asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 8 9 10 11 12 13 14
ГЛАВА 3. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД ЗІТКНЕННЯ СУДЕН
Стаття 296. Застосування права у разі зіткнення суден
Відносини, пов'язані з відшкодуванням збитків від зіткнення

суден у внутрішніх водах або територіальному морі, регулюються

законодавством держави, де трапилося зіткнення.

Якщо зіткнення трапилося у відкритому морі і спір у зв'язку

із зіткненням розглядається в Україні, застосовуються правила

статей 297-304 цього Кодексу.

Якщо всі судна, що зіткнулися, плавають під одним прапором і

не зачіпають інтересів третьої сторони, застосовується

законодавство держави прапора цих суден незалежно від того, де

трапилося зіткнення.
Стаття 297. Сфера застосування відшкодування збитків

від зіткнення суден
Правила цієї глави застосовуються у разі зіткнення в морських

або інших водах морських суден, а також морських суден і суден

внутрішнього плавання.

Для цілей цієї глави до зіткнення суден прирівнюються

випадки, коли збитки заподіяні одним судном іншому або особам,

вантажу чи іншому майну, що знаходяться на судні, виконанням або

невиконанням маневру чи недотриманням правил судноплавства,

навіть якщо при цьому не трапилося фізичного зіткнення суден.

Ніяке положення цієї глави не впливає на відповідальність

будь-якої особи, яка випливає з будь-якого договору, а також на

право особи обмежити відповідальність згідно з правилами цього

Кодексу.
Стаття 298. Наслідки зіткнення у разі відсутності вини
Якщо зіткнення сталося випадково або внаслідок непереборної

сили, а також якщо неможливо встановити причини зіткнення, то

збитки несе той, хто їх зазнав.

Це положення застосовується і в тому разі, якщо судна або

одне з них знаходилися в момент зіткнення на якорі чи були

закріплені іншим способом.
Стаття 299. Зіткнення з вини одного судна
Якщо зіткнення спричинено неправильними діями або упущеннями

одного із суден, збитки відшкодовуються тією стороною, з вини якої

сталося зіткнення.
Стаття 300. Зіткнення з вини всіх суден, що зіткнулися
Якщо зіткнення викликано виною всіх суден, що зіткнулися, то

відповідальність кожної із сторін визначається відповідно до

ступеня вини. У разі неможливості встановити ступінь вини кожної

із сторін відповідальність розподіляється між ними порівну.
Стаття 301. Вина судна в зіткненні
Жодне із суден, що зіткнулися, не вважається винним, поки не

буде доведено його вину.
Стаття 302. Солідарна відповідальність
У випадках, зазначених у статті 300 цього Кодексу,

судновласники відповідають солідарно перед третіми особами за

збитки, що виникли внаслідок смерті або ушкодження здоров'я людей,

причому судновласник, який сплатив суму більшу, ніж йому належить,

має право зворотної вимоги до інших судновласників.

Усі інші заподіяні в цих випадках третім особам збитки

відшкодовуються відповідно до статті 300 цього Кодексу, але без

солідарної відповідальності.
Стаття 303. Зіткнення з вини лоцмана
Відповідальність, встановлена статтями 299, 300, 302 цього

Кодексу, настає і в тому разі, коли зіткнення сталося з вини

лоцмана або служби регулювання руху суден.


^ ГЛАВА 4. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ
Стаття 304. Відповідальність власника судна за

забруднення
Власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну

внаслідок витоку з його судна або скиду з нього нафти чи інших

речовин, шкідливих для здоров'я людей або живих ресурсів моря

(далі- забруднюючі речовини), за винятком випадків, передбачених

статтею 306 цього Кодексу.

Шкода від забруднення - це шкода, заподіяна за межами судна

забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або

будь-яким іншим об'єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо).

Вона включає також вартість розумних заходів, вжитих будь-якою

особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи

скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від

забруднення, а також збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких

заходів.
Стаття 305. Звільнення від відповідальності
Власник судна не відповідає за шкоду від забруднення, якщо

доведе, що ця шкода трапилася внаслідок:

1) дії непереборних сил;

2) воєнних дій, ворожих дій або народних заворушень;

3) поведінки третіх осіб, які діяли з наміром заподіяти

шкоду;

4) несправності вогнів та інших навігаційних засобів, що

сталася внаслідок недбалості або інших неправомірних дій властей,

які відповідають за підтримання цих засобів у порядку;

5) аварійного скидання господарсько-фекальних вод або сміття

внаслідок неприйняття їх портом у встановлений термін після

своєчасного подання судном відповідної заяви.
Стаття 306. Забруднення внаслідок наміру або

недбалості потерпілого
Якщо власник судна доведе, що шкода від забруднення моря

виникла повністю або частково внаслідок наміру або недбалості

потерпілого, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір

відшкодування повинен бути зменшений чи у відшкодуванні йому

шкоди повинно бути відмовлено.
Стаття 307. Забруднення кількома суднами
Коли шкода від забруднення спричинена витоком або скидом

забруднюючих речовин з кількох суден, власники цих суден разом

відповідають за весь збиток, якщо неможливо визначити

відповідальність кожного судновласника окремо.
Стаття 308. Обмеження відповідальності
Відповідальність власника судна місткістю не більше 5000

одиниць за шкоду від забруднення внаслідок витоку або скиду

забруднюючих речовин з його судна обмежується відносно однієї

події або декількох подій, викликаних однією і тією ж причиною,

загальною сумою три мільйони розрахункових одиниць, а для судна,

місткість якого перевищує зазначену вище, додається 420

розрахункових одиниць за кожну наступну одиницю місткості.

Під місткістю судна в цій статті мається на увазі чиста

місткість з додаванням до неї об'єму машинного відділення. Якщо

місткість судна неможливо визначити за звичними правилами обміру,

то місткість судна вважається тотожною сорока відсоткам вираженої

в тоннах ваги нафти та інших речовин, які судно може перевозити.
Стаття 309. Забезпечення відповідальності власника судна
Власник судна, що перевозить наливом як вантаж понад 2000

тонн нафти, повинен застрахувати або іншим способом забезпечити

(шляхом отримання банківської або іншої гарантії) свою

відповідальність за шкоду, заподіяну від забруднення.

Позов про відшкодування збитків від забруднення нафтою може

бути вчинений безпосередньо страховику або іншій особі, яка надала

забезпечення відповідальності власника судна. Особа, якій подано

такий позов, вправі відповідно до статті 308 цього Кодексу

обмежити свою відповідальність, якщо відповідальність власника

згідно зі статтею 350 цього Кодексу не може бути обмежена.

Відповідач за таким позовом вправі висувати проти вимог

потерпілого заперечення, на які міг би послатися сам власник

судна, крім посилань на неплатоспроможність власника судна або

ліквідацію його підприємства. Відповідач звільняється від

відповідальності також, якщо доведе, що шкода від забруднення

нафтою є результатом умисної вини самого власника судна. На вимогу

відповідача власник судна повинен бути притягнутий до участі у

справі як співвідповідач.
Стаття 310. Свідоцтво про забезпечення відповідальності
Судно, що перевозить наливом як вантаж більше 2000 тонн

нафти, повинно мати відповідне дійсне свідоцтво, яке засвідчує, що

відповідальність власника судна за заподіяну шкоду від забруднення

нафтою забезпечена відповідно до статті 309 цього Кодексу. Умови і

порядок видачі, перевірки і визнання цього свідоцтва

встановлюються Міністерством транспорту України відповідно до

статті 3 цього Кодексу.
Стаття 311. Виключення обмеження відповідальності
До відповідальності за заподіяну шкоду від забруднення,

передбаченої в цій главі, відповідно застосовуються статті 350,

354, 355, 356, 357 цього Кодексу.
Стаття 312. Поняття нафти
Під нафтою у статтях 309 і 310 цього Кодексу мається на увазі

будь-яка нафта, у тому числі сира нафта, мазут, важке дизельне

паливо і мастила, а також китовий і риб'ячий жир.
^ ГЛАВА 5. ВІДШКОДУВАННЯ ЯДЕРНОЇ ШКОДИ
Стаття 313. Поняття ядерної шкоди
Оператор ядерного судна відповідає за ядерну шкоду, заподіяну

внаслідок ядерного інциденту з ядерним судном, крім випадків,

зазначених у частині першій статті 316 цього Кодексу.

Ядерна шкода означає шкоду, заподіяну особі або майну

радіоактивними властивостями або поєднанням радіоактивних

властивостей з токсичними, вибуховими та іншими небезпечними

властивостями ядерного палива, радіоактивних продуктів ядерного

судна або їх відходів, а також витрати, проведені з метою

відвернення шкоди або зменшення її розміру.

Якщо поряд з ядерною заподіяна інша шкода, яка не може бути

відокремлена від ядерної, то вся заподіяна шкода визнається

ядерною.

Ядерною шкодою не є шкода, заподіяна самому ядерному судну,

його устаткуванню, паливу і запасам продовольства.

Ядерним інцидентом визнається подія або ряд подій, які

зумовлені однією і тією ж причиною і заподіяли шкоду, що підпадає

під ознаки, зазначені у частинах другій і третій цієї статті.
Стаття 314. Застосування права у разі ядерної шкоди
Правила цієї глави застосовуються у разі заподіяння ядерної

шкоди судном, обладнаним ядерною установкою (далі - ядерне судно),

на території України, включаючи територіальне море, а також у разі

заподіяння ядерним судном, що плаває під Державним прапором

України, ядерної шкоди у виключній морській економічній зоні.
Стаття 315. Відповідальність оператора ядерного судна
Крім випадків, передбачених у статті 320 цього Кодексу,

відповідальність за заподіяння ядерної шкоди несе виключно

оператор ядерного судна.

Оператором ядерного судна є юридична або фізична особа,

уповноважена державою, під прапором якої плаває судно,

експлуатувати ядерне судно, або держава, яка безпосередньо

експлуатує таке судно.
Стаття 316. Звільнення від відповідальності
Оператор ядерного судна зобов'язаний відшкодувати ядерну

шкоду, якщо не доведе, що шкода виникла внаслідок воєнних дій,

ворожих дій або народних заворушень, непереборних сил

природи.

Якщо оператор доведе, що ядерна шкода в цілому або частково

виникла внаслідок наміру потерпілого, оператор звільняється

повністю або частково від відповідальності перед таким потерпілим.
Стаття 317. Регресна вимога
Оператор ядерного судна, який відшкодував ядерну шкоду,

вправі заявити про регресну вимогу:

1) особі, яка навмисно заподіяла ядерну шкоду;

2) особі, яка здійснювала операцію з підняттям затонулого

ядерного судна без згоди на це оператора або держави, під прапором

якої плавало судно, якщо шкода є наслідком винних дій такої особи.

Регресний позов може бути заявлено також особі, яка взяла на

себе обов'язок відшкодувати ядерну шкоду за її угодою з оператором

ядерного судна. У випадках, передбачених цією статтею, регресна

вимога може бути пред'явлена також особою, яка відшкодувала ядерну

шкоду потерпілим відповідно до статті 323 цього Кодексу.
Стаття 318. Обмеження відповідальності
Відповідальність оператора ядерного судна за ядерну шкоду,

заподіяну внаслідок одного ядерного інциденту з даним судном,

обмежується сумою 99,75 мільйона розрахункових одиниць, включаючи

судові витрати.

Якщо внаслідок ядерного інциденту заявляються вимоги про

відшкодування шкоди, заподіяної як особі, так і майну, з суми,

встановленої в частині першій цієї статті, одна частина суми в

розмірі 69,825 мільйона розрахункових одиниць призначається

виключно для оплати вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної

особі, а інша частина суми в розмірі 29,925 мільйона розрахункових

одиниць призначається для оплати вимог щодо відшкодування шкоди,

заподіяної майну. Якщо першої частини суми виявиться недостатньо

для оплати вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі,

несплачений лишок таких вимог підлягає пропорційній сплаті з

другої частини суми нарівні з вимогами про відшкодування шкоди,

заподіяної майну.

Суми, призначені для оплати вимог, розподіляються між

позивачами пропорційно доведеним розмірам їх вимог.
Стаття 319. Солідарна відповідальність
Декілька операторів ядерних суден, що спільно заподіяли

ядерну шкоду, відповідають солідарно. Однак відповідальність

оператора ядерного судна, проти якого вчинено позов про

відшкодування ядерної шкоди в повному обсязі, не може перевищувати

межі, встановленої в частині першій статті 318 цього Кодексу.

Оператор ядерного судна, який відшкодував шкоду відповідно до

частини першої цієї статті, має право одержати від інших

операторів ядерних суден відшкодування пропорційно розміру

заподіяної кожним з них шкоди, а якщо це неможливо встановити, то

рівними частками.
Стаття 320. Відповідальність власника ядерного судна
При заподіянні ядерної щкоди ядерним судном, на експлуатацію

якого на момент ядерного інциденту не було видано дозволу

державою, під прапором якої плавало судно, відповідальність

покладається на власника ядерного судна. У цьому разі обмеження

відповідальності оператора ядерного судна на підставі статті 318

цього Кодексу не застосовується.
Стаття 321. Соціальні гарантії
Якщо внаслідок ядерного інциденту заподіяно шкоду особі

працівника оператора у зв'язку з виконанням ним своїх трудових

(службових) обов'язків, відповідальність згідно з положенням цієї

статті несе оператор ядерного судна. Він зобов'язаний також

сплачувати за потерпілого страхові внески. Виплата відшкодування

особі, яка отримує допомогу або пенсію за спеціальним

страхуванням, проводиться в порядку, передбаченому чинним

законодавством України.
Стаття 322. Свідоцтво про забезпечення відповідальності

оператора
Ядерне судно повинно мати відповідне дійсне свідоцтво, яке

підтверджує, що відповідальність оператора ядерного судна у разі

ядерної шкоди забезпечена згідно зі статтею 318 цього Кодексу.

Умови і порядок видачі, перевірки і визнання цього свідоцтва

встановлюються Міністерством транспорту України на підставі

статті 3 цього Кодексу.
Стаття 323. Позов про відшкодування ядерної шкоди
Позов про відшкодування ядерної шкоди може бути вчинений

безпосередньо до страховика або іншої особи, яка надала

фінансове забезпечення оператору ядерного судна.

При вчиненні позову про відшкодування ядерної шкоди до

оператора ядерного судна страховик або інша особа, яка надала

фінансове забезпечення оператору, має право взяти участь у

судовому процесі.
Стаття 324. Фонд забезпечення обмеженої відповідальності
У тих випадках, коли розмір заподіяної ядерної шкоди

перевищує межу відповідальності оператора ядерного судна,

встановлену частиною першою статті 318 цього Кодексу, на вимогу

оператора ядерного судна, позивача або органу, який видав дозвіл

на експлуатацію ядерного судна, при розгляді справи в судовому

порядку створюється фонд для забезпечення обмеженої

відповідальності у розмірі цієї межі шляхом внесення оператором до

суду грошових сум (депозит) або надання іншого забезпечення, що

визнається судом прийнятним і достатнім.
Стаття 325. Межі відповідальності судновласника
До відповідальності оператора ядерного судна за ядерну шкоду,

що передбачена в цій главі, застосовуються частина друга статті

352, а також статті 354 і 357 цього Кодексу.



<< предыдущая страница   следующая страница >>