asyan.org
добавить свой файл
1
РОЗВИТОК НАВИЧОК ЧИТАННЯ

Як домогтися, щоб дитина виразно читала?

Щоб дитина навчилася виразно читати, вона має дома читати вголос, звертаючи увагу на роздiловi знаки. Розкажiть їй, що на крапцi потрiбно робити невеличку паузу (за цей час потрiбно вголос сказати слова «один-два»). На комi пауза коротша («один»). Пiсля цього пояснення запропонуйте їй починати, рахуючи вголос. Поступово треба перейти вiд рахування вголос до рахування мовчки. За цей час у дитини виробиться тверда иавичка робити паузи на роздiлових знаках. Таке вмiння рiзко пiдвищує розумiння прочитаного.
Продемонструйте виразне читання на власному прикладі. Спробуйте почати з читання вiршiв: «Зараз я прочитаю тобі вiрш, а ти уважно прослухай, як я читатиму». Розкажiть про образи, якi зустрiчаються у творах, пояснiть, чому ви читаєте саме так. Розiбравши змiст твору, завжди легше пiдiбрати потрiбну iнтонацiю для читання вголос.

^ Як прищепити дитинi любов до читання?
Це питания серед тих, якi ставлять батьки найчастiше. Це зрозумiло. Сьогоднi для багатьох книгу замiнює телевiзор чи комп’ютер. Але книги все одно не зникають iз сучасного життя, і дiти повиннi їх читати та любити.


Приклад із життя
Розповідає мати:
«3 раннього віку книга була поруч з донькою . Всі режимні


моменти: вмивання, їжа,пролянка, iгри, пiдготка до сну –

супроводжувалися дитячими віршами, примовками,

казками та колисковими. Кожного дня ми сідали читати

цікаву книжку.
Минав час. Коли доньці було З—4 роки, ми записалися до


дитячої бібліотеки. Згодом з’явилася iще одна традиція у

день «матусиної зарплатні» ми йшли до книжкового

магазину та купували нову цікаву книжку. Коли донці

виповнилося5 років, вона вже читала книги сама із

задоволенням.
Книга і зараз завжди поруч з нею, хоча є і комп’ютер,


телевізор.У свої 11 років вона любить повертатися до творів

Віктора Драгунського та Миколи Носова.


Рекомендації для формування iнтересу до читання
1. Iнтерес до самостiйного читання книг швидше формується у тих дтей які ростуть в сiм’ях і де читають. Дивлячись, що у вiльнi хвилини дорослі члени сім*ї беруть книгу, дитина мимоволі копiює їх.
2. Завжди враховуйте, що можливостi малюка самому прочитати не задовольняють його читацьких потреб. Вiн, як ранiше, з задоволенням слухає, як читають дорослi.

З. Придбайте платiвки, касети iз записами улюблених пісень, вiршiв, казок: нехай малюк їх слухає знову i знову.
4. Запишiть малюка да бiблiотеки та регулярно вiдвiдуйте її. Нехай це стане сваєрідною традицiєю.
5. Будьте прикладом для дитини: нехай вона бачить, яке задоволення ви отримуєте від читання книг.
Тiлъки-но дитина сама прочитає першу книгу, обов’язково з’явиться друга, третя. Але заспокоюватися передчасно. Доки процес читання вимагатиме вiд дитини значних зусиль, ви неодмiнно повиннi видiляти час для контролю читання та органiзацiї роботи над книгою.

^ Чи повинна дитина вмiти читати, iдучи до школи?


На це питання можна вiдповiсти позитивно, якщо читання є необхiдною умовою пiдготовки дитини да навчання пiд час вступу да конкретної школи. Такi умови висувають, наприклад, деякi гімназії iз паглибленим вивченням iноземних мов.
У всiх iнших випадках звертають увагу на те, як размовляє дитина, оцiнюються мовнi навички.



Тест «Чи готова ваша дитина вчитися читати?»
Запропонуйте дитинi розглянути картинку та


розповісти що на ній зображено.
Можна використовувати репродукції відомих


українських та російських художників I. Шишкіна,

А. Саврасова, I. Рєпiна, І. Труша, Г. Нарбута чи

малюком Т. Шевченка, В. Сутєєва, М. Чарушина

М. Бойчука, О. Кульчицької, П. Адрусiва. Спостерiгайте

за малюком та спробуйте оцінити ровиток його

мовлення.

Зверніть увагу:

  • чи чітко дитина вимовляє звуки,

  • як будує речення,

  • говорить повними чи неповними реченням,

  • речення зовсім не використовує, а говорить

окремими фразами, словами.

Якщо вимова звукiв гарна i мова досить розвинена,

то і навчання читанню пiде з хорошими результатами.


^ РОЗВИТОК НАВИЧКИ ПИСЬМА

Моя дитина не хоче писати та читати: що робити?

З цією проблемою, нажаль, стикається більшість батьків нашої країни. І причина проблеми проста - дитина не розуміє, навіщо їй це потрібно. Тобто немає мотивації. Головне тут - не намагатися мотивувати її цукерками чи якимись винагородами. Тоді вам прийдеться кожного року збільшувати винагороду, він буде випрошувати оцінки у вчителів і нічим хорошим це не закінчиться ні для вас, ні для нього. А закінчиться це все тим, що за випускні екзамени треба буде купувати автомобіль.
Те, чого треба досягти - це бажання вчитися, яке йде зсередини, внутрішній потяг знати більше, потяг вміти більше. Це формування особистості і, як ви розумієте, за день сформувати характер неможливо. Тому перше, що нам потрібно - це час. Друге - це ваша наполегливість. Ви маєте прикласти досить багато зусиль.
А тепер конкретно:
1. Треба пояснити дитині, як взагалі живе людина у суспільстві: звідки вдома береться їжа, звідки беруться іграшки та солодощі, білети в цирк чи театр. Тобто звідки беруться гроші. А звідси випливає - як і навіщо люди працюють, як знаходять роботу, чому хтось заробляє більше, а хтось - менше. Адже все просто: людина знає багато, вміє багато, тому може допомагати людям на своїй роботі - і за це їй платять гроші.
Тобто чим ти більше знаєш і вмієш, тим більше заробляєш. І якщо ти вмієш щось одне - ти можеш працювати тільки в одному місці, а якщо вмієш багато чого, то вибираєш серед багатьох робот, яка тобі більше подобається.
І це все треба сказати не в один вечір нудною нотацією, а потрошку звертати увагу дитини на ці речі кожного дня. Наприклад, ви їдете у маршрутці - і запитуєте у сина, чи знає він, звідки тут крісла (якщо вони гарні, використовуйте тільки яскраві і красиві приклади). Швидше за все, він не знає. Розкажіть, що багато людей їх роблять на спеціальному заводі, що вони вміють робити такі гарні речі, бо добре вчилися робити ці крісла. А тепер нам є на чому сидіти, а їм за це заплатили гроші і ці робітники щось собі купили. Щоб чітко просліджувався зв'язок: уміння (знання) - користь - гроші - їжа, машина, одяг, іграшки і т.д.
2. Окремо зверніть увагу на письмо.
Ідеальна картина - ви не заставляєте та не просите дитину писати, вона сама пише тому, що розуміє, що це потрібно їй. Поясніть їй, що ви писати вмієте, завдяки цьому ви заробляєте гроші на роботі, можете написати листа подружці, можете записати рецепт смачної страви (придумайте ще приклади, які будуть зрозумілі та близькі дитині). А те, чи буде вона уміти писати – це її справа. І саме вона матиме проблеми, коли не вмітиме писати. (Тільки намагайтеся говорити жартома, щоб це не звучало як ультиматум чи погрози). Звертайте увагу на професії, де треба вміти писати, наприклад, людей, які оформлюють вуличні вивіски.
«Уяви собі, доросла людина – і не вміє писати. Смішно? Звичайно. А ти вже майже дорослий.», «А давай напишемо листа Діду Морозу!», «Невже у тебе в класі є хтось, хто не вміє писати?!! Умора!» - такі на перший погляд прості прийоми також працюють. Бо не вміти писати – це просто смішно. - такий лейтмотив усіх ваших слів.
3. Для того, щоб писати, треба багато тренуватися. Тому також звертайте увагу дитини на реальні ситуації в оточуючому світі, де люди вміють щось робити тільки завдяки тому, що багато тренуються. Наприклад, як швидко і правильно рахує касир гроші в супермаркеті. Адже якщо він помилиться, то отримує меншу зарплатню.
Головне, що ви маєте зробити – звертати увагу дитини на ситуації та людей у навколишньому середовищі, які ілюструють те, що вчитися потрібно. Вчитися писати, рахувати, вчити різні науки. Бо ці наочні приклади допоможуть йому все зрозуміти набагато краще, ніж будь-які ваші слова.


^ Моя дитина погано малює, у неї недостатньо розвиненi руки. Як їй допомогти?
Зазвичай діти не люблять робити те, що їм важко, в чому вони не вiдчувають своєї самостійностi, за що їх можуть сварити. Якщо всi ці негативнi фактори вiдсутні, то вони вiдчувають себе повноцінними, виконуючи будь-якi дiї.
Головне, що повиннi пам’ятати батьки, це принцип позитивного пiдкрiплення. Потрiбно знайти привiд, щоб похвалити малюка, надати йому впевноностi в тому, що вiн на вiрному шляху. Це стосується будь-якої дiяльностi та будь-якої дитини.
Для розвинення м’язiв руки пропонуйте тi тренувальнi рухи, котрi не викликають особливих проблем та котрi можна виконувати обома руками. Першюю такою вправою може бути гра «Ладки»: спочатку плескайте в долонi у певному ритмi, потiм продовжуйте — шдвидше, ще швидше; далi виконуйте такi самi плескання, але поставивши руки на лiктi. Робота має тривати, доки руки малюка не стануть скоординованими.
Дуже кориснi мозаїка, кубики, вишивання, плетiння, конструктори, iгри у бирюльки, палички.
Необхiдні iгри з м’ячами рiзного розмiру, фактури, матерiалу. Наприклад, хтось iз дорослих кидає м’яч дитинi так, щоб вiн потрапив просто до її рук. З часом дистанцiя мiж гравцями поступово збiльшується.
^ Що таке дисграфiя та як своєчасно виявити передумови цієї недуги?
Однiєю iз суттєвих перешкод для опанування дiтьми грамоти та граматики рідної мови є дисграфiя (порушення письма).
Деякi батьки вважають дисграфiчнi помилки безглуздими, викликаними особистiсними якостями дiтей: невмiнням слухати, неуважнiстю тощо. Насправдi у таких помилок вагомiшi причини: погано сформованi звукова та граматична сторони мовлення.
Бiднiсть словникового запасу, невмiння висловити свою думку поширеним реченням, нерозумiння причинно-наслiдкових зв’язкiв призводять до того, що дiти на пiзнiших етапах навчання не вмiють писати перекази та твори.
За допомогою потрiбно звертатися до логопеда. Він проведе обстеження дитини у трьох напрямах:
1. Оцiнка фонематичного (звукового) синтезу та аналiзу, стан фонематичного уявлення та сприймання;
2. Оцінка стану зорового сприймання, просторової уяви;
3. Визначення рiвня сформованостi лексико-граматичного складу мови: обсяг словника, розумiння змiстового значення слiв, рiвень розвитку зв’язного мовлення, звуковимова.
Варто вiдзначити, що логопед — не дублер вчителя та не репетитор. Виконуючи свою основну роботу щодо корекції вже наявних у дiтей дефектiв, вiн лише закрiплює навчальний матерiал, поданий вчителем, пов’язаний з коригувальним процесом .
Необхiдно враховувати i те, що дiти-дисграфiки вже з 1-го класу вiдстають в оволодiннi письмом. Потрiбно виявити передумови цих труднощiв та почати роботу щодо їх подолання з 1-го класу.
Для цього має бути розроблена iндивiлуальна програма корекції та розвитку яку реалiзують, виходячи з конкретних причин вiадставання дитині. Тiльки тодi така програма буде успiшною.
Рекомендації ддя профiлактики дисграфiї
1. Використовуйте iгри та вправи, спрямованi на ознайомлення з лiтерами, розвиток мовленнєвого слуху та формування навичок звуко-буквеного аналiзу. Наприклад, називайте по черзi кожну лiтеру у словi, а потiм запропонуйте малюку знайти мiсце знаходження певної лiтери; визначте з дитиною звуки, які повторюються у словi; визначте, які звуки у словi рiзнi тощо.
2. Будьте завжди прикладом для малюка: у правильнiй вимовi слiв, вживаннi лексичних значень слiв; намагайтесь не припускатися граматичних помилок.
З. Ознайомте дитину з алфавiтом, розкажiть їй, що голоснi лiтери можна проспiвати, а приголоснi — ні. Викладіть слова за допомогою паличок для лічби, зверніть увагу на елементи, котрi входять у написання лiтер.
4. Якщо ви помiтили, що ваша дитина робить кострубатi з’єднання, не вміє орiєнтуватися на аркушi паперу та недостатньо володiє олiвцем, придiлiть увагу розвитку загальної та дрiбної моторики руки.
5. Якщо вас щось турбує у процесi виконання дитиною вищеназваних завдань, обов’язково звернiться до таких спецiалiстiв, як психолог та логопед.
^ Що таке дрiбна моторика руки ?
Одразу зазначимо, що йдеться про складну діяльнiсть. Для її формування потрiбна зорово-моторна координацiя, тобто узгодженiсть м’язових дiй iз зоровою iнформацiєю. Оскiльки особливостi формування таких навичок найяскравiше виявляються пiд час навчання дитини письму, їх варто розглянуги на конкретному прикладi.
Коли дитина пише, її дiяльнiсть складається з двох етапiв, якi послiдовно змiнюють один одного: власне виконання рухiв та мiкропауз, необхiдних для контролю своїх рухiв, корекцій та програмування наступного руху.

^ Порiвняйте приклади розвиненостi дрiбної моторики у дiтсй шестирiчного вiку.

Приклад 1.



Зразок скопiйовано добре та повнiстю.
Букви перевищують розмiр букв на зразку не бiльше нiж удвiчi.
Перша буква за висотою явно відповдає великiй буквi.
Букви чiтко пов’язанi у три слова.
Скопiйована фраза вiдхиля
ється вiд горизонтальної лiнiї не бiльше нiж на 30 градусiв.


Приклад 2



Зразок скопiйовано повнiстю, але недуже добре.
Можна зрозумiти хоча б чотири лiтери зразка.
Наявна розбивка напису на три частини.
Дотримання горизонтальної лiнii не враховується.

Приклад 3.



Зразок скопiйовано погано.

Зi зразком співпадають хоча б двi букви.
Вiдтворений
зразок все ще утворює рядок напису.

Приклад 4.



Карлючки

Щоб зрозуміти, наскільки розвинені руки вашого малюка, обов’язково:
1. Звернiть увагу, якою рукою малює дитина;
2. Як вона працює зi эразком, чи часто дивиться на нього чи малює по пам’ятi;
З. Швидко чи повiльно проводить лінії;
4. Якi запитання ставить пiд час малювання;
5. Пояснiть дитинi, що таке штрихування; штрихування не має виходити за межi малюнка; лiнії штрихування мають проводитися на однаковiй вiдстанi одна вiд одної.

Ігри, що розвивають моторику руки дитини
Гра «Бирюльки»

Гравцi розсипають бирюльки (рiзнi дрiбнi предмети) на столi та витягують iх по одному паличкою з гачком на кiнцi так, щоб не зачепити ту, яка лежить поруч. Виграє той, хто витягнув бiльше бирюльок. Гра закiнчується, коли всi бирюльки будуть розiбранi.
Гра «Палички»
Палички розсипають на столi, учасники гри по черзi вибирають їх, але так, щоб не зрушити тi, що лежать поруч. Якщо дитина, необережно вибираючи паличку, порухала сусiдньою, вона виходить з гри. Хто iз гравцiв узяв бiльше паличок, той i виграв.
Iгри з м’ячами
Для розвитку дрiбної моторики руки пiдiйдуть iгри з м’ячами рiзного розмiру, фактури, матерiалу. Це можуть бути гумовi, пластмасовi м’ячi, м’ячi-стрибунцi; маленькi, середнi, великi. Виконують такi вправи: катання, кидки точне влучення, втримування та багато iншого.