asyan.org
добавить свой файл
1
Всі операції, які проводяться з іншими державами є основою платіжного балансу держави. Платіжний баланс відображає фінансові операції, що здійснюються між суб'єктами даної країни і суб'єктами інших країн світу. Це - співвідношення між сумою грошових надходжень, одержаних країною з-за кордону і сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду. Він відіграє роль макроекономічної моделі, яка використовується в процесі планування та прогнозування розвитку економічних відносин з зарубіжними країнами та міжнародними організаціями. Платіжний баланс складається як звіт за певний період з розбивкою за групами операцій. Він включає дві частини: надходження і платежі.

^ До основних джерел надходжень відносяться:

- доходи від експорту товарів та послуг;

- доходи, що одержані у формі оплати праці;

- доходи від інвестицій;

- трансферти, що одержані з інших країн;

- грошові перекази мігрантів;

- інвестиції в країну;

- інші доходи.

^ Основними статтями платежів країни є:

- оплата імпортованих товарів та послуг;

- оплата праці громадянам інших країн;

- перекази організацій і громадян в інші країни;

- оплата доходів від інвестицій;

- перерахування трансфертів за кордон;

- проведення інвестицій в інші країни;

- інші платежі.

У разі, коли грошові надходження в країну перевищують платежі, платіжний баланс країни є активним. У випадках перевищення платежів над доходами, мається пасивне сальдо балансу. Для забезпечення стабільного фінансового розвитку держави доцільно досягнення активного сальдо платіжного балансу. Це є фактором зміцнення валютного курсу, збільшення фінансових рейтингів держави, здійснення ринкових перетворень. Погіршення стану платіжного балансу супроводжується, як правило, зниженням курсу національної валюти, зменшенням надходжень капіталів з-за кордону, збільшенням ризику вкладення капіталу.

В платіжному балансі кожна операція має подвійний запис за кредитом однієї статті та дебетом іншої. За кредитом відображаються доходи, одержані (перераховані або ті, що належить одержати) на основі проведення експортних операцій товарів та послуг. За дебетом показуються платежі, які країні належить сплатити. Вони, як правило, виникають на основі імпортних операцій. Разом з тим, використовуються позначення операцій за плюсом і мінусом. Знакова характеристика дає уявлення про напрями руху грошових потоків і дає можливість врахування їх при складанні балансу.

Зі знаком "плюс" відображаються: експорт товарів та послуг, доходи та трансферти, одержані країною. Стосовно руху капіталу, таким чином відображається зменшення фінансових активів та збільшення зобов'язань. Зі знаком "мінус" в платіжному балансі відображаються операції з імпорту товарів та послуг, а також доходи і трансферт, які виплачуються суб'єктам інших країн. Щодо фінансових активів і зобов'язань, то зі знаком "мінус" відображається збільшення фінансових активів і зменшення зобов'язань.

Так, у разі коли проведено експорт товарів і експортерам перераховується певна сума, вона відображається в платіжному балансі за кредитом статті і зі знаком "плюс". Це пов'язано з тим, що платежі надходять до країни, а не виплачуються нею. Теж стосується і доходів, а також трансфертів. Інший порядок відображає рух активів і зобов'язань. Якщо фінансові активи перераховуються за кордон, тоді вони показуються за кредитом статті і зі знаком "плюс". Активи одержані відображаються за дебетом статті і зі знаком "мінус". В тому разі, коли країна одержує позики з-за кордону, вони показуються як зобов'язання за дебетом статті і зі знаком "плюс". Виплата грошових коштів за зобов'язанням, що приводить до їх зменшення відображається за кредитом і зі знаком "мінус".

Крім рахунку поточних операцій до складу платіжного балансу включається розділ, який називається "Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій". До нього відноситься так звані капітальні операції, що охоплюють операції, пов'язані з проведенням інвестиційної діяльності і операції з активами та зобов'язаннями. Рахунок операцій з капіталом включає трансферти капіталу (капітальні трансферти) та грошові перекази мігрантів. Фінансовий рахунок охоплює прямі та портфельні інвестиції, а також рух інших активів.

Прямі інвестиції включають інвестиції в країну (і показуються зі знакам "плюс") і інвестиції з країни (враховуються зі знаком "мінус"). Портфельні інвестиції з країни поділяються на закупівлю зарубіжних цінних паперів (показуються в балансі зі знаком" мінус") і продаж вітчизняних цінних паперів (відображаються зі знаком "плюс"). Інші інвестиції - розбиваються на активи і пасиви. До активів належать одержані кредити і дебіторська заборгованість; інший короткостроковий капітал; валюта і депозити. До останнього розділу (валюта і депозити) відносять активи на рахунках "Ностро" комерційних банків-резидентів. В платіжному балансі одержані кредити, валюта і депозити показують зі знаком "плюс", а дебіторська заборгованість та інший короткостроковий капітал - зі знаком "мінус".

Пасиви (зобов'язання) в розділі "інші інвестиції" включають середньострокові та довгострокові кредити, які поділяються на гарантовані і негарантовані державою. В свою чергу, такі кредити розбиваються на одержані і погашенні. Одержані відображаються зі знаком "плюс", а погашені зі знаком "мінус". До зобов'язань також відносять короткострокові кредити, кредиторську заборгованість, інший короткостроковий капітал, валюту і депозити. При цьому валюти і депозити відображаються зі знаком "мінус", а інші розділи - зі знаком "плюс".

До резервних активів відносяться ліквідні активи центрального банку країни. Зокрема, такі активи включають валютні резерви у ВКВ, активи центрального банку у банках нерезидентах у ВКВ, золотий запас центрального банку, активи країни у Міжнародному валютному фонді у вигляді резервної позиції та спеціальних прав запозичення. Резервні активи можуть також включати депозити центральною банку, цінні папери, які знаходиться в його розпорядженні та інші активи. Всі резервні активи показуються в платіжному балансі зі знаком "мінус".

Різниця між кредитовими та дебетовими проводками, що утворюються в результаті часових та вартісних розбіжностей називаються в платіжному балансі "Помилки та упущення". З одного боку, вони показують на яку суму величина кредитових операцій відрізняється від дебетових. У тому разі, коли кредитові операції переважають дебетові, помилки і упущення мають знак "мінус". Коли вони є позитивними, це означає, що країна має виплатити компенсацію іноземним суб'єктам за рахунок коштів, залучених понад суму резервних активів.

Рівновага платіжного балансу досягається в тому разі, якщо оплата імпорту проводиться за рахунок експортних надходжень. Від’ємне сальдо платіжного балансу виникає у випадках, коли витрати країни переважають надходження. Стан платіжного балансу оцінюється як стабільний, якщо дефіцит його поточного рахунку можна забезпечити довгостроковим фінансуванням за рахунок очікуваного зростання, стабілізації цін і здатності країни до погашення своїх боргів у повному обсязі.

Надлишки надходження коштів понад витрати використовуються з метою збільшення валютних резервів, надання позик іншим державам та внесків капіталу до міжнародних фінансових організацій. У випадках, коли мається дефіцит платіжного балансу, можливе використання певних джерел для його фінансування. До них, зокрема, відносяться: використанням валютних резервів, одержання позик інших держав, одержання позик міжнародних фінансових організацій.

Регулювання платіжного балансу країни здійснюється з використанням таких способів:

1. Нарощування офіційних резервів центрального банку з метою фінансування можливого дефіциту платіжного балансу.

2. Проведення регулювання валютною курсу (девальвації або ревальвації національної валюти або підтримки стабільного курсу) з метою сприяння розвитку експортно-імпортних операцій.

3. Посилення валютного контролю та проведення дефляційної політики (сприяння стабілізації цін і тарифів в державі).