asyan.org
добавить свой файл
1
План

Вступ

  1. Дитинство і юність Чан Кайші.

2. Чан Кайші і партія Гоміньдан.

3. Чан Кайші та його боротьба за єдність і незалежність Китаю.

4. Чан Кайші як особистість, сім’я генералісімуса.

Висновки

Вступ

У новітній історії генералісимуса Чан Кайші, лідера Китаю 1927-1949 рр. називають «китайським Бонапартом». Ця характеристика більше відноситься до його честолюбних устремлінь. Геніальним полководцем Чан Кайші ніколи не був, але і обвинуватити його в повній відсутності військового таланту також не можна. У зеніті кар'єри в Китаї його називали великою людиною, героєм із плеяди тих, які народжуються один раз на п'ятсот років. Його зіставляли із Конфуцієм, нагороджували лаврами вождя китайського народу, який, зрештою, переміг у багаторічній Війні Опору японської агресії (1931-1945 роки). Часто Чан Кайші згадується як лідер, який протистояв комуністам на чолі з Мао Цзе Дуном більше 20 років.

В даній роботі я спробував дослідити та описати життя і діяльність Чан Кайші, як політичного діяча і як просту людину, із властивими їй переживаннями і суперечностями.

Чан Кайші – одна із найяскравіших і цікавіших особистостей в китайській і світовій історії, заслуги і дяльність якого однак на своїй батьківщині не визнаються і замовчуються.

УРИВОК:

^ Чан Кайші як особистість, сім’я генералісімуса.

Що ж стосується кола інтересів Чан Кайші в його особистому житті, то це були поезія, музика. А ще він був гарним каліграфом. У його кабінеті висіли два сувої, на одному із яких Чан Кайші написав вираз древнього мислителя Мен-Цзи: «Жити, відчуваючи себе людиною Піднебесної у всій її широті; займати в Піднебесній положення того, хто відомий своєю справедливістю; іти по тому великому шляху, що передбачає Піднебесна; свої удачі ділити з людьми, а свої невдачі переживати самостійно». Інший напис був зроблений Сунь Ятсеном: «Моєму молодшому братові Цзеши (тобто Чан Кайші) Піднебесна – це наше загальне надбання. Сунь Вень (тобто Сунь Ятсен). Протягом багатьох десятиліть генералісимус щодня вів щоденник, а коло його читання визначалося зацікавленістю до етики Китаю, його політичної філософії, національної та всесвітньої історії. Говорять, що він був людиною марновірною. Незважаючи на те, що, одружившись із Сун Мейлін, хрестився і став християнином, він не забував про китайських божеств і завжди підносив молитви Будді у храмі. Генералісимус не пив і не курив, спиртне не вживав навіть під час застіль із керівництвом партії. Чан Кайши звичайно носив або військову форму, або китайський одяг традиційного покрою і намагався гранично зберігати класичний образ китайця свого часу: не був європеїзований ні ззовні, ні у звичках. Правда, він далеко не завжди був зразком конфуціанської стриманості. Так, одного разу під час банкету за участю радянських представників, генералісимус почав розмову про китайських комуністів і буквально втратив контроль над собою. Свою розмову, пересипану лайками, Чан Кайші закінчив досить дипломатичним тостом: "Геть комуністичну партію!" Китайським дипломатам довго довелося пояснювати, що він мав на увазі.