asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ 
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

Кафедра гуманітарних дисциплін

 

 

 

ЗАЛІКОВА РОБОТА

Дисципліна: ІНФОРМАТИКА

Тема: Правові основи придбання товарів через Інтернет магазини

 

  

Виконали: студенти II курсу

група ПБ-26 Ющик Олексій

Лавриненко Роман

Київ-2011

ПЛАН

ВСТУП

1. Поняття, значення та загальні ознаки електронної комерції

2. Організаційно-правове регулювання електронної комерції

3. Напрями вдосконалення організаційно-правового забезпечення електронної комерції в Україні

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури


Вступ

Як у світі так і в Україні у роздрібній торгівлі магазинний продаж становить 90-95%. Проте для поліпшення торгового обслуговування, пришвидшення руху товару від виробника до споживача використовуються нові методі саме позамагазинного продажу товарів. Саме завдяки цьому у світі торговий оборот підвищився майже у 2 рази, не говорячи про ці мільйонні покупки через Інтернет. Їхнє використання сприяє наближенню товарів до місць проживання, роботи і відпочинку людей.

Для торгового обслуговування населення поза магазином можуть застосовуватися: дрібнороздрібна стаціонарна мережа; дрібнороздрібна пересувна мережа (пересувні засоби торгівлі); торгові автомати; ярмарки і базари; мережний маркетинг; роздрібна посилкова (поштова) торгівля; електронна торгівля (Інтернет-магазини).

Активний розвиток електронної комерції, що для вітчизняного права є новою сферою суспільних відносин, зумовлює необхідність визначення норм поведінки, тобто особливих правових норм, що регулюють і закріплюють права, обов’язки, гарантії та відповідальність учасників цих відносин. Такий порядок необхідний усім учасникам відносин: підприємцям – для вигідного здійснення операцій, споживачам – для захисту їх законних прав, що порушуються несумлінними підприємцями, державі – для забезпечення покладених на неї обов’язків щодо захисту прав та інтересів тих чи інших, а також для забезпечення норм, що стосуються оподатковування.

Аналітично-статистичні показники щодо розвитку електронної комерції в Україні свідчать про недостатню можливість використання вітчизняного законодавства для активного поширення електронної комерції (58,2% респондентів), водночас 25,1% опитаних зауважили про незадовільну ситуацію у цьому напрямі. Крім того, 79,5% респондентів зазначили, що чинне законодавство, яке регулює сферу електронної комерції, є недосконалим. Водночас переважна більшість опитаних (28,2%) використовують електронну комерцію як додаткове джерело заробітку, інші (24,4%) – як переважне джерело заробітку і лише 18,1% опитаних – лише як основне джерело заробітку. Понад третини опитаних уважає, що систематизація, аналіз та використання закордонного досвіду ведення електронної комерції в Україні здійснюється на низькому рівні (38,4%), а 29,6% респондентів зазначають, що це не проводиться взагалі.

Причинами низького рівня використання сфери електронної комерції в Україні респонденти назвали такі: неналежне матеріально-технічне забезпечення господарюючих суб’єктів (12,3%), необізнаність з можливостями та перевагами цієї сфери (11,5%), непідготовленість осіб, які працюють на підприємствах, в організаціях та установах (8,1%), неналежне ставлення держави до цього питання (19,0%), невідповідність вітчизняного законодавства світовим стандартам (42,9%). Опитані вважають, що для підвищення ефективності використання сфери електронної комерції необхідно внести зміни до чинного законодавства – 37,7%, покращити інвестиційний клімат – 25,0%, проводити роз’яснювальні компанії серед населення країни – 5,5%, підвищити рівень життя – 31,8%.

Особливістю правовідносин, які мають бути врегульованими, є те, що вони здебільшого мають екстериторіальний характер. Однобічне застосування державою правових норм, що регулюють такі відносини, без врахування досвіду міжнародної практики і законодавства інших країн буде неефективним. Про це свідчать тривалі безрезультатні спроби високорозвинених країн світу поширити свою систему права та законодавства на відносини щодо врегулювання конфліктів у мережі Internet.

Практика часто випереджає теорію, і в Україні законодавча база, що регулює цей сегмент ринку, лише починає формуватися і ще далека від досконалості. Це, у свою чергу, є підґрунтям для дослідження стану наукового вивчення проблем розвитку та становлення законодавчої і нормативної бази забезпечення правових засад здійснення електронної комерції.

Формування новітнього як для України, так і для інших розвинених країн світу законодавства, майже повна відсутність практики його застосування вимагає детального опрацювання нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу правовідносин, та ретельного дослідження правових засад електронної комерції у нашій державі.

Дослідження напрямів розвитку та становлення електронної комерції в України довело,що на сучасному етапі спеціального дослідження з цих проблем не проводилось. Науковий та дослідний матеріал обмежений. В існуючій науковій літературі майже відсутні дослідження, спеціально присвячені місцю та ролі електронної комерції у розбудові демократичних засад нашої держави.

Саме актуальність, науково-теоретична і практична важливість проблеми, її недостатнє вивчення і обґрунтування в Україні зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

^ 1. Поняття, значення та загальні ознаки електронної комерції

Глобальна комп’ютерна мережа – Internet вважається “четвертим каналом”, що пов’язує людей між собою (після особистого спілкування, телефону та пошти). В інформаційному світі існують дві відомі технологічні тенденції:

  • потужність комп’ютерів зростає вдвічі кожні десять місяців;

  • корисність мережі для суспільства пропорційна квадрату числа користувачів.

Окрім цього, використання в комерційній діяльності і повсякденному житті найновіших комунікацій та технологій сприяло виникненню таких нових економічних явищ, як “електронна комерція”, “економіка в режимі реального часу”, “електронний бізнес”, “електронна торгівля”, “Internet-комерція”.

При цьому кожен із наведених термінів розглядається сьогодні з різних позицій, зокрема і правових.

Окремі фахівці, визначаючи поняття “електронна комерція”, вважають, що в юридичному розумінні вона означає укладання на міжнародних та внутрішніх ринках в електронній формі ряду підприємницьких договорів, таких, як купівля-продаж, постачання, страхування, банківські договори, перевезення вантажів чи пасажирів повітряним, морським, залізничним транспортом, а також інших договорів, пов’язаних із промисловим та діловим співробітництвом.

Є й інші визначення, зокрема: електронна комерція – це така форма постачання продукції, за якою вибір та замовлення товару здійснюється через комп’ютерні мережі, а розрахунки між покупцем та постачальником відбуваються з використанням електронних документів і/або електронних же засобів платежу.

Або коротко: електронна комерція – створення вартості за рахунок використання цифрових технологій.

В англійській мові це поняття прийнято позначати терміном “e-commerce”.

Термін “Internet-комерція” пропонується застосовувати у випадку, якщо в електронній комерції використовується лише глобальна мережа – Internet.

Електронна комерція, крім того, розглядається як складова таких більш широких понять, як електронний бізнес та електронна торгівля.

У найменшому розумінні електронний бізнес можна визначати як повне або часткове перенесення бізнес-процесів у комп’ютерні мережі.

До “електронної торгівлі” належать:

  • глобальний електронний маркетинг, зокрема просування традиційних товарів та послуг. Фахівці відзначають, що інтерактивність (здатність до діалогу) засобів масової комунікації уже сьогодні змінює парадигму рекламної справи і досліджень ринку;

  • “електронна комерція”;

  • “віддалені послуги”. Більшість послуг, пов’язаних із консультуванням, юридичною та бухгалтерською підтримкою та ін., можуть здійснюватися на відстані;

  • “дистанційна робота”. У сфері нематеріального виробництва стає можливою організація “розподілених офісів”, в яких сумісно працюють люди, що перебувають у різних приміщеннях, містах і навіть країнах.

Слід зауважити, що внаслідок аналізу закордонних літературних джерел можна констатувати, що термін “електронна комерція” розглядається як складова або частина таких понять, як “електронна торгівля” та “електронний бізнес”. Наприклад, російська дослідниця М.В. Макарова визначає поняття “електронної комерції” як “різновид бізнес-активності; в якій взаємодія суб’єктів бізнесу з купівлі-продажу товарів і послуг (як матеріальних, так й інформаційних) здійснюється за допомогою глобальної комп’ютерної мережі Internet або будь-якої іншої інформаційної мережі”. А.М. Береза, І.А. Козак та інші під “електронною комерцією” розуміють “придбання чи продаж товару за допомогою електронних носіїв чи через мережу, подібну до Internet”. Дане поняття може включати в себе замовлення, оплату та доставку товарів або послуг.

Таким чином, поняття “електронна торгівля”, “електронний бізнес” включають, окрім електронної комерції, такі види діяльності, як реклама, проведення маркетингових досліджень, підтримка зв’язків із постачальниками і користувачами, організація документообігу тощо. Частиною цього бізнесу є і так званий Internet-банкінг (тобто можливість користуватися послугами банків через Internet).

Фахівці зазначають, що Internet – це трамплін для майбутнього грандіозного економічного стрибка, який приведе до усунення політичних кордонів і надасть величезної ваги захисту інформаційних мереж. Уряди різних країн мають усвідомити економічну модель майбутнього та забезпечити її підтримку, а громадяни, користуючись Internet, повинні відчувати таку ж соціальну відповідальність, як і в інших сферах свого життя.

Зростання ролі електронної комерції у всьому світі, її вплив на економіку України зумовлює нагальну потребу в якнайшвидшому і якісному врегулюванні цієї сфери.

Переваги стабільного й урегульованого ринку електронної комерції зрозумілі – це і доступ до експортного ринку, інвестиційного капіталу, швидке зростання підприємств міської економіки, створення нових робочих місць і очікуване збільшення податкових надходжень від застосування електронних платежів.

^ 2. Організаційно-правове регулювання електронної комерції

Стимулювання формування необхідної інфраструктури, створення і подальше підтримання ефективного та узгодженого правового середовища для розвитку електронної торгівлі – необхідність і важливе завдання нинішнього розвитку країни.

Серед основних напрямів державної політики формування та розвитку єдиного інформаційного простору України необхідно виокремити завдання створення і розвитку загальнодержавних і регіональних інформаційних систем і мереж, забезпечення їх взаємодії в єдиному інформаційному просторі країни на базі сучасних інформаційних технологій; підтримку національної безпеки у сфері інформатизації та визначення державних замовників, відповідальних за створення інформаційних систем і ресурсів, за їх ефективне функціонування в єдиному інформаційному просторі; створення ефективних систем сертифікації інформаційних технологій, продуктів і послуг, ліцензування інформаційної діяльності для забезпечення необхідної якості інформаційних ресурсів.

Умовами реалізації економічного потенціалу електронної комерції, безумовно, треба вважати безпеку, у тому числі конфіденційність при поданні інформації через Internet. Це однаково важливо як для комерційної діяльності, так і для інших правовідносин щодо інформації з обмеженим доступом.

Сторони, які укладають договір, зацікавлені, перш за все, в тому, щоб безпомилково ідентифікувати один одного, мати гарантії цілісності інформації, що передається, конфіденційності зв’язку тощо.

У наш час такі відносини надаються технологіями так званої, цивільної криптографії. Завдяки цьому знаходять своє розв’язання такі складні питання, як відносини довіри та недовіри між учасниками, механізми надання гарантій і перевірки виконання угоди та багато інших. Так, для створення електронної комерції у США підтримується розвиток добровільної, ринково-орієнтованої інфраструктури управління криптографічних ключів, які забезпечили б ідентифікацію, цілісність і конфіденційність інформації. Велику надію має приватний сектор, провідна позиція якого здатна спричинити стрімкий розвиток інформаційних систем та мережі Internet. Якщо приватний сектор і уряд будуть діяти узгоджено, то відкриються величезні можливості для комерційної діяльності.

Як свідчать дослідження, питання доцільності регулювання змістового наповнення такої мережі масової комунікації як Internet, вже втратило свою актуальність. У той же час пошук підходів та методів, які можна використати для ефективного й оперативного впровадження нових можливостей у бізнесі, правових умов найбільш сприятливих для розвитку on-line economy, стає надзвичайно важливим.

На нашу думку, особлива законодавча регламентація електронної комерції, яка поєднує традиційні юридичні підходи, створення нових процедур та правових інститутів, відповідає вимогам часу.

Аналіз літературних джерел, присвячених законодавчій регламентації у сфері електронної комерції, дає підстави для припущення щодо того, які саме питання спеціалісти вважають найбільш важливими і такими, що вимагають невідкладного законодавчого вирішення.

Перш за все, це вимога до форми укладення угод, використання електронних підписів, захист інформації, охорона прав інтелектуальної власності, охорона прав користувачів, оподаткування та ряд інших.

Зміст спеціальних статей у періодичній літературі, статистичні дані та практика свідчать про те, що в Україні сьогодні ставлення до електронної комерції визначається як до засобу, який здатен зробити традиційний бізнес більш ефективним, але не обов’язково приводить до такого результату. При цьому думки бізнесменів щодо зручності, ефективності, прибутковості застосування електронних форм ведення справ і торгівлі значно різняться, інколи їх можна визначити як протилежні.

Між тим, серйозних дискусій з приводу необхідності законодавчої регламентації вже існуючої практики не спостерігається.

Таким чином, на нашу думку, юридична практика і приватне право в Україні сприйняли електронну комерцію це особливо важливо у зв’язку з тим, що правова система країни також модернізується загалом.

Проте правові норми у вказаній сфері залишаються нерозвиненими й охоплюють не всі проблеми. Досі залишається неврегульованими спеціальними законами переважна частина відносин між учасниками електронної комерції.

Увага практиків спрямовується, зокрема, на створення та вдосконалення угод про електронний документообіг і обмін даними, але загалом варто відзначити вибірковість і загальну недосконалість правових норм, присвячених такій формі бізнесу.

Зарубіжні фахівці, наприклад, переконані, що позбутися подібних перепон можна шляхом детального відображення електронної комерції у чинних нормативно-правових актах, зокрема встановивши оптимальне співвідношення норм адміністративного, фінансового та приватного права. Розв’язання цієї проблеми можливе і шляхом створення ряду нових законів.

Електронна комерція є найважливішою складовою електронного бізнесу, хоча часто ототожнюється з ним. Це різновид бізнес-активності, в якій комерційна взаємодія суб’єктів бізнесу з купівлі-продажу товарів і послуг (як матеріальних, так і інформаційних) здійснюється за допомогою Internet; або будь-якої іншої інформаційної мережі (мережі стільникового зв’язку, внутрішньої локальної мережі установи тощо).

Хоча Internet можна застосовувати для обміну інформацією, оперативного зв’язку, реклами, для досліджень, електронна комерція є сконцентрованою системою, яка реалізує усі можливості мережі для ведення більш ефективного бізнесу. Тобто електронна комерція є on-line формою ведення бізнесу, яка застосовує мережу як середовище для бізнесу і як засіб для його реалізації.

Україна як і інші країни на пострадянському просторі можуть отримати значні переваги від стійкого ринку електронної комерції, а саме:

  • доступ до експортного ринку;

  • робочі місця для кваліфікованої робочої сили;

  • доступ до інвестиційного західного капіталу;

  • зростання податкових надходжень від застосування електронних платежів.

Однак, щоб скористатися цими перевагами, слід усунути всі перешкоди на шляху ефективного впровадження електронної комерції, врегулювати використання механізмів її підтримки:

  • систем електронних платежів у мережі Internet;

  • стрункої системи законів щодо правового визнання електронних документів і електронного підпису, законодавчого врегулювання електронної комерції загалом;

  • розвитку електронного маркетингу і реклами;

  • забезпечення захисту комерційної інформації під час її передачі мережею Internet тощо.

Розвиток електронної торгівлі в усьому світі стимулює економічне зростання держави. Особливе значення вона має для країн з перехідною економікою, котрим необхідно в найкоротший час сформувати інформаційну інфраструктуру ринкових відносин. Отже Україні необхідно якнайшвидше розробити національну стратегію розвитку електронної комерції.

Відтак для органів державного управління завдяки розвитку електронної комерції буде забезпечено доступ до оперативної інформації з метою аналізу зовнішньоторговельної діяльності внутрішнього і зовнішнього ринків товарів і послуг, прогнозування ситуації як за окремими товарними позиціями, так і за галузями та регіонами в цілому. Це дозволить державі ефективніше проводити економічні реформи, здійснювати соціальні програми, розвивати зовнішньоекономічні зв’язки.

Найбільш важливими в науковому розумінні для автора під час роботи над дисертацією були теоретичні розробки провідних вітчизняних фахівців у галузі фінансового права, адміністративного права, інформаційного права, зокрема, Розкриваючи місце та роль електронної комерції у формуванні правовідносин у мережі Internet, автор керувався теоретичними розробками і положеннями наукових праць авторитетних українських учених-правників та економістів, зокрема, окремі висновки щодо тенденцій розвитку та чинників, які впливають на розвиток електронної комерції, автором зроблені з використанням деяких положень юридичної та економічної науки, наведених у роботах російських науковців.
Вибір позамагазинної форми обслуговування залежить від місцевих умов: чисельності жителів у населеному пункті, наявності й асортиментного профілю підприємств торгівлі, сезонних і кліматичних умов і інших факторів.

Організація Інтернет-магазину для роботи у режимі on-line має свої особливі підходи тому вимагає виваженості і комплексності на всіх стадіях.

Вихідним етапом такої організації є аналіз зовнішнього середовища і обґрунтування доцільності створення такого магазину. Для другого етапу характерно безпосередньо створення магазину. Третій, заключний етап, охоплює процедури реєстрації і оформлення магазину.

Отже І етап має аналітичний-характер. Господарюючого суб'єкта цікавить, насамперед, яка вигода з Інтернет магазину, з якими витратами його можна створити і утримати, чи дозріли умови і передумови для організації Інтернет магазину, які терміни окупності коштів? Для відповіді на ці питання проробляється структура комерційного бізнесу, вивчається контингент покупців, їх потреби, визначається асортимент і профіль майбутнього магазину, схеми просування товару, механізм фінансово-розрахункових операцій, доставки товару, виконуються інвестиційні розрахунки.

Першим кроком підготовчого етапу повинно бути аналіз середовища комерційного бізнесу. Насамперед, визначається кількість конкурентів, тенденції розвитку конкуренції, умови розвитку електронної торгівлі. Слід зауважити, що кількість електронних магазинів у кібернетичному просторі України незначна. Не більше 500 українських електронних магазинів функціонують нині на українському електронному ринку. Правда, в останні роки спостерігається інтенсивне їх зростання 150-200 магазинів за рік. Цьому сприяє розширення аудиторії. Якщо у 2000 році кількість українських користувачів мережі Інтернет складало 750 тисяч чоловік, то на початку 2004 року вона збільшилася у 3 рази. Стимулюючи на електронну торгівлю впливає також зміцнення електронно-комунікаційної бази, апаратного забезпечення, правового регулювання.

Другий крок це визначення асортименту і профілю магазину. Ідеальним товаром для Інтернет торгівлі є компакт-диски, відеокасети, комп'ютерні програми, інформація оскільки не вимагають доставки та інших операцій характерних для матеріалізованого товару. Однак саме в цьому секторі ринку спостерігається інтенсивна конкуренція і серйозні бар'єри входження нових суб'єктів. Інші товари також мають свою специфіку: одяг, взуття вимагають примірки, ліки термінової доставки, продукти харчування мають обмеження по термінам зберігання. Орієнтиром для визначення асортименту майбутнього магазину може слугувати структура, яка склалася на практиці. Так частка on-line продаж у загальному обороті аналогічних груп товарів за даними TNS Interactive складає: книги 25 %, компакт-диски, відеокасети 13 %, продтовари 8 %, ювелірні вироби 5 %, автомобілі 2 %, білети (театр, кіно, на транспорт) 9 %, туристичні послуги 5%.

Структура продаж товарів на українському електронному ринку дещо інакша (рис. 21.5).

Рис. 21.5. Структура товарообігу електронної торгівлі (В2С) України

1 електроніка; 2 мобільний зв'язок; 3 фототехніка; 4 книги; 5 товари особистого користування; 6 комп'ютери; 7 музика, фільми; 8 одяг, взуття

Третій крок пов'язаний з інвестиційними розрахунками тобто визначенням витрат. Найбільш специфічними в цьому плані є визначення вартості Web-вітрини, Wcb-каталогу, програмного забезпечення. В цілому на українському ринку на такі послуги склалися приблизно таки ціни:*

розробка дизайну Web-сайта, змісту вітрини і каталогу магазину до 2 тис. дол. США*

розробка програмного забезпечення*

Інтернет-магазину 0,5 5 тис. дол.*

апаратне забезпечення 1,5 2,0 тис. дол.*

комунікаційне забезпечення 1,0 1,5 тис. дол.*

оплата праці персоналу (в місяць) 0,5 1,5 тис. дол.*

реєстрація, доменне ім'я, обслуговування 0,3 0,4 тис. дол.*

обслуговування платежів, розрахунків (місяць) 0,1 тис. дол.

Для старту повно функціонального магазину потрібно не менше 5-8 тис. дол. США. Ця сума може бути збільшена у 1,5 2 рази. Все залежить від вибору варіанту створення магазину, тобто від підходів на другому етапі організації.

На II етапі організації Інтернет магазину завдання мають більш складний і багатоваріантний характер. Існують такі варіанти створення Інтернет магазину:

- замовлення сторонній організації на розробку інструментів і програмного забезпечення Інтернет магазину;

- придбання готових типових рішень;

- оренда Інтернет магазину;

- купівля готового Інтернет-магазину;

- відкриття сторінки в електронному торговельному ряді;

- створення магазину власними силами.

Створення Інтернет-магазину на замовлення доцільно у тих випадках колі необхідно вирішувати нетипові завдання, організувати нестандартні схеми товарних і грошових потоків, впроваджувати нові технології, апробувати теоретичні розробки. Цей варіант дорогий. Він використовується якщо наявні типові рішення не можуть забезпечити розв'язку нестандартних завдань в крупних і складних проектах. Отже замовлення характерно для мережі крупних об'єктів Інтернет-торгівлі.

Для створення середніх та малих Інтернет-магазинів доцільно закупити готові типові рішення. Типові рішення містять основні елементи повно функціонального магазину. їх вартість доступна для більшості суб'єктів ринку. Разом з тим цей варіант вимагає додаткових витрат на адаптацію програми під завдання конкретного магазину, а можливості тут обмежені, придбання сервера, налагодження інфраструктури. Основними покупцями типових рішень виступають фірми, компанії, які мають відношення до інформаційних технологій і володіють Інтернет інфраструктурою.

Оренда Інтернет-магазину вважається оптимальним варіантом для реалізації більшості проектів в електронній торгівлі. В оренду здаються або програмне забезпечення або програмно-апаратний комплекс. Як правило, орендодавцем виступає провайдер електронної комерції. З одного боку це позитивно, оскільки він адаптує програмне забезпечення під замовника і надає широке коло послуг. З другого боку оренда супроводжується нав'язуванням послуг і нестабільністю тарифів.

Варіант оренди вибирають підприємці які:

не мають достатньо стартового капіталу, а намагаються отримати якісні послуги;

апробують себе на електронному ринку.

Отже основний позитив оренди низькі витрати і незначний ризик.

Для III етапу організації характерна низка процедур пов'язаних з реєстрацією, оформленням, рекламою. Будь-який Інтернет магазин повинен мати ім'я. Для нього існує система домен ім'я яка дозволяє побудувати доменне ім'я різних рівнів залежно від бажання підприємця.

Система представлена нині наступними складовими:

Нові поза територіальні домени які знаходяться у стадії розгляду для затвердження:

Повністю назва Інтернет магазину може мати такий вигляд: www.start.ua або start.com. Може бути і такий варіант: www.start.com.ua.

У назві start угадується профіль магазину спорттовари, ua і com відповідно вказують на країну і комерційну функцію. Проте найбільш раціональною слід вважати назву www.start.com оскільки містить достатньої інформації для покупця.

Після того як ім'я вибрано його слід перевірити чи воно вільне і не дублюється. Це можна зробити на сервері будь якого реєстратора доменів. Якщо ім'я вільне слід приступати до реєстрації. Для цього необхідно:

- знайти підходящий реєстратор зарубіжний або вітчизняний, оскільки ціни за послуги реєстрації різні (www.intmic.net США 70 90 дол.; Ru Center 20 35 дол., main.ukrcom.khczson.ua 100 дол. і т. д.)

- заповнити реєстраційну форму прямо на сайті реєстратора і внести оплату пластиковою карткою. Після оплати доменне ім'я переходить у розпорядження магазину.

Слід зазначити, що зареєстроване ім'я закріплюється лише на визначний термін місяць, рік, 5 років. Тому по закінченню такого терміну його слід відновити.

Функціонування Інтернет-магазину

Для повнофункціонального Інтернет-магазину характерна складна система взаємопов'язаних операцій, методів, прийомів, які формують технологічний процес. В цілому такий процес складається з шести фаз (рис. 20.6).
Кожна фаза торгово-технологічного процесу має чітке електронне забезпечення.



Перша фаза ознайомлення з магазином і вітриною є надзвичайно важливою у емоціонально-психологічному плані для покупця і в економічному для магазину. Вона забезпечується продуманою Web-вітриною. Саме Web- вітрина несе інформаційне, рекламне навантаження і формує подальшу поведінку покупця.

Як правило, покупця цікавить, що продається, яка система оплати, який порядок доставки, деякі реквізити магазину (адреса, контактні телефони). Якщо покупець постійний, то звертає увагу також на нові поступлення, зміни, рекламу. Всі ці відомості покупець повинен отримати оперативно протягом 3-5 переміщень по Web Друга фаза пошук товару забезпечується Web-каталогом, який виконує дві функції систематизації асортименту товарів і навігації. Асортимент товарів у каталозі:*

може бути згрупований за товарознавчими ознаками, тобто поділений на класи, групи, підгрупи, види, різновиди;*

класифікований за критерієм призначення;*

об'єднаний залежно від фірм виробників;*

представлений символами, тобто піктограмами.

Основні фази технологічного процесу електронного продажу

Програма навігації сприяє пошуку необхідного товару за різними критеріями, що прискорює цей процес і крім того, дозволяє здійснити порівняльний аналіз ідентичних товарів різних фірм. Рейтингове порівняння необхідне покупцям. Воно можливе тільки в умовах електронної торгівлі.

Таким чином, чітка систематизація і навігація з конкретною інформаційною підтримкою зумовлює суттєві; переваги електронної торгівлі в процесі торговельного обслуговування.

Третя фаза отримання інформації про товар дещо перекликається з попередньою фазою. Повну і достовірну інформацію про товари покупець може отримати шляхом ознайомлення з інформацією, яка розміщена в каталозі поза межами каталогу але легкодоступна для покупця. Додаткова інформація, а також поради покупцю може надаватися через систему інтерфейсу. Все це можна отримати швидше ніж у продавця-консультанта в традиційних магазинах1.

Четверта фаза відбір товару мас ряд особливостей характерних лише для електронної торгівлі:

покупець "укладає" товар у віртуальний кошик, де він має можливість візуально прослідкувати структуру покупки, а саме кількість товару, ціпу, суму, розмір знижки та вартість доставки;

якщо у покупця виникає бажання зменшити розмір покупки то автоматично зменшуються усі параметри, тобто вартість кошику перераховується;

з електронною корзиною в Інтернет-магазині синхронно спрацьовує система регулювання запасів, їх поповнення, а також відкладання купленого товару і підготовка його до постачання.



Якщо покупець погодиться з вартістю покупки наступає момент обов'язкової реєстрації. Форма реєстрації проста, вносяться тільки самі необхідні відомості: форма оплати, реквізити платіжних засобів, адреса і час доставки товару2.

П'ята фаза розрахунок може здійснитися шляхом попередньої оплати, по кредитним карткам, електронними грошима, готівкою при доставці товару. Електронні розрахунки здійснюються у такій послідовності:

авторизація, тобто дозвіл на доступ до ресурсів, ідентифікація даних платіжних засобів, виявлення обмежень та резервування визначеної суми;

транзакція, підтвердження інформації, обмін інформацією та переказ обумовленої суми, тобто, вартості покупки.

Шоста фаза доставка товару здійснюється після транзикції і резервування товару на складі. Можна виділити наступні способи доставки товарів:

доставка міжнародною кур'єрською службою. Передоплата у такому випадку складає 100 %. Товар доставляється у будь-яку точку планети протягом 3-6 діб, при цьому покупець постійно може відслідкувати маршрут доставки. Вартість доставки висока 25 35 дол. США;

доставка власною кур'єрською службою характерна для крупних міст-обласних центрів, де розташовані склади електронної торгівлі. Терміни доставки не перевищують 2 діб з моменту оформлення замовлення. Можливі розрахунки за товар при його доставці;

доставка поштою здійснюється бандероллю, тобто, така доставка характерна для дрібно штучних товарів. Як правило, адресат отримує бандероль у поштовому відділені особисто. Вартість доставки досягає до 25 % вартості замовлення, а терміни доставки відповідають традиціям поштової служби України;

доставка магістральним транспортом використовується для таких товарів як обладнання, побутова техніка, меблі та інші види крупно габаритних товарів. Частіше використовують залізничний та автомобільний транспорт. Повітряний транспорт дорожчий, тому його послугами користуються для доставки квітів, подарунків, ліків та інших термінових товарів.
Таким чином, повнофункціональний Інтернет-магазин базується на електронних технологіях із завершеним циклом торговельного обслуговування. Такі технології відрізняються зручністю, оперативністю, вигідністю дія покупця і забезпечують високу ефективність діяльності Інтернет-магазину.

У клієнтської частини архітектури розробляється максимально зручна і доступна робота потенційного клієнта на сторінках Інтернет-магазину. Розробка інтерфейсу, доступні і зрозумілі діалогові вікна, зручні системи оплати і доставки товарів.
Програмна частина архітектури Інтернет-магазина розглядається як взаємозв'язок операційної і серверної частини.
Серверна частина містить у собі розміщення Інтернет магазину на сайті провайдера, що підтримують технології, використовувані при створенні Інтернет-магазину.



следующая страница >>