asyan.org
добавить свой файл
1
Ворок Богдан

учень 9-А класу

Карлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1
Моя ти земле калинова, вклоняюсь віршами тобі.
О Карлівко, моя колиско калинова!

Купаєшся у зелені дерев.

Єдина, мила, серпанкова,

Мов королева серед королев.
Статечний вид старих будівель

І «Мрії» нові поверхи,

Та гордість міста – наш спорткомплекс

Біля фонтана – дітлахи.
Все тут казкове, фантастичне.

Заводів наших корпуси,

Й каштани, що стоять велично,

І небо, й птахів голоси.
Пройдусь по вулиці центральній,

Ось обеліск, тут зупинюсь.

Перед солдатами в боргу ми –

Доземно їм я поклонюсь.
Горджуся, місто, я тобою,

А ранок знову шле привіт.

Куточка кращого не знайдеш,

Хоч обійди увесь цей світ.
А ось недавно сон наснився:

Чужа планета, сонця три,

Розкішна зелень, жовте море

І не чотири – дві пори.
Немов весна й відразу літо.

Плоди за смаком – шоколад!

Зі скелі кольору ялинки

Ллється могутній водопад.
І птахи розміром з козулі

Шугають в небі голубім.

То транспорт швидкісний місцевих –

Із міста в місто сім хвилин.
Місцеві – це такі істоти,

Високі, око лиш одне,

Але вони бачать крізь стіну.

І телепати у них є.
Думки читають, не хворіють,

Не знають, що є смерть, війна.

Чудес багато на планеті.

Немає слів! Така краса!
Тут пропонують керувати,

Правителем мене зовуть,

Та ще з дитинства батько й мати

Учили пам’ятать одне:
«На чужині не буде краще,

Є ти і є твоя Земля.»

Для мене Карлівка рідніша,

Бо Батьківщина – це моя.
Зі сну хотів тікать скоріше:

Злякався, що не повернусь

І вулицями свого міста,

І парком більше не пройдусь.
Та промінь до щоки торкнувся –

Це знову ранок завітав.

Я не покину рідну землю:

На вірність місту присягав!