asyan.org
добавить свой файл
1
Правила роботи з тривожними дітьми.


  1. Уникайте змагань і яких - небудь видів робіт, що враховують швидкість виконання.

  2. Не порівнюйте дитину з оточуючими.

  3. Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.

  4. Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так , щоб вона знала за що.

  5. Частіше звертайтесь до дитини на ім'я.

  6. Демонструйте зв'язки впевненої поведінки, будьте у всьому прикладом для дитини.

  7. Не висувайте до дитини завищених вимог.

  8. Будьте послідовні у вихованці дитини.

  9. Намагайтеся робити дитині якнайменше зауважень.

  10. Використовуйте покарання лише у крайніх випадках.

  11. Не принижуйте дитину , караючи її.


Пам'ятка вчителеві для роботи над страхами дитини.


    1. За допомогою цікавих завдань розвивайте у дитини інтерес до навчання.

    2. Будьте справедливі, чуйні делікатні у спілкуванні.

    3. Не акцентуйте увагу однокласників на дитині, не підкреслюйте її страх.

    4. Розвивайте навички спілкування.

    5. Залучайте дитину до суспільної діяльності, щоб відволікати її від страху.

    6. Не навіюйте ярлик «боягуз» - це дуже травмує психіку школяра.

    7. Частіше хваліть, підбадьорюйте, звертайте увагу навіть на невеликі досягнення.

    8. Залучайте дитину до дитячих заходів, ігор, театральних постанов

    9. Проводьте корекційні заходи , спрямовані на подолання страхів.

    10. Створюйте сприятливий психологічний клімат у класі

    11. Проводьте роботу з батьками з метою запобігання сімейним конфліктам, що спричиняють підвищення рівня тривожності в дитини.

    12. Повідомте психологу про страхи дитини.


Рекомендації вчителям

щодо поводження з агресивною дитиною


  1. Пам'ятайте , що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки та усунувши їх , ви можете сподіватися, що агресивність вашої дитини буде подолано.

  2. Дайте дитині можливість виплеснути свою агресію, перенесіть її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» свого ворога, й ви побачите, що в реальному житті агресивність у цей момент знизилася.

  3. Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або невтішних висловлювань про своїх друзів чи колег.

  4. Нехай ваша дитина в кожний момент відчуває, що ви її любите , цінуєте та приймаєте такою, якою вона є. Не соромтеся зайвого разу приголубити або пожаліти її. Нехай вона бачить , що потрібна й важлива для вас.

  5. Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недружелюбні погляди одне на одного або бурмотання чого-небудь із образою собі під ніс. Звичайно , у всіх батьків бувають моменти, коли ніколи або бракує сил контролювати дітей. І тоді найчастіше вибухають «бурі».

  6. Не прагніть припинити сварку, звинувативши іншу дитину в її виникненні й захищаючи свою. Намагайтеся об'єктивно розібратися в причинах виникнення непорозумінь.

  7. Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення , визначте неправильні дії вашої дитини, які призвели до конфлікту. спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації

  8. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки вона може переконатися в думці про те , що конфлікти неминучі, і продовжуватиме провокувати їх.

  9. Не завжди варто втручатися у сварки дітей. Наприклад, коли двоє дітей під час гри щось не поділили й почали сваритися, краще поспостерігати за цим конфліктом, але не втручатися в нього, тому, що діти самі зможуть знайти спільну мову, і при цьому вони вчаться спілкуватися одне з одним. Якщо під час сварок дитина завжди перемагає, а інша виступає «жертвою», варто припинити таку гру, щоб запобігти формуванню страху в переможеного.