asyan.org
добавить свой файл
1
ПРОГРАМА

курсу “Історія Росії”

Нормативний курс “Історія Росії” вивчається на історичних факультетах університетів України. У ході освоєння курсу студент повинен одержати знання з основних проблем минулого Росії, з історією якої щільно пов’язана історична доля України, зрозуміти закономірності і особливості історичного розвитку російського суспільства і держави у контексті європейської та світової історії.

Вступ

Вступ. Предмет, зміст та основні завдання курсу. Джерела, наукова література та навчальні посібники. Методологічні підходи до вивчення Історії Росії.

Частина І

Росія з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.

Територія і населення Росії в найдавніші часи. Етапи розвитку первісного суспільства. Археологічні культури неоліту і бронзи. Культурні спільноти залізного віку. Територія розселення угро-фінських племен. Східнослов’янські племена. Слов’янська колонізація волго-окського межиріччя.

^ Новгородська республіка та Північно-Східна Русь (до середини ХІІІ ст.). Утворення Новгородської республіки. Політичний устрій, соціальна структура та економіка. Зовнішні зв’язки. Культура.

Північно-Східна Русь у складі Київської держави. Утворення Володимиро-Суздальського князівства. Андрій Боголюбський. Посилення князівської влади. Удільно-вотчинна система. Особливості розвитку культури.

^ Боротьба Новгорода з німецькою та шведською агресією. Монгольська навала на Північно-Східну Русь. Утворення рицарських орденів на сході Європи. Експансія хрестоносців на територію Новгородської землі. Боротьба Новгорода проти шведської та німецької агресії.

Напад монголів на Північно-Східну Русь. Утворення Золотої Орди. Північно-Східна Русь під владою Золотої Орди. Участь Золотої Орди у внутрішньополітичній боротьбі північно-східних князів.

^ Становлення Московської держави (кінець ХІY – початок ХYІ ст.). Куликівська битва 1380 р. Посилення Московського князівства. Великий московський князь Іван ІІІ. Похід на Новгород. Стояння на Угрі 1480 р. Звільнення від влади Золотої Орди. “Збирання” руських земель. Внутрішня політика. Судебник 1497 р. Зміни у соціальній структурі. Великокнязівська влада і церква. Культура ХІY-ХY ст.

^ Московська держава в ХVІ ст. Василій ІІІ. Боротьба політичних угрупувань за владу. Іван ІY. “Вибрана рада” та її реформи. Судебник 1550 р. Складання інститутів станово-представницької монархії. Політика опричнини: причини запровадження, зміст та наслідки. Зміни в соціальній сфері та економіці. Зовнішня політика Івана ІУ. Завоювання Казанського та Астраханського ханств. Початок просування в Західний Сибір. Лівонська війна. Боротьба за вихід до Балтійського моря. Культура ХYІ ст.

^ Громадянська війна та іноземна інтервенція в Росії на початку ХYІІ ст. Борис Годунов. Внутрішня політика. Лжедмитрій І. Внутрішня та зовнішня політика. Повстання в Москві. Правління Василія Шуйського. Повстання під проводом І. Болотникова. Лжедмитрій ІІ. Інтервенція Речі Посполитої та Швеції. Семибоярщина. Народне ополчення. Земський собор 1613 р. і утвердження династії Романових.

^ Російська держава у ХYІІ ст. Правління перших Романових. Соборне уложення 1649 р. Посилення самодержавної влади. Церковні реформи Никона. Розкол. Козацько-селянська війна під проводом С. Разіна. Особливості економічного розвитку. Зміни в соціальній сфері. Зовнішня політика. Приєднання Лівобережної України. Російсько-польська війна 1654–1667 р. Південно-західний та південні напрямки зовнішньої політики. Культура. Географічні відкриття. Суспільно-політична думка. Література.

^ Російська імперія в першій чверті ХYІІІ ст. Політична боротьба за владу наприкінці ХУІІ ст. Воцаріння Петра І. Відносини з Туреччиною. “Велике посольство”. Північна війна з Швецією. Приєднання до Росії <алтики. Проголошення імперії. Реформи Петра І. Військова реформа. Реформа органів центральної і місцевої влади. Церковна реформа. Боротьба з опозицією. Соціальна політика. Табель про ранги. Соціальні рухи. Економічний розвиток. Політика протекціонізму. Зміни у сфері культури та побуту.

^ Росія в 1725–1762 рр. Боротьба дворянських угрупувань за владу. Єлизавета Петрівна. Петро ІІІ. Соціальна політика. Маніфест про вольності дворянства. Відкриття Московського університету. М. Ломоносов. Основні напрями зовнішньої політики. Участь Росії в Семилітній війні.

^ Російська імперія в другій половині ХYІІІ ст. Двірцевий переворот 1762 р. Прихід до влади Катерини ІІ. Політика “освіченого абсолютизму”. Уложена комісія 1767–1768 рр. Реформи та соціальна політика Катерини ІІ. Оформлення станових прав і привілеїв дворянства. Кріпосне законодавство. Козацько-селянська війна під проводом О. Пугачова. Зміни в економічному розвитку. Основні напрями внутрішньої політики за часів правління Павла І. Зовнішня політика. Війни з Туреччиною. Утвердження Росії на Чорному морі. Участь Росії в поділах Речі Посполитої. Приєднання до Росії Правобережної України, Білорусії та Литви. Участь Росії в антифранцузьких коаліціях. Культура. Розвиток освіти. Діяльність Академії наук. Література і мистецтво.

Частина ІІ

Російська імперія в ХІХ – на початку ХХ ст.

Росія в першій чверті ХІХ ст. Двірцевий переворот 1801 р. Особистість Олександра І. Реформаторська діяльність М. Сперанського. Селянська реформа в прибалтійських губерніях. Конституція М. Новосильцева. О. Аракчеєв. Декабристи як перша політична опозиція в Росії. Проекти П. Пестеля та М. Муравйова. Події 14 грудня 1825 р. Міжнародне становище і зовнішня політика. Російсько-французька війна 1812 р. Участь Росії у Віденському конгресі. Утворення “Священного союзу”. Кавказ, Фінляндія і Польща – три типи вирішення імперських завдань.

^ Російська імперія за часів Миколи І (1825–1855). Формування стратегії бюрократичного реформаторства. Внутрішня політика. Кодифікація законів. Діяльність секретних комітетів з селянського питання. Є. Канкрін і фінансові перетворення. Теорія “офіційної народності”. Суспільне життя. П. Чаадаєв. Західники і слов’янофіли. В. Бєлінський, О. Герцен. Російський соціалізм. Напрями зовнішньої політики. Росія і Європа. Війни Росії з Туреччиною та Іраном. Росія і Кавказ. Кримська війна (1853-1856).

Основні тенденції економічного та соціального розвитку Росії в першій половині ХІХ ст. Досягнення у сфері освіти, науки, літератури та мистецтва.

^ Росія в 60–90-х роках ХІХ ст. Реформаторський вибір Олександра ІІ. Підготовка і впровадження селянської реформи 1861 р. Вплив польського повстання 1863 р. на внутрішню політику уряду. Реформи в галузі місцевого управління. Судова реформа. Військові реформи. Конституційні проекти П. Валуєва, П. Шувалова, М. Лоріс-Мелікова. Реформи в галузі культури. Перші кроки вреформуванні економіки.

Убивство Олександра ІІ. Особистість та оточення Олександра ІІІ. Курс уряду на “контрреформи”. Політика в селянському питанні. Нове земське і міське положення. Зміни в системі освіти. Реакційні тенденції в національній політиці.

Суспільно-політичний рух. Вплив реформ на громадську думку. Поляризація російського суспільства. Діяльність О. Герцена та М. Чернишевського. Формування радикального народництва. “Нечаєвщина”. Основні течії в народництві. Революційні гуртки і групи початку 70-х років. “Ходіння в народ”. “Земля і воля” 70-х років. Перехід до терору. “Народна воля”. Реформістська течія в народництві. Зміцнення консервативного крила. К. Побєдоносцев. Земський рух і земський лібералізм.

Економічний та соціальний розвиток. Еволюція поміщицького і селянського господарства. Розвиток фабрично-заводської промисловості. Залізничне будівництво. Економічна політика уряду. Соціальна стратифікація російського суспільства. Нові класи і соціальні групи. Проблема “середнього класу”. Феномен російської інтелігенції.

Зовнішня політика і міжнародне становище. Росія і Європа: від “Союзу трьох імператорів” до угод з Францією. Участь Росії у східній кризі 70-х років ХІХ ст. Завершення Кавказької війни. Приєднання Середньої Азії. Далекосхідна політика.

Духовне життя і культура. Бінарність російської культури. Освіта. Виникнення нових галузей науки. Гуманітарні науки. Художня література. Мистецтво. Вклад народів Росії в імперську культуру.

^ Росія на зламі ХІХ-ХХ ст. Микола ІІ та його оточення. Реформи С. Вітте. Промислове піднесення другої половини 90-х років. Вибір пріоритетів у вирішенні завдань соціально-економічної та політичної модернізації Росії. Політизація суспільного життя. Оформлення ліберальної опозиції. Соціалістична течія опозиційного руху. Радикалізація вимог пролетаріату й селянства. Початок російсько-японської війни.

^ Революція 1905–1907 рр. Події 9 січня 1905 р. Наростання революції. Робітничий, селянський та національні рухи. Маніфест 17 жовтня 1905 р. Розкол опозиції. Політичні партії в революції. Думський етап революції. Діяльність І та ІІ Державних дум. Розпуск ІІ Думи. Результати революції.

^ Росія в 1907–1914 рр. Третьочервнева політична система. П. Столипін. Діяльність ІІІ Державної думи. Підготовка і впровадження аграрної реформи. Промислове піднесення 1909–1913 рр. Форми і динаміка соціальних рухів. Зміни в програмах і тактиці політичних партій. Початок діяльності ІV Державної думи. Міжнародне становище і зовнішня політика. Російська дипломатія блоків і активної участі в європейських конфліктах напередодні світової війни. Духовна культура “срібного віку”.

^ Участь Росії в Першій світовій війні (1914–1917).. Національні та імперські мотиви вступу Росії у війну. Перемоги і поразки російської армії. Наростання опозиційних настроїв у ІY Думі. Прогресивний блок 1915 р. Воєнно-політичні кризи 1915 та 1916 рр. Дезорганізація державної влади. Лютневі події 1917 р. в Петрограді. Падіння самодержавства. Утворення Тимчасового уряду. Внутрішня і зовнішня політика Тимчасового уряду в березні-жовтні 1917 р.
Частина ІІІ

Росія в радянську епоху (1917-1991)

Росія в 1917–1920 рр. Утвердження більшовицького режиму. Жовтневий переворот більшовиків у Петрограді. Перші законодавчі акти. Формування органів центральної влади. Скликання Установчих зборів та їх розгін. Брестський мир з німцями та їх союзниками. Встановлення однопартійної більшовицької диктатури. Політика “воєнного комунізму”. Червоний терор. Білий рух. Бойові дії на фронтах громадянської війни (1918–1920). Селянський повстанський рух. Результати громадянської війни.

^ Радянська держава в 1921–1939 рр. Економічна та політична криза початку 20-х років. Х з”їзд РКП (б) і перехід до нової економічної політики. Національно-державне будівництво. Утворення СРСР. Хвороба і смерть В. Леніна. Боротьба за владу в партії та державі. Встановлення режиму особистої влади Й. Сталіна. Зовнішня політика СРСР у 20-і роки. Рапалльський договір з Німеччиною. Смуга визнання. Провал планів перемоги світової революції.

Відмова від НЕПу. Запровадження “надзвичайних” заходів у хлібозаготівлі. Політика “великого стрибка”. Перший п’ятирічний план та його реалізація. Перехід до насильницької колективізації на селі. Голод 1932–1933 рр. Друга п’ятирічка та її результати. Утвердження централізованої командно-адміністративної системи управління економікою. Посилення репресивно-каральних функцій держави. Політика масових політичних репресій. Конституція 1936 р. Розбіжності між декларацією прав та свобод і реальністю. Зовнішня політика у 30-і роки. Участь СРСР у спробах створення системи колективної безпеки в Європі. Радянсько-німецький пакт 1939 р. про ненапад та таємні додатки до нього.

Культурне будівництво у 20–30-х роках. Програма і здійснення культурної революції. Репресії проти наукової і творчої еліти. Формування радянської інтелігенції. Утвердження принципів класовості і партійності у сфері художньої творчості. Радянська література і мистецтво. Російська культура за кордоном.

^ СРСР у Другій світовій війні (1939–1945). Напад Німеччини на Польщу. Приєднання до СРСР Західної України і Західної Білорусії. Включення Литви, Латвії, Естонії, Бессарабії і Північної Буковини до складу Радянського Союзу. Радянсько-фінляндська війна. Підготовка СРСР до війни з Німеччиною.

Напад Німеччини на Радянський Союз. Поразки Червоної армії влітку-восени 1941 р. Битва під Москвою. Становище на радянсько-німецькому фронті у 1942 р. “Новий порядок” на окупованій території. Рух опору. Утворення антигітлерівської коаліції. Сталінградська битва. Битва на Курській дузі. Наступальні операції Збройних сил СРСР у 1944 р. Відкриття другого фронту в Європі. Участь Радянської армії у переможних битвах на завершальному етапі війни в Європі. Капітуляція Німеччини. Участь СРСР у війні з Японією. Підсумки та результати війни.

^ Радянський Союз у 1945–1985 рр. Зміни в міжнародній обстановці після Другої світової війни. Початок “холодної війни”. Утворення двох світових систем. Післявоєнна відбудова народного господарства. Посуха і голод 1946 р. Посилення карально-репресивних функцій радянського режиму. “Ждановщина” та ідеологічні кампанії 1946–1952 рр. Смерть Й. Сталіна. Боротьба за владу в партії та державі.

М. Хрущов. Початок процесу обмеженої десталінізації суспільно-політичного життя. ХХ з”їзд КПРС та його значення. Опір консервативних сил. Економічні реформи. Продовольча програма й освоєння цілинних земель. Децентралізація управління промисловістю. Початок освоєння космосу. Нові елементи соціальної політики. “Відлига” у сфері духовного життя. Зовнішня політика. Інтервенція в Угорщину. Карибська криза.

Активізація консервативних сил у вищому керівництві СРСР. Кремлівський переворот у жовтні 1964 р. Л. Брежнєв та його оточення. Ідеологія і практика розвинутого соціалізму. Дисидентський рух. Творчість “шістдесятників”. Ідеологічні обмеження в галузі духовної культури. Суперечності економічного розвитку. Гонка озброєнь і зростання витрат на розвиток ВПК. Продовольча програма. Соціальна політика. Житлова проблема. Зовнішня політика і міжнародне становище. Придушення “Празької весни”. Радянсько-американські відносини. Загальноєвропейська нарада в Гельсинкі з питань безпеки і співробітництва. Радянська інтервенція в Афганістан. Ю. Андропов і К. Черненко на чолі парті ї держави. Незмінність курсу внутрішньої та зовнішньої політики.

^ СРСР в період “перебудови” (1985–1991). Прихід до влади М. Горбачова. Курс на прискорення соціально-економічного розвитку. Чорнобильська катастрофа. Політика “гласності”. Творча інтелігенція в умовах “перебудови”. Нове політичне мислення у зовнішній політиці. Налагодження радянсько-американської співпраці. Припинення інтервенції в Афганістані. Падіння комуністичних режимів у Східній Європі. Завершення “холодної війни”. З”їзди народних депутатів СРСР та їх рішення. Активізація національних рухів у союзних республіках. Суверенізація республік. “Новоогарьовський процес”. Серпневий путч 1991 р. Заборона діяльності КПРС. Утворення незалежних держав. Розпад СРСР. Біловезька угода. Утворення СНД.

Частина ІV

Російська Федерація у пострадянську добу

Проголошення державного суверенітету. Б. Єльцин. Початок радикальних економічних реформ. Підписання Федеративного договору. Конституційна криза 1992-1993 рр. Розпуск Верховної Ради. Конституція 1993 р. Політична структуризація суспільства. Міжнаціональні суперечності. Перша Чеченська війна. Президентські вибори 1996 р. Труднощі формування ринкової економіки. Соціальна поляризація. Серпнева криза 1998 р. Друга Чеченська війна. Президентські вибори 2000 та 2004 р. В. Путін. Основні тенденції внутрішньої політики. Зовнішня політика після 1991 р. Росія і країни СНД. Російсько-українські взаємини. Росія і Захід.

Вибрана бібліографія

Ахиезер А. Россия: критика исторического опыта: В 3-х т. Москва, 1991.

Боффа Д. История Советского Союза: В 2-х т. Москва, 1990.

Верт Н. История советского государства. Москва, 1991.

Геллер М. История Российской империи: В 3-х т. Москва, 1997.

Грушевський М. Звичайна схема “русскої” історії й справа раціонального укладу історії Східного Слов’янства // Статьи по славяноведению. Санкт-Петербург, 1904. Вып. 1.

История России с древнейших времен до 1861 г. / Под редакцией Н. Павленко. Москва, 1996.

История России ХІХ – начала ХХ века / Под редакцией В. Федорова. Москва, 1998.

Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення. Історія. Розпад / перекл. з німецької Х. Назаркевич, наук. ред. М. Крикун. Львів, 2005.

Каппелер А. Россия – многонациональная империя. Возникновение. История. Распад. Москва, 1996.

Ключевский В. Курс русской истории // Сочинения: В 9-ти т. Москва, 1987-1990. Т. 1-7.

Пайпс Р. Россия при большевиках. Москва, 1997.

Советское общество: возникновение, развитие, исторический финал / Под редакцией Ю. Афанасьева. Москва, 1997. Т. 1-2.

Соловьев С. История России с древнейших времен // Сочинения: В 15-ти кн. Москва, 1959-1966.

Хоскинг Д. История Советского Союза. Смоленск, 2000.

Хоскинг Д. Россия: Народ и империя (1552-1917). Смоленск, 2000.

Автори – доц. Наталія Лешкович,

доц. Тамара Полещук

Вимоги до нормативного курсу "Історія Росії від найдавніших часів − XVIII ст."
Лектор: доц. Лешкович Наталія Олександрівна.
Нормативний курс "Історія Росії від найдавніших часів − XVIII ст."читається студентам III курсу історичного факультету в V семестрі в обсязі 54 годин (36 годин лекційні та 18 годин семінарські заняття).

^ Мета курсу − на основі всестороннього ознайомлення з історичними джерелами і найновішими здобутками історичної науки сформувати у студентів знання про закономірності розвитку історичного процесу Росії від найдавніших часів − XVIII ст.

При вивченні історії Росії від найдавніших часів − XVIII ст. головна увага приділя\ться витокам, станам та особливостям процесу утворення та розвитку Московської держави, становлення Російської імперії. Досліджуються особливості організації та функціонування влади, соціальноـекономічного розвитку, культурних процесів та становлення ментальності російського народу. Забезпечується формування критичного вміння оцінювати місце і роль як окремих особистостей, так і події, явища і процеси суспільноـполітичного розвитку.
^ Система оцінювання студентів передбачає:

Оцінювання студентів здійснюєтьсяза на основі рейтингової системи за шкалою від 0 до 100 балів. Остаточний рейтинг складається з рейтингу роботи студента впродовж семестру та його рейтингу на іспиті чи заліку. Семінарські заняття та інші види контролю (творчі роботи, контрольні роботи) складають 60 балів за роботу в семестрі; залік ـ 40 балів. Не допусккаються до здачі заліку студенти, які не виконали вимог курсу і впродовж семестру набрали менше 30 балів за різними формами контролю.

  1. Від студентіввимагається участь у всіх семінарських заняттях. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за роботу на семінарі ـ 10 балів (включно один бал за присутність на занятті). На семінарі оцінюються такі види роботи: 1) Основний виступ по одному з питань семінару − 1ـ5 бали; 2) формування додаткових питань доповідачу −1ـ2 бали; 3) доповнення − 1ـ3 бали; 4) рецензування відповіді − 1ـ3 бали; 5) участь у дискусії − 1ـ3 бали; 6) індивідуальне заняття − 1ـ4 бали. Неготовність студента до заняття, пропущення заняття розцінюється нульовим балом. Якщо заняття було пропущено з поважних причин, студент може відпрацювати максимальну оцінку до 5 балів.

  2. ^ Творча робота. Студенти готують одну письмову роботу, яка складається із запропонованої викладачем тематики на початку семестру. Тематика цих робіт носить проблемний характер і вимагає від студентів пошукової роботи, а також творчого осмислення даної проблеми, оскільки в роботі передбачається власна оцінка та розуміння історичних подій та фактів. Максимальна оцінка − 10 балів. Роботу треба здати викладачам, які проводять семінарські заняття.

  3. ^ Контрольна робота. Проводиться на семінарському занятті у вигляді історичного диктанту (10 хв.) і включає в себе знання хронології, термінології, персоналій тощо. Перевірку контрольних робіт здійснюють викладачі, які проводять семінарські заняття. Упродовж семестру проводиться дві контрольні роботи − 20 балів (2 диктанти по 10 балів).

  4. Залік. Підсумковий залік відбувається наприкінці семестру і складається з 2ـх частин: двох описових питань, де до уваги братиметься розуміння історичних подій і процесів, вміння їх критично осмислювати та логічно викладати (2 питання по 15 балів) та текстової, покликаної продемонструвати знання студентами основних фактів історії Росії (10 тестів по 1 балу). Максимальну кількість балів, яку студент може отримати за залік − 40 балів.



^ Шкала перерахування оцінок.

Оцінка в балах

Оцінка

Код оцінки

Оцінка з шкалою

ECTS

Оцінка за залік

90−100

відмінно

5

A

зараховано

70−89

добре

4

B (81ـ89)

C (70ـ80)

зараховано

51−69

задовільно

3

D (61ـ69)

E (51ـ60)

зараховано

31−50










допускаються до здачі заліку (іспиту)

До 30 ( за роботу в семестрі)

незадовільно (оцінка автоматично виставляється у відомість)

2

FX

не зараховано

Сумарна кількість балів після здачі по талону № 1, 2 від 0 до 50

незадовільно

2

FX

не зараховано

Сумарна кількість балів після здачі по талону *К* від 0 до 50

незадовільно

2

F

не зараховано