asyan.org
добавить свой файл
1
Печерському районному суду м. Києва
Іваницький Юрій Пантелійович,

1968 року народження, що проживає:

41300 Сумська обл., м. Кролевець,

вул. Чкалова, 20.

моб. тел. 8-097-495-45-22

e-Mail vgs@email.ua
з позовом до
Міністерства охорони здоров’я України

----------------------------------------------------

01021 м. Київ, вул. Грушевського, 7
Уповноваженого Верховної Ради

України з прав людини

----------------------------------------------------

01008 м. Київ, вул.. Інститутська, 21/8
Міністерства юстиції України

----------------------------------------------------

01001 м. Київ, вул. Городецького, 13
Інституту держави і права

ім. В. М. Корецького

----------------------------------------------------

01601 м. Київ, вул. Київ-1,

вул.. Трьохсвятительська, 4.

^ ПОЗОВНА ЗАЯВА
/про розв’язання протиріччя між твердженнями Інституту держави і права, з одного боку, та Міністерства охорони здоров’я України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства юстиції України, з іншого, стосовно законності проведеної судово-психіатричної експертизи, про визнання Акту судово-психіатричної експертизи недійсним та про стягнення компенсації за заподіяну моральну шкоду у порядку ст. 21, ст. 23, ст. 1173, ст. 1174 Цивільного кодексу України, ст.. 22 Цивільного процесуального кодексу України/

У 1986 році я безпідставно (внаслідок намагань зайнятися громадсько-політичною діяльністю по попередженню суспільства про небезпеку /розпаду/, що стояла на мою думку перед нашою країною – СРСР) потрапив у Москві до психіатричної лікарні, де мені був поставлений діагноз „шизофренія”, якого я не мав і не маю.

Доказ: виписка з лікарні за 1986 рік.

Головною підставою поставленого мені діагнозу в виписці з лікарні зазначені мої начеб то безпідставні скарги на підвищений тиск та аритмію, але я мав висновок Всесоюзного кардіологічного наукового центру, який доводив наявність у мене серцево-судинних порушень, отже спростовував підставу поставленого мені діагнозу.

Доказ: читати виписку з лікарні та висновок ВКНЦ.
Влітку 1986 року я вчинив правозахисний виступ на Червоній площі в Москві, виступивши з „Відкритим протестом радянському уряду” на захист прав кримськотатарського народу.

Доказ: стаття Мустафи Джемілєва „Кримські татари в Москві” ( у цій статті є незначні неточності – у той час мені було 18 років, а не 28, моє місто зветься Кролевець, а не Краевец, і моя адреса у той час була вул. Чкалова, 22, а не 23).
Виписка з лікарні потрапила до мого міста по лінії КДБ СРСР після мого виступу в Москві.

Я пройшов обстеження в московському НДІ клінічної психіатрії і отримав висновок про те, що гострих психічних розладів не виявляю (із негострих у мене логоневроз – заїкання при хвилюванні з дитинства – прим.), в 1986 році можливо переніс невротичний стан ( а не шизофренію), для вирішення соціальних питань (профпридатність та служба в армії потрібне додаткове обстеження за місцем проживання).

Але був без будь-якого обстеження відсторонений від служби в армії по статті 4 групи 1 розкладу хвороб з виключенням з військового обліку в покарання за виступ в Москві. Тобто це була очевидна політична репресія.

Доказ: висновок НДІ клінічної психіатрії від 9. 02. 1988 р. та військовий квиток.
Висновки обстежень, пройдених мною в 1988 р., в 2002 р., та в 2005 р., а також картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного від 12. 12. 2006 р. та довідка взамін військового квитка за 2007 рік, доводять, що я на протязі двадцяти років (1988 – 2008 рр.) знаходився в нормальному психічному стані.

Докази: висновок НДІ клінічної психіатрії від 9. 02. 1988 р., висновок Республіканського консультативного психіатричного центру від 22. 04. 1997 р., висновок Республіканського консультативного психіатричного центру від 4. 04. 2002 р., висновок Республіканського консультативного психіатричного центру від 14. 10. 2005 р., картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного від 12. 12. 2006 р., довідка взамін військового квитка.
В 2001 році в процесі розгляду мого позову до Управління охорони здоров’я Сумської області та обласного управління Служби Безпеки України я був направлений на проходження судово-психіатричної експертизи до Сумського обласного психоневрологічного диспансеру, який підпорядковується одному з відповідачів по цій справі – Сумському обласному управлінню охорони здоров’я.

Доказ: акт експертизи Сумського обласного психоневрологічного диспансеру від 21 травня 2001 року.
У результаті акт експертизи був сфальсифікований, я був визнаний хворим на шизофренію, а справа була закрита.

Однак, як попередні, так і всі наступні висновки інших обстежень доводять, що я ніколи не хворів і не хворію на шизофренію.

Докази: висновок НДІ клінічної психіатрії від 9. 02. 1988 р., висновки Республіканського консультативного психіатричного центру від 22. 04. 1997 р., 4. 04. 2002 р. та 14. 10. 2005 р., картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного від 12. 12. 2006 р.
У 2005 році Інститут держави і права провів докладне вивчення моєї ситуації і зробив висновок про те, що у моєму випадку експертизу не може проводити той самий психоневрологічний диспансер, який знаходиться у підпорядкуванні відповідача по справі, оскільки така експертиза не може вважатися незалежної і об’єктивної.

Доказ: лист Інституту держави і права від 20. 10. 2005 р.
У 2007 році в Печерському райсуді м. Києва розглядався мій позов до Міністерства охорони здоров’я України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Міністерства юстиції України про визнання незаконним і відміну акту експертизи.

Доказ: Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2007 року.
Але представники Міністерства охорони здоров’я та Уповноваженого з прав людини наполягали на тому, що у моєму випадку експертиза могла проводитися експертною комісією, яка перебувала в службовій залежності від відповідача по справі.

Доказ: читати Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2007 року.
Хоча взагалі не було жодних підстав для призначення експертизи: я вже був знятий з диспансерного обліку, а на комісії від військкомату була знята стаття.

Доказ: картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного від 15. 12. 1998 р.
Представник Міністерства юстиції взагалі не був присутнім на судових засіданнях, але подала письмове заперечення проти моїх позовних вимог.

Доказ: читати Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2007 року.
Як наслідок, суд залишив мою позовну заяву без задоволення.

Доказ: Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2007 року.
Отже, провідний правничий інститут та суд прийняли протилежні рішення!

У результаті цього склалася така ситуація, що, з одного боку, я вже повністю реабілітований, з іншого, залишається дійсним акт експертизи.

Доказ: з одного боку - висновок Республіканського консультативного психіатричного центру від 14. 10. 2005 р., картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного від 12. 12. 2006 р., довідка взамін військового квитка, з протилежного боку – Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2007 року. (що залишає чинним Акт експертизи).

Враховуючи тривалість обвинувачення мене в психічному захворюванні, невизначеність ситуації (незрозуміло здоровим я вважаюсь чи хворим) та безперспективність її закінчення, а також те, що мені не можна хвилюватися із-за аритмії і що, допоки буде залишатися чинним акт експертизи, я не маю права працювати за фахом – викладачем математики, як і не маю ніякої можливості створення сім’ї, хоча мені вже 39 років і я завжди хотів мати навіть троє дітей, можна дійти висновку, що мені заподіюється дуже велика моральна шкода.

Докази: тривалість ситуації – з 1986 року (датована виписка з лікарні) по 2008 рік; невизначеність ситуації - пояснена в попередньому абзаці); безперспективність закінчення ситуації - поки не буде відмінений акт експертизи, зберігатиметься невизначеність здоровим я вважаюся чи ні; мені не можна хвилюватися – висновок Сумського обласного кардіологічного диспансеру від 27. 04. 2006 р. (у мене із-за хвилювань з’являються приступи пароксизмальної тахікардії, хоча в спокійному стані аритмії немає); не маю права працювати за спеціальністю викладачем - з таким діагнозом працювати в школі заборонено; не маю можливості створення сім’ї – за моїх обставин це не потребує доведення!
Звичайно, шкода заподіяна мені тією стороною, яка неправа в своєму твердженні.

Якщо інститут держави і права зробив невірний висновок, що експертами не могли бути особи, які знаходилися в службовій залежності від відповідача по справі, то цим він заподіяв мені значної шкоди, бо інакше я б не судився, опираючись на його висновок.

Доказ: лист Інституту держави і права від 20. 10. 2005 р.
Якщо неправі представники Міністерства охорони здоров’я, Уповноваженого з прав людини та Міністерства юстиції, що експертиза проведена належним чином з додержанням норм законодавства, яке визначає порядок призначення та проведення експертизи, то тоді вони мені заподіяли значної моральної шкоди, настоявши на відмові мені судом визнання незаконним та відміни акту експертизи.

Доказ: читати рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2007 року.
В цій ситуації не може бути, щоб певна сторона не заподіяла мені значної моральної шкоди.

Розмір заподіюваної мені моральної шкоди зростає ще й тому, що я є головою Правління громадської організації „Кролевецька районна рада громадського самоврядування, захисту прав людини та з екології”, але змушений займатися не діяльністю цієї організації, а своїм оправданням від звинувачення мене в психічному захворюванні.

Доказ: свідоцтво про реєстрацію об’єднання громадян від 31 серпня 2007 року.
Докладне пояснення ситуації (яке виходить за межі обставин справи і тому не докладається до позовної заяви в письмовому вигляді) можна прочитати на моєму сайті http://yuraword.narod.ru в розділі „Моя автобіографія”.

На підставі викладеного в обставинах справи та ст. 21, ст. 23, ст. 1173, ст. 1174 Цивільного кодексу України, ст. 22 Цивільного процесуального кодексу України
ПРОШУ
1) Встановити, що через особливості моєї справи, при розгляді якої я був направлений на проходження експертизи (справа № 2 – 445/2001 Білопільського райсуду Сумської області), всі члени Сумської обласної судово-психіатричної експертної комісії підлягали відводу.

Пояснення: Відповідачем в цій справі було Сумське обласне управління охорони здоров’я. Сумський обласний психоневрологічний диспансер входить до складу Сумського обласного управління охорони здоров’я. Отже експерти перебували в службовій залежності від відповідача.
2) Скасувати Акт експертизи Сумського обласного психоневрологічного диспансеру № 189 від 31 серпня 2001 року.
3) Визначити чиє твердження було невірне: твердження представників Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров’я та Уповноваженого ВР з прав людини, зафіксоване в Рішенні Печерського райсуду м. Києва від 13 березня 2007 року по справі № 2 – 737/07 (що експертиза була призначена вірно) чи висновок співробітника Інституту держави і права від 20. 10. 2005 № 126/480 (що в моєму випадку експертизу не міг проводити той самий облпсихдиспансер, який знаходиться в підпорядкування у відповідача).
4) Постановити відшкодування заподіяної мені моральної шкоди у розмірі 1 гривня за рахунок тих відповідачів, чиє твердження було невірним.

5) Призначати судові засідання по понеділкам, так як у мене це вихідний день.
Додатки (ксерокопії документальних доказів):


  1. Виписка з лікарні за 1986 рік.

  2. Висновок Всесоюзного кардіологічного наукового центру за 1986 рік.

  3. Стаття Мустафи Джемілєва „Кримські татари в Москві”.

4) Акт експертизи Сумського обласного психоневрологічного диспансеру від 21 травня 2001 року.

5) Лист Інституту держави і права від 20. 10. 2005 р.

6) Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2007 року.

7) Висновок НДІ клінічної психіатрії від 9. 02. 1988 р.

8) Висновок Республіканського консультативного психіатричного центру від 22. 04. 1997 р.

9) Висновок Республіканського консультативного психіатричного центру від 4. 04. 2002 р.

10) Висновок Республіканського консультативного психіатричного центру від 14. 10. 2005 р.

11) Картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного від 15. 12. 1998 р.

12) Картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного від 12. 12. 2006 р.

13) Довідка взамін військового квитка.

14) Висновок Сумського обласного кардіологічного диспансеру від 27. 04. 2006 р.

15) Диплом механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

16) Свідоцтво про реєстрацію об’єднання громадян від 31 серпня 2007 року.

Крім того, додаються:

5 копій позовної заяви з вищезазначеними додатками;

квитанція про сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
18 лютого 2008 року Іваницький Ю. П.