asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 6 7
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома учнів,

які мають вади у психічному чи фізичному розвитку
Методичні рекомендації з досвіду роботи щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома з учнями, які мають вади у психічному чи фізичному розвитку.— К., 2000.— 32 с.
Методичні рекомендації підготувала О.В. Чеботарьова — учитель індивідуального навчання хворих дітей вдома спецшколи-інтернату № 15 м. Києва для дітей з наслідками поліомієліту та церебральним паралічем
Відповідальна за випуск завідувач сектора Науково-методичного центру середньої освіти

Міністерства освіти і науки України Л.С. Дробот

Видання здійснено за сприяння Київської міської організації

Народно-демократичної партії
Навчальне видання
^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома учнів,

які мають вади у неточному чи фізичному розвитку

Координатор видання Л. Малина

Комп'ютерна верстка /. Грибанової

Обкладинка С. Косенка

Коректор Л. Тютюнник
Свідоцтво серії ДК № 55 від 18.05.2000 p.
Підписано до друку 10.08.2000. Формат 60х84/16

Папір друкарський. Гарнітура «Таймс». Друк офсетний.

Умов. друк. арк. 1,86. Обл.-вид. арк 1,5.

Наклад 100 прим. Зам. №

^ ТОВ «ЛДЛ»

03113, Київ, вул. Дружківська, 10.
Віддруковано з оригінал-макета в ПФ «Аякс»

Київ, пр. Науки, 72.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Індивідуальне навчання організовується відповідно до закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Положення про індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти України, та інших актів чинного законодавства від 01.07.1993 p. № 230.

Індивідуальне навчання здійснюється до виповнення учням 15-ти років. Для дітей, які потребують соціальної допомоги та реабілітації за рішенням місцевого органу державного управління освіти строк індивідуального на­вчання може бути змінений. Для вирішення цього питання школа до 1 ве­ресня кожного навчального року повинна подати списки учнів, яким виповнилось 15 років, до місцевого органу державного управління освіти і отримати дозвіл на подальше навчання цих учнів.

Підставою для організації індивідуального навчання хворих учнів є:

1. Довідка районної лікувально-консультативної комісії за підписом 3-х членів комісії.

2. Заява батьків з проханням зарахувати учня до школи.

3. Копія свідоцтва про народження дитини.

4. Направлення міського або районного органу державного управління освіти.

Довідка лікувально-консультативної комісії та заява батьків поновлюєть­ся щорічно. За наявності цих документів педагогічна рада вирішує питання про зарахування учня до школи, яке затверджується місцевим органом державного управління освіти. Після цього видається наказ по школі «Про зарахування до школи учнів, що потребують індивідуального навчання в ___ н/році». Копія цього наказу передається в бухгалтерію місцевого ор­гану державного управління освіти.

Після зарахування учня до школи наказом по школі призначається вчи­тель або кілька вчителів для його навчання вдома. У пояснювальній записці до навчального плану спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з наслідками поліомієліту і церебральним паралічем на 1998-1999 на­вчальний рік сказано, що кількість тижневих годин на індивідуальне на­вчання не може бути більшою 0,5 ставки вчителя, тобто в початкових класах — 10 годин, а в середніх та старших — не більше 9 год. Школи, до яких прикріплені такі учні, повинні вирішувати це питання в місцевому органі державного управління освіти.

Оплата праці педагогічних працівників здійснюється на загальних під­ставах відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України.

В окремих випадках (залежно від захворювань дитини) кількість тижне­вих годин може бути збільшена за рахунок грошових надходжень від під­приємств, організацій, приватних осіб тощо.

Вчитель, який призначений для навчання учня вдома, складає розклад уроків та графік роботи, який погоджується із заступником директора школи з навчально-виховної роботи і затверджується директором. Після цього він доводиться до відома учнів та їхніх батьків. Примірник цих документів зберігається в заступника директора з навчальної роботи для здійснення перевірки роботи вчителя.
^ II. ВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Навчання осіб, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, здійс­нюється за індивідуальним планом, що складає вчитель, який проводить на­вчання з урахуванням психофізичних особливостей учнів.

За рішенням педагогічної ради, щоб не дублювати календарні плани, учитель записує план у класному журналі обліку занять з даним учнем, потім простав­ляється тільки дата проведення занять та оцінки з кожного предмета.

Індивідуальні плани роботи вчитель складає відповідно до навчальної програми для даного класу.

Складений план перевіряє і затверджує заступник директора з навчальної роботи. Класний журнал є документом для оплати праці осіб, які здійсню­ють індивідуальне навчання. Дата проведення кожного уроку повинна бути записана в класному журналі. Якщо вчитель проводить спарені уроки, то в журналі двічі ставиться дата проведення. У класному журналі вчитель зали­шає графу «Для приміток». У цій графі записуються заміни уроків іншими вчителями, якщо вони були. У кінці кожного місяця вчитель індивідуаль­ного навчання звітується заступникові директора з навчальної роботи про виконання програми з даним учнем Після цього заступник директора складає табель на оплату вчителеві.

У кінці кожного навчального року індивідуальний план роботи (журнал) з учнем, що навчається вдома, вчитель здає в навчальну частину. Після пе­ревірки заступником директора з навчальної роботи виконання програми журнал здається в шкільний архів.

Кожного школяра індивідуального навчання заносять у списки учнів класу, до якого він прикріплений. Учитель дає відомості про свого учня класному керівникові або класоводові, який записує одержані відомості про учня в класному журналі до графи «Відомості про учнів». У шкільному класному журналі виставляються оцінки тільки за чверть і річні, а також робиться запис рішення педагогічної ради про переведення учня до наступ­ного класу.

Учитель індивідуального навчання оформляє особову справу на учня В особовій справі записуються дані про учня, виставляються річні оцінки, вкладається направлення учня до школи та копія свідоцтва про народження.

Після закінчення учнем 1-го, 4-го та випускного класів у особовій справі пишеться коротка характеристика на учня. Ведення особових справ вчителем контролюється заступником директора з навчальної роботи Особові справи учнів індивідуального навчання зберігаються у секретаря школи.

У щоденнику учня, який веде він сам, якщо може самостійно писати, за­писуються домашні завдання. Якщо учень має тяжкі розлади рухів і писати не може, щоденник заповнює вчитель.

Відповідно до Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтер­нат України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку тривалість уроку у підготовчому класі — 30 хвилин, 1-2-му — 35 хвилин, 3-му — 12-му класах — 40 хвилин. На кожному уроці після 15-20 хвилин занять проводиться п'ятихвилинна фізпауза з використанням лікувально-коригуючих вправ.
^ III. ОБСТЕЖЕННЯ ВЧИТЕЛЕМ УЧНІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ ВДОМА

Перед складанням індивідуального плану роботи з учнем на навчальний рік учитель повинен ознайомитись із станом рухових функцій верхніх кін­цівок дитини, провести логопедичне обстеження та вивчити інтелектуаль­ний розвиток дитини.

Тільки після вивчення індивідуальних особливостей учня, на основі на­вчальної програми складається план індивідуальної роботи на весь рік

У процесі проведення обстежень учитель звертає увагу на основні мо­менти навчальної діяльності учня: працездатність, активність, цілеспрямо­ваність, наявність або відсутність планових дій. Відмічаються особливості уваги, пам'яті. При обстеженні пам'яті звертається увага на стан короткотривалої та довготривалої пам'яті, перевагу механічної або логічної, стан зорової, слухової і моторної пам'яті. На основі отриманих даних в учителя склада­ються уявлення про інтелектуальний розвиток учня з церебральним па­ралічем. В усіх випадках визначаються найбільш дефектні і найбільш збережені функціональні системи і з опорою на останні вчитель будує навчальний процес. У разі виявлення в учня зниженого інтелекту вчитель радить батькам зробити обстеження дитини з метою установити діагноз медико-педагогічною комісією.
^ IV. КОРЕКЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Дитячий церебральний параліч за останні роки став одним із найбільш поширених захворювань центральної нервової системи в дитячому віці в усіх країнах світу. Це захворювання важко інвалідизує дитину, не тільки вражаючи рухову систему, а й викликає порушення мови та інтелекту. Як­що дитина має важкі ураження рухової системи і рука її зовсім не підго­товлена до письма, то рішенням педагогічної ради школи такий учень звільняється від оцінювання письмових робіт і з ним проводиться усне вивчення грамоти й української мови. Паралельно з цим проводяться впра­ви для підготовки руки до письма.

Навчання письму можна починати тільки після підготовки руки до письма, після розвитку диференційованої діяльності пальців. Тривалий час перед початком роботи з опанування рухів, потрібних для письма, учень навчається контролю за роботою м'язів пальців при змиканні кінчиків нігтьових фалангів І, ІІ, III пальців, почерговому згинанню та розгинанню пальців, утриманню олівця в повітрі. Далі починається робота зі стабілізації утримання олівця в пальцях, для чого підбирається максимально вигідне для функції положення кисті. В цей час учитель та батьки повинні при­ділити велику увагу розвиткові дрібної моторики пальців рук. Для цього можна рекомендувати таким дітям перекладати предмети з однієї коробки в іншу, починаючи від яблук і закінчуючи горохом, ліпити з пластиліну, глини, а також роботу з мозаїкою.

У період навчання грамоти діти, які не можуть писати, можуть вико­нувати завдання на магнітній дошці. Ця робота допомагає вчителеві пере­віряти знання учнів, а учням — розвивати дрібну моторику кистей верхніх кінцівок.

Кожний урок, який проводить учитель вдома, повинен мати корекційний характер. Починати урок потрібно з психологічної підготовки учня до роботи. Після цього обов'язково проводиться логопедична гімнастка. Вчи­тель, який працює з хворий учнем на ДЦП, систематично консультується з логопедом щодо проведення артикуляційної гімнастики. Після 15-20 хви­лин уроку проводиться фізкультхвилинка, яка триває 5 хвилин. Для пра­вильного проведення фізкультхвилинки потрібно радитися з учителем фізкультури та інструктором ЛФК, які працюють у школі-інтернаті. Оскільки досягти позитивних результатів у навчанні хворого учня на ДЦП можна лише за умови співпраці вчителя індивідуального навчання, логопеда, ін­структора ЛФК, вчителя фізкультури, лікаря школи.

Діти з церебральним паралічем, які навчаються в домашніх умовах, мають тяжкі порушення рухового апарату. В основному це діти, які прикуті до ліжка. Вони не мають можливості спілкуватися з однолітками, та чужими дорослими людьми. Тому зв'язна мова цих дітей часто не розвинута, словниковий запас бідний. Ці моменти теж повинен врахувати вчитель при складанні індивідуального плану роботи.

^ V. ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ В УМОВАХ

ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Під час проведення занять у початкових класах необхідно використовувати наочність, роздатковий матеріал, включаючи в урок ігрові моменти.

Застосування гри та ігрових моментів створює у дітей бадьорий робочий настрій, сприяє подоланню труднощів, які виникають у них під час ypоку. Велике значення мають дидактичні ігри з пізнавальної точки зору. У про­цесі розв'язання різноманітних завдань в учнів розвиваються такі процеси мислення, як порівняння, аналіз, синтез.

Під час дидактичних ігор діти систематизують й закріплюють свої знання про різні ознаки предметів, встановлюють зв'язки між ними, просторові, часові та інші співвідношення. Учні засвоюють загальні поняття, збага­чують словниковий запас. Дидактичні ігри допомагають розвинути увагу, зосередженість, волю дітей, чесність, правдивість. Для гри на уроці слід відводити небагато часу, не більше 4-5 хвилин, щоб, вона не втомлювала дитину. Використовуються ігри і як засіб психологічної підготовки учнів до уроку, і як засіб відпочинку після напруженої праці. Тобто гра сприяє доцільності організації навчальної діяльності учнів.

Для проведення ігор учитель повинен підготувати необхідну кількість малюнків, таблиць, карток, різних іграшок, предметів тощо. Ці матеріали мають бути привабливими, гарними, чистими, старанно виготовленими. Малюнки мають бути естетичними, букви й цифри чіткими, геометричні форми фігур точними.

Учні з задоволенням грають на уроці, і це допомагає їм міцніше засвоювати програмний матеріал.

У дітей з церебральним паралічем часто, особливо на початку навчання їх грамоті, проявляються труднощі при написанні букв. Найбільш харак­терною особливістю їх письма може бути його дзеркальність. Вчитель по­винен систематично при навчанні грамоті включати вправи для подолання цього недоліку.

На уроках української мови слід використовувати ігри для загального і мовленнєвого розвитку учнів. Ці ігри грунтуються на мовному матеріалі, але мають на меті не лише мовний, а й загальний розвиток учнів, зокрема розвиток їх пам'яті, уваги, кмітливості, вміння класифікувати предмети, порівнювати їх, диференціювати. Ігри, подібні до таких, як «Що зміни­лось?», «Чарівний мішок», можуть бути використані не тільки на уроках української мови, а й на ішдих.

За допомогою дидактичних ігор на уроках математики здійснюються такі навчальні завдання: закріпления знань про утворення чисел першого десят­ка; розвиток уміння встановлювати кількісні відношення, визначати склад числа; вправляння в додаванні та відніманні чисел; та ін. Для ефективного проведення математичних ігор необхідно використовувати цифрові картки, малюнки з певною кількістю предметів, самі предмети (палички, каштани, горіхи, жолуді та ін.). Застосування математичних ігор особливе значення має для розумово відсталих дітей на початковому етапі навчання. Бо їм дуже важко запам'ятати цифровий матеріал без опори на наочність.

На уроках математики використовуються ігри для лічби та закріплення понять про число, які допомагають закріпити знання про числовий ряд («Лічи далі від любого числа», «Яке число пропущено?», «Живі цифри»), розвивають уміння встановлювати співвідношення кількості з цифрою («У кого стільки ж?»).

Більшість учнів, хворих на ДЦП, довго не можуть засвоїти склад числа. Цей матеріал надзвичайно важливий для засвоєння у 1 класі, тому «Ігри на закріплення складу числа» допоможуть дітям засвоїти матеріал про склад числа («Знайди свою пару», «Вгадай» скільки в другій руці» та ін.), і їх до­цільно проводити протягом усього навчання у 1 класі.

Ігри на розвиток та закріплення обчислювальних умінь доцільно про­водити вже з початком вивчення теми «додавання» та «віднімання в межах першого десятка». Діти люблять такі ігри, як «Мовчанка», «Риболови», «Кращий рахівник»,

Ознайомлення з основними ознаками предмета — кольором, розміром та формою — допомагає дітям повніше сприймати предмети і явища навко­лишнього світу, готує їх до усвідомлення поняття про вимірювання вели­чин, до засвоєння геометричного матеріалу.


следующая страница >>