asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 8 9



Проект
Закон УкраЇни

Про внесення змін до Податкового кодексу України
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:


  1. Внести до Податкового кодексу України такі зміни:




  1. У Розділі І «Загальні положення»:

  1. у пункті 14.1 статті 14:

підпункти 14.1.2 та 14.1.3 виключити;

підпункти 14.1.19, 14.1.20 та 14.1.40 виключити;

у підпункті 14.1.97 слова «основних фондів» замінити словами «основних засобів»;

підпункт 14.1.138 викласти у такій редакції:

«14.1.138. основні засоби - матеріальні активи (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)»;

підпункт 14.1.167.викласти у новій редакції:

«14.1.167. операція РЕПО - операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов'язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною (незалежно від того чи відбувається перехід права власності на цінні папери при виконанні такого договору), що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО. В цілях цього Кодексу строк між датами виконання першої та другої частин операції РЕПО (строк РЕПО) не може перевищувати одного року;

У разі якщо договір РЕПО не передбачає перехід права власності на цінні папери за першою частиною операції РЕПО, то такий договір з метою оподаткування повинен передбачати, що у разі неповернення коштів за другою частиною операції РЕПО на дату виконання другої частини операції РЕПО відбувається відчуження цінних паперів на користь особи, що перерахувала кошти за першою частиною операції РЕПО.»;

підпункти 14.1.188 та 14.1.189 виключити;

підпункт 14.1.192 викласти у новій редакції наступного змісту:

«податкові коригування — це суми, на які збільшується або зменшується фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку, з метою визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток;»

підпункт 14.1.206. викласти у новій редакції:

«14.1.206. проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), в тому числі цінних паперів, отриманих у кредит/позику;

б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;

в) платіж за придбання товарів у розстрочку;

г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу);

ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

д) доходи та будь які інші винагороди, отримані за цінними паперами, (в тому числі але не виключно  дисконт та  премія)

дисконт за борговим цінним папером - це різниця між номінальною вартістю цінних паперів та їх вартістю під час розміщення без урахування нарахованих на час придбання процентів, якщо така вартість нижча номінальної вартості, або винагорода, що утримується під час врахування векселів та купівлі векселів у векселедержателів до закінчення терміну їх сплати;

амортизований дисконт за борговим цінним папером - сума дисконту (премії), яку на визначену дату віднесено на рахунки доходів (витрат) платника податку;

премія за борговим цінним папером - це перевищення вартості цінних паперів під час первісного визнання їх вартості у бухгалтерському обліку без урахування нарахованих (накопичених) на час придбання процентів над їх номінальною вартістю.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості (зобов`язання) чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів або майна здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів або здійснення операцій РЕПО, сума процентів може  визначатися шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, нарахування їх на суму зобов`язань, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами;»

підпункт 14.1.228 виключити;

у підпункті 14.1.257 вилучити абзац сьомий;

  1. вилучити підпункт 17.1.12 пункту 17.1 статті 17.

  2. У статті 39:

пункт 39.2 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Норми цього пункту не поширюються на порядок визначення звичайної ціни, встановлений пунктом 39.18 статті 39 цього Кодексу.»

доповнити пунктом 39.18 такого змісту:

«39.18. Звичайною ціною цінного паперу є біржовий курс цінного паперу,  розрахований в порядку, визначеному підпунктом 215-1.1.1. цього Кодексу. Уразі, якщо значення біржового курсу цінного паперу, визначені на різних фондових біржах, відрізняються, то для цілей цього пункту використовується біржовий курс такого цінного паперу, що визначений на фондовій біржі, де обсяг біржових торгів таким цінним папером за останні 60 календарних днів є найбільшим.

Для цінних паперів, за якими не визначено біржовий курс, звичайною ціною цінного паперу є оціночна вартість цінного паперу, визначена оцінювачем майна, або ціна, визначена виходячи з цін, що склалися на ринку цінних паперів відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики, або ціна, визначена для цінних паперів, що відповідно до законодавства не можуть бути допущені до обігу на фондових біржах, та яка не може бути нижче 80 відсотків номінальної вартості таких цінних паперів, якщо інший дисконтуючий коефіцієнт не встановлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики, або розрахункова вартість цінного папера (для цінних паперів інститутів спільного інвестування у випадках, передбачених чинним законодавством).»

  1. У Розділі ІІ «Адміністрування податків зборів (обов’язкових платежів)»:

  1. пункту 46.2 статті 46 викласти у такій редакції:

«46.2. Платник податку на прибуток подає у складі податкової декларації квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств).

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають у складі річної податкової декларації річну фінансову звітність.»

  1. у підпункті 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 після слова «півріччю» доповнити словами «або трьом кварталам»;

  2. пункт 49.19 статті 49 викласти в такій редакції:

«49.19. Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу»;

  1. пункт 57.1 статті 57 викласти у такій редакції:

«57.1. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, страховиків, професійних учасників фондового ринку, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи включно з доходами від об’єкта оподаткування визначеному у пунктах 143.2 та 143.3 статті 143 цього Кодексу, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень та тих щодо яких згідно чинного законодавства судом розпочато процедуру банкрутства) щомісяця, не пізніше 20-го числа звітного (податкового) місяця, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 1/12 суми нарахованого податку, в т.ч. від доходів від об’єкта оподаткування, визначеного у пунктах 143.2 та 143.3 статті 143 цього Кодексу (крім суми податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам) за попередній звітний (податковий) рік. Такі платники податку не подають податкову декларацію за звітний (податковий) місяць, квартал, півріччя та три квартали.

На суму сплачених у звітному місяці авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 143.1 статті 143 цього Кодексу зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, що підлягають сплаті у такому місяці.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена у звітному місяці при виплаті дивідендів відповідно до пункту 143.1 статті 143 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, що підлягають сплаті у такому місяці, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, в наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та три квартали) та не сплачують авансового внеску. При цьому такий новостворений платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) отримує дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, більше 10 мільйонів гривень, має подати податкову декларацію за такий звітний (податковий) період та наступні звітні (податкові) періоди для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Страховики у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень, щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік з поданням податкової декларації до територіального підрозділу органу виконавчої влади, що реалізує державну митну та податкову політику, за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік).

Страховики у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до територіального підрозділу органу виконавчої влади, що реалізує державну митну та податкову політику, за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік) і не сплачують авансових внесків.

Професійні учасники фондового ринку сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до територіального підрозділу органу виконавчої влади, що реалізує державну митну та податкову політику, за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік).

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) та платники податків щодо яких згідно законодавства розпочато процедуру банкрутства сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючого органу за звітний (податковий) рік, не сплачують авансових внесків, та не подають податкові декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та три квартали). У разі якщо процедуру банкрутства щодо платників податків судом розпочато в середині бюджетного року, то такий платник з місяця, наступного за місяцем, коли судом було прийнято відповідне рішення, припиняє сплату авансових внесків та відображає сплачені до того часу з початку року авансові внески у податковій декларації за підсумками року.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу, або півріччя або трьох кварталів звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за такий звітний (податковий) період. У разі якщо такий платник податку подав податкову декларацію до 20 числа календарного місяця, який настав за останнім календарним днем відповідного звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів), такий платник починаючи з цього місяця та до місяця, у якому визначено граничний строк сплати податкового зобов’язання за податковою декларацією за поточний звітний (податковий) рік щомісячних авансових внесків не сплачує, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками відповідно першого півріччя, трьох кварталів та року, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток і не мав базового показника для визначення авансових внесків у поточному році, а за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) отримує прибуток, має подати податкову декларацію за такий звітний (податковий) період та наступні звітні (податкові) періоди для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Платник податку, щодо якого прийнято рішення про припинення і який повідомив у встановленому порядку контролюючий орган про таке рішення, не сплачує авансових внесків починаючи з місяця, в якому надане таке повідомлення (якщо повідомлення надано до 20 числа цього місяця), або починаючи з наступного місяця ( якщо повідомлення надано після 20 числа місяця), Такий платник податку має подавати податкові декларації за звітний (податковий) період, в якому надане таке повідомлення, та наступні звітні (податкові) періоди (відповідно, за перший квартал, півріччя, три квартали та рік) для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у періоді для сплати авансових внесків. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк сплати податкового зобов’язання за податковою декларацією за попередній звітний (податковий) рік, по місяць, що передує місяцю, в якому визначено граничний строк сплати податкового зобов’язання за податковою декларацією за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом»;

  1. у підпункті 94.19.9 пункту 94.19 статті 94 слова «основних фондів» замінити словами «основних засобів».




  1. Розділ ІIІ «Податок на прибуток підприємств» викласти в новій редакції:




следующая страница >>