудрою Людиною і досконалим лікарем;

  • інші, що це Бог, що прийшов з Індії.

  • Деякі вважають Його шахраєм,

  • Інші – готові пожертвувати заради Нього усім, і навіть життям!



  • Про Ісуса Христа написано багато книг, але самий повний опис ми можемо знайти тільки в Біблії.


Пасха - Великдень


  • До ІІІ століття християни не святкували це свято.

  • Але язичники ще з часів побудови Вавілонської вежі і міста Вавилона царем Нимродом - святкували свято народження сина Нимрода - Фамуза.

  • Нимрод називав себе богом сонця.




  • Потім культ поклоніння Сонцю перейшов у Єгипет, де 6 січня святкували народження бога Осіріса;

  • у Греції - бога Діоніса;

  • в Аравії – бога Дусора.

  • По всій Римській імперії 25 грудня відзначали народження бога Мітри.




  • Спочатку IV століття припинилися гоніння на християн, і церква перетворилася з гнаної церкви в державну церкву.




  • Багато язичників і їх свят, усіма шановані й улюблені, перейшли в християнство.




  • Народження і Воскресіння бога Сонця стали святкуватися як Різдво і Пасху.




  • Святкувати Пасху у неділю почали:

  • у Греції – у 350 р.

  • в Антіохії – у 376 р.

  • у Єгипті – у 431 р.




  • Питання Пасхи – це було одне з головних питань, що обговорювалися на 1-м Всесвітньому Соборі:

  • у який день християни повинні святкувати Пасху:

  • чи у день, що установив Сам Бог?

  • чи в той день, який святкується богині Астарті?


Бог через Мойсея в землі Єгипетської постановив, що Ізраїльтяни повинні святкувати Пасху у половині 1-го місяця, тобто в 14 день Нісана, чи Авіва.


  • Багато було різних думок, чимало боротьби було в часи соборів щодо святкування Дня Пасхи.




  • Язичники, що приєдналися, не хотіли залишити день святкування своєї богині Астарти,

  • а іудеї, що увірували, наполягали на тому дню, що святкував Христос і Його послідовники до ІІІ століття н.е.




  • Безліч різних звичаїв з цим святом перейшло від язичників до християн. І багато з них виконуються до цього дня.


Усі ці звичаї показують, що люди святкують не в ім'я Христа, а в ім'я тих богів, від яких пішли ці звичаї.


  • Язичеська богиня Астарта в різних країнах носила різні імена, і в неї було багато свят на протязі року:

  • у Греції її називали Афродіта,

  • в Ефесі – Артеміда (Деян.12)

  • у Палестині і Вавилоні – Астарта

  • у Римі – Венера чи Венус

  • У Саксонії – Остар

  • Слов'яни називали– день Сонця.




  • Свято язичеської богині Астарти тепер святкується разом з Воскресінням Христа і Пасхою.


Але Христос ніколи не приймає славу від язичеських богів, і не бажає сполучення святкування з язичеськими богами, про що говорить апостол Павло в 2Кор. 6:16-17:

^ 16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!

17Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,


  • Ще не дуже давно це свято відзначалося:

  • якось раз у березні,

  • іншого разу – у травні,

  • іншого разу – у квітні.

Але Ісус Христос воскрес – один раз. І це було в один час. Але найважливіше: Господь нікому (!) не велів святкувати ці свята і робити забави в цей день!


  • В Ізраїлі була Божа постанова, щоб кожна родина мала у це свято Пасхального агнця.

У Н.З. ми знаходимо в Іоан.19:35-36 як виконання Писання: «о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть
Але у християн у даний час не агнець, а свиня стала Пасхою. ^ Та сама тварина, про яку Бог заповів Своєму народу, щоб його не їли і не доторкалися до неї, християни тепер присвячують Богу, як паску.
Але якщо запитати їх щодо значення Пасхи, то вони вказують нам на ту Пасху, що Бог установив Ізраїлеві в землі Єгипетській, коли звільнив їх від рабства.

Але:

  • замість Пасхального Агнця вони уживають пасхальну свиню.

  • Замість опрісноків - кислий хліб,

  • замість гірких трав – усякі приправи…




  • В Ізраїлі – свято Пасхи – люди залишалися в смиренності, у лагідності, покаянню.

  • Сьогодні Пасха – це бенкети…торжества…навіть випивки…




  • Так про що ж сьогодні наша тема? – ПРО Пасху?

  • А хіба ми святкуємо сьогодні паску? – Ні!




  • А хто сьогодні святкує Пасху? – Майже увесь світ…Майже! Але не увесь!

  • А чому не увесь світ? А тому, що є люди, що розуміють правильне значення Пасхи.

  • А відкіля знати правильне значення Пасхи? – Тільки з Біблії.

  • Тоді що ж Біблія говорить про святкування Пасхи?

  • Відкіля узялося святкування Паски?




  • Для цього ми звертаємося в Стародавній світ, в історію, у самий початок Священного Писання. І відкриємо з вами Вих.12:1-16 і дізнаємося:

  • відкіля узялося святкування Пасхи.

  • І як треба було її святкувати тоді.

  • А потім подивимося, як святкувати її зараз і коли її святкувати.

Вихід 12:1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

2 Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року.

3 Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.

4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.

5 Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.

9 Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.

10 І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.

11 А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

14 І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!

15 Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїлю.

16А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.


  • Пасха – назва свята, що Бог повелів святкувати синам Ізраїлевим.

Для чого? У спогад про ту ніч, коли Господь послав Свого Ангела умертвити всіх первонароджених у Єгипті і пройти мимо (!) будинків євреїв.


  • Сам ритуал свята був слідуючий:

У 10-й день місяця Нісана голова сімейства вибирав однолітнього чи агнця цапеня без пороку. Исх.12:5.

Новий місяць в ізраїльтян починався з появою нового місяця. У залежності від цього місяці містили в собі 29 чи 30 днів.

У старі часи місяці називалися по числах: перший, другий…Після Вавілонського полону усі вони отримали власні імена.
Перший місяць у євреїв Нісан, чи Авів, з яким збігалася Пасха.

Повтор.Зак.16:6 – у 14-й день при заходженні сонця заколювали агнця, і треба було:

  • мазати кров'ю агнця за допомогою пучка іссопу косяки дверей,

  • спекти все тварину (не розтрощуючи кіст),

  • і їсти її зі своєю сімєю в ніч на 15 Нісана з прісним хлібом і гіркими травами. Вих.12:8.

  • Усі члени сімейства повинні були їсти агнця. Але не просто їсти. Члени сімейства повинні були їсти агнця в слідуючій обстановці:

Вихід 12:11 А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!



  • Чому ж стегна перепоясані (підперезані) і взуття одягнене?

  • Тому, що вони повинні бути готовими йти в Ханаан.

  • А чому їсти в поспіху?

Тому, що вони не знали ні дня, ані години коли потрібно йти, отже, повинні бути готові в будь-яку хвилину.


  • Крім того, вони їли Пасху стоячи, не тільки підперезані, але і з палицями в руках, готові відправитися в дорогу. Така була форма виконання ритуалу.

І сама форма виконання ритуалу відповідала дійсності.

Всю тварину потрібно було з'їсти, і нічого (ніяких залишків) від неї не повинно було виноситися з будинку, але спалити в ту ж ніч.


  • Так їли пасхального агнця в ізраїльських житлах в останню ніч у Єгипті!

І коли Господь бачив кров на косяках дверей, то проходив повз цього будинок.


  • Це свято було дано ізраїльтянам у спогад, як вічне встановлення, про що записано в Вих.12:14, 24.




  • Після переселення в Ханаан євреї повинні були заколювати і їсти пасхального агнця у святилищі.(Повтор.16гл. з 2 вірша)


Пасхальний Агнець – це жертва, що:

  • кропленням крові свідчила про пощаду,

  • їсти спільно агнця – це свідчило про спілкування з Богом і один з одним,

  • в забороні розтрощувати кісти пасхального Агнця (Вих.12:46 і Ин.19:36) – ми бачимо прообраз нашого Агнця – Христа (1Кор.5:7, 10:7), Що також був принесений у жертву в Єрусалимі в то же самий час, коли в Ієрусалимському храмі приносилася жертва.


^ Так святкувалася Пасха у часи Старого Завіту.


  • Що ж відбулося зі святом Пасхи, коли на землю прийшов Ісус Христос?

Напередодні Своєї смерті Ісус зробив Пасхальну вечерю з учнями – останню пасхальну вечерю.

Він знав, що прийшла Його година.
Ісус Сам був правдивим Пасхальним Агнцем, тому що в той день, коли іудеї їли Пасху, Він повинний був бути принесений у жертву.

Він готувався випити чашу гніву!


  • Але в Нього ще залишався час, і Він хотів провести його серед Своїх улюблених учнів.

Учні піднялися у верхню світлицю для проведення Пасхальної вечері. Ноги були запорошені з дороги.

Хтось уже подбав про глечик води, про умивальницю і рушник, щоб провести прийнятий обряд ногоомовіння, але ніхто не побажав виконати роль слуги!
Знаючи про смерть, що наближається, Ісус зі скорботою сказав: «^ Дуже бажав Я їсти з вами цю Пасху раніше Мого страждання, тому що кажу вам, що вже не буду їсти її, поки не відбутися в Царстві Божому.» (Луки 22:15-16).
Заздрість, яку учні відчували один до одного, дуже засмучувала Ісуса. Він розумів, що вони все ще продовжували сперечатися про те, хто з них повинний вважатися більшим у Його царстві.

Луки 22:24 І сталось між ними й сперечання, котрий з них уважатися має за більшого.
Бажання зайняти більш почесне положення, гордість і самолюбство перешкодили учням виконати обов'язки слуги і мити один одному ноги.

Усе життя Христа було безкорисливим служінням.

Матвiя 20:28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

Про це свідчив кожен Його крок.
Чи засвоять Його учні коли-небудь, що в Царстві Божім щира велич виявляється в смиренності і служінні любові?

Однак, учні ще не засвоїли цей урок.


  • На останній Пасхальній Вечері Ісус підтвердив це Своє вчення наочним прикладом, що навічно запам'ятався в їхніх серцях.

На банкетах, за звичаєм, слуга умивав гостям ноги. І на призначеному місці уже стояли глечик, і умивальниця, і рушник; але не було слуги, і хтось з учнів міг би зробити цей обряд.

Але усі до єдиного учня вирішили не виконувати обов'язок раба, виявляючи стоїчну байдужість.

Здавалося, вони не розуміли, що їм потрібно зробити, і своїм мовчанням показували небажання упокоритися.
Iвана 13:2 ^ Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його.

4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
Під час Вечері:

  • Ісус мовчки піднявся,

  • узяв рушник,

  • налив води в умивальницю,

  • схилився і став умивати ноги учням.

З подивом і інтересом учні мовчки спостерігали за Його діями. Учні прозріли!!!
Вони відчували гіркий сором і приниження, зрозумівши мовчазне викриття і побачивши себе в зовсім іншім світлі. Усвідомивши невисловлене викриття, учні засоромилися.

Так Христос виразив любов до учнів.
Закінчивши Свою працю і повернувшись на місце, Він сказав:

Iвана 13:14 ^ А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.

15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.


  • Потім, замість свята Пасхи Ісус установив служіння, що повинне було увічнити пам'ять про Його Велику Жертву, – ^ Вечерю Господню.




  • Це не людина установила Вечерю Господню, це установив Сам Господь Ісус Христос!


1Кор.11:23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб,

24 подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!

^ 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!
Знайомі усім слова.



  • Христос знаходився на рубежі 2-х завітів і 2-х великих свят.

Безвадний Агнець Божий віддавав Себе в жертву за гріх, щоб покласти кінець системі обрядів, що протягом 4-х тисяч років указували на Його смерть!
Коли Спаситель разом з учнями їв Пасху, Він заснував замість Пасхи - служіння в пам'ять про Його велику Жертву.

Іудейське свято повинне було назавжди відійти в тінь, і відтепер усі послідовники Христа у всіх країнах і в усі століття покликані були здійснювати служіння, установлене Христом.

  • Пасху святкували в пам'ять про спасіння Ізраїлю з єгипетського рабства. Бог визначив, щоб щорічно, коли діти будуть запитувати про значення цього обряду, їм знову і знову розповідали цю історію визволення!


Таким чином, це чудесне спасіння повинне було зберегтися в пам'яті всіх ізраїльтян.


  • Вечеря Господня теж встановлена в спогад про велике спасіння, що було оплачено смертю Христа. Ми врятовані!


І Вечерю Господню слід робити доти, поки Христос не прийде в 2-й раз у силі і славі.
Дотримуючи цього завіту, ми покликані постійно згадувати велике діяння, що Він зробив заради нас.
В часи Старого Заповіту звичай вимагав, щоб перед святом Пасхи, до настання першого дня тижня Опрісноків, в іудейських родинах видаляли з будинків квасне, яке символізувало гріх:

Вихід 12:15 Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.

19 Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.

20 Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!
Тому віруючі повинні були сповідати і покаятися у всіх гріхах:

  • гордості,

  • заздрості,

  • уразливості,

  • егоїзмі,

  • суперництві,

  • і багато чого іншого, що вони робили щиро і усердно.




  • І мета була одна: щоб могти здобути найглибшого благоговіння, спілкуючись з Господом.

І Христос бажав такого акту смиренності. З цією метою Ісус Христос установив служіння ногоомовіння.

Він не тільки бажав показати приклад, але і вказав, що і вони повинні робити теж саме, обіцяв їм благословення:

1Кор.11:^ 27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої!

28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

^ 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
Ісус Христос заснував обряд ногоомовіння під час Пасхи.

Вiд Iвана 13:4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.

5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
Рання церква, загалом, дотримувала ритуалу ногоомовіння.

У після апостольський час, однак, цей обряд чомусь припинився, хоча все-таки в деяких громадах він дотримувався до 1818 р.


  • Пасхальний хліб, що їв Ісус, був прісним.

  • А плід виноградної лози – що не перебродив.


Деякі вважають, що в ті древні біблійні часи люди не вміли зберегти виноградний сік тривалий час у теплому кліматі Ізраїлю з часу збору врожаю до весняного свята Пасхи.

І тому деякі думають, як саме собою, що розуміється, що Пасху святкували таким вином, що перебродило.

Це припущення необґрунтовано.
В усьому древньому світі соки зберігали тривалий час, що не перебродили при допомозі різних засобів.

  • Один з них – згущення соку до консистенції сиропу шляхом кип'ятіння. ^ При збереженні в холодному місці такий концентрат не піддавався шумуванню. Розбавляючи його водою, діставали безалкогольне «солодке вино».




  • Закваска (дріжджі), що викликає шумування, вважалася символом гріха.

1Кор.5:7 ^ Отож, очистите стару закваску, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.

8 Тому святкуймо не в давній заквасці, ані в заквасці злоби й лукавства, але в опрісноках чистоти та правди!
Тому, хліб із квасного тіста не міг представляти Агнця, непорочного і чистого.
1Петра 1:19 але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,

Тільки прісний чи «безквасний» хліб міг символізувати безгрішне тіло Христа.


  • Точно також тільки незіпсований плід виноградної лози, що не перебродило вино, символізує бездоганну досконалість крові Спасителя.


«Віруючі харчуються Христом, – Хлібом Життя, – причащаючись від слова життя – Біблії. Це Слово несе в Собі життєдайну силу.
Їсти плоть Христа, і пити кров Його – це символічною мовою означає засвоювати Слово Боже, через яке віруючі підтримують спілкування з небом і знаходять духовне життя».



  • У служінні Вечері Господньої ми також причащаємося від Христа, засвоюючи Його Слово за допомогою Святого Духа. Саме тому проповідь слова супроводжує кожну вечерю.




  • Вечеря Господня – повинна бути подією радісною, а не смутною. служіння, що випереджає її, ногоомовіння надає можливість для само дослідження, сповідання гріхів, примирення, покаяння і прощення.

Знову очищені кров'ю Спасителя, віруючі були готові до участі в особливому спілкуванні зі своїм Господом. Осінені спасючим світлом хреста, вони звертаються до Його трапези з радістю, готові святкувати спокутну перемогу Христа.


  • Вечеря Господня заміняє старозавітне свято пасхи.

Пасхальне служіння вказувало на майбутню жертву Спасителя. Агнець – віддав Своє життя.

Перед Своєю смертю Христос особисто установив цю заміну Пасхи, як великого свята духовного Ізраїлю в Новому Завіті.

Тому багато прообразів і символів Вечері Господньої ідуть у старе пасхальне служіння.


  • Подібно тому, як свято Великодня служило нагадуванням про звільнення Ізраїлю з Єгипетського рабства,

  • Вечеря Господня нагадує про звільнення з духовного Єгипту, з рабства гріха.




  • Кров Пасхального агнця, була нанесена на поперечину і косяки дверей, і захистила живучих людей у будинку від смерті,

  • а з'їдена жертва (плоть) дала їм сили бігти з Єгипту. Вих.12:3-8.


Таким чином, жертва Христа приносить визволення від смерті, віруючі одержують спасіння, причащаючи від Його плоті і крові. Ин.6:54.

Вiд Iвана 6:54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.
Вечеря Господня проголошує, що смерть Христа на хресті принесла нам спасіння, прощення і вічне життя.


  • Вечеря Господня – це щось набагато більше, ніж просто пам'ятна трапеза.

Участь у служінні Вечері – це відродження нашого життя зміцнювальною силою Христа, що наповняє нас силою і радістю.

  • На Вечері Господній ми відчуваємо найглибше почуття єдності.

  • Тут ми об'єднані спільною метою, і всі бар'єри, що розділяють нас – зруйновані!


Тут ми легко усвідомлюємо, що

- просто в спільноті – нас багато чого роз'єднує,

- у Христі – же ми одне ціле.


  • Подібно тому, як Ст.Заповіт стверджує кров'ю жертовних тварин (Вих.24:8), так і Н.З. був затверджений кров'ю Христа.




  • Під час Вечері Господньої ми обновляємо свою обітницю вірності Господові.

Щораз ми знову і знову визнаємо, що ми – учасники завіту, що Бог уклав з людством.

Ми – частина цього завіту.

Ми – хочемо святкувати це!

Тому, Вечеря Господня – одночасно:

  • і спогад,

  • і віддяка,

  • і установлення вічного Завіту благодаті.

Благословення, одержувані при цьому, відповідають вірі учасників трапези.


  • Вечеря Господня з'єднує жертву Спасителя і Його друге пришестя: тобто це:

  • Порятунок запропонований і

  • Порятунок зроблений!

У Матвія 26 гл. дана обітниця Ісуса:

29 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця”.

Ця обітниця має силу пророцтва.

Воно направляє погляд нашої віри до прийдешнього святкування трапези спілкування з нашим Спасителем у Його Царстві.

Це буде велике свято «Шлюбної вечері Агнця».

Об'явлення 19:9 І сказав він мені: Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця! І сказав він мені: Це правдиві Божі слова!
Христос ніколи не був більш великий на землі, чим на тій пам'ятній вечері Господньої, коли Він зайняв місце слуги й упокорив Себе.

Момент найвищої величі Христа на небі – коли Він служить Своїм Святої.

Це і є велика надія, на яку вказує нам Вечеря Господня: радість майбутньої слави через особисту співучасть із Христом у Його вічному Царстві.


  • Отже, Пасха наша – Христос, закланий за нас.

І Пасха наша – Христос, має велике значення для нас, що живуть на землі.

А чи має хрест Христа значення у Всесвіті?

Чи має хрест Христа значення на небесах?
Давайте звернемося до Священного Писання.

Відкр.4-5 глави – описує престол і дії навколо престолу.

Що таке престол?

Престол – символ влади й авторитету!

Відкр.4гл. – НА ПРЕСТОЛІ – Бог!

Відкр.5гл. – НА ПРЕСТОЛІ – Христос і Бог!
Відкр.4 і 5 голови – основна увага на престол і на те, що відбувається навколо престолу.

Відкр.4гл. – слово «престол» використовується 14 разів – це ключове слово.

Відкр.5гл. – слово «престол» використовується 5 разів.
Для опису 5 глави Одкровення престол усе ще відіграє визначену роль. Але ключова увага приділяється іншим аспектам.

Відкр.5гл. – ключове слово «Достойний Агнець»!

Відкр.5гл. – у руці і Сидячого на престолі світок (по-грецьки – Бібліон). Зміст свитка прихований, скритий до тієї пори, поки не будуть зняті всі печатки.
Відкр.5гл. – це кризовий момент на небі!

Відкр.5гл. – це кризовий момент у всьому Всесвіті!


  • В Відкр.4гл. – ми бачимо безупинне служіння (4:8).

  • В Відкр.5гл. – усе служіння на якусь мить припиняється! Усі як би завмерли і застигли!

Усі дивляться на престол. У всіх одне питання:


  • ^ ЧИ ІСНУЄ ХТО, ГІДНИЙ РОЗКРИТИ КНИГУ?

  • ЧИ ІСНУЄ ХТО, ГІДНИЙ ЗНЯТИ ВСІ ПЕЧАТКИ?


Момент дуже серйозний!

Навіть Бог не відкриває книгу! Навіть Бог не знімає печатки! Це велика криза у всьому Всесвіті!

Ніде, ніколи ми до цього не знаходимо у Священному Писанні, що існувала така ситуація, що Бог не може вирішити її.


  • Тут дуже важлива подія!

Ще раз усвідомимо собі ланцюг подій.

  • Подія відбувається на небі – у тронному залі.

  • Бог - Один знаходиться на престолі.

  • Бог волає до усього Всесвіту, але…немає відповіді!

  • Тиша так вражає і насторожує, що Іоанн починає плакати…

  • Весь Всесвіт – у тривозі!

  • Весь Всесвіт – у напрузі!


Але ось…з'являється Агнець. Він йде просто до центру Престолу! Фактично раніше ми Його не бачимо.

Агнець берет свиток (Бібліон) з десниці Сидячого на престолі.

Шок, подив охоплює всіх!

Але…Чому ніхто не зупиняє Агнця?

Чому ніхто не перешкоджає Агнцю?

Тому, що все небо, весь Всесвіт відразу визнають, що Він – ДОСТОЙНИЙ!
Чому Всесвіт не сумнівається в Його достоїнстві?

Існує щось таке, що гарантує Його достоїнство!!!

Тільки завдяки тому, що Він зробив на хресті! Ось саме хрест Христа гарантує достоїнство Ісуса Христа зняти всі печатки!


  • Чи такий важливий хрест Христа в Відкр.5гл., щоб зупинилося все служіння на небі?

  • Чи вирішує хрест Христа ту проблему, що навіть Бог якимсь чином не вирішує?

Так. Хрест вирішує проблему на землі і на небі.


  • Апостол Павло відповідає: «Хвалитися тільки хрестом Христовим».

  • Євангеліє Від Іоанна: «Хрест представляє Бога, тому що там ясно видно значний характер Бога».




  • Чому Бог не знімає печатки?

Тому що у певному змісті – Бог не достоїн…

Що ж таке повинно було відбутися, щоб стати достойним?

Христос Достойний зняти печатки і сидіти на престолі рядом з Богом, тому що Він зробив 2 діяння:

  1. Бог, Божественна Особа стала Людиною

  2. І ця Божественна Особа, що стала Людиною, умерла на хресті за людський гріх, чого не робив навіть Бог!

Тому – Агнець Достойний!!!

І за це ЙОМУ ллється честь, слава і хваління!!! На небесах і на землі!

  • В Відкр.4 і 5 главах ми бачимо 5 гімнів:

  • 4 глава2 гімни, 5 глава3 гімни.

  • У 4 главі – Прославляння Того, Хто на престолі - Бога Батька!




  • У 5 главі – 3 і 4 гімни – це прославляння Агнця на престолі.

  • І Откр.5:13 – прославляння Сидячих на престолі Батька і Сина.

Коли читаєш ці вірші в оригіналі ( на древньо огрецькій мові) вони написані у віршованій формі, то ці слова завжди доводять до сліз.

^ 1 гімн – співають 4 живих істоти. Спочатку маленький хор праворуч.

ІІ гімн – співають 24 старця. Відкр.4:9-11. Хор ліворуч збільшується.

ІІІ гімн – співають живих істоти і 24 старця разом.

IV гімн – співають ангели: тисячі тисяч, хор і музика збільшуються. відкр.5:11.

V гімн – кожне творіння, що коли-небудь жило у Всесвіті: небо і земля, і під землею – весь утвір славить Бога й Агнця. 5:13.

  • Велика важливість 13 вірша 5гл. Одкровення.

Усі встають, усе зібрання, що коли-небудь було, , – усі прославляють Батька і Сина!

І відразу після цього – тиша

І 24 старця говорять: АМІНЬ!
Це завжди торкає душу.

  • Все веде до кульмінаційного моменту: коли Агнець сидить на Престолі з Батьком!

  • Це піднесення Агнця на престолі у всьому Всесвіті!

  • Як великий той, Хто вмер на Хресті!

  • Він Достойний слави!




  • По усій своїй цінності Христос дорівнює Всьому Всесвіту!


Але Е. Уайт говорить, що Ісус Христос це зробив би заради єдиного грішника: заради мене!!! І тебе!!!
Це говорить про цінність однієї людини. Кожної людини.… Це говорить про твою цінність в очах Божиїх, дорогий брат і сестра!
Він готовий це зробити.

Він зробив це за мене, за тебе, за усіх нас!

Він зробив це за того п'яницю, якого ми зустрічаємо і проходимо повз нього. Він зробив це і за президента нашої країни, і за саму шановну людину – рівного ступеня.

Тож нехай же буде прославлене Його Ім'я вічне: тут і на небі, тому що Він – гідний слави!

АМІНЬ !