asyan.org
добавить свой файл
1
Потреба в спілкуванні
Мета і значення методики
Однією з основних соціогенних потреб людини є потреба в спілкуванні. В її основі лежить потреба в емоційному контакті, виникає вона в процесі нагромадження досвіду міжособистісної взаємодії.

Потреба в спілкуванні проявляється в прагненні індивіда належати до групи, бути її членом, взаємодіяти з нею, брати участь в спільній діяльності, знаходитись разом, надавати і приймати допомогу. Вона приводить до відмови від егоїстичних установок заради встановлення згоди і дружніх зв'язків.

Потреба в спілкуванні [ПС] проявляється також у прагненні брати участь у спільних заходах організації спільного відпочинку, вечорів, зустрічей), скоротити дистанцію між собою та іншими членами групи. Отже, потреба в спілкуванні стимулює, підтримує і спрямовує діяльність людини на спілкування з іншими людьми.

Дана потреба, як правило, усвідомлюється людиною і може проявлятись у: твердженнях: “Мені подобається”, “Я люблю“ і т.д.; в самооцінках: “Я товариська Людина”, “Я вважаю себе...”;

  • в оцінках інших людей і особливостях їх характеру;

  • в поведінці, в способах задоволення даної потреби.

Все це дозволяє досліджувати потребу в спілкуванні, аналізуючи відповіді піддослідних на 33 питання – ствердження, і піддавати їх експертній оцінці.
Інструкція для піддослідних, хід проведення дослідження і порядок перевірки результатів.
Інструкція. Зараз я вам зачитаю анкету, яка дасть можливість виявити, на скільки розвинута у вас потреба в спілкуванні. Якщо ви згодні з твердженням – запишіть “так”, якщо не згодні - “ні”. Відповідайте відверто. Поганих чи хороших відповідей не існує.

  1. Мені приносить задоволення участь в різних урочистостях.

  2. Я можу стримувати свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.

  3. Мені подобається висловлювати будь-кому свою приязнь.

  4. Я в більшій мірі зосереджений на впливовості, ніж на дружбі.

  5. Я відчуваю, що у стосунках з моїми друзями маю більше прав, ніж обов'язків.

  6. Коли я дізнаюсь про успіхи мого товариша, у мене чомусь погіршується настрій.

  7. Щоб бути задоволеним собою, я повинен комусь в чомусь допомогти.

  8. Мої турботи зникають, коли я опиняюсь серед товаришів по роботі.

  9. Мої друзі мені цілком обридли.

  10. Коли я роблю важливу справу, присутність людей мене дратує.

  11. Притиснутий до стіни, я кажу лише ту частину правди, яка, на мою думку, не зашкодить моїм друзям і знайомим.

  12. У важкій ситуації я більше думаю не стільки про себе, скільки про близьку мені людину.

  13. Неприємності в друзів викликають у мене таке співчуття, що я можу захворіти.

  14. Мені приємно допомагати іншим, якщо навіть це завдає мені значні труднощі.

  15. З поваги до друга я можу погодитись з його думкою, навіть якщо він не правий.

  16. Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, ніж оповідання про любов.

  17. Сцени насильства в кіно викликають у мене огиду.

  18. На самоті я переживаю тривогу і напруженість більше, ніж коли знаходжуся серед людей.

  19. Я вважаю, що основною радістю в житті є спілкування.

  20. Мені жаль бездомних собак і кішок.

  21. Я вважаю за краще мати менше друзів, але близьких.

  22. Я люблю знаходитися серед людей.

  23. Я довго переживаю після сварки з рідними.

  24. У мене напевно більше близьких людей, ніж у багатьох інших.

  25. Я більше прагну до досягнень, ніж до дружби.

  26. Я більше довіряю власній інтуїції і уяві в думці про людей, ніж судженням про них з боку інших людей.

  27. Я надаю більшого значення матеріальному благополуччю і престижу, ніж радості спілкування з приємними мені людьми.

  28. Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів.

  29. У стосунках зі мною люди часто невдячні.

  30. Я люблю оповідання про безкорисливу любов і дружбу.

  31. Заради друга я можу пожертвувати своїми інтересами.

  32. В дитинстві я був у компанії, яка за будь–яких обставин завжди трималась купи.

  33. Якби я був журналістом, мені подобалося б писати про силу дружби.


Ключ до перевірки

“Так” – припускається у варіантах: 1, 2, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 32, 33.

“Ні” – 4, 5, 6, 9, 10, 15, 16, 25, 27, 29.

За кожен збіг дається 1 бал, результати підсумовуються.
Обробка та інтерпретація результатів

Жінки, як правило, показують в середньому більш високий рівень потреби в спілкуванні:

- жінки – 26,5 ± 0,2;

- чоловіки – 2,4 ± 0,3.

Для чоловіків високими будуть показники більше 27, а низькими –
менше 17;

для жінок високими – показники більше 28, а низькими –
менше 18.

Високий рівень потреби в спілкуванні проявляється в таких особливостях поведінки та рисах особистості як:

  • прагнення до підтримання та відновлення гарних взаємин між людьми;

  • прагнення вибачити проступок заради встановлення (відновлення) хороших взаємин;

  • сильні переживання під час розриву гарних стосунків;

  • прагнення допомагати іншим та здатність відмовитись від власних благ заради інших;

  • схильність проявляти власну активність, з ними можна поділитись переживаннями, і від цього стане легше;

  • схильність розширювати сферу спілкування, встановлювати гарні стосунки з багатьма людьми;

  • схильність до участі в спільних заходах, метою яких є встановлення гарного настрою і теплих взаємостосунків.

Дане дослідження може допомогти у виявленні кандидатів на роль організаторів і керівників під час розв'язання завдань студентського самоврядування.