asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 ... 10 11

Українська мова

У 2013-2014 навчальному році вивчення української мови у 5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 р. № 664.

Пріоритетним завданням для укладачів нової програми стала підготовка школярів до активної життєдіяльності в умовах сьогодення, що потребувало переосмислення усталеної організації процесу навчання української мови відповідно до запитів суспільства, напрямів розвитку мовної освіти й Загальноєвропейських рекомендацій з питань стратегій і тактик формування мовної особистості.

Оскільки українська мова як навчальний предмет є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, в сучасних умовах є потреба переорієнтувати процес оволодіння учнями знаннями про мову й формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок на повноцінне засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, визначених Державним стандартом, – мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної (стратегічної).

Визначальною ознакою вивчення української мови за новою навчальною програмою є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Адже володіння українською мовою, уміння спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації є тими характеристиками особистості, які здебільшого визначають досягнення людини практично в усіх галузях життя, сприяють її успішній адаптації до мінливих умов сучасного світу.

Основним змістом мовної освіти стають дії, операції, які співвідносяться з проблемою, що потрібно розв’язати. Тому в новій навчальній програмі з української мови діяльнісний зміст освіти відбивається з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках, які потрібно сформувати, на досвіді діяльності, який повинен накопичуватися й усвідомлюватися учнями, і на навчальних досягненнях, які учні повинні продемонструвати.

Вимоги до освітніх результатів у програмі сформульовані в термінах предметної компетентності, які відбивають пізнавальну діяльність учнів на різних рівнях, а саме: учень називає, наводить приклади, описує тощо (початковий рівень; розпізнавання), учень розрізняє, ілюструє, називає правила, визначення тощо (середній рівень; розуміння), учень пояснює, характеризує, класифікує, використовує, робить висновки тощо (достатній рівень; уміння й навички), учень обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв’язки, висловлює судження, оцінює тощо (високий рівень; перенесення знань).

Зміст мовленнєвої змістової лінії за новою навчальною програмою для 5 класу викладається за принципом структурної систематичності, що передбачає поступове ускладнення й поглиблення мовленнєвознавчих понять і формування вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіативних, читацьких, текстотворчих – усних і письмових).

Зміст мовної змістової лінії подається за лінійним принципом, що доповнюється реалізацією системи міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, які зумовлюють систематичне й різнобічне збагачення словникового запасу й граматичної будови мовлення учнів лексико-фразеологічними, граматичними, стилістичними засобами, удосконалення мовних і мовленнєвих умінь і навичок, умінь користуватися різними лінгвістичними словниками.

Мовленнєва й мовна змістові лінії є основними, які визначають безпосередній предмет навчання, його структуру, супроводжуються вимогами до рівня мовленнєвої й мовної компетентностей учнів, кількістю годин, що виділяються на їх засвоєння, а дві інші (соціокультурна й діяльнісна (стратегічна) є засобом досягнення основної освітньої мети навчання української мови в основній школі.

Зупинимося на особливостях змісту навчального матеріалу і вимог до рівня навчальних досягнень учнів у 5 класі.

^ Мовленнєва змістова лінія

Розділ «Поняття про текст» знято у мовній змістовій лінії, тому в мовленнєвій лінії розширено відомості про мовлення поняттям про текст, змістову й композиційну єдність, структуру тексту, ключові слова й відповідно внесено зміни щодо вимог до рівня мовленнєвої компетентності, уточнено види робіт.

^ Мовна змістова лінія.

Уточнено й змінено вступні уроки. Оскільки розділ про текст знято, то збільшено кількість годин на повторення вивченого в початкових класах (тут і далі: у чисельнику подано стару кількість годин – 9; а в знаменнику нову – 10) і в кінці року (3/6); також збільшено кількість годин на вивчення відомостей із синтаксису й пунктуації (20/23), зокрема на другорядні члени (3/5), речення з однорідними членами (7/8). Збільшено кількість годин на вивчення розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія» (23/27). Знято в 5-му класі з розділу «Лексикологія» матеріал про фразеологію й перенесено в 6–й клас, оскільки п’ятикласники у зв’язку з їхніми віковими особливостями важко опановують це мовне явище. Відбулися деякі зміни у змісті розділу «Будова слова. Орфографія».

За новою програмою з української мови кількість годин розподілено таким чином: (зауважимо, що кількість годин не змінилася, тільки відбувся перерозподіл їх між 6 і 7 класами).



5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

3,5

(122 год, 10 год. – резерв годин для використання на розсуд учителя)


3,5

(122 год,

6 год. – резерв годин для використання на розсуд учителя)


2,5

(88 год,

3 год. – резерв годин для використання на розсуд учителя)


2

(70 год, 4 год.– резерв годин для використання на розсуд учителя)

2

(70 год, 4 год. – резерв для використання на розсуд учителя)

Відповідно до визначеної кількості годин у ^ 5 класі (122 години на рік; 3,5 год на тиждень) кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.

Фронтальні види контрольних робіт:

Форми контролю




5

І

ІІ

^ Перевірка мовної теми*

4


4

Письмо:

переказ


1


1

твір



1

Правопис:

диктант**

1

1

Аудіювання*



1

Читання мовчки*

1



* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

Вивчення української мови у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

  • Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.

  • Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

  • Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2013.

Усі представлені підручники відповідають вимогам нової програми з української мови для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

Концептуальними положеннями підручника ^ Єрмоленко С.Я., Сичової В.Т. є доступне, пристосоване до загального сприймання учнями відповідного віку формулювання правил; оперування цікавим щодо змісту, стильово різноманітним текстовим матеріалом, який привертає увагу до інформаційної глибини, інтелектуальних та естетично-емоційних можливостей української мови; використання різноманітних цікавих рубрик як основи творення сучасного підручникового тексту, в якому стислість, лаконічність поєднуються із простим викладом навчального матеріалу, що забезпечує легкість його сприймання, засвоєння учнями.

У підручнику застосовано принцип оптимального поєднання текстоцентричного підходу добирання вправ із цілеспрямованим вживанням мовних структур, обов’язкових для засвоєння. Такий підхід забезпечує вивчення не окремих мовних форм, а їх застосування в конкретних інформативних висловлюваннях, художніх текстах, що мають не лише мовно-освітнє, а й загальнокультурне значення.

Підручник пропонує різнорівневі завдання. Вправи дібрано відповідно до завдань репродуктивного, пошукового, проблемного, практичного засвоєння знань. Різні завдання передбачають урізноманітнення навчання через використання інформації, поданої в різних рубриках. Це, зокрема, рубрики «Вчимося культури мови», «Це цікаво», «Із бабусиної скрині», «І пензлем, і словом».

Завдання та запитання різного рівня складності, запропоновані в підручнику, сприятимуть становленню та розвитку таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, активно спілкуватися.

В основу концепції підручника ^ Глазової О.П. покладено формування мовної особистості учня у контексті розвитку навичок XXI століття: спроможність сприймати інформацію не механічно, а особистісно, самостійно інтерпретувати й оцінювати її залежно від власної картини світу, рівня культурного розвитку, віку та статі; сформованість належного рівня мовної й комунікативної культури міжособистісних стосунків.

З метою оптимального мовно-мовленнєвого розвитку школярів зміст підручника структуровано за наскрізним тематичним принципом і з урахуванням принципу варіативності конструктивних і творчих завдань (вчимося спілкуватися; здобуваємо й опрацьовуємо нову інформацію; вчимося працювати разом (у парах і групах); вчимося бачити і розуміти красу, розвиваємо фантазію та уяву), які учень самостійно вибирає з кількох запропонованих варіантів. Для обдарованих школярів передбачено рубрику «Прагнемо знати більше: завдання підвищеної складності». Усе це дає змогу втілити особистісно-розвивальну парадигму освіти.

Для творчих робіт усіх жанрів запропоновано сучасні теми, серед яких переважають теми дискусійного характеру, що привчає школярів як до формування й грамотного висловлення власної позиції, так і до толерантного ставлення до думок опонентів.

Загальне художнє оформлення підручника підпорядковане меті посилити наочні засоби впливу на учня відповідно до викладеної в дидактичному матеріалі виховної мети уроку. Це не тільки слугує додатковою наочною інформацією, а й допомагає учням позитивно емоційно налаштуватися на роботу.

Навчальний матеріал підручника авторів ^ Заболотного О.В., Заболотного В.В. спрямовано на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета.

У побудові параграфів простежується чітка послідовність етапів роботи. Теоретичний матеріал структуровано на окремі підрозділи із зазначенням ключових понять, а деякі відомості оформлено у вигляді таблиць і схем, що значно полегшуватиме сприйняття, опрацювання та запам’ятовування інформації.

Реалізації принципу особистої зорієнтованості навчання сприяють такі форми роботи, як дослідження, робота в групах, самооцінювання. Значна увага приділяється завданням на доведення, спостереження, обґрунтування думки, порівняння. Інтерактивні завдання, а також тематичні рубрики “Культура мовлення”, “Моя сторінка” (цікаве мовознавство), “Для вас, допитливі” збагачують й урізноманітнюють зміст підручника, що стимулює інтерес учнів до знань, активізує навчальну діяльність.

Пропонуються завдання, які спонукають учнів висловлюватися на теми, пов’язані із життєвим досвідом, а також завдання, виконання яких передбачає розв’язання реальних життєвих ситуацій. Окремі вправи надають п’ятикласникам можливість вибору того чи іншого варіанта, способу виконання, мовних одиниць, теми висловлювання залежно від своїх здібностей та уподобань.

Підручник цього авторського колективу забезпечує учителеві простір для реалізації власних підходів задля вирішення навчальних завдань, а також створює належні умови для самовираження, саморозвитку і самопізнання учнів.

^ Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з української мови здійснюється на основі функціонального підходу до мовної освіти. Тобто робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.

При цьому оцінювання результатів мовленнєвої діяльності відбувається за такими показниками: аудіювання (слухання й розуміння прослуханого), говоріння й письмо (діалогічне і монологічне мовлення), читання вголос і мовчки, мовні знання і вміння, правописні (орфографічні і пунктуаційні) уміння учнів.

Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580 (Інформаційний збірник Міністерства. – № 14-15. – 2010. – С. 3-17). Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру із урахуванням специфіки виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичних оцінок.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

^ Українська література

Головною метою вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:

  • формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;

  • виховувати повагу до духовних скарбів українського народу, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

  • відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

  • давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

  • навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

  • розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);

  • формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;

  • виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,

  • відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.

Об’єктом вивчення в курсі української літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.

У 2013-2014 навчальному році вивчення української літератури у 5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.

Укладачі нової програми з української літератури максимально враховували потреби та читацькі інтереси сучасних дітей, вирішивши такі задачі: скорочення загальної кількості авторів для кожного класу з метою розвантаження школярів та вивільнення часу для глибшого вивчення конкретних творів; відбір творів лише високої художньої якості; максимальне осучаснення запропонованих творів за рахунок уведення нових; урахування відповідності художніх текстів віковим особливостям учнів; визначення концептів толерантності й патріотизму як основних критеріїв відбору художніх текстів.

У програмі для 5 класу було вилучено тексти, які застарілі, нецікаві для сучасних учнів або ж заскладні для їхнього розуміння й естетичного сприймання. Натомість запропоновано нові сучасні художні твори, написані спеціально для дітей: наприклад, твір Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Програма 5 класу структурована за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого народу», «Рідна Україна. Світ природи». На рубрику «Література рідного краю» виділено 4 години, які вчитель упродовж року може розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для розгляду. До «літератури рідного краю» пропонується включати також художню творчість відомих ровесників учнів, їхніх земляків.

Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (в межах 70 год.). Резервний час може використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо) − на вибір учителя. Ознайомлення з літературою рідного краю відбувається упродовж року.

Необхідно звернути увагу, що текстово вивчаються лише твори, виокремлені у новій програмі півжирним, інші ж лише називаються. Це саме стосується й коротких оглядів перед підтемами. Особливу увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні вона означає лише початкові, доступні дітям знання про певні теоретико-літературні поняття, необхідні при розгляді твору як явища мистецтва слова. До того ж кожне з них зазначається лише один раз, надалі вони лише повторюються, закріплюються − відповідно до вибору й фахової компетентності вчителя.

Вивчення української літератури у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

  • Авраменко О.М. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.

  • Коваленко Л.Т. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

Представлені підручники відповідають вимогам нової програми з української літератури для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

Концептуальними положеннями підручника ^ Авраменка О.М. є посилення читацького інтересу й пізнавальної активності учнів в умовах глобалізації суспільства й розвитку інформаційних технологій; зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, як каналом пізнання світу й себе в ньому; формування творчої особистості, національно свідомої, громадянина України і світу; повернення літератури в коло пріоритетів молоді.

Підручник побудований на поєднанні проблемно-тематичного й жанрового принципів вивчення української літератури й представляє нове покоління навчальних видань, що покликані сприяти формуванню стійкої мотивації до вивчення літератури й розвиткові всебічних здібностей учнів: спостереження за становленням особистості на прикладі літературних героїв; діалогізм: читач – підручник, читач – художній твір, читач – автор підручника; узагальнення найсучаснішої інформації про письменників і їхні твори; емоційне сприйняття й оцінка художніх творів; елементи аналізу й інтерпретації художніх творів; розвиток комунікативних здібностей (система завдань, в основі яких лежить диспут або дискусія).

Основний текст підручника має три основних рівні: художньо-літературний, теоретичний і методичний. Додатковий рівень представлений переважно матеріалом рубрик «До речі…», «Цікаве літературознавство», «Допитливому читачеві».

Прикметною особливістю в структуруванні матеріалу, що пов'язаний з вивченням творів великої прози, є те, що його поділено на частини, у кінці кожної подано систему різнорівневих завдань (їх завжди дванадцять). Такий підхід чітко організовує роботу учнів і вчителя на окремих уроках, збалансовано розподіляє навчальний час.

Актуальність авторської концепції змісту підручника з української літератури ^ Коваленко Л.Т. полягає в зорієнтованості не лише на засвоєння учнями певної суми знань, але і на розвиткові його особистості, пізнавальних і творчих можливостей. Активна комунікація на уроці та в позаурочний час передбачена на багатьох рівнях: з однокласниками, батьками, іншими членами родини, носіями творів усної народної творчості. Значну увагу приділено розвитку емоційної сфери школярів.

Підручник розвиває логічне, критичне та творче мислення учнів. Він націлений на розвиток розумового потенціалу школярів шляхом цілеспрямованого формування у них правильної читацької діяльності. Вона забезпечується системою запитань і завдань, які вдосконалюють уміння прогнозувати певний розвиток подій, творчо інтерпретувати отриману за допомогою читання інформацію, засвоюючи не тільки фактичний зміст літературного твору, але також підтекст і ідейний задум (смислове ядро).

Перед кожним художнім текстом запропоновано пояснення теоретичних відомостей, короткі відомості з біографії письменника. Враховуючи тематику та стильову різноманітність текстів, у підручнику зроблено спробу відійти від традиційної розповіді про письменника тільки в науково-популярному стилі. Намагаючись представити тексти різних стилів мовлення, пропонується частину біографічного матеріалу опрацьовувати на зразках публіцистичного або ділового мовлення (спогади про письменника, автобіографія, інтерв’ю, коротка наукова стаття відомого літературознавця тощо).

У підручнику учням запропоновано працювати за рубриками: «Поміркуй над прочитаним»; «Збагачуй своє мовлення»; «Будь уважним до слова»; «Література в колі мистецтв»; «Ти ― творча особистість»; «Твої літературні проекти». Завершує кожен розділ сторінка «Перевір, чи старанно ти навчаєшся».

Інтерактивні технології навчання сприяють постійній активній діяльності та позитивній взаємодії всіх учнів. Підручник націлює на колективне, групове, індивідуальне навчання, самонавчання, самоконтроль і самооцінювання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні ― рівноправні суб'єкти пізнавальної діяльності. Завдання підручника спонукають учнів займати активну позицію в процесі навчання, моделювати життєві ситуації. Типи завдань, які спрямовані на реалізацію інтерактивних діалогових технологій: учень-учитель, учень-учні, учень-учень; завдання на вільний вибір тощо.


<< предыдущая страница   следующая страница >>