asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
Вступ
Курсовий проект з дисципліни СКЕП виконується з метою придбання навичок проектування електроприводів технологічних установок і уміння застосовувати на практиці отримані знання. Завданням передбачається проектування систем управління електроприводів подач металорізальних верстатів з метою забезпечення необхідних показників.

При виконанні проекту на підставі вимог до статичних і динамічних характеристик електропривода (ЕП) подач сучасних металорізальних верстатів треба обґрунтувати вибір структури СКЕП, і по заданих технологічних параметрах приводу подач самостійно вирішити питання вибору комплектного електропривода, розрахунку основних параметрів СКЕП, у тому числі регуляторів, настроювання яких повинно виконуватися з метою одержання необхідних показників якості. Показники якості визначаються по статичних і динамічних характеристикам спроектованої СКЕП. Динамічні характеристики одержують шляхом дослідження математичної моделі СКЕП на ПЕОМ.

^ 1. Технологічні вимоги до приводів подач
У електроприводах подач двигун здійснює переміщення інструмента або заготовки для забезпечення процесу різання. Подача на верстатах здійснюється різноманітними засобами, але найбільше поширення одержав привод із високомоментним двигуном постійного струму зі збудженням від постійних магнітів. Такий двигун встановлюється безпосередньо на ходовий гвинт, що істотно скорочує механічну частину приводу, зменшує його момент інерції і підвищує коефіцієнт корисної дії (ККД). У зв'язку з цим знижується навантаження на двигун при холостих ходах і зростає складова від сил різання в загальному навантаженні приводів подач.



Зростання складової від сил різання в загальному навантаженні на привод подачі збільшує коливання навантаження при різанні, що посилює вимоги до статичної (S<20%) і динамічної жорсткості приводу подач. Через незадовільні динамічні властивості регульованого електропривода, особливо при збурюванні по навантаженню, з'являється шорсткість поверхні, тому дуже важливо забезпечити високу швидкодію приводу при скиданні навантаження, а також при реверсі двигуна під навантаженням на найменших частотах обертання. Для ЕП подач зміна частоти обертання при накиданні і скиданні навантаження 0,5Мн щодо рівня 0,5Мн не повинно перевищувати 100% при n = 0,001nн і час відновлення 100 мс. Час реверсу під навантаженням Мн і n = 0,001nн не більше 0,5 с. Час пуску і гальмування подач верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК) з приведеним моментом інерції механізму, рівним моменту інерції двигуна, не повинен перевищувати 0,1 с.

Час перехідних процесів можна значно знизити при пуску з підвищенням напруги на якорі і забезпеченням максимально припустимого струму для поточного значення частоти обертання у всьому діапазоні її зміни. Тому перетворювачі повинні мати великий запас по напрузі стосовно номінальної напруги двигуна, а також систему залежного струмообмеження, що забезпечує автоматичну зміну розміру уставки струму, зменшуючи її у міру збільшення частоти обертання двигуна. Це пов’язано з характеристиками високомоментних двигунів, що припускають великі кратності струму (6–8) Iн тільки при малих частотах обертання і в міру зростання швидкості потребують зниження перевантаження через умови комутацій. Характер перехідного процесу по керуючому впливу впливає на ідентичність параметрів при обробці партії деталей. При аперіодичному перехідному процесі і переміщенні в один бік не відбувається розкриття люфтів у механічних вузлах, а також відсутній вплив гістерезиса, що призводить до суттєвого підвищення стабільності і точності обробки.

Забезпечення необхідних статичних і динамічних характеристик приводу подач, забезпечення оптимального закону обмеження струму, що найкраще реалізується в двоконтурній системі підпорядкованого регулювання параметрів із П – або ПІ-регуляторами струму і швидкості. Для підвищення продуктивності верстатів переміщення виконавчих органів у зону обробки здійснюється на швидких ходах тими ж електроприводами подачі, що короткочасно працюють на частотах обертання вище номінальних, за рахунок подачі на якір двигуна напруги, вище номінальної. Збільшення швидкості швидких переміщень до 10 м/хвл і зниження швидкості установочних переміщень для верстатів із ЧПК потребує значного діапазону регулювання (до 10000: 1).
^ 2. Вибір двигуна і комплектного електропривода
2.1 Вихідні данні
Вихідні данні до курсового проекту:

еквівалентний момент на валу двигуна ;

швидкість швидкого ходу робочого органу механізму подачі ;

швидкість мінімальної робочої подачі ;

крок ходового гвинта ;

маса вузла, що лінійно переміщується ;

середній діаметр ходового гвинта ;

довжина ходового гвинта ;

стала часу фільтра датчика струму ;

стала часу фільтра датчика швидкості .
^ 2.2 Вибір двигуна
Початковим етапом розрахунку приводу є вибір виконавчого двигуна. Від правильного вибору двигуна залежить забезпечення всіх технологічних режимів обробки і необхідних динамічних характеристик, а також конструкція механічної частини приводу.

Відсутність силового редуктора обумовила зниження загального моменту інерції механізму і збільшення припустимого для приводу за умовами механічної тривалості прискорення. Це забезпечило скорочення часу перехідних процесів, збільшення продуктивності верстатів, поліпшення якості обробки внаслідок підвищення швидкодії всієї електромеханічної системи приводу подачі як по керуючому впливу, так і по навантаженню.

Основними вихідними даними для вибору двигуна служать:

  • циклограма навантаження двигуна при роботі механізму, на підставі якої визначається еквівалентний момент на валу двигуна;

  • передатне відношення механічних ланок приводу (коробки передач, гвинтової пари, передачі рейка-шестірня);

  • швидкості швидкого ходу і діапазон робочих подач;

  • сила тертя в опорах;

  • маса, що переміщується (органа приводу разом із деталлю або інструментальним магазином);

  • моменти інерції механічних ланок;

  • ККД механічних передач;

  • припустимі для механізмів прискорення і необхідний час перехідних процесів.

Крім того, для правильного вибору двигуна необхідно знати закони його регулювання й управління в перехідних режимах. Як правило, у механізмах подач регулювання швидкості двигуна здійснюється при постійному моменті зміною напруги на якорі. Закон управління при розгоні і гальмуванні реалізується системою управління верстатом або пристроєм числового програмного керування (ПЧПК). Найбільш поширеними законами управління є стрибкоподібний і лінійно-змінний, проте можливі й інші форми сигналів, що задають.

Частота обертання двигуна визначається по швидкості переміщення робочих органів верстата і передатного відношення механічної передачі.

Так як двигун встановлений на ходовий гвинт, то передатне число редуктора, ip=1.

Необхідна максимальна частота обертання двигуна:

Частота двигуна при мінімальній робочій подачі:

^ Визначення моментів інерції

Визначаємо масу переміщуваної деталі:

Момент інерції вузла, що поступально переміщується, приведений до валу двигуна:


Момент інерції ходового гвинта, приведений до валу двигуна:
Густина сталі:


Момент інерції зубчатої передачі, приведений до валу двигуна:



Сумарний момент інерції механізму:

Приведений момент інерції до вала двигуна:

^ Визначення моментів двигуна

Складова від зусилля різання уздовж осі Oi:

ККД механічної передачі:

ККД механічної передачі гвинт – гайка:

ККД механічної передачі гвинт-гайка при установці двигуна на ходовий гвинт:



Момент на валу двигуна від сили різання:


Коефіцієнт тертя залежить від матеріалу тертьових поверхонь і їхнього змащення для напрямних ковзання, від конструкції напрямних і їхнього попереднього натягу для напрямних котіння і комбінованих. Звичайно для напрямних ковзання зі змащенням при змішаному терті коефіцієнт тертя приймають fтер = 0,1.

Момент тертя в напрямних вузлів верстата, що переміщуються в горизонтальній площині:

Додатковий момент на валу двигуна від повної або неврівноваженої частини сили тяжіння вузлів, що переміщуються:



Статичний момент на валу двигуна від сил різання і тертя:

При повторно-короткочасному режимі двигун вибирається не по ^ Мст, а по моменту:


де ТВ=80% (тривалість включення).

Обираємо двигун типу ПБВ132L, що має наступні технічні данні:


Номінальний момент, Нм

47,7

Номінальна частота обертання, об/хв

600

Номінальна напруга, В

70

Номінальний струм, А

50

Тривалий момент у загальному стані, Нм

62

Максимальний момент при пуску, Нм

470

Момент при максимальній частоті обертання, Нм

21

Максимальний момент при максимальній частоті обертання, Нм

98

Максимальна частота обертання в тривалому режимі, об/хв

2000

Момент інерції якоря, кг м2

0,238

Опір обмотки якоря при 15 ̊С, Ом

0,0707

Індуктивність обмотки якоря, мГн

0,554

Електромеханічна постійна часу, мс

12,3

Електромагнітна постійна часу, мс

7,85

Постійна ЕРС, В/(об/хв)

0,105

Теплова постійна часу, хв

100

Маса двигуна з тахогенератором, кг

100


^ 2.3 Вибір типу електропривода
На сучасному етапі при проектуванні електрообладнання металорізальних верстатів одним з найбільш раціональних способів є використання комплектних електроприводів, що задовольняють заданим технологічним вимогам. Комплектні електроприводи подач комплектуються високомоментних двигунами. Згідно варіанту завдання, необхідно використовувати комплектний електропривод серії ЕТ6.

Вибір комплектного електропривода для приводу подач верстата відбувається за:

1) In – номінальному струму електропривода (ЕТУ – 3601) або по номінальній потужності використовуваного двигуна (ЕТ6);

2) Un – номінальній напрузі електропривода

Uн.п >Umax,

де Umax – максимальна напруга на двигуні, необхідна для забезпечення nmax при швидкому переміщенні робочого органа.

Umax – максимальна напруга на двигуні, що необхідна для забезпечення nmax при швидкому переміщенні робочого органа. Напругу визначаємо із співвідношення:

Знаходимо номінальну потужність двигуна Рн:

Обираємо електропривод типу ЕТ6-С-24, що має:




Рис. 1 Функціональна схема електропривода серії ЕТ6
До складу електроприводів, призначених для станків, включаються електродвигун з вмонтованим тахогенератором, ТП з СІФУ, системи управління і регулювання, автоматичний вимикач, трансформатор живлення, сгладжуючий реактор. На рис. 1 приведена функціональна схема електропривода серій ЕТ6.

В електроприводах цієї серії ТП виконаний по шестифазній нульовій схемі зі спільним керуванням вирівнювальними групами VSF та VSB. Реактори L1 і L2 обмежують зрівняльний струм. Датчиками струму являються магніто діоди V1, V2. Для захисту двигуна від перевищення температури в нього вмонтований терморезистор RK, що підключається до схеми захисту системи керування СК. Автоматичний вимикач на стороні змінного струму в комплект не входить. Заданий сигнал в системі керування швидкістю формується за допомогою реостата за датчика швидкості. Крім того, передбачений резервний підсилювач, що може бути використаний як регулятор положення.


следующая страница >>