asyan.org
добавить свой файл
1


організаційні рішення
Початок навчального року як для педагогічних працівників, так і дітей та їхніх батьків є особливо хвилюючим, адже необхідно встигнути так багато... Однак чи не найбільше турбот перед початком навчального року у керівника навчального закладу. Передусім він має подбати про створення найоптимальніших умов для навчання учнів, а особливо — для тих, хто вперше переступить шкільний поріг




Створення умов для навчання учнів перших класів
Лідія ЩЕРБАКОВА,

головний спеціаліст сектору початкової освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 p. № 651-XIV (із змінами) діти розпочинають на­вчання у першому класі, як правило, з 6 років. Навчання у початко­вій школі організовується за єдиним чотирирічним терміном. Пе­ріод навчання дитини у першому класі є особливо важливим, адже у цьому віці з ігрової діяльності поступово формується навчальна ді­яльність, якою діти починають оволодівати. Навчальна діяльність вимагає від першокласників не лише значного розумового напру­ження, а й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль. Тому створення сприятливого середовища для адаптації дітей до систе­матичного шкільного навчання забезпечуватиме їм подальший бла­гополучний розвиток, успішне навчання та виховання.

На виконання пункту 3.11 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про підготовку до початку 2011/2012 навчального року» від 11 травня 2011 р. № 436 та з метою вдоско­налення навчально-виховного процесу та створення сприятливих умов для навчання учнів першого класу оголошено проведення Все­української акції «Дай руку, першокласнику!».

Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, зокрема і учнів першого класу, в загальноосвіт­ніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного проце­су (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 р. № 63 (<дамі — ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Під час організації навчання учнів першого класу особливу увагу слід приділяти таким питанням, як:

  • облаштування:

    • приміщень для організації навчально-виховного про­цесу з урахуванням специфіки проведення навчально-виховного процесу;

    • кімнат для відпочинку (сну);

    • приміщень для організації рухливих ігор;

    • відокремлених туалетних кімнат;

    • відокремлених гардеробів з обов'язковим виділенням секцій для кожного класу;

  • діяльність груп продовженого дня;

  • харчування першокласників;

  • медичне обслуговування;

  • робота з батьками.


^ ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України «Організація навчально-виховного процесу у першому класі» від 2 липня 2007 р. № 1/9-407 є чинним.
Особливу увагу також необхідно приділяти збереженню та зміц­ненню фізичного здоров'я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. З цією метою важливо організувати активну співпра­цю вчителів з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, практичним психологом, з учителями-«предметниками», вихователями груп про­довженого дня. Результатами такої співпраці є:

  • поліпшення вивчення індивідуальних можливостей та ста­ну здоров'я кожного першокласника;

  • здійснення особистісно орієнтованого навчання та вихо­вання;

  • впровадження здоров'язбережувальних технологій на­вчально-виховного процесу;

  • спільна підготовка і проведення батьківських зборів;

  • бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.

Облаштування приміщень

Склад і площі приміщень загальноосвітнього навчального за­кладу розраховують з огляду на призначення приміщень, наповнюваність класів (груп) під час різних навчальних занять та показники розрахункової площі на одного учня (див. табл.).
^ Склад і площа приміщень для учнів першого класу загальноосвітніх навчальних закладів

^ Назва приміщення

Площа (м2 на одного учня)

Класна кімната

2,4*

Спальна кімната

2,0

Ігрова кімната

2,0

Рекреація

1,0

Туалети

0,2

Гардероб

0,2

* Площу класної кімнати наведено з розрахунку наповнюваності класу 25 учнями. Якщо у кла­сі налічується понад 25 учнів, то площу класної кімнати розраховують з нормативу 2,0 м2 на кожного учня.
^ Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів I—IV кла­сів слід розміщувати на першому поверсі в окремому блоці, ізо­льовано від приміщень для учнів інших вікових груп. Класні кімнати також мають бути ізольованими від приміщень, які є дже­релами шуму і запахів (майстерні, спортивні й актові зали, харчо­блок тощо).

Навчальні приміщення не повинні бути прохідними. Вхід до них слід передбачати тільки з боку передніх парт або столів. Вони мають бути розміщені таким чином, щоб зручний зв'язок був не лише між ними, а й із спортивною залою, їдальнею.

^ Обідні зали мають бути обладнані столами на 4,6,10 місць і стіль­цями або табуретами. Столи повинні мати гігієнічне покриття, що лег­ко миється, стійке до дії гарячої води і дезінфікуючих засобів. Столи щодня миють гарячою водою з кальцинованою содою та милом, а піс­ля кожного прийому їжі протирають вологими і чистими ганчірками. Для учнів початкових класів висота столів та стільців має відповідати їх зросту. Меблі для них встановлюють окремо від столових меблів для середніх та старших класів.

Для харчування учнів не рекомендується використовувати емальований та алюмінієвий посуд, а пластмасовий посуд багато­разового використання та надщерблений посуд використовувати заборонено.

Для організації денного відпочинку учнів першого класу адміні­страція загальноосвітнього навчального закладу повинна облаштувати кімнати відповідно до вимог законодавства щодо охорони пра­ці, санітарно-гігієнічних правил та норм.

Відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01 ширина рекреаційних при­міщень при однобічному розміщенні навчальних приміщень має бути не меншою 2,8 м. Площа рекреаційних приміщень розрахову­ється для кожного поверху і має бути не меншою 2,0 м2 на одного учня. Під час будівництва або реконструкції загальноосвітнього на­вчального закладу слід надавати перевагу рекреаційним приміщен­ням загального типу.

Кімнати для відпочинку (сну) для першокласників мають бути обладнаними ліжками з жорстким ложем.

Забороняється/обладнувати спальні кімнати двохярусними ліж­ками.

Для організації рухливих ігор адміністрація навчального закла­ду повинна облаштувати відповідне приміщення, щонайменше одне на паралель класів. У ньому необхідно розмістити столи невеликих розмірів для проведення настільних ігор, стенди для змінних виста­вок дитячих робіт, килими тощо.

Адміністрація навчального закладу має облаштувати відокрем­лені туалетні кімнати та гардероби для учнів першого класу. Гарде­роб розміщують на перших поверхах блоків навчального закладу з обов'язковим обладнанням секцій для кожного класу.




^ Організація діяльності груп продовженого дня
Групи продовженого дня створюють у навчальних закладах за наявності у них:

  • необхідної навчально-матеріальної бази;

  • умов для організації денного відпочинку (сну) в групі про­довженого дня, сформованої з учнів першого класу;

  • умов для організації харчування дітей відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвер­дження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу» від 5 жовтня 2009 р. № 1121 зарахування учнів до групи продовженого дня та їх відрахування здійснюються згідно з наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу на під­ставі відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють. Заяви про зарахування учнів до групи продовженого дня приймають на початку кожного навчального року, як правило, до 5 вересня.

Групи продовженого дня рекомендується комплектувати за принципом «клас — група» або на базі паралельних класів.

Для першокласників, які відвідують групу продовженого дня, необхідно організовувати:

  • прогулянки тривалістю не менш як 1 год. 30 хв.;

  • приймання їжі тривалістю не менш як ЗО хв.;

  • денний відпочинок (сон) тривалістю не менш як 1 год. 30 хв.;

  • проведення спортивно-оздоровчих занять тривалістю не менш як 35 хв.;

  • проведення занять у гуртках, секціях;

  • проведення екскурсій.

Для організації денного відпочинку (сну) в групі продовже­ного дня, сформованої з учнів першого класу, адміністрація загаль­ноосвітнього навчального закладу має облаштувати відповідне при­міщення з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних та державних буді­вельних правил та норм.

^ Тривалість перебування учнів у групі продовженого дня ста­новить шість годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватися.




^ Організація харчування першокласників
Харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах здій­снюється відповідно до норм харчування дітей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591.

Відповідно до Порядку організації харчування дітей у навчаль­них та оздоровчих закладах, затвердженого спільним наказом Мініс­терства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки Украї­ни від 1 червня 2005 р. №242/329 (далі — Порядок № 242/329) відповідальними за організацію харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, за матеріально-технічний стан харчоблоку (їдальні, бу­фету), додержання вимог санітарного законодавства є засновники (власники), керівники цих закладів та організації (підприємства), що забезпечують харчування дітей.

Для учнів початкових класів, що навчаються у групах продовже­ного дня, варто організувати триразове харчування (сніданок, обід та підвечірок). Підвечірок має становити 10% добової калорійності раціону.

Для учнів перших класів другий сніданок слід організовувати після другого уроку, а обід — о 13-14 годині.

При харчоблоці мають бути списки учнів, які перебувають на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування.

^ Безоплатне харчування учнів у навчальних закладах з ден­ною формою перебування здійснюється лише у робочі дні. У разі від­сутності учнів під час навчання компенсація за харчування не про­водиться.
^ ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Продукти харчування та продовольча сирови­на мають надходити до навчальних закладів разом із супровід­ними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
Наказом керівника навчального закладу призначається осо­ба, відповідальна за організацію харчування дітей. До обов'я­зків особи, відповідальної за організацію харчування дітей,

входять:

  • координація діяльності з роботою медичного персоналу щодо контролю за харчуванням дітей;

  • відпрацювання режиму і графіка харчування дітей, режиму чергування педагогічних працівників в обідній залі;

  • опрацювання інформації щодо кількості дітей, які потре­бують гарячого харчування (у тому числі дітей пільгових категорій);

  • участь у бракеражі готової продукції (за відсутності медич­ного працівника);

  • контроль за додержанням дітьми правил особистої гігієни та вживанням готових страв, буфетної продукції;

  • контроль за санітарно-гігієнічним станом обідньої зали тощо.

Облік дітей, охоплених безоплатним харчуванням, здійснює

класний керівник (учитель початкових класів), який вчасно повідо­мляє про наявність учнів особу, відповідальну за організацію харчу­вання.

Спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Мі­ністерства охорони здоров'я України «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, поза­шкільних навчальних закладах» від 15 серпня 2006 р. № 620/563 ви­значено, що буфети загальноосвітніх навчальних закладів мають забезпечуватися, насамперед, продуктами харчування натурального походження з високою харчовою і біологічною цінністю, у тому числі тими, що містять білок тваринного походження.

Заборонено замовляти, приймати та використовувати м'ясо та яйця водоплавної птиці, м'ясо, яке не пройшло ветеринарного конт­ролю, м'ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, го­лови тощо), за винятком печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготуван­ня, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково- рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо). Заборонено також використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, під­силювачі смаку, консерванти.
^ ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Включення до асортименту шкільних буфетів нових продуктів та страв проводиться лише за умови отримання позитивного висновку Міністерства охорони здоров'я України.




^ Організація медичного обслуговування учнів
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 p. № 651-XIV загальноосвітній навчаль­ний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, ре­жим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців). Медичне обслуговування учнів першого класу здій­снюють медичні працівники загальноосвітнього навчального закла­ду та закладу охорони здоров'я.

^ Порядок здійснення медичного обслуговування учнів за­гальноосвітніх навчальних закладів затверджено постановою Кабі­нету Міністрів України від 8 грудня 2009 р. № 1318 (із змінами).

Медичне обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів передбачає проведення медичних профілактичних оглядів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про вне­сення змін до пункту 4 Порядку здійснення медичного обслугову­вання учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 27 серпня 2010 р. № 788 учні початкових класів проходять обов'язковий ме­дичний профілактичний огляд у загальноосвітніх навчальних за­кладах.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про удоскона­лення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчаль­них закладів» від 16 серпня 2010 р. № 682 затверджено Схему пе­ріодичності обов'язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів та форму первинної облікової документації № 086-l/о «Довідка учня загальноосвітнього навчаль­ного закладу про результати обов'язкового медичного профілактич­ного огляду», а також інструкцію щодо її заповнення.

Відповідно до розділу III статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 p. № 1645-ІІІ (із змінами) питання відвідування загальноосвітнього навчального закладу дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згід­но з календарем щеплень, вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії з залученням епідеміолога тери­торіальної санепідемстанції.




^ Урахування специфіки проведення навчально-виховного процесу
Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 p. № 651-XIV (із змінами) навчально-виховний процес у перших класах здійснюється за груповою (класно-уроч­ною) та індивідуальною формами навчання.

^ Тривалість уроків у перших класах загальноосвітніх навчаль­них закладах становить 35 хв. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та ор­ганами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Згідно з ДСанПіН 5.5.2.008-01 на п'ятнадцятій хвилині кожного з уроків варто проводити фізкультхвилинку, що містить динаміч­ні, дихальні вправи, вправи для збереження зору, пальчикову гімнас­тику тощо.

Тривалість перерв між уроками для учнів першого класу має бути не меншою 10-15-ти хв. Тривалість великої перерви після дру­гого уроку — не менше 30-ти хв., або двох малих перерв по 20 хв. піс­ля другого і третього уроків.

На великих перервах варто організувати харчування, активний відпочинок учнів.

^ Навчальний план для учнів першого класу розрахований на п'ятиденний робочий тиждень. Навчання першокласників здійсню­ється за семестровою структурою.

Складати розклад уроків варто з урахуванням оптимального співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня та психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників. Це дасть змогу створити сприятливі умови для безболісної адап­тації дітей до систематичного шкільного навчання, зняти статич­не напруження та виконати навчальні програми з усіх навчальних предметів.

Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети при­родничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, основ здоров'я, музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання.

^ Навчальні предмети, вивчення яких вимагає значного ро­зумового напруження — мови, математику — варто ставити у роз­кладі другими і третіми уроками.

Навчальні предмети, пов'язані з активною руховою діяль­ністю, а також предмети «Основи здоров'я», «Я і Україна», музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна про­водити на четвертих уроках.

Середу або четвер варто планувати у розкладі як розванта­жувальний день. У цей день можна проводити уроки з навчальних предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.

З метою уникнення перевантаження протягом вересня — жов­тня на четвертих уроках варто проводити навчальні заняття у фор­мі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театра- лізацій тощо.
^ ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо уроки проводяться не в класно-урочній формі, то про це варто зазначати у класному журналі.
Протягом перших двох місяців навчання уроки фізичної куль­тури варто спрямовувати в першу чергу на розвиток і удосконален­ня рухів дітей і, за можливості, проводити на свіжому повітрі.

^ Уроки з основ здоров'я варто проводити, активно поєднуючи на­вчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників.

Ігри та ігрові ситуації мають бути невід'ємною частиною як уро­ків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров'я.

Під час адаптаційного періоду вивчати окремі теми з мате­матики можна не лише у класі, айв ігровій кімнаті, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики варто проводити на свіжому повітрі. Так, під час вивчення ознак предметів (порівнян­ня предметів за кольором, розміром, формою) можна провести екс­курсії по школі, шкільному подвір'ю, спортивному майданчику Під час вивчення матеріалів з порівняння груп предметів за їх кількіс­тю, а також з лічби предметів варто провести екскурсії в парк, у ма­газин.

Під час екскурсій та тематичних прогулянок відбувається без­посереднє ознайомлення дітей з навколишнім світом. Це дає їм змогу накопичити чуттєвий досвід, реальні яскраві враження, важ­ливі для успішного пізнання навколишнього світу, зокрема і со­ціального оточення дитини. Тому варто проводити екскурсії та тематичні прогулянки у системі уроків ознайомлення дітей з нав­колишнім світом.

Основою вивчення музичного мистецтва учнями є найпро­стіші музичні жанри, а також їх інтонаційно-образні особливос­ті. На уроках музики варто використовувати такі форми діяль­ності, як:

  • пластичне інтонування;

  • музично-ритмічні рухи;

  • вільне диригування;

  • гра на елементарних музичних інструментах;

  • інсценування та розігрування окремих музичних творів тощо.

Використання цих форм діяльності дасть змогу зробити уроки

музики захоплюючими, цікавими, усунути рухову пасивність і уник­нути перевантаження дітей.

Художня діяльність супроводжує всю життєдіяльність дитини, тому уроки образотворчого мистецтва відіграють особливу роль під час адаптації дитини до навчання в школі. Малюючи, дитина не стільки створює малюнок, скільки передає свій емоційний стан. Її художня діяльність передбачає творчу співпрацю з учителем побу­довану на довірливості стосунків між ними.

Під час адаптаційного періоду уроки образотворчого мистец­тва варто проводити у формі прогулянок та екскурсій в парк чи в ліс з метою розвитку навичок сприймання, естетичного милуван­ня і спостережливості, а також з метою збору природних матеріалів. Також можна проводити екскурсії в майстерню народних умільців рідного краю, художньо-краєзнавчий музей чи в музей народного декоративно-прикладного мистецтва.

Щомісячний спеціалізований журнал

«Практика управління закладом освіти»

8, серпень, 2011