asyan.org
добавить свой файл
1 2




МАТЕМАТИКА

Пояснювальна записка



Програма з математики складена з урахуванням психофізичних особливостей і пізнавальних можливостей розумово відсталих дітей. Загальна спрямованість роботи за даною програмою характеризується, перш за все, намаганням повною мірою використати пізнавальні можливості всіх учнів допоміжної школи та сприяти корекції та розвитку в процесі навчання. З огляду на це на кожному році навчання програма висуває такі завдання, які є для дітей доступними і в той же час вимагають від них напруження розумових сил.

Основними принципами навчання математики в допоміжній школі є такі: органічне поєднання корекційного навчання і виховання, засвоєння знань і розвиток пізнавальних можливостей учнів, відповідність вимог, що ставляться до них, їх навчальним можливостям.

Відомо, що математика містить великі можливості щодо розвитку й корекції мислення, мовлення, пам‘яті, уваги, спостережливості розумово відсталих учнів. Вона вимагає дотримання певної послідовності міркувань, дає реальні можливості для розвитку логічного мислення.

Важливо навчити дітей обґрунтовувати арифметичні дії при розв'язуванні прикладів, задач, пояснювати спосіб виконання завдань. Не менш важливим є формування розуміння різних видів інструкцій (ілюстративні картки, схеми, записи, словесна інструкція, робота з підручником тощо), умінь користуватися ними. Ці корекційно-розвивальні завдання мають бути використані вчителем в процесі навчання учнів.

Програма подається за новою структурою у вигляді таблиці, що містить три колонки. У першій колонці наводиться зміст навчального матеріалу. Відповідно до дібраного змісту математики, у другій колонці, наводяться навчальні досягнення учнів, тобто ті знання і уміння, якими вони мають оволодіти в результаті засвоєння навчального матеріалу. У третій колонці, відповідно до змісту навчання та очікуваних результатів учнів, визначається спрямованість корекційно-розвивальної роботи на занятті, тобто виділяються вміння, розвиток яких уможливлюється конкретним змістом навчання.

^ ЗМІСТ НАВЧАННЯ

У програмі наводиться розподіл матеріалу по класах з визначенням примірної кількості годин на вивчення кожної теми, подається перелік вимог до знань і умінь учнів підготовчого, 1-го, 2-го, 3-го, 4-го років навчання.

^ Розділ "Десяток". Вивчення десятка триває протягом двох років (підготовчий і перший клас).

Робота над першим десятком розподіляється на чотири етапи: 1)пропедевтичний період; 2) вивчення нумерації; 3) додавання і віднімання в межах 10; 4) таблиці додавання та віднімання.

Змістом пропедевтичного етапу в підготовчому класі є формування у дітей міцних дочислових уявлень, які є основою для засвоєння натуральних чисел. Такими дочисловими уявленнями є уявлення про величину, масу, кількість, простір і час, які формуються в різноманітних діях з множинами, тобто з предметними групами. Саме в процесі порівняння предметів за кількістю, масою, величиною в учнів формуються різноманітні уявлення, які базуються на узагальненні предметно-кількісних відношень предметів, їх груп (множин).

Аналіз і порівняння предметних груп містять великі можливості для розвитку гнучкості мислення, що необхідно для подальшого навчання математики. В процесі формування доматематичних уявлень, яке продовжується у першому класі, необхідно показати розумове відсталим дітям суперечність та різнобічність предметних величин та поступово привчати їх до виділення та абстрагування визначених ознак.

У період вивчення нумерації, який починається у підготовчому класі, відбувається ознайомлення учнів та уточнення їх знань про кожне число натурального ряду. Вивчення кожного числа включає такі основні питання: як число називається і як воно записується; співвіднесення числа і кількості предметів; як одержується число (розглядаються випадки одержання числа) шляхом додавання одиниці до попереднього числа; яке місце число займає в числовому ряду (діти повинні відповісти на запитання про те, після якого числа воно стоїть в ряду, перед яким числом, між якими числами, які числа йдуть перед ним, після нього); які кількісні відношення між даним числом і сусідніми з ним числами (на скільки воно більше попереднього числа, менше наступного).

У темі "Нумерація" розглядаються спочатку числа першого п‘ятка. Учні повинні засвоїти склад цих чисел. При цьому важливим є не лише вміння дітей розкладати числа на два доданки, а й уміти складати число з двох доданків. При вивченні на цьому етапі чисел більших п‘яти, склад їх не розглядається так, як перших п‘яти, а засвоюється в процесі розв'язання прикладів в межах 10.

На уроках вивчення нумерації чисел перед очима дітей повинен знаходитись ряд чисел від 1 до того числа, яке вивчається в даний момент. Кожне число корисно ілюструвати відповідною кількістю предметів.

Вивчення числа і цифри повинно проходити одночасно. Для кращого запам‘ятовування цифр корисно давати вправи на складання цифр з окремих їх елементів, обводити шаблони цифр, виліплювати їх, викладати з дрібних предметів тощо. В окремих випадках, доцільно рекомендувати учням у процесі написання і обвідки цифр, називати її пошепки.

^ Додавання і віднімання вивчається за такою послідовністю: розглядаються випадки, в основі яких лежать знання властивостей натурального ряду чисел (додавання і віднімання одиниці);

додавання і віднімання проводиться в межах одного числа на всі випадки;

додавання і віднімання з одним невідомим; додавання і віднімання з нулем; віднімання від десяти.

З переставною властивістю додавання учнів ознайомлюють у процесі вивчення дій в межах кожного числа починаючи з дій в межах 5. Ознайомлення з переставною властивістю розпочинається на основі дій з предметами. Учні повинні усвідомити, що загальна кількість предметів залишається однаковою, незалежно від того, як здійснювалось об'єднання множин предметів - приєднувати першу до другої, чи другу до першої.

Для дітей другого відділення допускається на кінець навчального року лічба на конкретному матеріалі. Однак на кожному уроці дітей необхідно тренувати в абстрактній лічбі.
Розділ "ДРУГИЙ ДЕСЯТОК".

У процесі вивчення усної нумерації слід звернути увагу на засвоєння учнями назв чисел, їх десятковий склад. Учні мають засвоїти, що кожне наступне число утворюється шляхом додавання одиниці до даного числа і що воно на одиницю більше за дане число, а кожне попереднє - на одиницю менше від даного числа і утворюється шляхом віднімання одиниці від цього числа. Вивчення усної і письмової нумерації відбувається одночасно.

Додавання і віднімання вивчається за такою послідовністю:

• на основі використання знань натурального ряду чисел 12+1;

• на основі десяткового складу чисел: 10 + 3; 15-5;

• додавання однозначного числа до двозначного і віднімання однозначного від двозначного: 14 + 3, 18-5;

• додавання двозначного до однозначного, коли в сумі буде 20;

• додавання і віднімання від 20;

• віднімання від двозначного числа двозначного;

• додавання і віднімання з переходом через розряд. Вивчаючи додавання і віднімання, увесь час слід звертати увагу на переставні властивості додавання.
Розділ "СОТНЯ".

Під час вивчення нумерації особливу увагу необхідно звернути на засвоєння учнями назв чисел, їх десяткового складу та на порядок слідування чисел в натуральному ряду.

Важливим є розуміння учнями принципу помісцевого значення цифр: одиниці пишуться на першому місці, десятки - на другому (лічать справа наліво). У зв'язку з цим потрібно познайомити учнів з однозначними та двозначними числами, одноцифровими та двоцифровими.

Під час додавання і віднімання в межах 100 учні розв'язують приклади з круглими дужками, знайомляться зі сполучним законом додавання суми до

числа, віднімання числа від суми, віднімання суми від числа.

Для того щоб учні зрозуміли роль дужок вони повинні усвідомити загальну суть термінів "сума", "різниця". Під час розв'язання прикладів з дужками дітей необхідно навчати пояснювати, яку дію вони виконують першою, яку - другою.

Паралельно з вивченням чисел відбувається ознайомлення з величинами (вартість, довжина, вага) та одиницями їх вимірювання. Одиниця вартості (І копійка) вивчається в першому класі. В процесі вивчення чисел 2, 5, 10 учні знайомляться з монетами 2к., 5к., 10к, вчаться їх розмінювати, що допомагає закріплювати знання про склад відповідних чисел. Знайомство з паперовими грошима починається з 3 класу.

Базою для оволодіння прийомами вимірювання за довжиною та вагою є ті доматематичні поняття, якими учні оволодівають у першому класі.

Подальше їх удосконалення відбувається в процесі вивчення математики в допоміжній школі.
^ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ АРИФМЕТИЧНИХ ЗАДАЧ.

З 1-го класу учнів ознайомлюють з арифметичними задачами, які є важливим засобом формування багатьох математичних понять.

Перші арифметичні задачі - це задачі-дії, задачі-ігри, відповідь на запитання яких діти мають бачити, перераховуючи предмети чи їх зображення. Поступово вони навчаються розв'язувати прості текстові задачі. На їх основі вчитель ознайомлюють учнів з структурними елементами задачі: умовою, числовими даними, питанням та відповіддю. Прості задачі є складовою частиною складних задач, тому саме формування умінь розв‘язувати прості задачі готує учнів до розв‘язання складних.

Велику увагу необхідно приділяти роботі над змістом задачі, дотримуючись такої послідовності: а) тлумачення невідомих слів чи виразів, які зустрічаються в задачі; б) читання тексту задачі вчителем чи учнями;

в) запис умови задачі чи її ілюстрація; г) повторення задачі за запитаннями.

Запис розв‘язання здійснюється у різноманітних формах. На початку першого класу діти повинні записувати рішення у вигляді арифметичного виразу без найменування. Дія записується посередині, для відокремлення від запису приклада. Розв‘язання з найменуванням здійснюється по мірі вивчення букв. У другому класі учні записують розв‘язання задач з поясненням.

На розв'язання задач необхідно відводити не менш половини учбового часу, приділяючи при цьому увагу самостійній роботі.

Наочний та текстовий матеріал, який використовується при доборі арифметичних задач в допоміжній школі, має бути змістовним, цікавим, мати

практичне застосування.
ГЕОМЕТРИЧНИЙ МАТЕРІАЛ займає важливе місце при навчанні математики в допоміжній школі. Діти повинні навчитися не тільки розпізнавати геометричні фігури, а й набути навичок побудови і креслення їх.

Вивчення геометричного матеріалу повинно бути наочним та дійовим.

Необхідно використовувати моделі геометричних фігур, які відрізняються величиною, кольором; виготовлені із різноманітних матеріалів ( паперу, картону, пластмаси, дерева, тканини) ; реальні предмети тощо.

При вивченні геометричного матеріалу необхідно розв'язувати задачі

вимірювального та обчислювального характеру (знаходження довжини тощо)
^ УСНА ЛІЧБА

Розвиток в учнів допоміжної школи уміння лічити усно передбачається навчальною програмою на всіх роках навчання, однак основна робота проводиться в початкових класах.

Навчати розв'язувати усно потрібно не лише приклади, а й прості арифметичні задачі.

Уміння добре лічити усно виробляється поступово, в результаті систематичних тренувальних вправ. Останні мають бути різноманітними за змістом і складністю (послідовно ускладнюючи завдання).

Використання дидактичних і навчальних ігор математичного змісту є одним із ефективних засобів, який дозволяє розширити можливості вивчення усіх розділів математики, в тому числі усної лічби. Вчитель повинен добирати такі ігри і продумувати методичні прийоми роботи з ними як на уроках, так і в позаурочний час.

^ Підготовчий клас. 140 годин. (4 год. на тиждень).




п/п

К-ть год.

Зміст навчального

матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати


1

2


3

4


5

6

7

8




^ Поняття про колір: ознайомлення з основними кольорами спектру, а також білим і чорним кольором.

Кількісні уявлення: багато-один, багато-мало, більше-менше, однакова кількість, пара. в

^ Розмір предметів. Поняття: великий-маленький, більше-менше, однакові за розміром. Високий-низький, широкий вузький, довгий-короткий, товстий-тонкий.

Способи порівняння: накладання, прикладання.

^ Форма предметів: кругла, квадратна (куля, куб).

Часові поняття: доба , частини доби - ранок, день, вечір, ніч, їх послідовність; вчора, сьогодні, завтра. . Частини доби - ранок, день, вечір, ніч.

^ Просторові поняття:

Вгорі, внизу, попереду, позаду.

Геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник. Розрізнення, називання.


Лічба предметів, звуків, рухів в межах 3.

Послідовність та позначення чисел 1, 2, 3. Співвіднесення цифри, числа і кількості.


Порядкова лічба предметів до 3.


Просторові уявлення: посередині, справа-зліва, попереду-позаду, всередині - зовні.

Лічба предметів в межах 6.

Назва, послідовність, позначення чисел від 1 до 6. Збільшення, зменшення множини на одиницю.
Складання та розв'язування прикладів за допомогою наочних посібників.

Лічба предметів в межах

10. Пряма і зворотна лічба. Позначення чисел першого десятка цифрами. Співвіднесення цифри, числа і кількості.

Склад чисел в межах 10. Уміння ілюструвати різні випадки числа на наочних посібниках.

Розв’язування прикладів на додавання та віднімання на основі лічби предметів.


Вимоги до знань учнів.

Учень:

називає кольори спектру;

пояснює принцип класифікації предметів (за кольором);

наводить приклади предметів відповідного кольору:

визначає колір предметів;
Вимоги до умінь учнів.

Учень:

Розпізнає кольори;

Вибирає за зразком;

Знаходить зайвий предмет за кольором;

Вимоги до знань учнів

Учень:

Розуміє кількісні уявлення;

Визначає задану кількість предметів;

Наводить приклади ;

Вимоги до умінь учнів.

Учень:

Знаходить запропоновану кількість предметів;

Складає множини предметів однакових за кількістю (1-3), тотожних за всіма ознаками і розташованих горизонтально на однаковій відстані один від одного.

порівнює дві групи предметів за кількістю способом прикладання та накладання елементів однієї множини на елементи іншої (більше, менше, однаково);

Вимоги до знань учнів

Учень:

Називає розмір предметів;

Наводить приклади предметів означеного розміру;

Розуміє спосіб порівняння предметів за розміром;

Вимоги до умінь учнів.

Учень:

Розпізнає розмір предметів;

Знаходить предмети означеного розміру;

Вибирає за зразком та за словесною інструкцією;

Порівнює два предмети, які відрізняються одним параметром;

Використовує терміни для позначення розмірів предметів при їх порівнянні.


Вимоги до знань учнів

Учень:

Називає форму предметів;

Наводить приклади предметів означеної форми;

Визначає форму предметів.
Вимоги до умінь учнів.

Учень:

розпізнає форму предметів;

знаходить предмети означеної форми;

вибирає предмети за формою;

визначає зайвий предмет за формою;

Обстежує форму предметів зором, дотиком тощо

^

Вимоги до знань учнів


Учень:

Розуміє ознаки частин доби;

Називає частини доби;

Визначає частини доби на основі спостереження за об’єктивними природними ознаками: "Сонце встає - ранок", "Сонечко піднялось вище, світить яскраво - день", "Сонечко сідає, на вулиці темніє - вечір", "Світить місяць, на вулиці темно - ніч";

Пояснює поняття вчора, сьогодні, завтра(на основі понять попередній день, наступний день);

Розуміє і називає основні напрямки від себе (зверху - там, де голова, внизу - там, де ноги. Вперед - рух обличчям до предмету, назад— рух спиною до предмета, вліво, вправо).

орієнтується на сторінках підручника, зошита.


Вимоги до знань учнів

Учень:

Називає геометричні фігури;

Наводить приклади предметів означеної форми.
Розпізнає геометричні фігури;

Знаходить зазначену фігури за зразком і самостійно;


Вимоги до знань учнів

Учень:

Називає цифри 1, 2, 3;

Розуміє, що останній числівник відноситься до всієї групи перерахованих предметів (сукупності,

множинності) і загальна кількість предметів в групі не залежить від розміру, форми, кольору, відстані між предметами.

Розуміє послідовність чисел в числовому ряду;

Розпізнає цифри;

Вибирає за зразком і самостійно;

Виконує практичні вправи на об’єднання двох груп предметів і визначення кількості способом перелічування предметів у новоутвореній множині в межах 3.

Записує цифри на слух;

Лічить предмети в різному напрямку і просторовому розташуванні.

Співвідносить кількість, число і цифру.

Збільшує, зменшує множини на 1, зрівнює множини (в межах 3).

Вміє правильно відповісти на питання :"Котрий за рахунком?".


Розуміє запропоновані поняття;

Наводить приклади розташування предметів;
Знаходить предмети розташовані посередині, справа-зліва, попереду-позаду, всередині – зовні;

орієнтується у зошиті, альбомі.

Називає цифри від 1 до 6;

Розуміє послідовність розташування чисел;

Визначає порядкове місце предмета.

Називає сусідів чисел певного числа, попереднього і наступного числа; розуміння виразів: "перед", "після", "між".

Знаходить предмет за його порядковим місцем.
Співвідносить цифру, число і кількість;

вилучає (1-3) предметів з множини за будь-якою ознакою і визначення кількість способом перелічування предметів, що залишились.

Відповідає на запитання: "Скільки залишилось?";

Записує на слух цифри від 1 до6

Збільшує і зменшує множину на одиницю в межах 6.

Складає та розв'язує приклади за допомогою наочних посібників.

Називає числа від 1 до 10;

Визначає місце числа і цифри в числовому ряду;

Відтворює ряд чисел, починаючи з будь-якого числа.
Знає склад чисел в межах 10;

Ілюструє різні випадки числа на наочних посібниках;

Знаходить пропущене число, сусідів чисел;

Списує і записує на слух цифри від 1 до 10;
Співвідносить цифру, число і кількість предметів в межах 10;
Доповнює числовий ряд;

Розв‘язує приклади на додавання і віднімання на основі перелічування предметів.


Формування сприймання кольорів. Знаходження кольору за еталоном, засвоєння назв кольорів. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання: виділення кольору за назвою, виділення предмета означеного кольору. Класифікація предметів за кольором, виділення зайвого предмета.

Формування в учнів навчальної діяльності: розвиток умінь слухати, діяти за інструкцією вчителя щодо вибору означеного кольору і його порівняння з еталоном, використання дидактичного матеріалу тощо. Уточнення назв кольорів, збагачення словникового запасу.
Формування сприймання множин предметів які різняться великою кількістю предметів: багато-один, багато – мало (спочатку на однорідних предметах). Оволодіння граматичними формами однини і множини.

Порівняння множин шляхом накладання однієї сукупності на іншу.

Формування уявлень про тотожність множин на основі їх поелементного співвідношення. Пояснення способу виконання практичних дій щодо порівняння множин. Засвоєння і використання в мовленні слів, які відображають кількісні відношення: багато-один, багато-мало, більше-менше, однакова кількість, пара.
Формування сприймання розміру предметів: обстеження величини предметів шляхом накладання і прикладання (спочатку пропонуються два предмети контрастного і однакового розміру); порівняння розміру трьох і більшої кількості предметів з еталоном;

Розвиток зорового сприймання величини предметів.

Розвиток образної пам‘яті .

Розвиток аналізу і синтезу шляхом виділення ознак обстежуваних предметів та відокремлення одних ознак та властивостей від інших.

Засвоєння прикметників за допомогою яких відображаються в мовленні результати порівняння (високий, вище, нижче тощо) .
Формування аналітико-синтетичного сприймання. Обстеження форми предметів: тактильне, зорове. Порівняння форми предметів на основі зорового та тактильного обстеження.

Розвиток наочно-образного мислення: вибір предметів означеної форми за малюнками, називання предметів круглої, квадратної форми. Розвиток образної пам‘яті.

Формування мисленнєвих операцій: аналіз форми запропонованих предметів, класифікація за формою, вибір зайвого за формою предмета.

Збагачення словникового запасу, розвиток супроводжуючого мовлення (пояснення практичних дій).

Формування сприймання часу на основі: практичної діяльності учнів (ранок - встаємо, робимо зарядку, снідаємо , ідемо до школи тощо); на основі об‘єктивних природних ознак.

Розвиток наочно-образного мислення шляхом спостереження за об’єктивними природними ознаками, визначення частин доби за малюнками із зображенням кольору неба та положенням сонця тощо.

Формування абстрактно-логічного мислення здійснюється при використанні різнокольорових карток для визначення частин доби (ранок - голубий колір, день – жовтий, вечір – синій, ніч – чорний). Збагачення словника, розвиток зв‘язного мовлення – складання речень за сюжетними малюнками.

Формування поняття простору на основі орієнтації в частинах свого тіла.

Розвиток пам‘яті. Збагачення словника прислівниками які відображають просторові відношення. Формування навчальної діяльності : орієнтується на робочому місці, на сторінках підручника, зошита.

Формування сприймання геометричних фігур на основі зорового, тактильного обстеження. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання.

Розвиток наочно-дійового мислення шляхом порівняння геометричних фігур, визначення форми предметів, класифікація предметів за формою. Визначення форми предметів і окремих його частин сприяє розвитку аналізу та синтезу.


Формування аналітико-синтетичного сприймання – співвідношення кожного числа з одним із предметів. Усвідомлення, що останнє число є показником кількості предметів в множині. Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості.

Розвиток слухової, рухової пам‘яті.

Розвиток цілісного сприймання множини предметів - абстрагування від просторового розташування предметів, її форми та розміру.

Розвиток наочно-дійового мислення на основі співвідношення числа, цифри, кількості.

Розвиток наочно-образного мислення на основі порядок розташування чисел в числовому ряду, розуміння, що кожне наступне більше попереднього на одиницю.

Розвиток мисленнєвих операцій аналізу та синтезу в процесі практичних дій з множинами: порівняння кількості( предмети розташовані в ряд), вилучення запропонованої кількості предметів із множини, збільшування чи зменшування кількості на один.

Розвиток супроводжуючого мовлення в процесі виконання практичних дій із множинами, збагачення словника словами, які відображають кількісні відношення.
Розвиток довільної уваги. Концентрація на об‘єкті і визначення його порядкового місця в ряду. Розвиток пам‘яті ( казки). Розвиток зв‘язного мовлення.


Формування зорового сприймання просторового розташування предметів відносно один до одного.

Розвиток зорової, рухової пам‘яті просторового розташування предметів. Збагачення словника прислівниками які відображають просторові відношення між предметами.

Розвиток пам‘яті на основі відтворення числового ряду і порядку розташування чисел в числовому ряду. Відтворення просторових понять "перед", "після", "між" і на цій основі визначення сусідів числа.

Розвиток пам‘яті. Пригадування казок „Ріпка”, „Теремок”. Відповідь на запитання „Котрий за рахунком?”, „Хто стоїть попереду, позаду?” тощо.

Розвиток зв‘язного мовлення.
Формування цілісного сприймання множини.

Визначення кількості предметів які розташовані на одній площині і відрізняються однією ознакою. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання. Вилучення 1 -3 предметів за будь-якою ознакою.

Розвиток наочно-дійового мислення здійснюється на базі засвоєння послідовності практичній дій з предметами. Ускладнення способів дій сприяє розвитку наочно-образного мислення.


Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості. Розвиток пам‘яті – відтворення числового ряду, визначення місця в числовому ряду, відтворення складу числа в межах 10.

Розвиток мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння. Аналіз множини щодо її кількісної характеристики, співвідношення цієї кількості з відповідним числом і цифрою, порівняння множин шляхом поелементного співвідношення.




следующая страница >>