asyan.org
добавить свой файл
1
Методичні рекомендації керівникам шкіл

щодо складання розкладу уроків

Розклад занять в освітній установі с одним із найважливіших і діючих видів планування навчально-виховної роботи, основним організаційним документом, що визначає роботу учнівського і вчи­тельського колективів, адміністрації і всієї школи в цілому.

У роботі з даного питання необхідно керуватися санітарними правилами і нормами.

При складанні розкладу необхідно враховувати, що праце­здатність учнів змінюється протягом дня і тижня (таблиці 1, 2); характерно, що вона залежить і від віку учнів.

Таблиця 1

^ Найбільш продуктивні і непродуктивні уроки протягом дня

Класи

Продуктивні уроки

Непродуктивні уроки

1-2

1(↑), 2(↓), 4(↓)

3 (↑)

3-5

1 (↓), 2(↓), 3 (↓)

4 (↓)

6-7

1(↓), 2(↓), 5(↓)

4(↑), 6(↓)

8

1 (↑), 2(↓), 3(↓), 5(↓)

4(↑), 6 (↓)

9

1(↓), 2(↓), 3(↓), 5(↓)

4(↑), 6(↓)

10

1(↓), 2(↓), 3(↓), 5(↑), 6(↑)

4(↑)

11

1(↑), 2(↓), 3(↓), 4(↑), 5(↓), 6(↓)




Стрілки після цифр означають падіння (↓) чи зростання (↑) працездатності учня на відповідному уроці. Приміром, вираз «1 (↑)» означає, що працездатність учня на першому уроці зростає від його початку до кінця.
^ Таблиця 2

Продуктивні і непродуктивні дні протягом тижня

Класи

Сприятливі дні

Несприятливі дні

14

Вівторок, середа, четвер

Понеділок, п'ятниця, субота

5

Понеділок, вівторок

Середа-субота

6

Вівторок, четвер, п'ятниця, субота

Понеділок, середа

7-8

Вівторок, середа, четвер, су­бота

Понеділок, п'ятниця

9-11

Середа, четвер, п'ятниця

Понеділок, вівторок, субота


Серйозний вплив на рівень стомлюваності учнів протягом на­вчального дня виконує чергування уроків різного змісту і різних типів. Два уроки з одного предмета чи навіть уроки з двох близьких предметів швидше викликають стомлення, ніж уроки, розділені уроком з іншого предмета, не близькому їм.

Уроки з деяких предметів можна здвоювати:

  • російську мову і літературу (з 5-го класу);

  • літературу (10-11 класи);

  • алгебру і геометрію (з 6-го класу);

  • історію і суспільствознавчі предмети (з 9-го класу);

  • хімію і біологію (з 8-го класу);

  • фізику (за необхідності проведення практикуму в четвертій чверті в 9-му класі, в четвертій чверті другого півріччя в 10—11-х класах);

  • фізику й астрономію (11-й клас);

  • малювання і креслення (8-й клас);

  • фізкультуру (за необхідності проведення занять на лижах у третій чверті в 5-11-х класах);

  • трудове навчання (з 5-го класу).

Те саме стосується і чергування уроків з одного предмета про­тягом тижня. Воно має бути рівномірним за днями тижня, особливо у випадку предметів з малою кількістю навчальних годин.


У педагогічній практиці шкільні навчальні предмети за сту­пенем складності прийнято поділяти на чотири групи.

Група

Предмет

1

Українська та російська мови, математика, загальна біологія, фізика (9-11 кл.),іноземна мова

2

Природознавство, біологія (6—9 кл.), фізична географія, фізика (7-8 кл.), хімія, астрономія

3

Література, історія, суспільствознавство, економічна геогра­фія, креслення

4

Трудове навчання, образотворче мистецтво, музика, фізична культура, ОБЖ та основи здоров'я


Важким предметом для сприйняття учнів усіх вікових кате­горій є математика. Уроки з цього предмета бажано розподіляти на години більш високої працездатності.

Для кожного віку характерні свої особливості сприйняття навчального предмета. Наприклад, «важкими» предметами для різних паралелей класів є:


Клас

Предмети

2-3

Читання, природознавство

5

Історія, література, російська та українська мови

6-7

Географія, історія, біологія, література, фізика, російська та українська мови

8-9

Хімія, географія, іноземна мова, література

10

Хімія, географія, література, фізика

11

Література, хімія


На стомлюваність учнів дуже впливає ступінь психофізіоло­гічного напруження. Це такі фактори:

  • обсяг інформації, призначеної для сприйняття і наступної пере­робки, що повідомляється учням;

  • складність навчального матеріалу;

  • ступінь новизни навчального матеріалу;

  • тип уроку і його структура;

  • методична майстерність викладача;

  • емоційний стан учня;

  • ступінь інтересу до предмета;

  • взаємини класу і вчителя, учня і вчителя;

  • санітарний стан навчальних приміщень.

Гігієнічні вимоги до складання розкладу занять у школі пе­редбачають обов'язкове урахування динаміки зміни фізіологічних функцій і працездатності учнів протягом робочого дня і тижня, а також «труднощі» навчальних предметів і переваги статичного чи динамічного компонента під час занять.
^ Алгоритм складання розкладу занять

На першому етапі при складанні розкладу необхідно підготувати документацію:

  1. Навчальний план освітньої установи.

  2. Навчальні програми з предметів навчального плану освітньої установи.

  3. Дані про кількість класів в освітній установі і розподіл їх за змінами (наказ).

  4. Дані про наявність навчальних кабінетів і про закріплення їх за визначеними вчителями (наказ).

  5. Розподіл навчального навантаження вчителів за класами і гру­пами продовженого дня, за змінами у тижневих годинах (наказ).

  6. Розподіл класного керівництва (наказ).

  7. Список голів методичних об'єднань (наказ).

  8. Дані про вчителів, що займаються на заочних і вечірніх від­діленнях вищих навчальних закладів (особиста заява).

  9. Дані про вчителів, що займаються на курсах підвищення ква­ліфікації (наказ і особиста заява).

  10. Дані про вчителів, що є сумісниками.

  11. Дані про вчителів-сумісників (особиста заява).

  12. Дані про обов'язкові вільні дні (адміністрація, голова проф­спілкового комітету, голови методичних об'єднань тощо).

  13. Особисті побажання вчителів до розкладу уроків (особиста заява).

  14. Дані про розподіл класів на підгрупи при вивченні окремих навчальних курсів.

  15. Список класів і предметів, з яких необхідно передбачити в роз­кладі здвоювання уроків.

  16. Розклад дзвінків в освітньому закладі.

  17. Заготовлені форми таблиць (див. додаток).

Другий етап — заповнення таблиць.

Третій етап — складання розкладу:

  1. Розставляємо уроки вчителів-сумісників.

  1. Уроки вчителів, що з різних причин жорстко зафіксовані за днями тижня чи навіть за годинами дня.

  2. Уроки:

  • фізичної культури

  • трудового навчання;

  • ОМ

  • музики, бо вони не повинні збігатися з проведенням в один день в одному класі.

  1. Уроки іноземної мови за принципом щільного упакування, тобто по можливості без «вікон» і насамперед у ті дні, коли розклад даного класу включає перераховані вище уроки, що пов'язано з більш раціональним використанням навчальних кабінетів в освітній установі.

  2. Складаємо робочий розклад адміністрації.

  3. Далі приступаємо до розміщення інших предметів: рівномірно за днями тижня з огляду на всі гігієнічні вимоги, побажання вчителів.

Четвертий етап — перевірка правильності:

  1. Розміщення уроків по класах (по вертикалі в кожному стовп­чику кількість уроків у класі за один день).

  2. Відповідність розкладу навчальному плану.

  3. Кількість уроків з даного предмета за тиждень у кожному класі.

  4. Навантаження кожного вчителя.

П'ятий етап — гігієнічна оцінка розкладу уроків з викори­станням рангової пікали складності.


^ Норми за ступенем складності шкільних предметів


Предмети

^ Кількість балів

Геометрія

6

Алгебра

5,5

Іноземна мова

5,4

Хімія

5,3

Фізика

5,2

Природознавство, географія, біологія

3,6

Українська мова

3,5

Українська література

1,7

Історія

1,7

Фізкультура, трудове навчання, музика, образотвор­че мистецтво, креслення

1


Підраховується сума балів за днями тижня й окремих класах. Ці цифрові дані можна подати у графічній формі.

Розклад оцінюється позитивно в тому випадку, якщо утво­риться крива з «підйомом» у вівторок та/або середу. Шкільний розклад оцінюється як нераціональний при найбільшій сумі балів у пертий і останній дні робочого тижня, а також при рівномірності навантаження в тижневому циклі.

Для учнів молодшого і середнього віку найбільша інтенсив­ність навчального навантаження має припадати на вівторок і се­реду, причому четвер повинен бути полегшеним днем. Крім того, необхідно враховувати дані сучасних наукових досліджень, які встановили, що біоритмічний оптимум розумової працездатності прослідковується на інтервалі 10-12 годин.

У ці години відзначається найбільша ефективність засвоєння матеріалу при найменших психофізіологічних витратах організму. Тому в розкладі уроків основні предмети повинні проводитися на 2- 3-му уроках для молодших школярів і на 2—3—4-х уроках для учнів середнього і старшого віку.

Останній етап роботи — складання розкладу уроків для учнів у звичній для них формі.


Експертиза розкладу занять
Експертиза розкладу занять — це процедура його вивчення та оцінки на основі оптимального співвідношення матеріально-тех­нічних можливостей навчального закладу та можливості надання учням права вибору індивідуального освітнього маршруту.

Експертиза організовується для аналізу всіх аспектів функ­ціонування діяльності школи.

Експертиза проводиться з метою:

  • встановлення відповідності розкладу занять санітарно-гігієнічним нормам;

  • здійснення можливості вибору учнями індивідуального освіт­нього маршруту;

  • досягнення освітнього результату при збереженні соматичного здоров'я учнів.

Експертиза розкладу може бути двох видів: внутрішня (само-експертиза) або зовнішня (спеціально створеною групою експертів районного чи міського рівнів).

Функції експертизи:

  • дати всебічний аналіз розкладу занять;

  • спрогнозувати можливі негативні для здоров'я учнів наслідки реалізації розкладу;

  • спрогнозувати можливі негативні наслідки для вчителів у сфері їх здоров'я, удосконалення їх педагогічної майстерності;

  • визначити можливості учнів в отриманні додаткової освіти.

Протягом експертизи встановлюються:

  • відповідність розкладу нормативним документам;

  • розподіл навчального навантаження учнів за днями тижня;

  • відповідність максимально допустимого навантаження учнів існуючим вимогам;

  • відповідність навчальному плану школи видам освітніх про­грам, які реалізуються у школі;

  • відповідність розподілу предметних галузей протягом навчального дня та навчального тижня можливостям учнів та вчителів.

^ Параметри експертизи розкладу навчальних занять


Параметр експертизи

Оцінка



0

1

2

Максимально допустимо навантаження учнів










Розподіл максимально допустимого навантаження щодо віку учнів










Шестиденний навчальний тиждень для учнів 5-11-х кла­сів усіх видів ГІЗ з поглибленим змістом предмета










Тривалість уроку не перевищує 45 хвилин










Початок занять не раніше 8-ї години










Навчання класів з поглибленим змістом навчальних про­грам у першу зміну










Навчання класів початкової ніколи, 5-х класів, випускних класів у першу зміну










Наявність розкладу факультативних занять










Проведення факультативних занять у дні з найменшою кількістю обов'язкових уроків










Наявність 45-хвшшІшої перерви між останнім уроком та факультативними заняттями










Відсутність здвоєних уроків у початковій школі










Відсутність здвоєних уроків для учнів 5— 9-х класів, окрім уроків праці, фізкультури, уроків проведення контроль­них та лабораторних робіт










Наявність динамічної паузи або уроків фізкультури після здвоєних уроків з основних та профільних предметів










Чергування протягом дня та тижня для молодших шко­лярів основних предметів з уроків ОМ, музики, праці, фізкультури










Чергування протягом дня та тижня для учнів старшого віку предметів фізико-матсматичного та гуманітарного циклі в










Побудова розкладу з урахуванням ходу денної та тижневої кривої розумової працездатності учнів










Відповідність розподілу предметів протягом навчального дня ранговій шкалі складності предметів. Наявність аргу­ментації у випадках незначного відхилення від даної по­зиції










Відповідність часового інтервалу між уроками норматив­ним вимогам (10 хв. — маленька перерва, велика перерва після 2-х або 3-х уроків)










  1. — не відповідає вимогам,

  2. — частково відповідає,

  3. — цілком відповідає вимогами.

К – кількість балів / 54.