asyan.org
добавить свой файл
1
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії в 2011-2012 н.р.

На вивчення навчального предмета «Хімія» в загальноосвітніх навчальних закладах передбачено у кожному з класів таку кількість годин:

  • 7 клас – 1 год. на тиждень;

  • 8 клас – 2 год. на тиждень;

  • 9 клас – 2 год. на тиждень (за програмою «Хімія». 7-11 кл. – Київ: Перун. - 2005).

Для класів і шкіл, що вивчатимуть «Хімію» на допрофільному рівні, передбачено у 8 і 9 класах по 4 год. на тиждень (за програмою «Хімія». 8-9 кл. – Київ: Вікторія.- 2009).

В 10-11 класах вивчення хімії може відбуватися на одному із трьох рівнів навчання, відповідно до навчальних програм «Хімія». 10-11 кл., видавництва «Мандрівець» 2010 р. та видавництва Київ «Поліграфкнига», 2010 р., в яких на вивчення відведено:

рівень стандарту – 1 год. на тиждень, 10 і 11 кл.;

академічний рівень – 1 год. 10 кл., 2 год. 11 кл. та 1 год. у 10 кл. за рахунок варіативної частини, на вибір учителя, відповідно до варіативних програм видавництва «Мандрівець» (2010 р.).

профільний рівень – 4 год. у 10 кл., 6 год. у 11 кл. та по 2 год. за рахунок варіативної складової, де у 10 кл. вивчається «Якісний аналіз» та «Кількісний аналіз», а в 11 кл. – «Біоорганічна хімія» та «Хімія високомолекулярних сполук».

У класах хіміко-біологічного профілю зміст освіти інваріантної складової з хімії обов’язково доповнюється варіативною складовою на відпрацювання основних понять, теоретичних знань та практичних умінь, творчого використання набутих знань.

При організації навчального процесу вчителі хімії керуються концепцією хімічної освіти, стандартом хімічної освіти, критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії, правилами безпеки.

^ Особливості вивчення хімії

У 7 класі розпочинається вивчення основних хімічних понять, хімічної символіки, ознак і умов проходження хімічних реакцій. Засвоєння основних понять здійснюється при вивченні властивостей кисню і заліза. Проведення лабораторних дослідів і практичних робіт передбачає набуття учнями прийомів роботи з лабораторним обладнанням, реактивами, формування правил безпечного поводження в хімічному кабінеті.

Особливу увагу необхідно приділити початковому етапі навчання, оскільки на ньому закладаються основи для подальшої хімічної освіти, в т.ч. і на допрофільному рівні. З метою розвитку пізнавального інтересу до предмета, формування стійких знань необхідно ретельно виокремлювати зміст навчального матеріалу, добирати ілюстрований матеріал, враховувати і широко застосовувати змістовно-діяльнісний підхід, компонент міжпредметних зв’язків хімії з іншими предметами, не тільки природничо-математичної сфери, але й гуманітарної.

Необхідно використовувати активні форми і методи навчання, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів. Вони будуються в основному на діалозі, що передбачає вільний обмін думками про шляхи вирішення проблеми, і характеризуються високим рівнем активності учнів.

Технологічна модель кожного заняття обов’язково містить три стадії: виклик, реалізацію (осмислення) і рефлексію (роздум).

На стадії виклику у свідомості учня проходить процес актуалізації знань і уявлень про предмет вивчення. Поєднання індивідуальної, парної, групової роботи активізує участь школярів у навчальному процесі, формує їх пізнавальний інтерес. У результаті школярі можуть самостійно визначити наступної навчальної діяльності.

На стадії осмислення учні знайомляться з новою інформацією, систематизують її. Вони одержують можливість задуматися про природу об’єкта, що вивчається, вчаться формулювати запитання і робити власні висновки.

На стадії рефлексії учні закріплюють нові знання і активно перебудовують власні уявлення, включно з новими поняттями.

Дана модель задає не тільки певну логіку побудови уроку, але і послідовність та способи поєднання конкретних методичних прийомів. При організації роботи за такою моделлю школярі оволодівають різними способами інтегрування інформації, вчаться висловлювати власну думку на основі осмислення матеріалу, що вивчається, будувати висновки і логічні ланцюги завдань цих висновків.

Для підвищення результативності навчання вчителю необхідно вміти організовувати і підтримувати дискусію, задаючи добре продумані проблемні запитання, важливо надати школярам час на роздуми, щоб у них була можливість сформулювати, обґрунтувати відповідь.

Теоретичну основу курсу хімії 8 класу загальноосвітніх шкіл без допрофільної підготовки складають: кількісні розрахунки за формулами; основні класи неорганічних сполук; вчення про будову атома, періодичний закон та періодичну система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, хімічний зв'язок та будову речовини.

При вивченні вищезазначених тем особливу увагу необхідно зосередити на уміннях характеризувати хімічні елементи за положенням у періодичній системі та будовою атомів, на формування в учнів знань про склад, будову, фізичні та хімічні властивості основних класів неорганічних сполук, закономірності генетичного взаємозв’язку, способів добування та практичне застосування тих чи інших речовин.

Основний акцент у 9 класі повинен бути зроблений при вивченні теми «Розчини» на особливості їх утворення, класифікацію, розчинність та її залежність від різних факторів, способи вираження кількісного складу розчинів, особливості перебігу хімічних реакцій, хімічна рівновага та її зміщення.

У розділі «Органічна хімія» розглядаються також представники найважливіших класів органічних сполук на основі вуглеводнів та їх похідних.

При вивченні органічних речовин необхідно застосовувати нову номенклатуру органічних сполук, поряд із деякими дозволеними тривіальними назвами речовин. Учні ознайомляться із залежністю властивостей органічних речовин від будови молекул, застосуванням органічних сполук у різних галузях народного господарства. Необхідно звернути особливу увагу на застосування знань школярів у практичній діяльності – у побуті та вдома.

Для проектування освітньої траєкторії учня в умовах профільного навчання вчителеві слід звернути увагу на сформованість рівня розвитку мислення та загальнонавчальних умінь. Тому доцільно у допрофільному навчанні 8-9 класів формувати уміння висловлювати судження, аналізувати, спостерігати, порівнювати, класифікувати, прогнозувати та правильно розуміти природничо-наукову картину світу.

Допрофільне навчання дає основи хімічних знань, що необхідні для підготовки тих учнів, які не збираються пов‘язувати свою професійну діяльність з хімією, а також є базовою для подальшого вдосконалення хімічних знань у старшій школі. Здатність до самоосвіти, набута під час допрофільної підготовки, дає змогу учням ефективно засвоювати знання у профільних класах, формувати готовність до постійного навчання, осмислити потребу в саморозвитку.

^ У профільній школі велике значення має набуття навичок самостійної наукової діяльності. При цьому особливого значення набуває позакласна робота з хімії. Хімічні гуртки, олімпіади, участь у роботі Малих академій наук, підготовка рефератів, проектів, презентацій дають змогу розвивати дослідницькі навички тих учнів, які найбільше цікавляться хімією.

^ Профільне навчання хімії передбачає орієнтацію учнів на професії, що потребують використання хімічних знань, саме тому обов’язковим є проведення навчальних екскурсій на промислові або сільськогосподарські об’єкти залежно від профілю.

У новому навчальному році особливу увагу варто приділити організації та проведенню хімічного експерименту: демонстрацій, лабораторних дослідів та практичних робіт. Учитель повинен ретельно його готувати, методично правильно організовувати, постійно стежити за формуванням в учнів навичок дослідницької діяльності. Перші лабораторні досліди і практичні роботи, перш за все, носять навчальний характер. На даному етапі учнів необхідно навчити поводженню з найпростішим обладнанням, приладами, проведенню дослідів, а також фіксації своїх спостережень та їх результатів. Практичні роботи з розв‘язку експериментальних завдань повинні виконуватися кожним учнем індивідуально.

При плануванні, підготовці та проведенні хімічного експерименту необхідно особливу увагу приділяти дотриманню правил безпеки життєдіяльності. Якісне виконання програми, її практичної частини залежить, перш за все, від самого вчителя хімії, його бажання до оснащення хімічного кабінету і раціонального використання шкільного обладнання на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності школярів. Наочні засоби навчання, навчальне обладнання, роздатковий матеріал для проведення лабораторних і практичних робіт і демонстрацій з хімії можна придбати у фірмових магазинах.

У процесі навчання учнів хімії необхідно використовувати електронні засоби, що забезпечують комп’ютерну підтримку вивчення хімії, проведення хімічного експерименту в загальноосвітніх закладах.

Електронні засоби навчання містять:

– анімаційні моделі лабораторних і практичних робіт;

– набір інтерактивних ілюстрацій для розв‘язку експериментальних завдань;

– розробки уроків з курсу неорганічної та органічної хімії;

– систему ілюстративних матеріалів;

– довідкові матеріали;

– набори тестових завдань для відпрацювання навчальних досягнень учнів і підготовки їх до ЗНО.

Вони підвищують ступінь наочності, сприяють конкретизації понять, що вивчаються, найповніше відповідають науковим і культурним інтересам школярів.

На допомогу вчителям розроблені примірні календарно-тематичні плани для всіх класів, у тому числі різних профілів, учитель може вносити корективи в межах теми.

^ Оцінка результатів навчальної діяльності учнів як при усній, так і письмовій формі контролю, здійснюється на основі критеріїв оцінювання результатів діяльності учнів за поелементним аналізом знань та практичних умінь. Для здійснення контролю необхідно підбирати завдання за зростанням рівня складності: від розпізнавання окремих об’єктів, що вивчалися, до творчих завдань, що вимагають логічного аналізу та синтезу одержаних знань у нестандартних, нових, досі невідомих ситуаціях. При проведенні державної підсумкової атестації робота оцінюється відповідно до 5-ти частин, що відрізняються складністю та формою завдань.

У першій частині роботи запропоновано завдання на вибір однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих, правильне виконання кожного завдання оцінюється одним балом.

У другій частині роботи завдання з вибору кількох правильних відповідей з п‘яти запропонованих, оцінюється кожне правильно виконане завдання у два бали.

Третя частина атестаційної роботи містить завдання на встановлення відповідностей. До кожного із завдань, позначених буквою, необхідно вибрати один правильний варіант відповіді, позначений цифрою. У кожному із завдань необхідно встановити по чотири відповідності. Правильне встановлення кожної з відповідей оцінюється в 0,5 бала, ціле завдання – в 2 бала.

Четверта частина роботи містить завдання на визначення правильної послідовності. У кожному із завдань необхідно визначити правильну послідовність із чотирьох елементів. Правильне виконання оцінюється в 2 бали, з двох-трьох елементів – 1 бал. За меншу кількість правильних елементів послідовності бали не нараховуються.

П’ята частина атестаційної роботи – завдання з розгорнутою відповіддю: учень повинен скласти рівняння реакцій обміну в молекулярному та іонному вигляді, дописати окисно-відновне рівняння, проставити ступені окислення, скласти електронний баланс, указати окисник та відновник. За обидва завдання відповідно до поелементного аналізу знань учень може максимально одержати по 3 бали.

Два завдання щодо генетичних перетворень неорганічних та органічних речовин відповідно оцінюються в 6 балів кожне з поелементним аналізом.

Та дві розрахункові задачі, одна з яких оцінюється в чотири, інша в 6 балів. Якщо учень проаналізував задачу і записав її скорочену умову, то він одержує 1 бал. Якщо учень навів правильно формули для обчислень, але припустився математичної помилки, то таке завдання вважається виконаним частково правильно і не може оцінене максимальним балом.

Вчитель підсумовує бали по всіх частинах роботи і відповідно здійснює шкалювання – переведення суми балів у оцінку за шкалою Дайрі. На ДПА та ЗНО учням дозволяється користуватися періодичною системою хімічних елементів Д.І.Менделєєва, таблицею розчинності кислот, основ і солей у воді, рядом напруг металів та рядом електронегативності неметалічних елементів.
^ Організація методичної роботи з учителями хімії

Підвищення якості хімічної освіти є основною метою методичної роботи в 2011/2012 навчальному році, і діяльність методичних служб усіх рівнів повинна бути спрямована на підвищення професіоналізму вчителів у галузі науково-методичного забезпечення освітнього процесу. Протягом року рекомендується провести чотири засідання методичного об‘єднання вчителів хімії, організувати роботу творчих і проблемних груп, шкіл удосконалення педагогічної майстерності, передового педагогічного досвіду, молодих учителів.

^ На серпневих нарадах учителів хімії пропонується обговорити:

– нормативно-правове і науково-методичне забезпечення освітнього процесу з хімії в 2011/2012 н.р.;

– програми та підручники, навчальні та навчально-методичні посібники з хімії, що мають обов’язково гриф МОН;

– аналіз результатів навчального процесу за 2010/2011 н.р.;

– особливості викладання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах у новому навчальному році.

^ Потрібно звернути увагу на такі питання теорії і практики навчання:

– сучасний урок: проектування, реалізація та аналіз результатів навченості учнів;

– зовнішня та внутрішня диференціація навчального процесу – важлива умова підвищення якості хімічної освіти;

– розвиток інтелектуального потенціалу особистості на уроках хімії в позакласній роботі;

– самостійна робота школярів на уроках хімії тощо.

Залишається актуальним напрям методичної роботи з освоєння педагогами сучасних освітніх технологій, в тому числі інформаційних, як однієї з умов підвищення якості хімічної освіти.