asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 15 16
ПМК ІІІ : “МЕТАБОЛІЗМ ВУГЛЕВОДІВ, ЛІПІДІВ, АМІНОКИСЛОТ ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 9

МЕТАБОЛІЗМ ВУГЛЕВОДІВ ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ

1. Вуглеводи: визначення, біологічне значення.

2. Гліколіз, глікогеноліз: визначення, основні етапи, ферменти, регуляція, енергетичний баланс.

3. Гліколітична оксидоредукція, субстратне фосфорилювання. Гліколіз і злоякісні пухлини. Спиртове бродіння: подібність та відмінність з гліколізом.

4. Етапи аеробного окислення вуглеводів. Ефект Пастера – механізм переключення з анаеробного на аеробне окислення. Взаємне перетворення молочної та піровиноградної кислот. Порівняльна характеристика біоенергетики аеробного та анаеробного окислення глюкози.

5. Гліцерофосфатний човниковий механізм та малат-аспартатний шунт транспорту НАДН+ в аеробних умовах

6. Глюконеогенез: визначення, механізм, регуляція та значення.

7. Глюкозо-лактатний (цикл Корі) та глюкозо-аланіновий цикли.

8. Пентозофосфатний шлях (ПФШ) окислення глюкози: механізм реакцій, особливості функціонування в різних тканинах, стадії, регуляція, біологічне значення. ПФШ в eритроцитах, ензимопатії глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

9. Метаболічні шляхи, ферментативні реакції перетворення фруктози та галактози. Спадкові ензимопатії обміну фруктози (непереносимість фруктози, фруктоземія) і галактози галактоземія ).

10. Основні етапи синтезу і розпаду глікогену. Аденілатциклазний механізм. нейрогуморальної регуляції розпаду глікогену. Глікогенози та аглікогенози.

11. Метаболізм вуглеводних компонентів глікокон’югатів. Глікозидози.

12. Норма вмісту глюкози в крові та методи її кількісного визначення. Регуляція вуглеводного обміну.

13. Патологія вуглеводного обміну: гіперглікемія, гіпоглікемія, глюкозурія – причини і види.

14. Цукровий діабет: біохімічні показники та діагностика.
^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 10

МЕТАБОЛІЗМ ЛІПІДІВ І ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ

1. Ліпіди : визначення, біологічне значення, добова потреба

2. Катаболізм триацилгліцеролів: механізм, ферменти, гормональна регуляція ліполізу

3. Роль карнітину в транспорті жирних кислот в мітохондрії. β-окислення жирних кислот: послідовність реакцій, ферменти, коферменти, енергетичний баланс.

4. Особливості окислення ненасичених жирних кислот і гліцерину

5. Транспорт ацетил-КоА з мітохондрій в цитозоль. Біосинтез жирних кислот: механізм, характеристика синтетази жирних кислот, роль біотину. Утворення ненасичених жирних кислот

6. Синтез триацилгліцеролів: джерела, механізм. Фосфатидна кислота

7. Фосфогліцероліпіди: будова, біологічне значення. Можливі шляхи утворення фосфогліцероліпідів. Синтез етаноламіну і холіну

8. Сфінголіпіди (гліколіпіди): будова, біологічне значення. Джерела і місце синтезу гліколіпідів. Генетичні аномалії метаболізму сфінголіпідів

9. Ацетонові (кетонові) тіла: визначення, біосинтез (кетогенез), розпад (кетоліз), біологічне значення

10. Метаболізм кетонових тіл при патології. Кетогенні і антикетогенні фактори

11. Стероїди. Холестерин: визначення, будова, біологічне значення, синтез холестерину до утворення мевалонової кислоти. Шляхи виведення холестерину з організму

12. Транспортні форми ліпідів: будова, класифікація, характеристика окремих класів ліпопротеїнів

13. Нейрогуморальна регуляція ліпідного обміну

14. Патологія ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, жовчно -кам’яна хвороба та ін.
^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 11

МЕТАБОЛІЗМ АМІНОКИСЛОТ. ЕНЗИМОПАТІЇ АМІНОКИСЛОТНОГО ОБМІНУ

1. Пул амінокислот: шляхи поповнення та використання. Проміжний обмін простих білків.Загальні шляхи метаболізму амінокислот

2. Трансамінування амінокислот: механізм, ферменти, коферменти, біологічне значення. Клініко-діагностичне значення визначення активності амінотрансфераз

3. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти. Утворення та доля α- кетокислот

4. Декарбоксилування амінокислот: визначення, ферменти, кофермент. Біологічне значення продуктів декарбоксилування гістидину, тирозину, глутамату, триптофану лізину і орнітину. Знешкодження біогенних амінів

5. Дезамінування амінокислот: визначення, види, ферменти, коферменти, біологічне значення. Непряме дезамінування

6. Шляхи утворення аміаку та його токсичність. Гіперамонемія

7. Способи знешкодження аміаку (проміжні та остаточні). Транспортні форми аміаку в організмі

8. Сечовина - кінцевий продукт азотистого обміну, властивості, вміст в крові і в сечі. Орнітиновий цикл сечовиноутворення: механізм, генетичні дефекти синтезу сечовини.

9. Цикл фумарової кислоти

10. Індивідуальний обмін амінокислот. Спеціалізовані шляхи обміну ациклічнихт амінокислот: гліцину, серину та ін. Роль тетрагідрофолату (H4-фолату) в переносі одновуглецевих фрагментів, інгібітори дигідрофолатредуктази як протипухлинні засоби

11. Обмін сірковмісних амінокислот цистеїну та метіоніну. Гіпергомоцистеїнемія.

12. Особливості обміну амінокислот з розгалуженими ланцюгами валіну, лейцину та ізолейцину

13. Метаболізм аспартату, глутамату,аспарагіну та глутаміну

14. Обмін аргініну. Оксид азоту: синтез, біологічна роль.

15. Спеціалізовані шляхи метаболізму циклічних амінокислот фенілаланіну, тирозину, триптофану та спадкові ензимопатії їх обміну (ферментні блоки)

16. Особливості метаболізму та значення похідних проліну і гістидину

17. Залізопорфірини: структура, синтез , регуляція, значення в утворенні гему

18. Спадкові порушення обміну порфіринів (ензимопатії): еритропоетична порфірія, печінкові порфірії, неврологічні порушення, фотодерматити

19. Катаболізм гемоглобіну в тканинах

20. Діагностичне значення визначення жовчних пігментів. Жовтяниці: класифікація, механізми виникнення. Спадкові порушення обміну білірубіну.
^ МОДУЛЬ ІІІ: МЕТАБОЛІЗМ ВУГЛЕВОДІВ, ЛІПІДІВ, АМІНОКИСЛОТ ТА

ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ

Зміст

Змістовий модуль 9

Метаболізм вуглеводів та його регуляція

14.

Анаеробне окислення вуглеводів: гліколіз, глікогеноліз. Спиртове бродіння

15.

Аеробне окислення глюкози. Глюконеогенез

16.

Пентозофосфатний шлях окислення глюкози. Метаболізм фруктози та галактози

17.


Основні етапи синтезу і розпаду глікогену. Аденілатциклазний механізм. Глікогенози та глікогенози.Глікокон’югати

18.

Регуляція та патологія вуглеводного обміну

Змістовий модуль 10

Метаболізм ліпідів та його регуляція


19.

Катаболізм триацилгліцеролів. Окислення гліцерину і жирних кислот

20.

Біосинтез жирних кислот

21.

Біосинтез нейтральних жирів і фосфогліцеридів

22.

Метаболізм сфінголіпідів (гліколіпідів) і ацетонових тіл

23.

Обмін холестерину. Регуляція і патологія ліпідного обміну

Змістовий модуль 11

Метаболізм амінокислот, його регуляція і патологія

24.


Загальні шляхи метаболізму амінокислот:трансамінування та декарбоксилування

25.


Дезамінування амінокислот. Утворення та знешкодження аміаку. Біосинтез сечовини та його вроджені дефекти

26.

Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних амінокислот

27.

Спеціалізовані шляхи обміну циклічних амінокислот.Ферментні блоки

28.

Біосинтез та розпад гему. Порфірії. Жовтяниці

29.

Підсумковий модульний контроль ІІІ : “Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та їх регуляція ”


^ Стислі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті:
Заняття починається з організаційних питань, висвітлюються тема та мета заняття, пояснюються незрозумілі моменти, що виникли у студентів під час домашньої підготовки. За 15 хвилин до закінчення першої напівпари здійснюється тестовий контроль знань студентів. На другій півпарі виконується практична робота, заслуховуються реферати з самостійної роботи, оформлюється протокол, оголошуються результати тестового контролю. Викладач виставляє оцінки, підписує протокол практичної роботи.
^ Технологічна карта проведення практичного заняття:

п/н


Етапи


Час

( хв. )


Навчальні

посібники


Місце

проведення

заняття


1

Організаційні питання

5







2

Пояснення незрозумілих питань, що виникли під час підготовки студентів до заняття

10


Таблиці, набір задач





3

Тестовий контроль

30

Білети




4


Виконання лабораторної роботи


40


Реактив,

хімічний

посуд,

прилади




5


Аналіз та підведення

підсумків заняття

5








^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 9

МЕТАБОЛІЗМ ВУГЛЕВОДІВ ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ

Тема 14. «Анаеробне окислення вуглеводів: гліколіз, глікогеноліз. Спиртове бродіння»

1. Актуальність теми: анаеробне окислення вуглеводів є одним з найбільш важливих катаболічних шляхів в організмі людини та тварин і приймає участь в забезпеченні енергією численних фізіологічних функцій. Для лікаря важливо знати, як функціонує гліколіз в умовах патології, зокрема при цукровому діабеті, злоякісних новоутвореннях

2.Загальна ціль: засвоїти поняття проміжного обміну, основні етапи анаеробного перетворення вуглеводів і біологічне значення цього процесу

3.Конкретні цілі: уміти

  • трактувати біохімічні закономірності одного з процесів внутрішньоклітинного метаболізму вуглеводів - анаеробного окислення

  • написати реакції гліколізу

  • перерахувати основні ферменти гліколізу, глікогенолізу та спиртового бродіння

  • назвати регуляторні ферменти процесу

  • вирахувати енергетичний баланс гліколізу та глікогенолізу

  • обґрунтувати фізіологічне значення анаеробного окислення вуглеводів

  • написати відмінності в реакціях гліколізу і спиртового бродіння

4. Література:

Основна

4.1. Ю.І.Губський «Біологічна хімія», Київ-Терн., 2000, стор.146-155

4.2. Я.І.Гонський і співав., «Біохімія людини», Терн., 2002, стор.300-308

4.3. Л.М. Вороніна і співав., «Біолог. хімія», Хар., 2000, стор.246-254

4.4. Т.Т. Березов, Б.Ф.Коровкин «Биолог. химия», 1998, стр.327-334

4.5. Лекції, що читаються на кафедрі

Додаткова

4.6. А.Ленинджер «Основы биохимии», М.,Мир, 1985, в 3-х томах

4.7.А.М.Горячковский «Справочное пособие по клинической биохимии», Одесса, 1994, 415 с

4.8. І.Ф.Міщишен, А.П.Піщак «Біохімічний довідник для медика», Чернівці, 2004, 78 с.

5. Основні питання заняття:

  1. поняття внутрішньоклітинного метаболізму. Анаеробний розпад вуглеводів

  2. гліколіз, глікогеноліз: визначення, основні етапи, ферменти, регуляція

  3. гліколітична оксидоредукція, субстратне фосфорилювання. Гліколіз і злоякісні пухлини

  4. енергетичний баланс гліколізу і глікогенолізу

  5. спиртове бродіння: подібність та відмінність з гліколізом

6. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. Реферат на тему: «Історія відкриття та внесок вчених у вивчення гліколізу»

2. Реферат на тему: «Бродіння: види, механізм, розповсюдженість, продукти та біологічне значення»

3. Реферат на тему: « Гліколіз та злоякісні пухлини»

7. Еталони розв’язання завдань:

Завдання:

Гліколіз називають дихотомічним шляхом обміну вуглеводів тому що:

А. він відбувається в два основних етапи

Б. енергетичний баланс гліколізу становить 2 мол. АТФ

В. має реакції окислення та відновлення

Г. відомий аеробний та анаеробний гліколіз

Д. молекула глюкози розщеплюється на 2 фосфотріози

Відповідь: вірна - Д

8. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в протокольному зошиті) :

1. Дайте визначення гліколізу та глікогенолізу. В чому полягає подібність та відмінність цих процесів?(напишить схему, на якому етапі ці процеси поєднуються) _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Схема


2. Напишіть реакції гліколітичної оксидоредукції, поясніть їх біологічне значення____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
^ Підпишить ферменти, локалізация ферментів.Назвіть коферменти, похідні яких вони вітамінів.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Незворотні реакції гліколіза (3)

Відповідь_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Реакціі субстратного фосфорилювання (2).

Відповідь___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Енергетика реакцій гліколіза в анаеробних умовах.

Відповідь_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
9. Алгоритм лабораторної роботи:

Техніка роботи: У 2 цукрові пробірки по 5,0 мл м'язового гомогенату або екстракту і додати по 5,0 мл фосфатного буфера (рН = 7,6). У першу внести 5,0 мл 1% розчину глікогену, в другу - 5,0 мл фізіологічного розчину; пробірки інкубувати в термостаті при 37оС 15 хв. після інкубації в пробірках визначити наявність молочної кислоти, що утворюється в процесі розщеплення глікогену і зменшення вмісту фосфору.

а) визначення молочної кислоти

- Якісне виявлення:

З кожної пробірки взяти 1-2 мл розчину для визначення молочної кислоти, додати 2 мл фенолу і 1 краплю хлористого заліза. Після збовтування рідина забарвлюється в аметист-фіолетовий колір. При наявності молочної кислоти рідина забарвлюється в зелений колір.

- ^ Кількісне визначення:

З кожної пробірки набрати в колбочки по 5,0 мл і відтитровані 0,01 в NaOH в присутності фенолфталеїну. NaOH на глікоген повинно піти 1,6 мл.

б) визначення зменшення вмісту неорганічного фосфату

З кожної цукрової пробірки набрати по 2,0 мл рідини, додати по 1 мл молібденовокислого амонію і по 1 мл аскорбінової кислоти. Візуально порівняти інтенсивність забарвлення в 2-х досліджуваних розчинах. Результати досліджень внести у протокол.

^ СХЕМА ПРОТОКОЛА

Інтенсивність ферментів глікогеноліза

Субстрат

^ Реакція на молочну кислоту

Інтенсивність реакції

якісна

кількісна

1. М‘язовий екстракт

Глікоген










2. М‘язовий екстракт

Фізрозчин











ВИСНОВОК:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Тестовий контроль: виконується на занятті.




следующая страница >>